По стопам матері правовірних Хадіджи бінт Хувайлід

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

 

Однією із найбільшіших милостей, які дарував Аллах Хадіджі бінт Хувайлід, було те, що вона стала першою, хто увірував в Іслам і прийняв Послання Пророка Мухаммада (с.а.с.), а також те, що Він зміцнив її, щоб вона була опорою і підтримкою своєму чоловіку.

Коли до Посланця Аллаха (с.а.с.) зійшло перше Одкровення, вона звернулась до нього зі словами, наповненими мудрістю і розумінням. Адже тоді Посланець (с.а.с.) був зляканий. Ось що він (с.а.с.) сказав свої дружині:

لَقَدْ خَشِيْتُ عَلَى نَفْسِي

«Я злякався за себе».

На що Хадіджа сказала: «Ні, ні! Клянусь Аллахом, Він ніколи не покриє тебе ганьбою, адже ти підтримуєш зв’язки з родичами, говориш правду, допомагаєш нести тягар (слабкому) і подаєш бідному, надаєш людям гостинність і допомагаєш їм переносити негаразди!» (Бухари).

Хадіджа була першою, хто прийняв Іслам і надав йому допомогу. Вона вивчила свою релігію і понесла її іншим людям, вона жертвувала своїм майном на цьому шляху. Вона пережила роки бойкоту, перебуваючи поруч зі своїм чоловіком (с.а.с.) і тими, хто послідував за ним. Вона перенесла муки голоду і розділила страждання своїх близьких, але ж вона була багатою жінкою, донькою одного із лідерів  Бану Асад і госпожею серед курайшитів.

Хадіджа бінт Хувайлид не була із тих, хто виступав на трибунах, вона не була відома серед арабів своєю красномовністю або поезією. Ніхто не говорив, що вона була вченою, вона не застала битви мусульман, вона не відома як передавач хадісів, проте вона була відома як одна із опор Божественного заклику. Вона підтримувала без публічних заяв про це, витрачала майно без демонстрації перед іншими, вона витрачала свій час і зусилля на цьому шляху. Хадіджа наповнила Всесвіт світлом, хоча і безмовно, осяяла його своєю гідністю і репутацією. Хадіджа була вшанованою у своєму домі, вона заслужила статус госпожі жінок цього світу, а також вона була обрадувана статусом госпожі жінок Раю. І по сей день вона є прикладом для наслідування усім жінкам.

Мати правовірних Хадіджа була джерелом заспокоєння для свого чоловіка, була опорою і помічником, говорила з мудрістю і теплом. Вона увірувала у Посланця (с.а.с.), коли інші відвернулись, вона прийняла його слова, коли інші відкинули, вона підтримала його майном, коли інші не зробили цього. Вона була стійка, незважаючи на труднощі і на муки з боку її родичів, адже вона проявляла терпіння заради вдоволення свого Господа. Вона була тверда на ідеології Ісламу, відстоювала істину, допомагала своєму чоловіку. Тому вона була удостоєна свого статусу іще до початку таляб ан-нусра (звернення по допомогу), до того, як племена Аус і Хазрадж отримали статус ансарів. Передається від Абу Хурайри:

أَتَى جِبْرِيلُ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ يَا رَسُولَ اللَّهِ هَذِهِ خَدِيجَةُ قَدْ أَتَتْ مَعَهَا إِنَاءٌ فِيهِ إِدَامٌ أَوْ طَعَامٌ أَوْ شَرَابٌ فَإِذَا هِيَ أَتَتْكَ فَاقْرَأْ عَلَيْهَا السَّلَامَ مِنْ رَبِّهَا وَمِنِّي وَبَشِّرْهَا بِبَيْتٍ فِي الْجَنَّةِ مِنْ قَصَبٍ لَا صَخَبَ فِيهِ وَلَا نَصَبَ

«Одного разу Джібріль явився до Пророку (с.а.с.) і сказав: «О Посланець Аллаха, Хадіджа іде до тебе з сосудом, у якому приправа до хлібу або їжа, або напій (передавач засумнівався, що згадувалось у хадісі). Коли вона підійде  до тебе, то привітай її від імені Всевишнього і від мене, а також обрадуй її звісткою про дім у Раю, який із полої перлини, де немає шуму і не буд втоми» (Бухарі).

Хадіджа надала допомогу Ісламу під час криз, потім вона покинула цей світ до того, як Іслам на був слави, а мусульмани отримали безпеку. Вона покинула цей світ за 3 роки до хіджри у Медину, тобто до встановлення Ісламської Держави. Вона не скаржилась, що втомилася, що шлях до перемоги довгий, а перемога запізнюється. Адже вона знала, що перемога — від Аллаха. Можливо, найяскравішим прикладом у її житті є те, що проблема Ісламу стала для неї тим, навколо чого обертається її життя і занепокоєння. Адже заклик до Ісламу є безпрограшною торгівлею. І незважаючи на важливу роль, яку зіграла Хадіджа у становленні Ісламу, стати відомою не було її метою, і єдиною її турботою була проблема Ісламу і надання йому допомоги.

