Всевишній Аллах говорить:
فَلْيَأْتُوا بِحَدِيثٍ مِّثْلِهِ إِن كَانُوا صَادِقِينَ ٣٤ أَمْ خُلِقُوا مِنْ غَيْرِ شَيْءٍ أَمْ هُمُ الْخَالِقُونَ ٣٥ أَمْ خَلَقُوا السَّمَاوَاتِ وَالْأَرْضَ ۚ بَل لَّا يُوقِنُونَ ٣٦ أَمْ عِندَهُمْ خَزَائِنُ رَبِّكَ أَمْ هُمُ الْمُصَيْطِرُونَ ٣٧ أَمْ لَهُمْ سُلَّمٌ يَسْتَمِعُونَ فِيهِ ۖ فَلْيَأْتِ مُسْتَمِعُهُم بِسُلْطَانٍ مُّبِينٍ
«Невже вони були створені самі по собі [або: просто так]? Або ж вони самі є творцями ? Або ж це вони створили небеса і землю? О,ні! Просто вони позбавлені переконаності. Невже у них знаходяться скарбниці твого Господа? Або ж вони самі є володарями? Або ж у них є драбина, на якій вони підслуховують [розмови янголів]? Нехай той із них, хто підслуховував, наведе ясний доказ» (52:34–38).
З давніх часів Захід не припиняв вести боротьбу проти влади Ісламу і мусульман. Саме тому у 1906р. американський місіонер Семюел Звемер заявив: «Мета місіонерства — не тільки християнізація мусульман, але й звільнення їх сердець від віри. Оптимальним шляхом до досягнення цього буде розбещення мусульманки усіма доступними засобами, бо саме це зможе замінити нас у справі змінення ісламського суспільства і його відокремлення від цінностей релігії».
Коли Захід виявив, що сила Ісламу і мусульман полягає в ісламській акиді і тих ідеях і поглядах, які витікають із неї, тоді він вдався до ідейної боротьби. У зв’язку з цим він почав здійснювати культурне вторгнення, щоб спотворити погляди ісламської акиди і звинуватити закони Шаріату у непридатності. Цим Захід прагнув скасувати ісламське правління, намагався віддалити розуми і серця мусульман через акцент на обов’язковість дотримання індивідуальних обрядів поклоніння (намаз, пост, закят і т.д.).
Дійшло до того, що Захід назвав це свободою особистості, тим самим зрівнявши їх з обрядами ідолопоклонників (індусів, буддистів) і ахлюль-кітаб (християн, іудеїв). Це було зроблено для того, щоб мусульмани, зокрема — жінки, піднесли західний образ життя, послідували шляху невірних, а тих, хто виступить проти цього, назвали «екстремістами», «терористами» і «реакціонерами».
До сьогоднішнього дня Заходу вдавалось втілювати свої змови у цьому ідейному протистоянні за допомогою тиранічних режимів мусульманського світу. Ці режими робили наступне:
1) Реалізовували учбові програми, розроблені на основі секуляризму і європеїзації, щоб виховати покоління мусульманських дітей, які не знають своєї релігії.
2) Запроваджували конституції, розроблені колонізатором. Ці конституції гарантували реалізацію західних планів і західних інтересів.
3) Нав’язували економічну, політичну, військову гегемонію Заходу через підписання міжнародних угод. Захід і правлячі режими прагнули поневолити мусульманські народи, отримати доступ до їх ресурсів, позбавити достатку, позбавити безпеки, розділити єдність, осквернити святині і окупувати землі.
Прозахідні тиранічні режими також використали ЗМІ для спотворення і викорінення Ісламу, почавши з його акиди, а потім перейшовши до його законів. Цим вони хотіли посіяти у розумах мусульманських жінок зерна західної культури, її поглядів і цінностей. На землях мусульман були створені різного роду організації, які заявляли про захист прав жінок і дітей.
