Невіруючі є помічниками і друзями один одному

Всевишній Аллах описав невірних як друзів і помічників один одному:

وَالَّذِينَ كَفَرُوا بَعْضُهُمْ أَوْلِيَاءُ بَعْضٍ

«Невіруючі є помічниками і друзями один одному» (8:73).

Так само Коран розповідає нам про їх ворожнечу до Ісламу і мусульман:

قَدْ بَدَتِ الْبَغْضَاءُ ‏مِنْ أَفْوَاهِهِمْ وَمَا تُخْفِي صُدُورُهُمْ أَكْبَرُ

«Ненависть вже проявилась у них на вустах, але у їх серцях прихована іще більша ненависть. Ми вже роз’яснили вам знамення, якщо ви тільки розумієте!» (3:118).

Коментуючи цей аят, Ібн Касір сказав: «Це помітно навіть по їх обличчям, на їх язиках також миготить ворожнеча до вас. А те, що вони приховують у своїх серцях і грудях до Ісламу і його прихильникам, не приховати нічим перед володарями розуму. Тому Всевишній сказав:

قَدْ بَيَّنَّا لَكُمُ الآيَاتِ إِنْ كُنْتُمْ تَعْقِلُونَ

«Ми вже роз’яснили вам знамення, якщо ви тільки розумієте!» (3:118)».

Такою є сутність невірних у будь-якій місцевості і в усі часи. Їх ненависть і ворожнеча відверті настільки, що при можливості вони не будуть дотримуватись перед вами ані родинних, ані договірних зобов’язань. Незважаючи на їх розбіжності у політичних та економічних питаннях, вони єдині у боротьбі з Ісламом і мусульманами. Іще ніколи не було такої війн чи розправи над мусульманами, де б невірні не допомагали один одному. Західні країни або беруть участь у цьому фактично, або доручають це комусь, або встають у змову з тиранами, або замовчують злочини.

Наочним прикладом цьому є Боснійська війна 1992–1995рр. Ця війна була розпалена прихованою ненавистю до Ісламу і мусульман, змовою між Європою і Америкою. У тій війні Захід заохотив сербів до скоєння жорстоких злочинів і масових вбивств. Причиною тому послужив страх перед тим, що боснійські мусульмани створять Ісламську Державу у центрі Європи. Це той же привід, через який мусульман пригноблюють і в інших західних суспільствах. Страх перед ісламізацією підштовхнув Захід вести колоніальні війни, щоб цим перешкодити поверненню Халіфату. Екс-президент Республіки Сербської Мілорад Додік у Міжнародному кримінальному суді роз’яснив причину боснійського конфлікту «бажанням мусульман встановити Ісламську Державу». Заява Додіка з’явилась у контексті його свідчень по справі Радована Караджича, звинувачуваного у злочинах проти людяності, за проханням останнього. Його слова були опубліковані 09.04.2013 французьким інформаційним агентством «AgenceFrance-Presse».

Західні країни і альянс НАТО симпатизували сербам у їх війні проти боснійських мусульман. Кров боснійських мусульман пролилась не без участі країн альянсу НАТО, а потім це повторилось в Іраку, Афганістані, Сирії та інших мусульманських країнах. У Боснійській війні країни НАТО надавали матеріальну і військову підтримку сербським злочинцям, і це на тлі офіційного ембарго на поставку зброї конфліктуючим сторонам. Отож, серби мали озброєння, а боснійські мусульмани — ні.

27.12.2015р. екс-голова Президії Боснії і Герцеговини Харіс Сілайджич у своєму інтерв’ю програмі «WitnesstotheTimes» на телеканалі «AlJazeera» розповів про ті брудні ролі, які зіграли оточуючі даний конфлікт країни, і про ту сильну симпатію ООН до сербської сторони. Він розповів, що серби мали військову і моральну підтримку з боку російських військ, і розповів, що масові вбивства мусульман у Боснії відбувались на очах ООН і НАТО. Він повідомив, що серби отримували підтримку і від інших великих країн, таких як Англія і Франція.

На чолі цього злочинного союзу стояли американські розвідувальні служби, і вони знали про масові вбивства мусульман, але Америка усіляко приховувала це. Цей матеріал ви можете знайти у червневому номері від 1992 р. — № 66 журналу «Аль-Вай» — з посиланням на англійську газету «TheGuardian».

Таким чином, злочини, скоєні на очах світової спільноти, ООН та інших організацій проти боснійських мусульман, просто поза уявою і немислимо жорстокі. Ці злочини призвели до знищення 300 тисяч людей, що було визнано ООН.

