Всевишній Аллах говорить:
إِنَّمَا يَخۡشَى ٱللَّهَ مِنۡ عِبَادِهِ ٱلۡعُلَمَٰٓؤُاْۗ
«Бояться Аллаха серед Його рабів тільки володарі знання» (35:28).
Посланець Аллаха ﷺ сказав
إنَّ العُلَمَاءَ وَرَثَةُ الأنْبِيَاءِ
«Володарі знанням є спадкоємцями пророків» (Абу Дауд, ат-Тірмізі).
Вороги накинулись на Ісламську Умму з усіх боків. Лиха не припиняють спіткати Умму, а її багатствами і ресурсами заволоділи невіруючі … Дивлячись на усе це, виникає питання — в чому причина падіння і відсталості Ісламської Умми, про яку Аллах сказав:
كُنتُمۡ خَيۡرَ أُمَّةٍ أُخۡرِجَتۡ لِلنَّاسِ
«Ви є кращою із общин, яка з’явилась на благо людства» (3:110)?
В пошуку відповідей на свої питання ми поспілкувались з шаріатським суддею Бейрута шейхом Мухаммадом Канааном. Позиція шейха добре відома тим, що він захищає істину, не побоюючись ніяких наслідків, а його п’ятничні проповіді приваблюють увагу багатьох мусульман через велику користь і рясність знань.
Ми відвідали шейха, і він з задоволенням відповів на наші питання. Між ними відбувся наступний діалог:
Про реальність Ісламської Умми
• Ісламська Умма опинилась в такому положенні, що їй необхідно знайти відповіді на багато питань. Нарешті, ми повинні спитати: чи живемо ми так, як велів нам Аллах і Його Посланець ﷺ?
Ісламська Умма не живе так, як схвалив і велів Аллах. Але ж він велів не погоджуватись з іншою релігією, окрім Ісламу, та з іншими законодавством,окрім Шаріату Мухаммада ﷺ. Раніше мусульмани виконували веління Аллаха і сторонились Його заборон, бились на джихаді на шляху Аллаха і не боялись нікого на цьому шляху.
• Чим викликана відсталість мусульман до такого ступеня?
Причиною погіршення положення Умми до такого ступеня є успіх ворогів у відокремлені Ісламу від життя мусульман. Вороги переконали більшість мусульман в тому, що Іслам — це одне, а життя, з усіма його політичними, економічними і соціальними системами — це зовсім інше. Багато мусульман погодились з тим, що Іслам не має нічого спільного з життям і що життя може бути щасливим і благополучним, якщо мусульмани відмовляться від своєї релігії. Ось тоді мусульмани і втратили секрет щастя, внаслідок якого спалахнув хаос і погіршилось їх положення.
Немає сумнівів в тому, що мусульмани повинні відшукати причину свого принизливого положення. Таким положенням справ незадоволені ані Аллах, ані Його Посланець ﷺ, ані суспільство віруючих. Відшукати причину означає усвідомити усе, що трапилось, і знайти помилки. Треба скласти опис і симптоми, а потім розпочати до вилікуванню хвороби і повернути усе в такий стан, який був у часи розквіту Ісламу.
• Дорогий шейх, як релігія дивиться на ті системи, які застосовуються над мусульманами сьогодні?
Чоловік зі здоровим глуздом розуміє, що уся земля належить Аллаху, а отож, усі люди є Його рабами і повинні підкорятись і поклоняються лише Йому Одному. Аллах говорить:
وَمَا خَلَقۡتُ ٱلۡجِنَّ وَٱلۡإِنسَ إِلَّا لِيَعۡبُدُونِ
«Я створив джинів і людей тільки для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).
Чоловік, наприклад, хоче, щоб в його домі діяв тільки його закон, як і на його робочому місці чи в магазині. Більше того, він гнівається і навіть карає того, хто порушує його накази в його володіннях. А як щодо Великого Творця, Який створив усе існуюче? Чи правильно, щоб його створіння підкорялись наказам інших? Чи нормально дякувати іншим і бути невдячними Аллаху, у той час як Він — Єдиний даруючий прожиток? Влада належить тільки Аллаху. Він — Єдиний Творець. Тому на землі повинні дотримуватись тільки Його наказів і заборон.