Ці організації піднімали гасла про захист родини, про протидію родинному насильству, про психологічну підтримку жінки, про матеріальну незалежність жінки, про неприпустимість дискримінації у відношенні жінок, про рівноправ’я в усьому, зокрема — у політиці. Але за цими гаслами західні організації приховували ідеї невір’я, які переслідують одну мету: боротьбу з Ісламом. Роль ЗМІ в усій цій боротьбі виявилась не останньою. Так ЗМІ виставляли Іслам як релігію, яка дискримінує жінок. Вони мусирували ідею про те, що тільки західна модель образу життя є прикладом для подражання, оскільки вона несе свободу і рівність статей.
Цим вони хотіли показати, що західна модель дозволяє мусульманкам відстояти свої «утиснуті» права, повернути «вкрадену» волю, добитися незалежності, розширити можливості, конкурувати з чоловіками у зароблянні засобів до існування. Цими діями капіталізм зміг виставити жінку із дому на ринок праці, щоб за рахунок її краси здійснювати економічні інтереси.
Також ЗМІ виставили чоловіків як експлуататорів, тиранів, несправедливих, і неважливо, іде мова про батька, брата чи чоловіка. ЗМІ атакували інститут шаріатського шлюбу, запропонувавши замість нього інститут цивільного шлюбу. Але ж цивільний шлюб виключає такі норми, як махр, ідда, відстрочує вік для вступу у шлюб, знижує роль матері у суспільстві, заохочує перелюбство. Цивільний шлюб дискредитує підкорення чоловіку, його ківамат, опіку батька. Також Захід вдався до різного роду способів фальсифікації, обману, брехні, зокрема, в таких питаннях, як багатоженство, спадок, свідоцтво жінки. Він прагнув віддалити від життя жінки закони, які гарантують збереження її честі і прав…
Усе це було зроблено для того, щоб підготувати мусульманські країни до прийняття західних законів замість законів Ісламу, а також заявити про те, що мусульманки мають потребу в угодах і конвенціях, які гарантують їм збереження прав. Однією із таких є угода CEDAW.
CEDAW — Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації у відношенні жінок:
CEDAW була прийнята Генеральною асамблеєю ООН у 1979 році. Цей документ став важелем тиску на мусульманські країни, щоб вони прийняли його, почали будувати свою політику на його основі, і тільки тоді їм надавалась економічна допомога у виді відсоткових займів. Захід за допомогою CEDAW намагається віддалити мусульман від релігії, а інакше Іслам знов поверне мусульманам колишню велич і статус на світовій арені.
Статті CEDAW і їх протиріччя Ісламу:
Дана конвенція заснована на принципах рівності обох статей, скасуванні усіх законів, які, на думку Заходу, дискримінують жінок. Захід зобов’язав мусульманські країни створити суди та інші державні заклади для забезпечення ефективного захисту прав жінок від усіх форм дискримінації, а не просто від «дискримінації по статевій ознаці». Він зобов’язав забезпечити ліквідацію усіх видів дискримінації у відношенні жінок з боку якої-небудь особи, організації чи підприємства. Держави, які підписали Конвенцію, повинні звітуватись перед Комітетом Конвенції кожні чотири роки про ті заходи,які вони прийняли для виконання своїх договірних зобов’язань.
є наступні статті CEDAW:
— 2 стаття Конвенції гласить про те, що держави-учасники повинні анулювати усі закони, постанови, звичаї, практики, які представляють собою дискримінацію у відношенні жінок, навіть якщо вони засновані на релігійних принципах. Проте подібна позиція іде врозріз з Шаріатом. Тому, згідно судженню Заходу, усі шаріатські закони, пов’язані з жінкою, анулюються, а отож, на них неправильно посилатись чи опиратись, отож, Конвенція скасовує Іслам як акиду і систему. Але ж Аллах сказав:
فَلاَ وَرَبِّكَ لاَ يُؤْمِنُونَ حَتَّىَ يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيْنَهُمْ ثُمَّ لاَ يَجِدُواْ فِي أَنفُسِهِمْ حَرَجًا مِّمَّا قَضَيْتَ وَيُسَلِّمُواْ تَسْلِيمًا
«Але ні — клянусь твоїм Господом! — вони не увірують, поки вони не оберуть тебе суддею в усьому тому, що заплутано між ними, не перестануть відчувати у душі утискання від твого рішення і не підкоряться повністю» (4:65).
