Заклик Посланця Аллаха ﷺ після встановлення Ісламської Держави в Медині, привів до того, що люди поступово приймали Іслам за допомогою давату і джихада. Держава Халіфат в дуже короткий строк стала головуючою державою світу, і протягом 6 сторіч вона не знала поразок на полі джихаду, придушивши наддержави того часу — Персію і Візантію. Тільки після вторгнення монголів до Багдаду в 1258–1260 роках Умма залишилась без голови. Одразу ж після цього Умма знов повстала, відновила Халіфат, знов ставши головуючою державою світу, і протягом 1293 років Іслам запроваджувався через Халіфат.
3 березня 1924 року,зі скасуванням Халіфату, в усіх ісламських землях або повністю, або частково були скасовані закони Аллаха, і почали застосовуватись людські закони. Ця ситуація відкрила шлях для скоєння усіляких злочинів. Мусульмани були роз’єднані, їх єдність була втрачена, їх гідність загублена, і вони страждали від великих гріхів і жахливих криз. Зубожіння поширилось замість процвітання, аморальність замість сорому, незахищеність і анархія замість миру. Майже у кожному куточку землі попирались життя, майно, честь і усі святині мусульман. Незважаючи на величезний потенціал, двохмільярдне населення і десятки держав, мусульмани не змогли запобігти ані геноциду в Східному Туркестані, ані вигнанню в Ракхайні (Аракан, М’янма), ані різанини в таких землях, як Палестина, Ірак, Афганістан, Ємен і Сирія, ані голоду і експлуатації в Африці, ані вестернізації в таких землях, як Туреччина. Скасування Халіфату було описано як «загибель Умми» (نكبة الأمة) чи «загибель Ісламу» (نكبة الإسلام).
Незважаючи на усі ці події, Ісламська Умма не відмовилась від своєї релігії і не прив’язалась до віри і цінностей своїх ворогів. Вона ніколи не погоджувалась з рукотворними ідеологіями, створеними у якості альтернативи Ісламу, і завжди старалась бути пильною по відношенню до них. Іслам завжди залишався в центрі уваги і життя мусульман як у якості віри, так і у якості укладу і системи для життя. Мусульмани усі більше і більше усвідомлюють, наскільки їм необхідний Іслам і що ніяка інша система не зможе вирішити їх життєві проблеми. Вони вже знають, що авторитет, який буде запроваджувати цю систему життя — це Халіфат. Туга по Халіфату продовжує рости з кожним днем.
Ісламська Умма — найблагородніша Умма на землі, яка володіє ідеальною системою для життя. Кожен член цієї Умми засвоїв від Посланця Аллаха ﷺ обов’язок змінити людство шляхом просвіти, протистояти пригнобленню, прагнути до єдності Умми і досягти лідерства у світі. Жоден мусульманин, який вивчає Іслам, не може прийняти існуючі рукотворні режими, і кожен мусульманин жадає Халіфату. Члені цієї Умми — це ті, хто при народженні почув слова «Аллаху Акбар», вивчив слова Тавхіда і закликав людей до цих слів, і що в такому випадку може бути більш природним, аніж вимагати Халіфату для запровадження хукмів (постанов) про їжу і питво, родинних відносин і соціального життя? Вимагати закони Аллаха — єдина надія для людства, яке погрузло у пітьмі. Уся земля жадає цієї благословенної звістки. Це істина, яка відповідає не тільки бажанню мусульман, але й відповідає вимозі усього людства. Від Індонезії до Марокко кожен член цієї Умми жадає Халіфату протягом вже 100 років.
Той факт, що Ісламська Умма радіє і тужить разом, реагує на події разом, має одну і ту ж віру, визначає «ворога» і «друга» разом, є доказом того, що вона хоче Халіфату. Незважаючи на усі можливі розбрати, лиха і перешкоди, мусульмани — єдина Умма в людстві, всередині якої її представники об’єднані один з одним. Жодна віра, вчення і система у світі не змогли створити такого ефекту, як Іслам, в плаї скріплення і об’єднання суспільств і перетворення їх між собою в братів і сестер. Навіть мусульмани, які належать до різних держав, народів, мов, звичаїв, співпрацюють у багатьох питаннях. Вони вірять в одну Книгу і Посланця ﷺ, орієнтуються на одну Киблу, роблять молитви, постяться, святкують свята і приносять жертви одночасно. Вони так само реагують єдиним голосом на ображання Корану і Посланця ﷺ в таких питаннях, як Сирія, Східний Туркестан, Палестина. Ось чом ця Умма бачить в єдності рішення усіх проблем. Ця єдність можлива тільки з Халіфатом, тому мусульмани усі більше і більше тужать по Халіфату в кожному питанні.
