Епідемії і лиха є невід’ємною частиною життя суспільства. Відповідальні керівники у першу чергу повинні прагнути їх запобігти, а потом, якщо усе-таки вони трапляються, пом’якшити їх наслідки.
Тільки Халіфат набуде успіху у цій справі, у той час як нинішні правителі мусульман зазнали принизливої невдачі, а провідні капіталістичні країни не виправдали очікувань свого народу і тих, хто покірно чекав і сподівався на порятунок.
За минулі роки, за сто років принижень без держави Халіфат правителі мусульман привели Умму до глибокого застою. Вони кидають у в’язниці носіїв заклику і душать голоси опозиції, вони розвивають покладені на них колонізаторами прапори, примушують народ вставати під гучний спів патріотичних пісень, хизуючись владою і незалежністю. Але, стикнувшись з епідемією Covid-19, ці правителі замінили новаторство і розумне політичне лідерство на випрошування засобів із міжнародних пожертвувань. Вони зачинили мечеті, закрили бізнес і торгівлю, але при цьому не змогли ані стримати епідемію, ані забезпечити потреби людей в медичному обслуговуванні.
Повідні капіталістичні країни також зазнали поразки. Їх демократичні системи були нездатні вживати швидких і рішучих заходів для того, щоб зупинити поширення епідемії у їх країнах, яка згодом переросла в пандемію. Вони спостерігали за Китаєм, який не квапився проголошувати усьому світу про небезпеку, і нерішуче вживали заходи, як тільки епідемія почала становити небезпеку. Covid-19 один за другим поширювався в їх країнах, і один за другим вони робили рішучі дії, заключаючи людей в їх домах, але тільки тоді, коли було вже занадто пізно. Китай утримував людей в їх домах, але тільки в заражених районах, і, як недемократична країна, він зміг ліквідувати вірус.
Влада Китаю примушувала людей носити маски у громадських місцях і не чекала, коли Всесвітня організація охорони здоров’я з запізненням визнає, що маски необхідні для усіх людей в заражених районах. ВОЗ сказала людям не носити маски у перші місяці кризи, хоча вони є високоефективним заходом безпеки. Причина цієї рекомендації полягала у неспроможності капіталістичної системи.
В усьому світі відчувалась нестача засобів індивідуального захисту для медичного персоналу, і ВОЗ намагалась визначити те, які із невеликих запасів доступі. Це відноситься навіть до найбагатших капіталістичних країн, які знали про можливість появи пандемії у будь-який час після більш ранніх спалахів ТГРС (тяжкий гострий респіраторний синдром) і MERS (близькосхідний респіраторний синдром), а також пташиного і свинячого грипу. Звичайно ж, у цих масштабних економік були багатства, щоб бути готовими, але вони не були підготовлені. Окрім того, їх ідеологія зробила їх безсилими Вони не могли виробляти те,що було необхідно, тому що ціновий механізм визначає, що і в якій кількості виробляється, хто повинен що отримувати, як і те, без чого не обійтись.
У відчаї усе, що вони могли зробити, це платити по рахункам постачальникам чи агентам, які обіцяли, у свою чергу, виконати поставки. Деякі зробили на цьому гроші, а неякісний матеріал і незавершені контракти були звичайним явищем, незважаючи на передплату. Урядові відомства поводили себе ніби пірати, перенаправляючи вантажі через свої країни і утримуючи поставки на своїх кордонах у боротьбі за маски і захисний одяг. Аналогічна ситуація трапилась і з тестовими комплектами, а зараз те ж саме відбувається і з вакцинами. Ціновий механізм — це найбільш священний принцип капіталізму, і він повинен функціонувати так, як колись сказав Адам Сміт, використавши метафору «невидима рука ринка», контролюючи виробництво і розподіл товарів. З доктриною глобалізації вільна ринкова економіка домінувала у кінці минулого сторіччя.
Сьогодні кожна країна конкурує на єдиному ринку без бар’єрів так, що вони залежать один від одного для вдоволення своїх національних потреб. Результатом стала безумна боротьба за основні поставки, оскілки багато країн почали розплачуватись за те, що не виробляли свої власні товари першої необхідності. Глобалізація була зброєю для збідніння невеликих країн і підсилення їх залежності від Заходу, але зараз доктрина вільної і відкритої глобальної економіки завдала величезного болю її прибічникам.
Ісламська Умма матеріально і інтелектуально багата, але сьогоднішні правителі маскують невдачі капіталізму, щоб Умма не впала у відчай в їх системі і щоб мусульмани не прагнули до відродження ісламської системи. Провідні капіталістичні країни, нарешті, добились успіху у виробництві вакцин, які люди у більш бідних країнах з нетерпінням чекали, розуміючи, що їх власні країни не будуть винаходити такі речі, тільки якщо це не стане частиною угоди по наданню допомоги у збуті і тестуванні західної продукції. Західні видання і засоби масової інформації брехливо приписали Едварду Дженнеру концепцію вакцинації, коли він у 1796 році використав вірус коров’ячої віспи у якості вакцини від звичайної віспи. Власне кажучи, завдяки Османському Халіфату Англія дізналась про вакцинацію. Від віспи щорічно помирало біля півмільйону людей в Європі на протязі XVIII сторіччя, але ісламський світ був у значній мірі захищений від віспи завдяки вакцинації.
