Роз’яснення 112 статті Конституції: «Основним положенням жінки є бути матір’ю і хранителькою родинного вогнища. Її честь і гідність повинні бути захищені».
Дана стаття зачіпає три аспекти:
1) жінка в основі — мати;
2) жінка в основі — хранителька родинного вогнища;
3) честь і гідність жінки повинні бути захищені.
Три цих положення виведені із Корану і Сунни. Саме у цих текстах іде звернення до жінки як до жінки. Так, Всевишній говорить:
فَٱنكِحُواْ مَا طَابَ لَكُم مِّنَ ٱلنِّسَآءِ مَثۡنَىٰ وَثُلَٰثَ وَرُبَٰعَ
«одружуйтесь на інших жінках, які подобаються вам: на двох, трьох, чотирьох» (4:3).
Також у хадісі, який приводиться від Анаса ібн Маліка, що Пророк ﷺ велів одружуватись, суворо забороняв табаттуль1, про це говорячи:
تَزَوَّجُوا الْوَدُودَ الْوَلودَ فَإِنِّي مُكَاثِرٌ بِكُمُ الْأَنْبِيَاءَ يَوْمَ الْقِيَامَةِ
«Одружуйтесь на люблячій і народжуючій жінці. І Судного дня я буду перевершувати вами решту пророків» (Ахмад, ат-Табарані).
Передається від Макіля ібн Ясіра:
جَاءَ رَجُلٌ إِلَى النَّبِىِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ إِنِّى أَصَبْتُ امْرَأَةً ذَاتَ حَسَبٍ وَجَمَالٍ وَإِنَّهَا لَا تَلِدُ أَفَأَتَزَوَّجُهَا قَالَ لَا ثُمَّ أَتَاهُ الثَّانِيَةَ فَنَهَاهُ ثُمَّ أَتَاهُ الثَّالِثَةَ فَقَالَ تَزَوَّجُوا الْوَدُودَ الْوَلُودَ فَإِنِّى مُكَاثِرٌ بِكُمُ الْأُمَمَ
«Одного разу до Пророку ﷺ прийшов чоловік і сказав: «Мені дуже сподобалась одна красива жінка шляхетного походження, але вона не може мати дітей, чи одружуватись мені на ній?», — на що Пророк ﷺ сказав: «Ні!». Потім той прийшов до нього удруге, але він ﷺ знов заборонив йому це, потім, коли він прийшов у третій раз, Пророк ﷺ йому сказав: «Одружуйтесь на люблячій і народжуючій жінці. І я буду пишатися вашою численністю перед іншими общинами!» (Абу Дауд, ан-Насаі).
Із приведених доказів стає ясним, що Аллах заклав у подружнє життя мудрість, і внаслідок цієї мудрості на світло з’являється потомство. Потомство дозволяє людському роду продовжити своє існування. Що стосується спонукання Посланця ﷺ одружуватись і примножувати потомство,а також його заборони одружуватись на безплідних, то це ясно вказує на те, що в основі жінка є матір’ю. Також вона є дружиною, яка виконує те, що приписав їй Шаріат, і те, що він їй порекомендував. Більше того, хадіси явно вказують на її материнство. Приводиться від Абдуллаха ібн Амра ібн аль-Аса:
أَنَّ امْرَأَةً قَالَتْ يَا رَسُولَ اللهِ إِنَّ ابْنِي هَذَا كَانَ بَطْنِي لَهُ وِعَاءً وَثَدْيِي لَهُ سِقَاءً وَحَجْرِي لَهُ حِوَاءً إِنَّ أَبَاهُ طَلَّقَنِي وَأَرَادَ أَنْ يَنْزِعَهُ مِنِّي فَقَالَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَنْتِ أَحَقُّ بِهِ مَا لَمْ تَنْكِحِي
«Одна жінка сказала Пророку ﷺ: «О, Посланець Аллаха! Воістину, для мого сина моя утроба була його місцем, мої груди були для нього бурдюком, а мої коліна були йому місцем сидіння. Його батько розлучився зі мною і хоче відняти його у мене». Посланець Аллаха ﷺ сказав їй: «Ти маєш на нього більше прав, поки не вийдеш заміж»(Абу Дауд).
У цьому хадісі згадуються періоди, які проходить жінка під час і після вагітності. Це вказує на важливість її ролі материнства. Звідси Посланець ﷺ виніс рішення на користь жінки — матери, — що вона володіє більшим правом турботи про свою дитину, аніж чоловік.
