Всевишній Аллах сказав:
إِنَّمَا يَخۡشَى ٱللَّهَ مِنۡ عِبَادِهِ ٱلۡعُلَمَٰٓؤُاْۗ
«Бояться Аллаха серед Його рабів тільки володіючі знанням» (35:28).
Цей аят показує високу цінність знань і тих, хто володіє знанням. Тут присутня вказівка «тадаммун», згадувана в усуль аль-фікху. Інакше кажучи, косвенно чи в контексті, тут міститься заклик до людей набувати знання і ставати вченими, а невігластво засуджується. Точніше, від людей вимагається, щоб вони були освіченими, розумними і знаючими. В іншому випадку говориться, що вони не бояться Аллаха по-справжньому, а швидше, іноді відчувають страх в емоційних станах, а коли їх проблеми і лиха уходять, вони повертаються до колишньому стану і впадають і нерозважність.
Чим більше людина думає і вчиться, тим більше розуміє істину Аллаха. Вона щиро і постійно боїться Його, як таємно, так і відкрито, в горі і в радості. Вона завжди думає про зустріч з Ним і боїться того дня. Вона візуалізує в думках те, як буде відповідати перед Аллахом, як буде відповідати за дари, які отримала, і чи була вона терплячою у важкі моменти. Вона думає, як буде відповідати за свої фарди перед Ним, а також за свої харами і за те, як вона від них відверталась. Людина повинна постійно пам’ятати це і перевіряти себе, проводити самоаналіз. Це можливо тільки вивченням і розмірковуваннями, а не невіглаством і незнанням.
В одному із аятів Всевишній Аллах сказав:
وَٱتَّقُواْ ٱللَّهَۖ وَيُعَلِّمُكُمُ ٱللَّهُۗ وَٱللَّهُ بِكُلِّ شَيۡءٍ عَلِيمٞ
«Бійтесь Аллаха — Аллах навчає вас. Аллах відає про усіляку річ» (2:282).
Ту частка «ва» («وَ») не є сполучником, а служить початковою буквою речення. В цьому аяті відбувається згадування про те, що коли Аллах вчить вас, ви відчуваєте страх перед Ним і набуваєте богобоязливість. Як сказав Посланець Аллаха ﷺ:
مَنْ يُرِدْ اللَّهُ بِهِ خَيْرًا يُفَقِّهْهُ فِي الدِّينِ
«Аллах приводить до розуміння релігії того, кому бажає блага»1.
Воістину, той хто дійсно розуміє або володіє знанням релігії, стає благочестивим; він закликає до головування Ісламу, приписує добро і забороняє зло. Адже визначення фікху лунає наступним чином: «Це знання шаріатських хукмів, виведених із шаріатських джерел для реалізації практичних питань».
Існує багато аятів, які закликають пізнати істини Аллаха і увірувати в них, дізнатись про Його повеління і заборони, прив’язатись до них і волати до Нього. В цих аятах містяться наступні вирази:
قَدۡ فَصَّلۡنَا ٱلۡأٓيَٰتِ لِقَوۡمٖ يَعۡلَمُونَ
«Ми вже роз’яснили знамення для людей знаючих» (6:97),
لَأٓيَٰتٖ لِّقَوۡمٖ يَعۡقِلُونَ
«…мітяться знамення для людей розуміючих» (2:164),
كَذَٰلِكَ يُبَيِّنُ ٱللَّهُ ءَايَٰتِهِۦ لِلنَّاسِ لَعَلَّهُمۡ يَتَّقُونَ
«Так Аллах роз’яснює Свої знамення людям, — можливо, вони побояться» (2:187),
وَيُبَيِّنُ ءَايَٰتِهِۦ لِلنَّاسِ لَعَلَّهُمۡ يَتَذَكَّرُونَ
«Він роз’яснює людям Свої знамення, — можливо, вони пом’януть» (2:221).
Коли людина розмірковує над аятами Всевишнього Аллаха, вона стає володарем благочестя. Вона боїться Аллаха, прив’язується до Нього і закликає до Нього.
كَذَٰلِكَ يُبَيِّنُ ٱللَّهُ لَكُمُ ٱلۡأٓيَٰتِ لَعَلَّكُمۡ تَتَفَكَّرُونَ
«Так Аллах роз’яснює вам знамення, — можливо, ви міркуватимете» (2:266).
