Всевишній Аллах говорить:
إِنَّ فِي هَٰذَا لَبَلَٰغٗا لِّقَوۡمٍ عَٰبِدِينَ ١٠٦ وَمَآ أَرۡسَلۡنَٰكَ إِلَّا رَحۡمَةٗ لِّلۡعَٰلَمِينَ ١٠٧ قُلۡ إِنَّمَا يُوحَىٰٓ إِلَيَّ أَنَّمَآ إِلَٰهُكُمۡ إِلَٰهٞ وَٰحِدٞۖ فَهَلۡ أَنتُم مُّسۡلِمُونَ ١٠٨ فَإِن تَوَلَّوۡاْ فَقُلۡ ءَاذَنتُكُمۡ عَلَىٰ سَوَآءٖۖ وَإِنۡ أَدۡرِيٓ أَقَرِيبٌ أَم بَعِيدٞ مَّا تُوعَدُونَ ١٠٩ إِنَّهُۥ يَعۡلَمُ ٱلۡجَهۡرَ مِنَ ٱلۡقَوۡلِ وَيَعۡلَمُ مَا تَكۡتُمُونَ ١١٠ وَإِنۡ أَدۡرِي لَعَلَّهُۥ فِتۡنَةٞ لَّكُمۡ وَمَتَٰعٌ إِلَىٰ حِينٖ ١١١ قَٰلَ رَبِّ ٱحۡكُم بِٱلۡحَقِّۗ وَرَبُّنَا ٱلرَّحۡمَٰنُ ٱلۡمُسۡتَعَانُ عَلَىٰ مَا تَصِفُونَ
«Воістину, у цьому — послання для тих, хто поклоняється. Ми відправили тебе лише у якості милості до світів. Скажи: «Мені навіяно в одкровенні, що ваш Бог — Бог Єдиний. Чи не станете ви мусульманами?». Якщо вони відвернуться, то скажи: «Я попереджаю усіх вас у рівній мірі, и я не знаю, рано чи пізно настане те, що вам обіцяно. Воістину, Він відає про слова, які говорять вголос, і відає про те, що ви приховуєте. Я не знаю, можливо, це — спокуса для вас або ж можливість користуватись благами до певного часу». Пророк сказав: «Господи! Розсуди по справедливості. У нашого Милостивого Господа треба просити допомоги проти того, що ви приписуєте» (21:106–112).
Воістину, у цьому — послання для тих, хто поклоняється. Той, хто поклоняється — це смиренній і покірний, який готується до зустрічі з Господом і міркує над цим, дотримується наказів і заборон Аллаха, прагне до запровадження усіх законів Шаріату, до встановлення релігії на землі, до її захисту і поширенню. Аллах відправив Свого Посланця ﷺ до усіх людей добрим вісником і застерігаючим увещевателем.
З появою Посланця люди, які були готові підкоритись велінням Аллаха, отримали можливість слідувати прямим шляхом. Шлях, показаний Посланцем Аллаха — Мухаммадом ﷺ, — зробить щасливим усе людство і поведе його до досконалості у цьому житті. Послання, направлене Аллахом до усіх людей, організує усі сфери життєдіяльності людини згідно системи правління; забезпечить справедливий розподіл багатств, право власності, вдоволення основних потреб людини згідно економічної системи; встановить справедливість і вирішення суперечок згідно системі неупередженого суду; встановить порядок у відносинах чоловіків і жінок, у родинному житті, материнстві, батьківстві в і спадкоємству згідно соціальної системи.
Аллах краще усіх знає Свої створіння. Він — Проникливий, Відаючий. Життя мусульман за тринадцять сторіч продемонструвало успішність, істинність і добро, які виходять із ісламської віри, а також витікаючих із неї систем, норм, ідей і законів, які регулюють життя людини за допомогою унікального механізму, що дорожить збереженням людяності.
Шлях Ісламу узгоджується з природою людини. Послання нашого господина Мухаммада ﷺ разом з усіма обставинами, покладеними на плечі людини у межах її і здібностей, а також у її інтересах — це милість для його народу і усього людства, віруючих і невірних. Немає ніякої різниці між арабом і неарабом, окрім як по богобоязливості. Немає жодного народу, статі або місцевості, над якими закони Шаріату чинили б несправедливість. Ісламська віра та її системи є сполучною ланкою між мусульманами, із яких формується ісламське суспільство. Той же, хто віддано підкорився Ісламській Державі, незалежно від релігії,, вважається громадянином цієї держави і має право на турботу.
Хто погляне на європейські та американські народи, той побачить, що в них досі сидить расизм, з яким Іслам бореться на протязі тисяча чотирьохсот років. Іслам — це милість для людства. Мухаммад ﷺ посланий у якості милості до світів, для тих, хто вірить у нього, і тих, хто не вірить.
Один і найбільш важливих проявів милосердя — те,з чим Посланець Аллаха ﷺ звертався до невірних, які глузували над релігією єдинобожжя. Аллах говорить:
قُلۡ إِنَّمَا يُوحَىٰٓ إِلَيَّ أَنَّمَآ إِلَٰهُكُمۡ إِلَٰهٞ وَٰحِدٞۖ فَهَلۡ أَنتُم مُّسۡلِمُونَ
«Скажи: «Мені навіяно в одкровенні, що ваш Бог — Бог Єдиний. Чи не станете ви мусульманами??» (21:108).
Іслам направляє людину до поклоніння Єдиному Творцю і вимагає визнання абсолютного єдинобожжя, яке врятує людство від омани і забобон. Він будує життя на основі формули єдинобожжя «немає божества, окрім Аллаха, і Мухаммад — Посланець Аллаха», а не згідно з чиїмось інтересами і забаганками, наприклад, якого-небудь класу, родини, лідера, батьківщини або іншого ідола. Усім людям задається одне питання: «Чи не станете ви мусульманами?».