Усі ці докази вказують на те, що жінка в основі — мати, не говорячи вже про закони вагітності, народження дитини і годування грудьми. Що стосується того, що вона — хранителька родинного вогнища, то приводиться наступне:
قَضَى رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عَلَى ابْنَتِهِ فَاطِمَةَ بِخِدْمَةِ الْبَيْتِ وَقَضَى عَلَى عَلِيٍّ بِمَا كَانَ خَارِجًا مِنَ الْبَيْتِ
«Посланець Аллаха ﷺ постановив для своєї доньки Фатіми доглядати по дому,а для Алі — виконувати роботи, які поза домом» (Ібн Абу Шайба).
Посланець Аллаха ﷺ просив своїх дружин, щоб вони доглядали за ним. Передається, що він ﷺ сказав:
يَا عَائِشَةَ اسْقِينَا يَا عَائِشَةَ أَطْعمِينَا
«О,Аиша, напої, нас. О, Аиша, накорми нас» (Абу Дауд, Ахмад),
يَا عَائِشَةَ هَلُمِّي الشَّفْرَةَ وَاشْحَذِيهَا بِحَجَرٍ
«О, Аіша, принеси ножа і поточи його об камінь» (Муслім).
Передається від Анаса ібн Маліка:
أَنَّ رَجُلاً سَافَرَ وَمَنَعَ زَوْجَتَهُ مِنَ الْخُرُوجِ فَمَرَضَ أَبُوهَا فَاسْتَأْذَنَتْ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فِي عِيَادَةِ أَبِيهَا فَفَقَالَ لَهَا رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ اِتَّقِي اللهَ وَلَا تُخَالِفِي زَوْجَكِ فَمَاتَ أَبُوهَا فَاسْتَأْذَنَتْ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فِي حُضُورِ جَنَازَتِهِ فَقَالَ لَهَا اِتَّقِي اللهَ وَلَا تُخَالِفِي زَوْجَكِ فَأَوْحَى اللهُ إِلَى النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ إِنِّي قَدْ غَفَرْتُ لَهَاَ بِطَاعَةِ زَوْجِهَا
«Один чоловік, вирушивши у дорогу, заборонив своїй жінці виходити із дому. У відсутності чоловіка у цієї жінки захворів батько, і вона попросила дозволу у Посланця Аллаха ﷺ відвідати свого батька. Посланець Аллаха ﷺ сказав їй: «Бійся Аллаха і не вчиняй наперекір своєму чоловіку». Після цього її батько помер, і вона просила у Посланця Аллаха ﷺ дозволу бути присутньою на похованні, на що Посланець Аллаха ﷺ сказав їй: «Бійся Аллаха і не вчиняй наперекір своєму чоловіку». Врешті решт Всевишній Аллах повідомив своєму Посланцю ﷺ: «Воістину, Я пробачив її за її покірність своєму чоловіку». (Ібн Батта у книзі «Закони жінок»).
Передається від Абу Хурайри, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
لاَ يَحِلُّ لِامْرَأَةٍ أَنْ تَصُومَ وَزَوْجُهَا شَاهِدٌ إِلَّا بِإِذْنِهِ
«Жінці неможна тримати (добровільний) пост у присутності чоловіка без його дозволу»(Бухарі).
Передається від Ібн Аббаса, що Пророк ﷺ сказав:
وَمِنْ حَقِّ الزَّوْجِ عَلَى زَوْجَتِهِ أَنْ لَا تَصُومَ تَطَوُّعًا إِلَّا بِإِذْنِهِ
«До права чоловіка на свою дружину відноситься, щоб вона тримала бажаний пост лише з його дозволу» (ат-Табарані).
Шаріат постановив жінці навістити свого батька, якщо він хворий, і дозволив їй тримати добровільний пост, якщо в обох випадках не зачіпається право її чоловіка, що, у черговий раз вказує на те, що вона — хранителька родинного вогнища. Догляд за чоловіком важливіше мубаха, як, наприклад, купівля-продаж, мандубу, як, наприклад, додаткові намази. Жінка повинна залишити мубах і мандуб, віддавши перевагу догляду за чоловіком. Адже в основі вона — хранителька родинного вогнища.
Що стосується честі і гідності жінки, які повинні бути захищені, то на це є багато шаріатських текстів. Так у Корані Аллах говорить:
يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ لَا تَدۡخُلُواْ بُيُوتًا غَيۡرَ بُيُوتِكُمۡ حَتَّىٰ تَسۡتَأۡنِسُواْ وَتُسَلِّمُواْ عَلَىٰٓ أَهۡلِهَا
«О ті, які увірували! Не входьте у чужі дома, поки не спитаєте дозволу і не привітаєте миром їх мешканців» (24:27).
Всевишній Аллах дозволяє входити людям у чужі дома лише з дозволу їх жителів, розцінивши протилежну поведінку дикістю. Всевишній Аллах говорить:
حَتَّىٰ تَسۡتَأۡنِسُواْ وَتُسَلِّمُواْ
«Поки не спитаєте дозволу» (24:27).