Із вищесказаного розуміється, що будь-які закони, які застосовуються над людьми, окрім законів Аллаха, повинні бути анульовані. Мусульмани повинні боротись за те, щоб на землі головував тільки Закон Аллаха.
• А як бути з системами, які контролюють взаємовідносини всередині мусульманських суспільств: соціальні, економічні, освітні?
Коли ми говоримо «системи правління», ми маємо на увазі усі системи в усіх їх аспектах: політичних, економічних, соціальних і т.д. Усе, що не із Ісламу, не має ніякого відношення до Аллаху.
• Що ж тоді повинні зробити мусульмани, щоб змінити це положення?
По-перше, важливо сказати, що мусульмани повинні працювати над зміненням такої реальності. Такий їх шаріатський обов’язок. Ця діяльність підпадає під рамки «наказу схвалюваного і заборони засуджуваного». Що стосується шляхів досягнення цієї мети, то їх треба черпати із Ісламу за допомогою глибокого вивчення релігії та її положень, а потім звернутись з усіма висновками до суспільству, доводячи і просвіщаючи людей. Виведеному шляху мусульмани повинні слідувати аж до того, як буде досягнута мета. Врешті решт, влада повністю буде належати Аллаху як в теорії, так і на практиці.
Повернення до Ісламу
• Ми часто чуємо, що рішення проблем мусульман полягає у поверненні до Ісламу. Але багато мусульман не розуміють, що це означає. Тому вони не бачать конкретної цілі і ясного шляху до неї. Так що ж означає гасло «повернення до Ісламу»?
Повернення до Ісламу — широке поняття, у першу чергу яке означає, що мусульмани в цілому знаходяться в неприйнятному для Аллаха і Його Посланця ﷺ положенні в тому змісті, що вони відхилились від правильного шляху, і тому вони слабкі і принижені. По-друге, це означає, що Іслам є рішенням і ліками.
Повернення до Ісламу означає, що збиті з пантелику і хворі приходять до тому, у кого є рішення і ліки. Розмови про «повернення Ісламу» з’являються із прихованого почуття, оскільки кожен мусульманин, навіть якщо він грішник, не бачить рішення проблеми ані в чому іншому, окрім Ісламу.
• До якому Ісламу нам повернутись? Інакше кажучи: чи вирішаться наші проблеми, якщо усі ми станемо, наприклад, дервішами?
Дервішизм означає усамітнення і ізоляцію без шаріатської необхідності. Хоча деякі і можуть подумати, що повернення до Ісламу — це і є повернення до дервішизму, проте це зовсім не так. Ставати дервішем не є шаріатським обов’язком мусульманина. Шаріат вимагає слідувати прикладу Посланця Аллаха ﷺ і праведних халіфів, які своїми зусиллями створили ісламське суспільство і Ісламську Державу.
• Яка роль вчених в цьому?
Роль вчених дуже важлива, оскільки їх обов’язком є просвіта і навчання. Саме від них люди беруть свої шаріатські знання. Їх відповідальність перед Аллахом важлива. Яка ж велика їх нагорода, якщо вони вчинять правильно! І яке ж велике їх покарання, якщо вони вчинять невірно!
• Чи дозволені по Ісламу часткові рішення?
Часткових рішень в Ісламі немає взагалі, тому що шаріатські закони представляють собою єдине ціле. Навіть якщо ми можемо застосовувати один із приписів Ісламу, яким би він не був, усе одно не дозволено запинятись на досягнутому або коливатись.
• Що говориться в Шаріаті про «поступове застосування приписів Ісламу», особливо в перехідний період, коли Іслам не реалізується в повній мірі?