— 16 стаття, найнебезпечніша стаття цієї Конвенції. В ній міститься пакет протиріч Шаріату. Оскільки держави-учасники приймають усі відповідні заходи для ліквідації дискримінації у відношенні жінок в усіх питаннях, які стосуються шлюбу і родинних відносин, і, зокрема, забезпечують на основі рівності чоловіків і жінок:
а) однакові права на вступ у шлюб;
б) однакові права і обов’язки у період шлюбу і при його розірванні;
в) однакові права і обов’язки чоловіків і жінок як батьків, незалежно від їх родинного положення, у питаннях, які стосуються дітей; в усіх випадках інтереси дітей є переважними;
г) однакові права вільно і відповідально вирішувати питання про число дітей і проміжки між їх народженнями і мати доступ до інформації, освіті, а також засобам, які дозволяють їм здійснювати це право;
д) однакові права і обов’язки бути опікунами, попечителями, довіреними особами та усиновителями дітей чи здійснювати аналогічні функції, коли вони передбачені національним законодавством; в усіх випадках інтереси дітей є переважними.
Із наявних протиріч ми виділимо деякі, найбільш небезпечні:
1) Скасування опіки. На думку Заходу, оскільки у чоловіка немає опікуна, отож, і у жінки не повинен бути опікун! Тому будь-який вид опіки чи піклування над жінками повинен бути скасований. Складається враження, що опіка і піклування над жінкою призначені для домінування, а не для турботи про справи жінок і взяття на себе відповідальності за неї. Таке неправильне розуміння виникло через західну ідею про абсолютну рівність між чоловіками і жінками. Західний погляд на відносини між чоловіками і жінками не приймає, щоб дівчина питала дозволу у свого опікуна для вступу у шлюб з ким побажає, незалежно від його релігії. Але ж Посланець Аллаха ﷺ сказав:
أَيُّمَا امْرَأَةٍ نُكِحَتْ بِغَيْرِ إِذْنِ وَلِيِّهَا فَنِكَاحُهَا بَاطِلٌ فَنِكَاحُهَا بَاطِلٌ فَنِكَاحُهَا بَاطِلٌ
«Якщо жінка вийшла заміж без дозволу свого опікуна, то її шлюб вважається батилем (недійсним), вважається батилем, вважається батилем …» (аль-Хакім).
2) Приписувати родословну усиновлених дітей до прийомної матері. Але ж Аллах сказав:
ادْعُوهُمْ لِآبَائِهِمْ هُوَ أَقْسَطُ عِندَ اللَّهِ
«Звіть їх [прийомних дітей] по іменам їх отців» (33:5).
3) Заборона на багатоженство, оскільки це суперечить рівності обох статей. Але ж Аллах сказав:
فَانكِحُوا مَا طَابَ لَكُم مِّنَ النِّسَاءِ مَثْنَىٰ وَثُلَاثَ وَرُبَاعَ
«то одружуйтесь на [інших] жінках, які подобаються вам: на двох, трьох, чотирьох» (4:3).
4) Скасування ідди після талака і смерті чоловіка, щоб була рівність між статями, оскільки чоловік не дотримує ідду після розлучення з дружиною чи її смерті. Але ж Аллах сказав:
وَإِذَا طَلَّقْتُمُ النِّسَاءَ فَبَلَغْنَ أَجَلَهُنَّ
«Якщо ви розлучились з вашими дружинами, і вони вичекали належний їм строк …» (2:231).