У 1718 році леді Монтегю, чоловік якої був послом в Туреччині, прищепила свого шестирічного сина у столиці Османського держави. Вона написала: «Я збираюсь розповісти вам незвичайну історію. Віспа така смертельна і поширена серед нас, тут же вона цілком нешкідлива внаслідок щеплення, так вони її тут називають. Щорічно тисячі людей отримують щеплення … Немає жодного прикладу, щоб хтось помер після неї ; і ви можете вірити мені, що я повністю вдоволена безпекою експерименту. Я — патріот своєї країни, і хочу докласти усіх зусиль, щоб цей винахід дійшов до Англії; і я не повинна переставати писати деяким нашим лікарям про це, особливо тим, хто займається цим питанням». Леді Монтегю була однією із західних жінок, які писали про успіх вакцинації в усіх частинах ісламського світу.
Питання епідемії було ретельно розглянуто в Ісламі. Пророк ﷺ сказав:
إِذَا سَمِعْتُمْ بِالطَّاعُونِ بِأَرْضٍ فَلَا تَدْخُلُوهَا وَإِذَا وَقَعَ بِأَرْضٍ وَأَنْتُمْ بِهَا فَلَا تَخْرُجُوا مِنْهَا
«Якщо ви почуєте, що чума поширилась у якій-небудь землі, не приїздіть туди, якщо ж вона трапиться на тій землі, де ви знаходитесь не покидайте її, втікаючи від неї» (передано зі слів Усами ібн Зайда, «Сахіх» Бухарі). В іншому хадісі, переданому Бухарі і Муслімом, і версія від Мусліма — від Усами ібн Зайда, Пророк ﷺ сказав:
الطَّاعُونُ رِجْزٌ أَوْ عَذَابٌ أُرْسِلَ عَلَى بَنِي إِسْرَائِيلَ أَوْ عَلَى مَنْ كَانَ قَبْلَكُمْ فَإِذَا سَمِعْتُمْ بِهِ بِأَرْضٍ فَلَا تَقْدَمُوا عَلَيْهِ وَإِذَا وَقَعَ بِأَرْضٍ وَأَنْتُمْ بِهَا فَلَا تَخْرُجُوا فِرَاراً مِنْهُ
«Чума — це лихо. Вона була послана синам Ісраіля або тим, хто був до вас. Коли почуєте, що вона з’явилась у якій-небудь місцевості, не ходіть туди. Якщо вона з’явилась там, де перебуваєте ви, не уходьте, втікаючи від неї».
Шаріат гласить про практику суворого карантину і ізоляції до інфікованих районів, міст, областей, регіонів, не примушуючи усіх поспіль залишатись вдома в інфікованих і неінфікованих районах.
Демократичні країни були занадто налякані, щоб розмежувати області і вжити своєчасні заходи, смертність почала підвищуватись, громадськість обурена, а їх система охорони здоров’я почала рушитись. Вони були занадто налякані, щоб не зачинити усі свої країни, зазнавши величезних економічних втрат! Велика ж технологічна індустрія дійсно виграла від необхідності підключення до Інтернету, що заміняє фізичну взаємодію у навчанні, торгівлі і розвагах. Правління в Ісламі відбувається заради вдоволення Аллаха ﷻ, а не боротьби заради популярності між політиками, які старанно стежать за своїми рейтингами.
Окрім того, промисловість в Халіфаті буде створена на основі здатності нести ісламський заклик усьому світу і забезпечувати потреби людей, не покладаючись на зовнішні країни. Це не виключає масштабної торгівлі з іншими країнами при умові досягнення самодостатності товарами першої необхідності. Держава Халіфат не відмовиться від своєї відповідальності за надання матеріальних поставок, ліків і вакцин, від яких залежить охорона здоров’я, тільки приватному сектору. В тих випадках, коли приватний сектор прагне до монополії, потреби Умми в області охорони здоров’я вимагають задоволення незалежно від цінової винагороди. Якщо життєво важлива вакцина доступна і засоби для її виробництва можуть бути встановлені на одній фабриці, то це може і повинно бути вироблено на 20 фабриках одночасно.
Після сторіччя невдач і розколу десятків режимів, підкорених Заходу, стало ясно, що зараз прийшов час для відновлення праведної системи Халіфат і що Захід ніколи не зможе забезпечити хороше керівництво, до якого прагне світ.
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абдуллах Робін
29 Раджаба 1442 р.х.
13.03.2021 р.
