Боротьба між невір’ям та Ісламом, між мусульманами і невірними почалась з тієї миті, як Аллах відправив Свого Посланця ﷺ з Божественним керівництвом до усіх. З того часу невірні не упускають жодної можливості, щоб не очорнити і не оббрехати Іслам.
Де б не жили мусульман, скрізь вони наражались на страждання від рук невірних. Більше того, від їх рук постраждав Посланець Аллаха ﷺ. До сьогодні невірні продовжують завдавати страждань мусульманам. І як правий був Всевишній, коли він сказав про них наступне:
وَلَا يَزَالُونَ يُقَٰتِلُونَكُمۡ حَتَّىٰ يَرُدُّوكُمۡ عَن دِينِكُمۡ إِنِ ٱسۡتَطَٰعُواْ
«Вони не облишать битися з вами, допоки не відвернуть вас від вашої релігії, якщо тільки зможуть» (2:217).
Звертаючись же до нас, Він сказав:
لَن يَضُرُّوكُمۡ إِلَّآ أَذٗىۖ وَإِن يُقَٰتِلُوكُمۡ يُوَلُّوكُمُ ٱلۡأَدۡبَارَ ثُمَّ لَا يُنصَرُونَ
«Вони не завдадуть вам ніякої шкоди, окрім докучання. Якщо ж вони почнуть битися з вами, то повернуться до вас спиною, після чого їм не буде надана допомога » (3:111).
Невірні намагаються загасити Божественне світло:
يُرِيدُونَ أَن يُطْفِئُوا نُورَ اللَّهِ بِأَفْوَاهِهِمْ وَيَأْبَى اللَّهُ إِلَّا أَن يُتِمَّ نُورَهُ وَلَوْ كَرِهَ الْكَافِرُونَ
«Вони хочуть загасити світло Аллаха своїми вустами. Проте Аллах не допустить цього і завершить поширення Свого світла, навіть якщо це ненависно невіруючим» (9:32).
Проте Аллах радує нас звісткою про те, що Іслам піднесеться над іншими релігіями, тобто він обрадував нас тим, що майбутній Другий Праведний Халіфат піднесеться над рештою держав світу. Аллах сказав:
هُوَ ٱلَّذِيٓ أَرۡسَلَ رَسُولَهُۥ بِٱلۡهُدَىٰ وَدِينِ ٱلۡحَقِّ لِيُظۡهِرَهُۥ عَلَى ٱلدِّينِ كُلِّهِۦ وَلَوۡ كَرِهَ ٱلۡمُشۡرِكُونَ
«Він — Той, Хто відправив Свого Посланця з вірним керівництвом і релігією істини, щоб піднести її над рештою усіх інших релігій, навіть якщо це ненависно многобожникам» (61:9).
Ліберальна Європа стала активною з XIX сторіччя, особливо коли помітила ідейну слабкість мусульман. Європа розгорнула військову, політичну та ідейну експансію проти Халіфату, і у результаті у 1924р. руками зрадників Умми був зруйнований Халіфат. У результаті Європа отримала політичну і військову перемогу над мусульманами. Але, незважаючи на скасування Халіфату, європейці спочатку не могли отримати ідейну перемогу, бо ідеї Ісламу були глибоко у серцях віруючих. Тому викорінення було нелегкою справою.
Європейці почали атакувати ідеї і закони Ісламу, зокрема — ідею джихаду. Проте ідею джихаду вони не змогли викорінити, вона як і раніше глибоко сиділа у серцях мусульман, і у випадку необхідності вони жертвували собою, майном, родинами і дітьми. Європейці також атакували закони про покарання; вони змогли їх змінити, але так само не змогли вирвати із сердець мусульман. Причина цього полягає у тому, що мусульмани продовжували читати аяти Корану:
وَٱلسَّارِقُ وَٱلسَّارِقَةُ فَٱقۡطَعُوٓاْ أَيۡدِيَهُمَا
«Грабіжнику і грабіжниці відсікайте руки» (5:38),
ٱلزَّانِيَةُ وَٱلزَّانِي فَٱجۡلِدُواْ كُلَّ وَٰحِدٖ مِّنۡهُمَا مِاْئَةَ جَلۡدَةٖ
«Перелюбку і перелюбця — кожного із них висічіть сто разів» (24:2).
Вони читали хадіси:
لَا عُقُوبَةَ فَوْقَ عَشْرِ ضَرَبَاتٍ إِلَّا في حَدٍّ مِن حُدُودِ اللَّهِ
«Покарання не може перевищувати десяти ударів, якщо тільки мова не йде про один із худудів Аллаха» (Бухари),
أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صلى الله عليه وسلم حَبَسَ رَجُلاً فِي تُهْمَةٍ ثُمَّ خَلَّى سَبِيلَهُ
«Посланець Аллаха ﷺ затримав одного чоловіка, який перебував під підозрою, але потім відпустив його» (ан-Насаі).