Ісламська Умма ніколи не впадала у відчай через кризи, з якими вона стикалась. Більше того, це єдина Умма на землі, яка володіє таким характером, що подібні ситуації надають їй сили. В історії Ісламу мусульмани завжди завзято боролись за втілення Ісламу в життя. Вони боролись і добивались перемог, незважаючи на напади невірних хрестоносців і монгольську навалу. До скасування Османської держави Халіфат вони бились на усіх фронтах, де проявляли свою агресію невіруючі. Отці, які поставили на кін свої життя, сестри-мусульманки, які пожертвували усім, що у них було, і сотні тисяч муджахідів, які пали на цьому шляху, своїм життям показали, наскільки важливий Халіфат. Сьогодні ця Умма демонструє ту ж жертовність і боротьбу, сплачуючи величезні ціни в усіх мусульманських землях, таких як Палестина, Чечня, Ірак і Сирія. Дух заклику і джихаду, який поширювався і зміцнювався хвилями, привабив увагу усього світу, і таким чином були досягнуті серйозні успіхи. Ця боротьба показує, що Ісламська Умма не просто тужить по Халіфату, але також готова платити будь-яку ціну за його відновлення, і навіть платить. Це наслідок пристрасного бажання, вимог і зусиль по відновленню Халіфату навіть по спливанню 100 років після його падіння.
Протягом минулого сторіччя капіталістична ідеологія була піддана обговоренню з усіма її практиками і засуджена совістю людства. Сьогодні жодне суспільство не вважає, що західні ідеології зроблять людство щасливим в усіх відношеннях. Особливо масові вбивства в Газі знов показали, що справжніми вбивцями є західні країни, і ці вбивства навіть поставили капіталістичну ідеологію під сумнів серед їх власних народів. Ця ідеологія не принесла нічого, окрім крові, сліз і пригноблення. Кризи, стреси, депресії і засмучення, постійні страждання і загальні злі пригоди — результат західного порядку. Демократія і свободи — це ілюзія; визначення справедливості і прав людини — обман; поняття націоналізму, расизму — порочність; капіталізм базується на експлуатації; моральні, духовні і гуманні цінності знищені. Соціалістична ідеологія, яка була надією для пригноблених капіталізмом людей в минулому сторіччі, була знищена не тільки як режим, але навіть її існування у розумах було зруйновано, залізні диктатури були повністю розгромлені і назавжди відправлені на звалище історії. Саме тому єдиною альтернативою для людства і мусульман, не вдоволених запроваджуваними системами для життя, є держава Халіфат, яка застосує ісламську систему. Тому жага Халіфату серед мусульман збільшується з кожним роком.
Боротьба між Уммою і глобальним світом, безумовно, є боротьбою між Ісламом і невір’ям. Сьогодні Умма набагато більш пильна і усвідомлює своїх історичних ворогів краще, аніж раніше. Печаль, окупація і безвихідь, які існували серед мусульман в минулому сторіччі, сьогодні перетворились в надію, зусилля і ісламську живість. Мусульмани почали розуміти, що їх справжніми ворогами є колоніальні невірні, як і почали усвідомлювати те, що вони можуть перемогти невірних через ідеологічну боротьбу. Умма так само усвідомила, що процвітання колоніальних держав обмовлено багатством і здобиччю, які вони розграбували у бідних країн, а не правильністю їх ідеології і системи. Тепер ситуація змінилась на користь мусульман і проти невіруючих. Ця благородна Умма, розуміючи суть свого питання, вимагає відновлення Халіфату і продовжує вести діяльність над його встановленням.
Мусульмани вже 100 років жадають Халіфату і тепер бачать, що поразка держав невір’я стала можливою. Іще учора «Великий сатана» Америка і західні держави, навіть «Ізраїль», сприймались як непереможна сила. Проте невдачі Америки в Іраку, поразка в Афганістані, безсилля Росії перед Україною, крах окупаційної присутності сіоністів у виді єврейського утворення «Ізраїль» після операції «Наводнення аль-Акси» 7 жовтня і подальші дії показали, що капіталістичні країни — це лише «карткові будиночки». Америка, Росія та «Ізраїль», які зазнали поразки навіть у війні з окремими людьми і общинами, не наважаться битись з арміями держави Халіфат, створеної Ісламською Уммою, а коли вони це зроблять, на них чекає руйнівна поразка. Усі мусульмани вже бачать це, і мільйони молодих людей серед мусульман нетерпляче чекають боротьби з цими невірними, які проливають кров в мусульманських землях. Вони вважають, що це можливо тільки за допомогою Халіфату, і цей факт підсилив 100-річну тугу по Халіфату і прагнення до його встановлення.