5) Скасування ківамата чоловіків по відношенню до родини. Але ж Аллах сказав:
الرِّجَالُ قَوَّامُونَ عَلَى النِّسَاءِ بِمَا فَضَّلَ اللَّهُ بَعْضَهُمْ عَلَىٰ بَعْضٍ وَبِمَا أَنفَقُوا مِنْ أَمْوَالِهِمْ ۚ فَالصَّالِحَاتُ قَانِتَاتٌ حَافِظَاتٌ لِّلْغَيْبِ بِمَا حَفِظَ اللَّهُ ۚ وَاللَّاتِي تَخَافُونَ نُشُوزَهُنَّ فَعِظُوهُنَّ وَاهْجُرُوهُنَّ فِي الْمَضَاجِعِ وَاضْرِبُوهُنَّ ۖ فَإِنْ أَطَعْنَكُمْ فَلَا تَبْغُوا عَلَيْهِنَّ سَبِيلًا ۗ إِنَّ اللَّهَ كَانَ عَلِيًّا كَبِيرًا
«Чоловіки є попечителями жінок, тому що Аллах дав одним із них перевагу перед іншими,і тому що вони витрачають із свого майна. Праведні жінки покірні і зберігають [те, що треба зберігати], у відсутність [чоловіків], завдяки турботі Аллаха. А тих жінок, непокірності яких ви побоюєтесь, умовляйте, уникайте на подружньому ліжку і побивайте. Якщо ж вони будуть покірні вам, то не шукайте шляху проти них. Воістину, Аллах — Піднесений, Великий» (4:34).
6) Збільшення віку для вступу у шлюб. Зараз дозволяється вступати у шлюб з 18 років, але вік хочуть підняти до 21 року. Але ж Посланець ﷺ сказав:
يَا مَعْشَرَ الشَّبَابِ مَنْ اسْتَطَاعَ مِنْكُمْ الْبَاءَةَ فَلْيَتَزَوَّجْ فَإِنَّهُ أَغَضُّ لِلْبَصَرِ وَأَحْصَنُ لِلْفَرْجِ وَمَنْ لَمْ يَسْتَطِعْ فَعَلَيْهِ بِالصَّوْمِ فَإِنَّهُ لَهُ وِجَاءٌ
«О, молоді люди! Ті із вас, хто здатен одружитись, нехай одружаться, тому що це допоможе йому потупляти погляд і зберігати статевий орган. А ті, хто не може одружитись, нехай тримають пост. Так він зможе придушити жадання» (Бухарі, Муслім).
Дана Конвенція дозволяє молодим дівчатам займатись перелюбством, мати сексуальні стосунки з будь-якою із статей. І у цей же час у низці західних країн хочуть прийняти закон про допустимість вступати у статеві відносини у віці 12 років.
7) Надати жінкам право розпоряджатись своїм тілом, тобто контролювати народження дітей шляхом аборту. Але ж Аллах сказав:
وَلَا تَقْتُلُوا أَوْلَادَكُمْ خَشْيَةَ إِمْلَاقٍ ۖ نَّحْنُ نَرْزُقُهُمْ وَإِيَّاكُمْ ۚ إِنَّ قَتْلَهُمْ كَانَ خِطْئًا كَبِيرًا
«Не вбивайте своїх дітей, побоюючись зубожіння, адже Ми забезпечуємо прожитком їх разом з вами. Воістину, вбивати дітей — тяжкий гріх» (17:31).
8) Обмежити право чоловіка на статеві відносини. Якщо дружина не згодна, то інтимна близькість буде вважатись «насильством у шлюбі», і за це передбачається покарання у виді штрафу чи тюремного ув’язнення. Але ж Аллах сказав:
نِسَاؤُكُمْ حَرْثٌ لَّكُمْ فَأْتُوا حَرْثَكُمْ أَنَّىٰ شِئْتُمْ
«Ваші дружини є пашнею для вас. Приходьте ж на вашу пашню, коли і як побажаєте» (2:223).