Далі невірні атакували закон, які стосуються чоловіків і жінок (у них це називається «законом про особистий статус»): багатоженство, розлучення, спадок, жіноче вбрання, іхтілят між чоловіками і жінками.
Стикнувшись з цими нападками, деякі сини Умми спробували відповісти їм. Проте вони поділились:
— на тих, хто відкинув атаки Заходу і озброївся ідеями Іламу (їх було мало);
— на тих, хто погодився, що Іслам знаходиться у якості звинувачуваного, тому почали захищати його, зайнявши виправдувальну позицію;
— на тих, хто прийняв західну культуру, почав пропагувати її і відмовився від законів Всевишнього під приводом їх невідповідності сучасним тенденціям, більше того, заявивши, що роль Ісламу підійшла до кінця, а тепер він веде лише до відсталості і деградації.
В усьому цьому вирії боротьби Захід, як ворог №1 для мусульман та Ісламу, після руйнування Ісламської Держави зміг:
— розділити його землі на штучні утворення, на чолі яки посалив нікчемних правителів;
— зміг поширити націоналістичні, патріотичні, демократичні ідеї;
— зміг поширити гнилу західну культуру.
Захід скористався ідейною слабкістю мусульман та їх неправильним розумінням Ісламу. І замість того, щоб віддалитись від західної культури, мусульмани почали керуватись її цінностями і поглядами на життя. Таким чином, демократія стала управляти, вона стала диктувати, що є хяляль, а що харам. А гниле ідейне керівництво, призначене Заходом, узаконило принципи і закони лібералізму. Нікчемне керівництво змогло купити хворі душі так званих «вчених», увібравши їх у шаріатське вбрання під приводом вираження погляду Ісламу на ті чи ніші питання і проблеми суспільства. Так нікчемні правителі змогли замінити закони Аллаха законами невігластва.
Захід, його агенти(у особі правителів мусульман) і раби своїх пристрастей із числа впливових людей направили усі свої стріли проти мусульманок; вони почали заохочувати скоєнні гріхів з її боку під приводом прогресу і розвитку, вони почали внушати їй, що Іслам обмежив її свободи, закував її у ланцюги, позбавив її прав, скоїв у відношенні неї дискримінацію, позбавив її права робити те, що роблять чоловіки, позбавив її можливості подорожувати в одиночку, проводити довгий час у готелях … І у результаті знайшлись ті, хто захотів жити як західна жінка: стати товаром для чоловіків, предметом плотських утіх. Насправді, жінки на Заході позбавлені своїх прав, позбавлені сімейного щастя, родинного вогнища, вони вештаються по розважальним закладам у пошуках задоволення і насолоди.
Саме такого низького положення хоче Захід для мусульманок.
Звідси виникають питання: чи насправді мусульманка пригноблена, як стверджує Захід? Невже у мусульманки немає прав настільки, що ворог Ісламу Захід вимушений заступитися за мусульманок, вимагаючи надання їм їх прав і рівноправ’я? Невже жінки Заходу насолоджуються найвищими правами? Або ж за цим стоїть прагнення знищити інститут ісламської родини, позбавити мусульманку її сімейного статусу?
Коли прийшов Іслам, він показав важливість ролі жінок, ролі чоловіків і ролі родини в ісламському суспільстві. Адже Аллах створив людину як чоловіком, так і жінкою, надавши їм особливу природу, відмінну від тварин. Він підготував їх до боротьби на арені життя, при цьому не позбавивши їх людських якостей. Він поселив їх в одному суспільстві, дав їм інстинкт продовження роду з метою появи потомства, Він заклав між ними зв’язки, упорядкував ці зв’язки Своїми законами. У цих законах немає помилок і недоліків, бо вони від Творця, Управителя.
З часів Божественного Одкровення мусульмани почали застосовувати закони соціальної системи, які регулюють стосунки між чоловіками і жінками. І це тривало на протязі усього періоду існування Ісламської Держави. Тому Умма знала свій родовід, своїх предків, вона знала, що заради захисту честі жінки будуть мобілізуватись війська, адже честь жінки — це честь усієї нації! Доказом тому служить висилка племені Бану Кайнука із Медини, яка стала відповіддю на напад з їх боку на мусульманку і вбивство одного мусульманина, як і завоювання міста Аморій під керівництвом аль-Мутасима через напад на мусульманку.
Таким є статус жінки в Ісламі та в Ісламській Державі. Саме тому Хізб ут-Тахрір розробив низку статей у проекті Конституції Халіфату, які присвячені стосункам між чоловіками і жінками. Ми просимо Аллаха допомогти нам у роз’ясненні даних статей, у приведенні шаріатських текстів із Корану і Сунни. Ми просимо Аллаха надати нам допомогу у запровадженні цих статей під затишком майбутнього Халіфату. О, Аллах, адже Ти — Чуючий і Відповідаючий на мольби!
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
Абу Садік
23 Зуль-хіджа 1430 р.х.
10.12.2009р.