Даний вираз є кінаєю (натяком) на обов’язковість просити дозволу. Іншими словами, заборонено заходити у дім, коли жінка знаходиться у положенні табаззуля2. Тому є ваджибом навіть для дорослих дітей питати дозволу увійти до своєї матері. Передається від Ати ібн Ясіра:
أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ سَأَلَهُ رَجُلٌ فَقَالَ يَا رَسُولَ اللَّهِ أَسْتَأْذِنُ عَلَى أُمِّي فَقَالَ نَعَمْ قَالَ الرَّجُلُ إِنِّي مَعَهَا فِي الْبَيْتِ فَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ اِسْتَأْذِنْ عَلَيْهَا فَقَالَ الرَّجُلُ إِنِّي خَادِمُهَا فَقَالَ لَهُ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ اِسْتَأْذِنْ عَلَيْهَا أَتُحِبُّ أَنْ تَرَاهَا عُرْيَانَةً قَالَ لَا قَالَ فَاسْتَأْذِنْ عَلَيْهَا
«Одного разу один чоловік спитав Посланця Аллаха ﷺ: «О,Посланець Аллаха ﷺ, чи треба мені питати дозволу, щоб увійти до своєї матері?», — на що він ﷺ відповів: «Так!». Мужчина сказав: «Але я живу з нею в одному домі», — на що він ﷺ відповів: «Усе одно питай у неї дозволу!». Чоловік продовжив: «Я їй прислужую», — на що він ﷺвідповів: «Питай у неї дозволу, хіба тобі подобається застати її оголеною?». На що той сказав: «Ні». Посланець ﷺ сказав: «Тоді питай у неї дозволу!» («Муватта» Імама Маліка).
Всевишній говорить:
وَلَا يُبۡدِينَ زِينَتَهُنَّ إِلَّا مَا ظَهَرَ مِنۡهَاۖ وَلۡيَضۡرِبۡنَ بِخُمُرِهِنَّ عَلَىٰ جُيُوبِهِنَّۖ وَلَا يُبۡدِينَ زِينَتَهُنَّ إِلَّا لِبُعُولَتِهِنَّ أَوۡ ءَابَآئِهِنَّ أَوۡ ءَابَآءِ بُعُولَتِهِنَّ أَوۡ أَبۡنَآئِهِنَّ أَوۡ أَبۡنَآءِ بُعُولَتِهِنَّ أَوۡ أَبۡنَآئِهِنَّ أَوۡ أَبۡنَآءِ بُعُولَتِهِنَّ أَوۡ إِخۡوَٰنِهِنَّ أَوۡ بَنِيٓ إِخۡوَٰنِهِنَّ أَوۡ مَا مَلَكَتۡ أَيۡمَٰنُهُنَّ أَوِ ٱلتَّٰبِعِينَ غَيۡرِ أُوْلِي ٱلۡإِرۡبَةِ مِنَ ٱلرِّجَالِ أَوِ ٱلطِّفۡلِ ٱلَّذِينَ لَمۡ يَظۡهَرُواْ عَلَىٰ عَوۡرَٰتِ ٱلنِّسَآءِ
«Нехай вони не виставляють напоказ своїх прикрас, за винятком тих, які видні, і нехай прикривають своїми покривалами виріз на грудях і не показують свої прикраси нікому, окрім своїх чоловіків, чи свого батька, чи своїх свекрів, чи своїх синів, чи синів своїх чоловіків, чи своїх братів, чи синів своїх братів, чи синів своїх сестер, чи своїх жінок, чи невільників, якими оволоділи їх десниці, чи слуг із числа чоловіків, позбавлених бажання, чи дітей, які не посягли наготи жінки» (24:31).
Всевишній Аллах ясно визначив, що дозволено показувати жінці у приватному житті, окрім обличчя і кистей рук. Проте це дозволено показувати лише чоловікам із числа махрамів (близьких родичів), дітям і тим чоловіка, які не відчувають бажання до жінки.
Це розмежування ясно вказує на те, що честь, гідність і сама жінка повинні бути захищені, зокрема, коли мова йде про усамітнення зі стороннім чоловіком. Посланець ﷺ сказав:
لاَ يَخْلُوَنَّ رَجُلٌ بِامْرَأَةٍ إِلَّا وَمَعَهَا ذِى مَحْرَمٍ
«Нехай не усамітнюється чоловік з жінкою без присутності махрама» (Бухарі).