Цими виразами від нас вимагається розмірковування.
Якщо людина розмірковує і вивчає, то пізнає істину Аллаха, боїться Його, слідує Його заповідям і заповітам, а також старається, щоб і інші дотримувались цього. Ті, хто не розмірковують і не вивчають, залишаються невігласними, бездіяльними, пасивними і слабкими.
У багатьох аятах невіруючі були названі невігласами. Вони були засуджені і очорнені в багатьох аятах за те, що вони не розмірковували і не прагнули вивчати релігію Аллаха.
فَهُمۡ لَا يَعۡقِلُونَ
«Вони нічого не розуміють» (2:171),
وَإِذَا ذُكِّرُواْ لَا يَذۡكُرُونَ
«Коли ж їм нагадують, вони відмовляються пам’ятати» (37:13),
ٱلۡمُنَٰفِقِينَ لَا يَفۡقَهُونَ
«Лицеміри не розуміють цього» (63:7),
ٱلۡمُنَٰفِقِينَ لَا يَعۡلَمُونَ
«Лицеміри не знають цього» (63:8).
Це трапилось з причини того, що вони не усвідомлюють істину Аллаха, не думають чи не приймають, що Він їх оточує і знає, що вони говорять і роблять. Вони вважають, що Аллах не бачить їх і не чує. Або ж такі речі попросту не спадають їм на думку, тому вони не бояться Аллаха. Вони бояться тільки видимої сили. Тому Аллах бажає, щоб ми були сильними і володіли залякуючою силою, щоб вселяти в них страх.
Якщо ми не встанемо проти жорстоких і лицемірних правителів, не будемо проголошувати правду, вони зроблять усе, що хочуть, вони дозволять заборонене і скоять будь-які зрадництва і віроломства. Адже вони не бояться Всевишнього Аллаха. Вони бояться тільки людей і беруть у розрахунок тільки їх за свої пригноблення, віроломні і харамні дії.
Тому — як у часи Пророка Мухаммада ﷺ, так і в наші дні — вони не приймають релігію Аллаха як порядок і Шаріат. Вони не приймають повеління і заборони Аллаха, не прагнуть їх дізнатись. Навпаки, вони відкидають усе і це і стверджують, що знають краще, говорячи людям: «Це ми показуємо повеління і заборони. Світськість і демократія — вище за усе. Прив’язаність до релігії і зв’язок з нею — варварство. Ісламські закони належать минулому, їх треба оновити, ми вибрали секуляризм, це хороша система, ми — демократи!».
Безперечно, демократія і секуляризм суперечать релігії; на відміну від їх стверджень, вони є повним і абсолютним фанатизмом і пітьмою. Вони вірять словам грецького філософа Платона. Демократ не слідує релігії і закону, а свобідно використовує свою волю. Західні країни під впливом цього провели революцію проти релігії, відокремили релігію від життя, держави і політики, заявили, що хочуть свободи, і таким чином створили секулярні і демократичні держави. Проте це само по собі є куфром. Вони заключили релігію тільки в місцях поклоніння і совісті, обмежили її в приватній і особистій сфері. Вони заборонили релігії грати роль в громадському житті і державі. Вони бачили релігію тільки як корисний засіб для експлуатації. Якщо секулярна держава хоче легко примусити людей прийняти політику чи закон чи примусити мовчати їх супротивників, воно зловживає релігією. Політики намагаються знайти в релігії щось, щоб проводити свою політику або запроваджувати закони, які суперечать релігії. В цьому змісті вони також використовують лжевчених. Вони пригноблюють або залякують вчених, які виступають проти них, примушуючи їх мовчати.
