В масштабі реального часу ми бачимо, що мусульмани піддались глобальному ідейному вторгненню, у ході якого невірним Заходу вдалось віддалити мусульман від правильного розуміння Ісламу.
У результаті мусульмани почали тлумачити Іслам згідно з західними ідейними нормами, що витікають із доктрини відокремлення релігії від життя. Це дозволило Заходу зробити наступний крок: виключити Іслам із життя мусульман, зруйнувавши Ісламський Халіфат і розділивши його на більше сорока «незалежних» держав. На чолі кожної нової держави Захід поставив лояльного до себе правителя. Він виховав нових правителів по своїй подобі , щоб ті охороняли для хазяїна багатства країни і придушували будь-які рухи, які загрожують його інтересам. Захід розробив для своїх ставлеників системи і почав використовувати ЗМІ для пропагування своїх ідей. Потім він розробив для мусульманських країн учбові програми , щоб забезпечити появу в ісламському світі цілих поколінь , які послідували за західними ідеями. Усе це, поруч з іншою активністю, дозволило невірним головувати над мусульманами і продовжувати стирати Іслам із життя суспільства.
Результатом дій Заходу стало те, що для мусульман істина змішалась з оманою. Їх думки піддались впливу західної ідеї , їх життя стало текти у західному стилі, а утилітаризм став переважати в усіх життєвих поглядах. Почуття мусульман стали сумішшю духовних, патріотичних і націоналістичних настроїв. Як наслідок, були розірвані узи, які об’єднують мусульманські народи. Вони підкорились системам невір’я і тепер не бачать нічого поганого у тому, що у них немає Ісламської Держави. Таким чином, Іслам був обмежений індивідуальними шаріатськими положеннями і деякими законами, які стосуються особистого статусу. Іншими словами, життя мусульман стало схоже на життя західних людей з точки зору відокремлення релігії від життя. Мусульмани стали більш прив’язаними до мирського життя, а їх прагнення до вічного життя зменшилось.
Тому мусульмани опинились у тому положенні, про яке попереджав Аллах: їх життя стало тяжким, повним зубожіння, несправедливості, позбавлень, невігластва у питаннях релігії і миру, поганої моралі і найгірших відносин.
Перед лицем такої реальності група повинна розрізняти захворювання і його симптоми. Той, хто не бачить подібних розбіжностей, наприклад, вважаючи, що причиною хвороби є бідність, погана мораль чи невігластво, не зможе вести серед мусульман повноцінну діяльність, оскільки буде боротись з одним із симптомів хвороби, а не з самим захворюванням. Той, хто ретельно і глибоко вивчить реальність , виявить, що причиною повного зникнення Ісламу із життя мусульман, втрати лідерства і потрапляння під владу невірних, а також поширення усіх цих симптомів , таких як невігластво, бідність і несправедливість, стало падіння Ісламської Держави. Щоб відновити Іслам як порятунок життя мусульман, група повинна усвідомити необхідність перетворення території невір’я (Дар уль-куфр), в якій сьогодні живуть мусульмани, у територію Ісламу (Дар уль-Іслям), в якій мусульмани підкоряються усім без винятку положенням Шаріату. Також група повинна усвідомити необхідність перетворення нинішнього неісламського суспільства в ісламське суспільство, члени якого будуть вірити в ідеї Ісламу, а їх почуття зійдуться на Ісламі, вони будуть правити і підкорятись системам Ісламу, після чого релігія запровадиться повністю.
Тільки після такого дослідження стане ясною мета для даної групи , а саме — діяльність, скерована на створення території Ісламу і встановлення Ісламської Держави, яка функціонує згідно ісламській акиді та ісламським системам, в якій мусульмани будуть жити ісламським життям , тобто у межах наказів і заборон Аллаха.
Після того, як група визначить мету, вона може вдатись до пошуку шаріатського методу, слідування якому буде обов’язковим, і вивченню шаріатських дій , застосування яких необхідно для досягнення мети. Щоб дізнатись це, треба повернутись до мекканського періоду життя Посланця Аллаха ﷺ, оскільки тоді Мекка була територією невір’я, а заклик Посланця ﷺ пробивав шлях до перемоги. Отож, група може взяти із його дій метод і зрозуміти те, які кроки треба вжити і які етапи треба пройти.
Із книги «Заклик до Ісламу»
Ахмад Махмуд