Ми не бачимо різниці між приватними рішеннями або поступовим застосуванням норм Ісламу. І наша відповідь на поступовість є такою ж, як і на приватні рішення. Поки ми в змозі виконувати щось, нам не дозволено це залишати. І тут немає різниці, як називати таке положення. Важливо розуміти, що мусульманину, здатному виконати шаріатське рішення зараз, не дозволено відкладати його, інакше він стане грішником. Якщо немає можливості виконувати який-небудь закон Шаріату, то це називається не поступовістю, а нездатністю, навіть якщо ця нездатність стосується усього лише одного закону. Коли з’являється правитель, який починає потроху запроваджувати Ісламський Шаріат, як це відбувається в Судані — хоча це поганий приклад, — то якщо він в змозі застосовувати шаріатські закони, але не робить цього, тоді він стає грішником. Якщо ж він, припустимо, не може застосувати усі шаріатські закони і обмежується деякими, то це називається не поступовістю, а нездатністю. До того ж, поступове запровадження законів відбувалось тільки у часи Одкровень, тобто в епоху Посланця Аллаха ﷺ, а після нього Одкровення більше не буде.
• Ми досягли важливого моменту. Що, якщо правитель хотів ввести ісламський закон або декілька законів, що заспокоїти певні ісламські сили, а не догодити Аллаху і Його Посланцю ﷺ, як це зробив Німейрі в Судані, чи вважається це застосуванням Ісламу?
Той факт, що правителі деяких ісламських земель, таких як Судан, виконують деякі приписи Ісламу, але не всі, є не чимось похвальним, а швидше, означає порушення Ісламу і спотворення краси релігії. Ці люди не думають про застосування Ісламу цілком, та й не хочуть цього робити. У той же час шаріатські постанови, як ми сказали, доповнюють одна одну, а деякі із них і взагалі показують велич інших.
З іншого боку, ці правителі тільки намагаються застосовувати покарання (худуд). Вони застосовують закони покарання за крадійство у суспільстві, де рясніють зубожіння і нужда. Вони позбавляють рук людей, хоча, можливо, положення і не відповідає умовам застосування цього покарання. Вони віддають накази пороти людей за перелюбство у суспільстві, повному розпусти. Потом лунає крик, і люди бачать, що правителі вчиняють нелогічно. Такою є реальність … Тому люди відчужуються від Ісламу і просять, щоб його знов виключили із життя. Саме цього добиваються вороги Ісламу. Подібним чином вони наносили удари по войовничим ісламським силам. Ті, хто закликають правити по Ісламу ніби то говорять людям: ми хочемо правління Ісламу, а до правлінню Ісламу відносяться такі закони, як відсікання руки, побиття камінням і відсікання голови. Вони спотворюють образ релігії, застосовуючи деякі шаріатські положення в системі, яка повністю суперечить Ісламу. Звідки люди побачать красу і справедливість Ісламу, процвітання і безпеку при Ісламі?!
Ісламське життя
• Ми хотіли б поговорити про ісламське життя. В Ісламі системою правління є Халіфат. Які основні особливості цієї системи?
Щоб дати правильне уявлення про Іслам, говорити про ісламське життя недосить, тому що Іслам був ниспосланий Аллахом як релігія, згідно з якою треба жити. Хто жив в Ісламі, той знає. Люди не пізнають цінності Ісламу, поки не побачать його у застосуванні. Іслам — це унікальна система, оскільки встановлена Аллахом, у той час як будь-яка інша система розроблена людиною.
• Що означає слово «дар» у словосполученнях дар уль-Іслям і дар уль-куфр? Чи живемо ми з вами в дар уль-Іслям чи в дар аль-куфр?
Де б ми не жили згідно відмінності факіхів у визначенні дар уль-Іслям і дар аль-харб, безперечно, мусульмани не живуть по ісламській системі, як це повинно бути. Я повторю те, що говорив раніше: мусульмани повинні усіма силами працювати над поверненням Ісламу до життя, будь то соціального чи приватного. І нехай допоможе їм у цьому Аллах!
• На якій стадії зараз знаходиться діяльність по поверненню Ісламу? Чи видні ознаки пробудження?
Немає сумнівів в тому, що ісламське пробудження відбувається, незважаючи на репресії, насильство і терор, з якими стикаються мусульмани з боку правлячих режимів у своїх країнах. Ми молимось про те, щоб Аллах допоміг тим щирим мусульманам, які працюють над поверненням Ісламу до життя.
Дякуємо Вам, дорогий шейх, що прийняли нас в гостях, приділили нам час і відповіли на наші питання.
Журнал «Аль-Ваъй», №5
18.10.1987