Аллах в Корані викрив лжевчених Бану Ісраіля, рабинів і християнських священників. Вони змінили значення Книги Аллаха заради вигоди і інтересів. Аллах застерігає мусульман від таких людей словами цих аятів, звертаючись до нас, щоб ми перешкоджали появі лжевчених серед нас. У часи Посланця Аллаха ﷺ не було таких вчених, усі сподвижники були вкрай чистими, Аллах і Посланець освятили їх. Деякі лицеміри спробували надягти на себе личину вчених і побудували мечеть, але Аллах повідомив про це Своєму Посланцю ﷺ. Посланець Аллаха ﷺ велів спалити мечеть, коли ті знаходились в мечеті ад-Дірар (мечеті розбрату). Мунафіки втекли, відступили, і таким чином Умма позбавилась від лжевчених. Але в наші дні нам не послано Одкровення, щоб повідомити нам про мунафіків! Проте наявне послання, тобто Книга Аллаха і Сунна Посланця ﷺ, показала характеристики лжевчених так само, як ознаки лжеправителів. Вони діють так, як згадано в цьому аяті:
يَٰٓأَهۡلَ ٱلۡكِتَٰبِ لِمَ تَلۡبِسُونَ ٱلۡحَقَّ بِٱلۡبَٰطِلِ وَتَكۡتُمُونَ ٱلۡحَقَّ وَأَنتُمۡ تَعۡلَمُونَ
«О люди Писання! Чому ви огортаєте істину брехнею і приховуєте істину, хоча самі знаєте про це?» (3:71).
Вони прикривають істину хибними словами і фетвами, як в цьому аяті.
وَإِنَّ مِنۡهُمۡ لَفَرِيقٗا يَلۡوُۥنَ أَلۡسِنَتَهُم بِٱلۡكِتَٰبِ لِتَحۡسَبُوهُ مِنَ ٱلۡكِتَٰبِ وَمَا هُوَ مِنَ ٱلۡكِتَٰبِ وَيَقُولُونَ هُوَ مِنۡ عِندِ ٱللَّهِ وَمَا هُوَ مِنۡ عِندِ ٱللَّهِ وَيَقُولُونَ عَلَى ٱللَّهِ ٱلۡكَذِبَ وَهُمۡ يَعۡلَمُونَ
«Серед них є такі, які спотворюють Писання своїми язиками, щоб ви прийняли за Писання те, що не відноситься до нього. Вони говорять: «Це — від Аллаха». Але ж це зовсім не від Аллаха! Вони свідомо зводять наклеп на Аллаха» (3:78).
Всевишній Аллах попередив про лжевчених і знавців, які з’являться серед мусульман в майбутньому:
إِنَّ ٱلَّذِينَ يَكۡتُمُونَ مَآ أَنزَلۡنَا مِنَ ٱلۡبَيِّنَٰتِ وَٱلۡهُدَىٰ مِنۢ بَعۡدِ مَا بَيَّنَّٰهُ لِلنَّاسِ فِي ٱلۡكِتَٰبِ أُوْلَٰٓئِكَ يَلۡعَنُهُمُ ٱللَّهُ وَيَلۡعَنُهُمُ ٱللَّٰعِنُونَ
«Воістину, тих, які приховують ниспослані Нами ясні знамення і вірне курівництво після того, як Ми роз’яснили це людям в Писанні, прокляне Аллах і проклянуть проклинаючі» (2:159).
Цим проклятим вченим була дана можливість покаятись перед смертю. Всевишній Аллах сказав:
إِلَّا ٱلَّذِينَ تَابُواْ وَأَصۡلَحُواْ وَبَيَّنُواْ فَأُوْلَٰٓئِكَ أَتُوبُ عَلَيۡهِمۡ وَأَنَا ٱلتَّوَّابُ ٱلرَّحِيمُ
«… за винятком тих, які розкаялись, виправили скоєне і почали роз’яснювати істину. Я прийму їх покаяння, адже Я — Приймаючий покаяння, Милосердний» (2:160).
Потім Всевишній Аллах знов попереджає і погрожує цим лжевченим і лжезнавцям. Всевишній Аллах сказав:
إِنَّ ٱلَّذِينَ يَكۡتُمُونَ مَآ أَنزَلَ ٱللَّهُ مِنَ ٱلۡكِتَٰبِ وَيَشۡتَرُونَ بِهِۦ ثَمَنٗا قَلِيلًا أُوْلَٰٓئِكَ مَا يَأۡكُلُونَ فِي بُطُونِهِمۡ إِلَّا ٱلنَّارَ وَلَا يُكَلِّمُهُمُ ٱللَّهُ يَوۡمَ ٱلۡقِيَٰمَةِ وَلَا يُزَكِّيهِمۡ وَلَهُمۡ عَذَابٌ أَلِيمٌ
«Воістину, те, які приховують ниспослане Аллахом в Писанні і купують за це малу ціну, наповнюють свої животи вогнем. Аллах не стане говорити з ними в День воскресіння і не очистить їх. Їм уготовані тяжкі страждання» (2:174).