Ми бачимо бажання мусульман побудувати Халіфат не тільки в вимогах суспільств, але й у звітах і доповідях аналітиків. Доповіді дослідницьких центрів і розумових закладів, таких як «RAND»1, «Hudson Institute»2, «Nixon Center»3 та інших, опубліковані невірними, які вказують на наближення встановлення Халіфату, примусили безбожних колонізаторів діяти. В минулому Рамсфельд, Буш, Блэр в своїх зверненнях до націй виразили бажання Умми щодо Халіфату. Навіть сьогодні, через бажання «Хізб ут-Тахрір» встановити Халіфат, дана партія була заборонена в «країнах свобод» — Німеччині і Британії. Путін виразив існування даної туги і цього прагнення, заявивши: «Є ті, хто намагається скинути світські режими в Центральній Азії, щоб створити Ісламську Державу». Відкриті погрози невірних з відкритим об’явленням війни хрестоносців пояснюються 100-річним прагненням мусульман до Халіфату. Усе це свідчить про поразку і банкрутство невірних, а також показує, що усі їх багаторічні плани зазнали поразки.
Ісламська Умма — хоча і здається, що у неї є незалежна влада на своїй території — насправді усвідомила, що її уряди є управліннями, які підконтрольні Заходу, засновані на демократичному капіталістичному ідейному лідерстві, управляють по законам невір’я, зв’язують свої озброєні сили з міжнародними силами, піддались культурній окупації. Наприклад, в подіях в Газі Умма була по один бік, а правителі — по інший, і Умма виразила свою реакцію на правителів на найвищому рівні. Криза довіри між правителями і управляємими і нездатність правителів вести за собою управляємих іще раз показали, що Умма потребує виключного, пильного і щирого лідерства і керівництва. Те, що «57 лідерів не варті і одного халіфа», проявилось іще раз. Події в Газі та інших наших землях показали, щоб об’єднання і незалежність мусульманських земель можливі тільки з Халіфатом. Ось чому Умма прагне до єдності і хоче, щоб зникли проведені штучні кордони. Якщо б у неї була можливість, вона б зруйнувала мінні поля і дротяні паркани, щоб створити Халіфат як єдину Умму і державу.
Проте ця можливість, на жаль, не надається Уммі на золотому блюдечку з блакитною облямівкою. Це факт. Іще один факт полягає в тому, що колоніальні невірні зробили серйозні зусилля, щоб примусити Умму забути про Халіфат. На щастя, через чверть сторіччя після його скасування була створена партія «Хізб ут-Тахрір», яка працює по усьому світу над відновленням Халіфату, і вона вивела проект Халіфату на порядок денний для усього світу. В подальші роки багато різних груп і общин вжило зусилля по створенню Халіфату чи заклику до нього і підтримували проводимі зусилля. Сьогодні люди, які бажають приходу Халіфату, вже не обмежуються, як говорять, «3-5 людинами» чи однією групою». Вимога Халіфату стала масовою вимогою, прийнятою Ісламською Уммою. Діяльність мусульман по усьому світу надихнула Ісламську Умму, відродивши надії на створення Праведного Халіфату. Сотні тисяч мусульман заповнюють стадіони на підтримку відновлення Халіфату, і світ чує кроки Халіфату, який наближається. Насправді, партія «Хізб ут-Тахрір» провела глибоку і всебічну підготовку до реалізації проекту «Халіфат», завершила дослідження по конституції, економічній системі, адміністративній системі, законодавству, освіті, родині та іншим питанням, які повинні бути реалізовані при створенні держави Халіфат, і надала їх людству у виді проекту. Ці заклики знаходять серйозний відгук по усьому світу через 100-річну тугу по Халіфату.