Ви називаєте себе мусульманами, але не втілюєте Шаріат Аллаха, утискаєте і навіть вбиваєте мусульман заради збереження своєї тиранічної влади. Ви проявляєте дружбу до невірних, коли вам це заборонено. Ви сподіваєтесь отримати велич не від Аллаха. «Чи не станете ви мусульманами?». «Якщо вони відвернуться, то скажи: «Я попереджаю усіх вас у рівній мірі». Якщо ви будете упиратись у своїй омані і продовжите ігнорувати Шаріат Аллаха, то ми усі знаємо, кого спіткає покарання Аллаха. Тоді не залишиться ніякого виправдання, і прийде час вкусити муки. «І я не знаю, рано чи пізно настане те, що вам обіцяно». Всемогутній Аллах знає, коли покарати їх: у цьому чи Наступному житті. Він знає явне і приховане. Ніщо не приховається від Нього. «Воістину, Він відає про слова, які говорять вголос, і відає про те, що ви приховуєте». Ваше положення відоме Аллаху.
Якщо Він відстрочив покарання, у цьому є задум. «Я не знаю, можливо, це — спокуса для вас або ж можливість користуватись благами до певного часу». Посланець Аллаха ﷺ направляв людей до їх Господу, виконував те, що ввірено йому, і доносив послання. «Господи! Розсуди по справедливості. У нашого Милостивого Господа треба просити допомоги проти того, що ви приписуєте». Аллах — це наш Милостивий і Милосердній Господь, Який відправив Посланця у якості милості для світі. Люди порахували його ﷺ брехуном і почали глузувати з нього. Аллах неодмінно обдарує милістю Свого Посланця і віруючих, дасть можливість сповідувати їх релігію і зміцнить їх стопи.
Байхакий приводить, що одного разу Посланець Аллаха ﷺ почав розпитувати своїх сподвижників:
أَيُّ الْخَلْقِ أَعْجَبُ إِلَيْكُمْ إِيمَانًا؟، قَالُوا: الْمَلَائِكَةُ، قَالَ: وَمَا لَهُمْ لَا يُؤْمِنُونَ وَهُمْ عِنْدَ رَبِّهِمْ؟، قَالُوا: فَالنَّبِيُّونَ، قَالَ: وَمَا لَهُمْ لَا يُؤْمِنُونَ وَالْوَحْيُ يَنْزِلُ عَلَيْهِمْ؟، قَالُوا: فَنَحْنُ. قَالَ: وَمَا لَكُمْ لَا تُؤْمِنُونَ وَأَنَا بَيْنَ أَظْهُرِكُمْ؟، قَالَ: فَقَالَ رَسُولُ اللهِ صلى الله عليه وسلم: إِنَّ أَعْجَبَ الْخَلْقِ إِلَيَّ إِيمَانًا لَقَوْمٌ يَكُونُونَ بَعْدَكُمْ يَجِدُونَ صُحُفًا فِيهَا كِتَابٌ يُؤْمِنُونَ بِمَا فِيهَا
«Як ви думаєте, у якого найбільш дивна віра ?». Йому відповіли: «Янголи». Він сказав: «Як же їм не вірити, якщо вони знаходяться поруч з Господом?!». Вони сказали: «Пророки». Він ﷺ сказав: «Як же їм не вірити, коли до них приходить одкровення?!». Сподвижники сказали: «Ми». Він сказав: «Як же вам не вірити, коли я серед вас?!». Потім він продовжив: «Найбільш дивна віра буде у людей, які прийдуть після вас. Вони знайдуть свитки, серед яких Книга, і увірують у їх зміст».
Всевишній Аллах говорить:
يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ ٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَءَامِنُواْ بِرَسُولِهِۦ يُؤۡتِكُمۡ كِفۡلَيۡنِ مِن رَّحۡمَتِهِۦ وَيَجۡعَل لَّكُمۡ نُورٗا تَمۡشُونَ بِهِۦ وَيَغۡفِرۡ لَكُمۡۚ وَٱللَّهُ غَفُورٞ رَّحِيمٞ
«О ті, які увірували! Бійтесь Аллаха і віруйте у Його Посланця, і тоді Він обдарує вас вдвічі із Своєї милості, і дарує вам світло, при якому ви будете іти, і пробачить вас. Аллах — Прощаючий, Милосердний» (57:28).
Страх перед Аллахом і слідування Його Посланцю ﷺ зобов’язує мусульман прагнути до відновлення ісламського образу життя шляхом встановлення Ісламської Держави за методом пророцтва, яка здійснить повне запровадження законів Шаріату.
Сьогодні закони Аллаха замінені тими, які вигадали невірні, і вони нав’язали ці закони мусульманам біля ста років назад. Ісламський світ знемагає піл тягарем вигаданих законів, вкушаючи тиранію і приниження. Усе це зіпсувало життя віруючих і віддалило від праведного ісламського життя, упорядкованого законами Аллаха.
Щоб заслужити милість і захист Аллаха, необхідно підкорятись Йому та Його Посланцю ﷺ, запроваджуючи Шаріат, виконуючи Його накази і відсторонюючись від Його заборон, наказуючи схвалюване і забороняючи засуджуване, живучи ісламським життям у затишку держави Халіфат.
وَٱللَّهُ غَالِبٌ عَلَىٰٓ أَمۡرِهِۦ وَلَٰكِنَّ أَكۡثَرَ ٱلنَّاسِ لَا يَعۡلَمُونَ
«Аллах владний вершити Свої справи, проте більшість людей не знає про це» (12:21).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Ібрахім Саляма
6 Шаъбана 1440 р.х.
12.04.2019 р.