Також Посланець ﷺ сказав:
لاَ يَحِلُّ لِامْرَأَةٍ تُؤْمِنُ بِاللَّهِ وَاليَوْمِ الآخِرِ أَنْ تُسَافِرَ مَسِيرَةَ يَوْمٍ وَلَيْلَةٍ لَيْسَ مَعَهَا حُرْمَةٌ
«Не дозволено жінці, яка вірить в Аллаха та Судний день, вирушати у подорож (яка займе) день і ніч, без махрама поруч з нею» (Бухарі).
Від Ібн Аббаса передається, що він чув, як Посланець Аллаха ﷺ, промовивши проповідь, говорив:
لاَ يَخْلُوَنَّ رَجُلٌ بِامْرَأَةٍ إِلاَّ وَمَعَهَا ذُو مَحْرَمٍ وَلاَ تُسَافِر الْمَرْأَةُ إِلاَّ مَعَ ذِي مَحْرَمٍ
«Нехай не усамітнюється чоловік з жінкою без присутності махрама і нехай жінка не вирушає у подорож без свого махрама».
Після цього один чоловік встав і сказав:
يَا رَسُولَ اللهِ إِنَّ امْرَأَتِي خَرَجَتْ حَاجَّةً وَإِنِّي اكْتُتِبْتُ فىِ غَزْوَةِ كَذَا وَكَذَا
«О, Посланець Аллаха! Моя дружина вирушила у хадж, а я записав своє ім’я у список воїнів». На що Посланець Аллаха ﷺ відповів:
اِنْطَلِقْ فَحُجَّ مَعَ امْرَأَتِكَ
«Вирушай і здійсни хадж разом зі своєю жінкою» (Муслім).
Ми бачимо рішення Посланця ﷺ залишити участь у джихаді заради надання захисту жінці.
Також Аллах сказав:
وَٱلۡقَوَٰعِدُ مِنَ ٱلنِّسَآءِ ٱلَّٰتِي لَا يَرۡجُونَ نِكَاحٗا فَلَيۡسَ عَلَيۡهِنَّ جُنَاحٌ أَن يَضَعۡنَ ثِيَابَهُنَّ غَيۡرَ مُتَبَرِّجَٰتِۢ بِزِينَةٖ
«Немає гріха на літніх жінках, які не сподіваються на заміжжя, якщо вони знімуть свій верхній одяг, не показуючи свої прикраси» (24:60).
У даному аяті мова не іде про заборону прикрашатись, бо надягати прикраси — мубах для жінок. А мова йде про заборону показувати прикраси чужим таким чином, що це приваблює погляди чоловіків. Сама заборона прийшла на виставлення напоказ прикрас, але ніяк не саме прикраси. Усі ці категоричні докази говорять про обов’язковість захищати честь і достоїнства жінок. Посланець ﷺ сказав:
إِنَّ الْجَارِيَةَ إِذَا حَاضَتْ لَمْ يَصْلُحْ أَنْ يُرَى مِنْهَا إِلَّا وَجْهُهَا وَيَدَاهَا إِلَى الْمَفْصِلِ
«Коли дівчина досягає статевої зрілості, не дозволяється, щоб у не було видно що-небудь, окрім обличчя і кистей рук» (Абу Дауд),
دَخَلَتْ عَلَيَّ ابْنَةُ أَخِي مُزَيَّنَةً فَدَخَلَ عَلَيَّ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَأَعْرَضَ فَقُلْتُ يَا رَسُولَ اللَّهِ إنَّهَا ابْنَةُ أَخِي وَجَارِيَةٌ فَقَالَ إذَا عَرَكَتِ الْمَرْأَةُ لَمْ يَجُزْ لَهَا أَنْ تُظْهِرَ إِلَّا وَجْهَهَا وَإِلَّا مَا دُونَ هَذَا وَقَبَضَ عَلَى ذِرَاعِ نَفْسِهِ فَتَرَكَ بَيْنَ قَبْضَتِهِ وَبَيْنَ الْكَفِّ مِثْلَ قَبْضَةٍ أُخْرَى أَوْ نَحْوِهَا
«Одного разу до мене прийшла донька мого брата Музайяна, а коли до мене зайшов Пророк ﷺ, то одразу відвернувся. Я сказала йому: «О,Посланець Аллаха ﷺ, це донька мого брата, і вона усього лише дівчина». На що Пророк ﷺ сказав: «Коли у жінки починаються місячні цикли, то з цього часу вона може показувати лише обличчя і ось це». При цьому він обхопив своє передпліччя кистю, залишивши між двома кистями відстань в один кулак» (ат-Табарі).
Дані рамки вбрання жінки та її аурату є доказом того, що честь і гідність жінки повинна оберігатись.
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
Абу Садік
23 Зуль-хіджа 1430 р.х.
10.12.2009 р.