Пророк Мухаммад ﷺ багато разів попереджав мусульман про лжевчених і ставав суворим у відношенні цих лжевчених. Пророк Мухаммад ﷺ сказав:
«Після мене будуть такі правителі (лжеправителі), що хто б не прийшов до них, підтверджуючи їх брехню і допомагаючи їм у їх жорстокості, вони не від мене, а я не від них. Вони не наблизяться до мене біля водойми Кавсар. Той, хто не буде стояти поруч з цими правителями, не буде підтримувати їх пригноблення, і не буде підтверджувати їх брехню, той від мене, а я від них. Вони наблизяться до мене біля водойми»2.
Посланець Аллаха ﷺ сказав:
«Вчені будуть входити в коло довірених від імені Посланців тільки в тому випадку, якщо вони не будуть занадто близькі з правителями. Якщо вони стануть занадто близькі до правителів, то вони зрадять посланців. Стережіться і тримайтесь подалі від них»3.
Якщо ці вчені знаходяться поруч з правителями, то вони не говорять правду і не розкривають істину, а стають їх друзями або намагаються вилучити із них вигоду. Посланець Аллаха ﷺ показав це в іншому хадісі. Він ﷺ сказав:
«Якщо чоловік читає Коран, стає вченим і факіхом в релігії, а потім приходить до дверей султанів (правителів) і підлещується перед ними, випрошуючи багатства та інші речі, які знаходяться в їх руках, то він потрапить у Пекло, рівне його гріхам»4.
Від Ібн Аббаса передається, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
صِنْفَانِ مِنْ أُمَّتِي إِذَا صَلَحَا صَلَحَ النَّاسُ، وَإِذَا فَسَدَا فَسَدَ النَّاسُ: السُّلْطَانُ، وَالْعُلَمَاءُ
«В моїй Уммі є дві категорії людей: якщо вони будуть благочестивими, то й усі люди будуть благочестивими, якщо вони зіпсуються — зіпсуються і люди. Це правителі і вчені»5.
В іншому ріваяті було згадано: «Це правителі (управляючі) і факіхи», — і це теж факт, який повністю відповідає дійсності. Зазвичай це дві групи, які направляють людей. Тому Аллах в Своїй Книзі ниспослав багато аятів, які стосуються саме їх. Найвидатніші представники кожного народу чинили опір посланцям і пророкам. Це більше за усе стосувалось вчених Бану Ісраіля. Аллах навіть описав їх у якості віслюків, які несуть книги6. Аллах дав їм Книгу, вони вивчили її, але вони не несли її належним чином, не виклади її постанов по справедливості, а навпаки, грали зі змістами слів, спотворювали їх, продаючи за мирське багатство. Вони виносили фетви згідно з забаганками і примхами людини. Всевишній Аллах засудив їх, назвавши їх невіруючими (кяфір), грішниками (фасік) і пригноблювачами (залім).
Ті, за ким слідують або кому підкоряються (правителі і вчені), в Судний день будуть далекі від тих, хто слідував за ними і підкорявся їм7. Правителі будуть старатись втекти від тих, хто їм підкорявся, але кожна група людей буде викликана разом з їх імамами (лідерами)8. Їх приклад подібний царю древніх єгиптян.
يَقۡدُمُ قَوۡمَهُۥ يَوۡمَ ٱلۡقِيَٰمَةِ فَأَوۡرَدَهُمُ ٱلنَّارَۖ وَبِئۡسَ ٱلۡوِرۡدُ ٱلۡمَوۡرُودُ
«В День воскресіння Фараон очолить свій народ і поведе їх у Вогонь. Огидне те місце, куди їх поведуть!» (11:98).
Мусульманські вчені не повинні потрапити в таку ситуацію, вони не повинні бути помічниками жорстоких правителів, інакше вони будуть відправлені в одне і теж місце і будуть горіти разом з жорстокими пригноблювачами у Пеклі.