Останні події в Туреччині, пов’язані з Халіфатом, показали, що тисячі турецьких мусульман із різних мечетей підтримують цю ідею і іще раз виразили свою тугу щодо Халіфату. Погляд Умми на питання Халіфату стає усе сильніше з кожним днем. Навіть по спливанню 100 років після його скасування те, що Халіфат усе іще обговорюється, і масштаб інтересу і реакції на нього показують його важливість. Ми бачимо це із світових досліджень. В опитуванні, проведеному Глобальним громадським інститутом в Вашингтоні спільно з Університетом Меріленда в чотирьох ісламських регіонах — Пакистані, Єгипті, Марокко та Індонезії, де задавалось питання: «Чи віддаєте ви перевагу жити у прихистку Халіфату, який застосовує Шаріат, чи в демократичній системі?», — відповіді були на користь Халіфату: 76% в Марокко, 74% в Єгипті, 79% в Пакистані і 53% в Індонезії. В різних країнах результати можуть бути різними, але попит залишається колишнім. Ці відповіді ясно показують, наскільки великою є туга по Халіфату.
Ці та багато інших питань свідчать про те, що туга Ісламської Умми по Халіфату за останні 100 років тільки збільшується, про невдачі безбожників в їх підступах і планах, про те, що рукотворні режими приречені на знищення з волі Аллаха, і про те, що Халіфат неодмінно буде відновлений.
Халіфат — це корона на голові мусульман, прихисток, в якому вони укриваються, головний стовп, на якому заждуться усі фарди, а також шаріатський метод і шаріатський хукм, які об’єднають мусульман під стягом Тавхіда. Халіфат необхідний нам, щоб мусульмани об’єднались в одній державі, під одним стягом, з одним лідером і у якості єдиної Умми. Халіфат — це обіцянка Аллаха, блага звістка (бушра) Пророка ﷺ і єдиний порятунок Ісламської Умми. Те, що Аллах обіцяв мусульманам — це влада Ісламу на землі, перевага Ісламу над усіма релігіями і ідеологіями, кінець пригноблень на адресу мусульман, взяття на себе Уммою мусульман обов’язку Халіфату на землі і відновлення Праведного Халіфату за методом пророцтва — усе це відбудеться у свій час з волі Аллаха. Безперечно, Аллах — переможець в Своєму наказі, помічник і захисник тих, хто допомагає Його релігії. Ми просимо нашого Господа, щоб Він зміцнив наші стопи в цій благословенній справі і зробив нас переможними з Його допомогою.
Від Таміма ад-Дарі (р.а.) передається, що він сказав: «Я чув, як Посланець Аллаха ﷺ сказав:
لَيَبْلُغَنَّ هَذَا الْأَمْرُ مَا بَلَغَ اللَّيْلُ وَالنَّهَارُ، وَلَا يَتْرُكُ اللهُ بَيْتَ مَدَرٍ وَلَا وَبَرٍ إِلَّا أَدْخَلَهُ هَذَا الدِّينَ، يُعِزُّ عَزِيزًا وَيُذِلُّ ذَلِيلًا، عِزًّا يُعِزُّ اللهُ بِهِ الْإِسْلَامَ وَذُلًّا يُذِلُّ اللهُ بِهِ الْكُفْر
«Ця справа (головування Ісламу) неодмінно досягне кожного місця, де є ніч і день. Аллах не залишить ані дому із глинобитної цегли, ані шатра із шерсті, куди б не увійшла ця релігія, і звеличить за допомогою неї великих і принизить принижених. За допомогою великих Він звеличить Іслам, а за допомогою принижених, принизить невір’я!» (Імам Ахмад).
يَوْمٌ وَاحِدٌ فِي ظِلِّ حَاكِمٍ عَادِلٍ خَيْرٌ مِنْ سِتِّينَ عَامًّا مِنَ الْعِبَادَةِ
«Один день під прихистком справедливого правителя краще шістдесяти років поклоніння» (Байхаки, ат-Табарані).
Муса Байоглу
Köklü Değişim Dergisi
15.03.2024
1. RAND (англ. research and development — дослідження і розробки) — американська некомерційна дослідницька організація. Надає послуги державним закладам США, Європи, Середнього Сходу і Азії.
2. Hudson Institute (Інститут Гудзона) — американський консервативний аналітичний центр, який базується в Вашингтоні, округ Колумбія. Він був заснований в 1961 році в Кротон-он-Гудзоне, Нью-Йорк, футурологом Германом Каном і його колегами із «RAND Corporation».
3. Центр національних інтересів (англ. Center for the National Interest; до 9 березня 2011 року Ніксоновський центр, англ. Nixon Center) — неурядова політологічна організація в США. Вважається близькою до поміркованих республіканських кіл США. Розташована в Вашингтоні. Заснована Річардом Ніксоном 20 січня 1994 року, президентом і головним виконавчим директором центра з миті заснування Дмітрій Саймс. Вшанованим головою центру є колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер. В 2001 році центр придбав виходячий два рази на місяць аналітичний журнал «The National Interest».