Також передається від Абу Хурайри: «Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إذَا دَعَا الرَّجُلُ امْرَأَتَهُ إِلَى فِرَاشِهِ فَأَبَتْ فَبَاتَ غَضْبَانَ عَلَيْهَا لَعَنَتْهَا الْمَلَائِكَةُ حَتَّى تُصْبِحَ
«Якщо чоловік покликав дружину на подружнє ліжко, а вона відмовилась прийти [без поважної з точки зору Шаріату причини], і він ліг спати, гніваючись на неї1, янголи будуть проклинати її до самого ранку» (Бухарі, Муслім).
Таким чином, CEDAW вимагає визнати закони, основою яких є капіталізм. Якщо б ці закони були благом, то західна жінка не створювала б феміністські рухи для того, щоб її голос був почутий, щоб їй були дані права, а честь захищена. Капіталізм не приймає опікунство, тим самим позбавляючи жінку турботи і опіки батька, позбавляючи її ківамата чоловіка, позбавляючи права на фінансове забезпечення. Капіталізм відкидає особливості, які притаманні чоловіку і жінці, чим перешкоджає їх любові і милосердю один до одного. Подібний підхід для слабких вірою відкриває двері до зловживання у відношенні честі жінок під приводом свободи. І у цей же час Іслам вважає, що честь жінки повинна бути захищена.
CEDAW не зачепила ефективних рішень для існуючих проблем, таких як голод, зубожіння, лікування хвороб, вбивства, несправедливість, озброєні конфлікти, основою для чого послужило домінування капіталізму. Але ж усе це відчуває жінка, яка живе як на Заході, такі на Сході. Дана Конвенція недійсна по Шаріату, а її мета полягає у тому, щоб віддалити мусульманок від законів Господа, які шанують жінок з часів Першої Ісламської Держави. У часи Ісламської Держави халіф був готовий спорядити свої війська для захисту жінки, незалежно від того, мусульманкою вона була чи ні.
Так, дійсно, сьогодні в мусульманських країнах існують проблеми між чоловіками і жінками, і причиною цьому служить мовчання вчених. Адже більшість поглядів, які загострюють відносини чоловіків і жінок, витікають або із західної культури, або із неісламських традицій і звичаїв. У результаті це негативно впливає на суспільство і інститут родини. Не говорячи вже про світські суди, які іще більшу усугубляють ситуацію.
Невірні не насмілились би нашкодити мусульманкам, якщо б у мусульман була своя сильна держава, в якій конституція і закони беруть початок із Божественного Одкровення. Присутність західного колонізатора в землях мусульман сьогодні є однією із доленосних проблем, тому до неї можна застосувати питання життя і смерті. Отож, не може бути і мови про прийняття яких-небудь статей Конвенції під приводом їх не протиріччя Ісламу. Причина цього полягає у тому, що їх основою є невір’я, а те, що засновано на невір’ї, не перестане бути частиною невір’я. Вплив Заходу паде лише з падінням прозахідних режимів у мусульманському світі. Враховуючи сказане, мусульмани повинні усвідомити, що статті CEDAW неприйнятні у мусульманських країнах. Більше того, є ваджибом, щоб усі світські закони були скасовані, а на їх місце прийшли закони Ісламу.
Треба пам’ятати, що тільки Ісламська Держава відправить свої армії на захист честі жінок. Саме це зробив Посланець Аллаха ﷺ, коли один єврей познущався над хіджабом мусульманки. Також і халіф аль-Мутасім Біллах відправив війська на звільнення однієї мусульманки. Сьогодні ж капіталісти відправляють свої війська тільки заради вбивства невинних і розграбування ресурсів.
Ми ж, у свою чергу, просимо Аллаха, щоб Він позбавив світ від тиранічних режимів, від гніту капіталізму, щоб Він надав допомогу щирим чоловікам у встановленні Другого Праведного Халіфату.
Спеціально для інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Гадат Мухаммад Хамді — Судан
15 Зуль-када 1441 р.х.
06.07.2020 р.