Тим не менш, як вказано в Книзі Аллаха, послідовники тих правителів, які не дотримуються релігії Аллаха, будуть перебувати в такому ж положенні і говорити наступне:
يَوۡمَ تُقَلَّبُ وُجُوهُهُمۡ فِي ٱلنَّارِ يَقُولُونَ يَٰلَيۡتَنَآ أَطَعۡنَا ٱللَّهَ وَأَطَعۡنَا ٱلرَّسُولَا۠ ٦٦ وَقَالُواْ رَبَّنَآ إِنَّآ أَطَعۡنَا سَادَتَنَا وَكُبَرَآءَنَا فَأَضَلُّونَا ٱلسَّبِيلَا۠ ٦٧ رَبَّنَآ ءَاتِهِمۡ ضِعۡفَيۡنِ مِنَ ٱلۡعَذَابِ وَٱلۡعَنۡهُمۡ لَعۡنٗا كَبِيرٗا ٦٨ يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ لَا تَكُونُواْ كَٱلَّذِينَ ءَاذَوۡاْ مُوسَىٰ فَبَرَّأَهُ ٱللَّهُ مِمَّا قَالُواْۚ وَكَانَ عِندَ ٱللَّهِ وَجِيهٗا ٦٩ يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ ٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَقُولُواْ قَوۡلٗا سَدِيدٗا ٧٠ يُصۡلِحۡ لَكُمۡ أَعۡمَٰلَكُمۡ وَيَغۡفِرۡ لَكُمۡ ذُنُوبَكُمۡۗ وَمَن يُطِعِ ٱللَّهَ وَرَسُولَهُۥ فَقَدۡ فَازَ فَوۡزًا عَظِيمًا
«В той день їх обличчя будуть повертатись (або змінюватись) у Вогні, і вони скажуть: «Краще б ми підкорялись Аллаху і підкорялись Посланцю!». Вони скажуть: «Господь наш! Ми підкорялись нашим старійшинам і нашій знаті, і вони збили нас зі шляху. Господь наш! Подвій для них муки і прокляни їх великим прокляттям!». О ті, які увірували! Не будьте подібні тим, які образили Мусу (Мойсея). Аллах виправдав його і відкинув те, що вони говорили. Він був вшанованим перед Аллахом. О ті, які увірували! Бійтесь Аллаха і говоріть праве слово. Тоді Він виправить для вас ваші справи і пробачить вам ваші гріхи. А хто підкоряється Аллаху і Його Посланцю, той вже досяг великого успіху» (33:66–71).
Усі ці докази вказують на те, що якщо чоловік володіє знанням, але не володіє богобоязливістю, не проголошує правду в обличчя жорстоким пригноблювачам, то в ньому немає ніякої користі. Він не є істинним вченим, він володіє знаннями, але при цьому є «німим шайтаном». Горе тим вченим, які не протистоять системі і законам невір’я, які допускають усе заборонене, які дозволяють алкоголь, азартні ігри, перелюбство, ріба (заборонений прибуток), вчинки народу Лута, які дозволяють жінкам виходити на вулицю з відкритими авратами; вченим, які не виступають проти правителів, підтримують режим Башара Асада,беруть участь в допомозі Ірану, підтримують ворогів мусульман і Ісламу і при цьому вважають друзями і союзниками Америку!
Вчені і ті, хто володіють знанням, як не бояться шайтана, так само не бояться його друзів. Аллах Всемогутній застерігає віруючих, і особливо вчених, наступним чином:
إِنَّمَا ذَٰلِكُمُ ٱلشَّيۡطَٰنُ يُخَوِّفُ أَوۡلِيَآءَهُۥ فَلَا تَخَافُوهُمۡ وَخَافُونِ إِن كُنتُم مُّؤۡمِنِينَ
«Це усього лише диявол лякає вас своїми помічниками. Не бійтесь їх, а бійтесь Мене, якщо ви є віруючими» (3:175).
Чи є більший виклик, аніж це, для тих, хто називає себе віруючими і мусульманами?! «Бійтесь тільки Мене, якщо ви віруючі», — говорить наш Господь! Адже шайтан лякає тільки тих, хто робить його своїм другом, і не може лякати істинних віруючих.
إِنَّهُۥ لَيۡسَ لَهُۥ سُلۡطَٰنٌ عَلَى ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ وَعَلَىٰ رَبِّهِمۡ يَتَوَكَّلُونَ ٩٩ إِنَّمَا سُلۡطَٰنُهُۥ عَلَى ٱلَّذِينَ يَتَوَلَّوۡنَهُۥ وَٱلَّذِينَ هُم بِهِۦ مُشۡرِكُونَ
«Воістину, він не владний над тими, які увірували і уповають тільки на свого Господа. Ему підвладні тільки ті, які вважають його (диявола) своїм помічником і покровителем і які долучають до Нього співтоваришів» (16:99,100).