Як же далека ця модель життя і ця модель сильної особистості сьогодні. Сьогодні із жінки намагаються сформувати самозакоханого нарциса під гаслами самореалізації, розширення прав і можливостей жінок у суспільстві. Такі гасла перетворили дома мусульман на джерело анархії і приниження. Невпинні конфлікти, запеклі протистояння між чоловіками і жінками вимусили жінок пасти духом, і навіть якщо вони і отримували у чомусь перемогу, то почали жити у постійні тривозі, тому що в інституті родини наступив розвал. Жінка почала вести вигадану війну і радіти неіснуючій перемозі. Жінки почали тягатися з чоловіками у громадській сфері, щоб бути з ними нарівні, тим самим нехтуючи своєю великою роллю — хранительки родинного вогнища і люблячої матері,тим самим прирікаючи дітей на блукання між руйнівними ідеями і поглядами.

Захід віддалив мусульман від їх держави, віддалив мусульманку від її природи, зміг внушити їй грати ту роль, яка чужда для неї. Захід віддалив ідею про Халіфат від розумів мусульман, зміг внушити їм (на протязі десятиріч) навіть не згадувати про нього. І це трапилось, незважаючи на це, що Халіфат — не просто фард, за залишення якого записується гріх, а Халіфат — це єдиний метод запровадження законів Ісламу. Саме тому він є короною фардів.. Халіфат — це щит і гарант надання влади Ісламу, гарант його запровадження над мусульманами і поширення на увесь світ.

Таким чином, несення заклику для мусульманки є великою честю і великою відповідальністю, що вимагає старанності і обережності; лише так вона зможе досягнути вдоволення Всевишнього. Мусульманка, яка несе заклик, повинна бути пильною та уважною до впливу західних думок на нашу нафсію і суспільство.

Жінка в Ісламі — це хранителька родинного вогнища і честь, яку необхідно оберігати. Також ісламський заклик повинен іти рука об руку та у гармонії з роллю жінки. Іншими словами, несення заклику не повинно віддаляти жінку від материнства, не повинно заважати бути хранителькою родинного вогнища. Материнство — це невід’ємна частина жіночої природи, тому було природним, що жінка виходила заміж і народжувала дітей, піклувалась про дім, і поруч з цим жінка вивчала свою культуру як індивідуально, так і у колективі. Вона вела боротьбу з ідеями, які суперечили Ісламу, вона брала участь у діяльності по поверненню величі мусульман шляхом встановлення Халіфату і запровадження Шаріату. Вона виконує це, будучи дисциплінованою і відданою наказам свого Господа. Вона діє у шаріатських рамках при взаємодії з чоловіками як у приватному житті, такі і у громадському. Вона упорядковує першочергові речі згідно з наказом Всевишнього.

Сьогодні мусульманки повинні прагнути брати участь у перетворенні суспільства, як це зробила мати правовірних Хадіджа бінт Хувайлід. Участь мусульманок повинна бути щирою і заради вдоволення Всевишнього. Їх не повинні відволікати гучні гасла, метою яких є віддалення їх від природної ролі жінки, зруйнування родини, зображанням того, що протистояння з чоловіками дозволить жінці добитися своїх прав і статусу, і це робиться замість того, щоб допомагати чоловіку у благому, скеруватись до об’єднання своїх ролей з ними заради відродження і піднесення людства.

وَٱلۡمُؤۡمِنُونَ وَٱلۡمُؤۡمِنَٰتُ بَعۡضُهُمۡ أَوۡلِيَآءُ بَعۡضٖۚ يَأۡمُرُونَ بِٱلۡمَعۡرُوفِ وَيَنۡهَوۡنَ عَنِ ٱلۡمُنكَرِ وَيُقِيمُونَ ٱلصَّلَوٰةَ وَيُؤۡتُونَ ٱلزَّكَوٰةَ وَيُطِيعُونَ ٱللَّهَ وَرَسُولَهُۥٓۚ أُوْلَٰٓئِكَ سَيَرۡحَمُهُمُ ٱللَّهُۗ إِنَّ ٱللَّهَ عَزِيزٌ حَكِيمٞ

«Віруючі чоловіки і жінки є помічниками і друзями один одному. Вони велять робити схвалюване і забороняють засуджуване, роблять намаз, виплачують закят, підкоряються Аллаху і Його Посланцю. Аллах змилостивиться над ними. Воістину, Аллах — Могутній, Мудрий» (9:71).

 


Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Худа Мухаммад (Умму Яхья)
27 Раджаба 1440 р.х.
03.04.2019 р.