Доказом цьому служать численні масові поховання, 2,2 млн. людей стало біженцями, були зґвалтовані 50 тисяч мусульманських жінок, зруйновані більше 800 мечетей — низка із яких була побудована у XVI сторіччі, — а історична Національна і університетська бібліотека Боснії і Герцеговини, розташована у місті Сараєво, була спалена, також тисячі людей перетворились у ходячі скелети через голод, який спалахнув в осаджених містах. Під час Боснійської війни трапилось найбільше масове вбивство в Європі після завершення Другої світової війни. Мова йде про масову різанину у Сребрениці, коли серби холоднокровно стратили 8 тисяч мусульманських чоловіків і хлопців. І усе це відбувалось на очах ООН, точніше буде сказати — при її сприянні, адже у квітні 1993 р.

Рада Безпеки ООН об’явив Сребреницю «зоною безпеки», заявивши, що місто знаходиться під її захистом. Тоді на захист Сребрениці був направлений голландський батальйон, який складався із 400 солдатів. Але, на превеликий жаль, мусульмани повірили брехні ООН, а революціонери у Сребрениці, які до цього поклялись захищати честь і життя жителів міста, передали свою зброю голландському батальйону. Таким чином, у 1995 р. сербські сили увійшли у Сребреницю і під прикриттям сил ООН відокремили чоловіче населення від жіночого, після чого влаштували криваву бійню, як тривала з 6 по 25 липня. ООН і солдати голландського батальйону тоді не зробили нічого, більше того, ті, хто звертався до них по допомогу, були передані сербам у руки, а ті їх одразу страчували.

Подібний сценарій ООН повторила в Алеппо, Ідлібі та інших районах Сирії. Спочатку були створені зони безпеки, роззброєні революціонери, громадянські особи були обмежені у пересуненні у певних районах; усе це дозволило режиму Асада безперешкодно бомбардувати громадянське населення і захоплювати непідконтрольні йому райони.

З урахуванням того, що трапилось у Боснії, Сирії та інших мусульманських землях можна зробити висновок, що мусульмани двічі, а точніше — сотні разів наступили на одні і ті ж граблі. Але ж Посланець Аллаха ﷺ попереджав:

لَا يُلْدَغُ الْمُؤْمِنُ مِنْ جُحْرٍ وَاحِدٍ مَرَّتَيْنِ

«Віруючого не кусають із однієї нори двічі» (Бухарі).

Кожного разу кінець був катастрофічним, а запропоновані політичні рішення по припиненню конфлікту були руйнівними і озвученими в ім’я інтересів Заходу. Ці рішення як правило не відходили від політики по розгортанню міжнародних сил, що означало чергову окупацію під приводом миротворчості. Насправді, ці міжнародні сили ніколи не захищали мусульман. Ці міжнародні сили більше схожі на вовка, якому довірили овець. Про це не раз свідчили напади на жінок і їх зґвалтування у Судані, Центральній Африці та інших країнах, не раз свідчили підписані мирні угоди, які розв’язували руки колонізаторам та їх агентам, які давали можливість розділяти і дробити мусульманські країни іще на більш дрібні політичні утворення.

Неможна забувати, що від невірних та їх агентів немає добра для мусульман, і не варто очікувати, що проблеми Умми вирішаться їх руками. Цей факт не раз був підтверджений аятами і хадісами, підтверджений самою реальністю. Наведу один із прикладів того, що Аллах забороняє нам звертатись по допомогу до невірних, а інакше Він позбавить нас Своєї допомоги і надасть над нами владу нашим ворогам:

وَلَا تَرۡكَنُوٓاْ إِلَى ٱلَّذِينَ ظَلَمُواْ فَتَمَسَّكُمُ ٱلنَّارُ وَمَا لَكُم مِّن دُونِ ٱللَّهِ مِنۡ أَوۡلِيَآءَ ثُمَّ لَا تُنصَرُونَ

«Не схиляйтесь на бік беззаконників, щоб вас не торкнувся Вогонь. Немає у вас покровителів і помічників, окрім Аллаха, і тоді ніхто вам не надасть підтримки» (11:113).

Пам’ятайте, що підтримка, допомога і перемога — тільки від Аллаха! Наша вірність повинна належати тільки Аллаху, Його Посланцю ﷺ і мусульманам.

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Бараа Мунасира
25 Зуль-када 1441 р.х.
16.07.2020 р.