Але сила і пастки сатани слабкі перед могутністю Аллаха9. Якщо віруючий уповає на Аллаха і проявляє терпіння, то він буде сильним і переможе Сатану і його друзів. Адже Аллах допоможе йому і зробить його переможцем над Сатаною і тими, хто з ним дружить.
يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُوٓاْ إِن تَنصُرُواْ ٱللَّهَ يَنصُرۡكُمۡ وَيُثَبِّتۡ أَقۡدَامَكُمۡ
«О ті, які увірували! Якщо ви допоможете Аллаху, то і Він допоможе вам і утвердить ваші стопи» (47:7).
Той, хто дотримується будь-якої ідеї, відмінної від Ісламу, є ворогом Аллаха і другом шайтана. Ті, хто дотримуються ідеологій і систем, таких як демократія, секуляризм, комунізм і соціалізм та інші, усі вони є друзями шайтана. Адже Іслам є єдиною істинною релігією і системою. Усі інші ідеї і системи є хибними, це ідеї і системи шайтана. Необхідно протистояти цьому починаючи з вчених, і боротись з цими ідеями і системами.
أَلَآ إِنَّ أَوۡلِيَآءَ ٱللَّهِ لَا خَوۡفٌ عَلَيۡهِمۡ وَلَا هُمۡ يَحۡزَنُونَ ٦٢ ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ وَكَانُواْ يَتَّقُونَ ٦٣ لَهُمُ ٱلۡبُشۡرَىٰ فِي ٱلۡحَيَوٰةِ ٱلدُّنۡيَا وَفِي ٱلۡأٓخِرَةِۚ لَا تَبۡدِيلَ لِكَلِمَٰتِ ٱللَّهِۚ ذَٰلِكَ هُوَ ٱلۡفَوۡزُ ٱلۡعَظِيمُ
«Воістину, друзі Аллаха не пізнають страху і не будуть засмучені. Вони увірували і були богобоязливими. Їм призначена радісна звістка у цьому світі і в Останньому житті. Слова Аллаха не належать скасуванню. Це — великий успіх» (10:62–64).
Це той, кого вважають другом Аллаха; він вірить в Аллаха і покладається на Нього, боїться тільки Аллаха, не боїться ніякої сили, окрім Аллаха, не боїться володарів секулярної і демократичної системи, які є друзями шайтана і практикують насильство. Він говорить і бореться за правду в ім’я Аллаха. Він є наступником, заступником, представником і довіреною особою Посланця ﷺ. Він живе і помирає тільки заради Ісламу. Він — уособлення гідності, він кричить правду в обличчя тиранам і пригноблювачам. Він набуває успіху як в цьому, так і в Наступному світі. Він буде щасливим і тут, в Дунья, і в наступному житті — в Ахіраті. Він відчуває щастя, коли говорить правду і бореться за свою релігію, адже замовчувати правду — це ганьба. Той, хто не говорить правду, живе у цьому світі в жалюгідному стані, страждає і не вкушає щастя, а у світі Вічному він буде засуджений і йому загрожують ганьба і муки.
Ті, хто говорить правду, рано чи пізно отримають перемогу в цьому світі. Їм обіцяно це Аллахом.
إِنَّا لَنَنصُرُ رُسُلَنَا وَٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ فِي ٱلۡحَيَوٰةِ ٱلدُّنۡيَا وَيَوۡمَ يَقُومُ ٱلۡأَشۡهَٰدُ
«Воістину, Ми надамо допомогу Нашим посланцям і віруючим в мирському житті і в той день, коли предстануть свідки» (40:51).
Асад Мансур
1. Бухарі, Муслім.
2. Ат-Тірмізі, ан-Насаі, аль-Хакім, Ібн Ханбаль, аль-Баззар, аш-Ширазі, Ібн Хіббан.
3. Хасан, аль-Хакім, Абу Нуайм, Абу Джафар аль-Укайлі, ад-Дайламі, ар-Рафі передали через Анаса ібн Маліка.
4. Ад-Дайламі.
5. «Шарх ут-Танвір», «Аль-Джамі ас-Сагір».
6. Сура «Аль-Джумуа», 5.
7. Сура «Аль-Бакара», 166.
8. Сура «Аль-Ісра», 71.
9. Сура «Ан-Ніса», 76.
