В ім’я Аллаха — Милостивого, Милосердного. Мир і благословення Його високоповажному Посланцю. Хвала Аллаху — Господу світів.
Мабуть, кожен мусульманин, де б він не знаходився, прослухав промову аміра Хізб ут-Тахрір Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, а потім Ахмада аль-Касаса і Юсуфа Мухарізи на конференції «Халіфат», відчув гіркоту і біль, оскільки вони говорили про те, якими мусульмани були і якими стали. В своїх промовах вони розповідали нам, як ісламський світ раніше реагував на осквернення своїх святинь, будь то честі Посланця Аллаха ﷺ, полоненої мусульманки чи паломника на шляху в хадж. Ми слухали про те, як халіф в кожному випадку задіяв армію і допомагав мусульманам. І нам було показано те, в якому положенні опинились ми з вами. Мусульман Палестини вбивають вдень і вночі, як і рохінджа — в Бірмі, а уйгурів — в Китаї. Між мусульманами спалахують війни і конфлікти. Мусульмани вимушені спати під відкритим небом. Багато із них помирають від голоду. Ми побачили, як поширилось зло і як зникла справедливість. Мій брат Ахмад розповідав нам про справедливість, яка втілена в ісламській системі правління, і що світ досі не бачив нічого подібного ані серед мусульман, ані серед немусульман. Від цих розповідей стискається серце і течуть сльози. І що найболючіше, я несу за це велику відповідальність. Наш тягар великий, і тягар Умми великий. Як я можу накормити усіх бідняків від сходу до заходу? Як ми можемо допомогти тим, які скручуються від холоду на півночі Сирії і в Туреччині після землетрусів? Як ми можемо усунути гніт в тій чи іншій мусульманській країні? За усе це ми несемо відповідальність. Всевишній Аллах говорить в Корані:
فَلَنَسَۡٔلَنَّ ٱلَّذِينَ أُرۡسِلَ إِلَيۡهِمۡ وَلَنَسَۡٔلَنَّ ٱلۡمُرۡسَلِينَ
«Ми неодмінно спитаємо тих, до кого були відправлені посланці, і неодмінно спитаємо самих посланців» (7:6).
Пророк Аллаха ﷺ приніс Послання, яке показує, як досягти справедливості, як накормити голодного, усунути тиранію і решту іншого. А ті, кому було відправлено Послання, несуть відповідальність перед рештою людей.
- Як позбутись від цієї відповідальності?
- Як виконати свій обов’язок?
- Як скинути цей тягар, яки тисне на мою спину, на твою спину і на спину Ісламської Умми?
Тягар означає певні дії, які треба виконати по порядку. На тобі, мій брате, велика відповідальність, яку я не можу взяти на себе. Я не можу відправити військо Йорданії і Єгипту для захисту наших братів в Палестині і аль-Кудсі. Ти не можеш направити незліченні багатства мусульман на порятунок тих, хто постраждав від землетрусу в Туреччині і Сирії, і не можеш доставити їм те, що необхідно прямо зараз. Ти не можеш зробити нічого із цього. Ти не можеш зберегти для мусульман багатства із надр їх земель, як нафта, газ та інші корисні копалини, які Захід використовує для нанесення удару по самим мусульманам і для того, щоб розколоти ісламський світ. Ти не можеш захистити кожного, хто ходить по цій землі. Ми не можемо встановити справедливість на земній кулі. Ми не можемо усього цього, хоча дуже хочемо. Але хто несе відповідальність за це? Хто повинен взяти на себе виконання цього обов’язку? На чиїх плечах лежить цей тягар?
Відповідь: я, ти і кожен мусульманин на планеті. Можна сказати: як би я хотів залишатись у невіданні, що з мене не буде запитано! Але я не перебуваю в невіданні. Після промови аміра Хізб ут-Тахрір ані у кого не залишилось виправдання, і ніхто не може сказати: я не знаю, в чому полягає моя відповідальність і який гріх ляже на мене. Ми вже не вважаємось невігласними. Більша частина Ісламської Умми чудово розуміє, що причина лихого стану, в якому вона опинилась, — це відсутність Ісламської Держави і справедливого Імама — халіфа. Це той Імам, на якого я можу перекласти свою відповідальність і свій обов’язок. Хіба присяга/байат не є перекладанням обов’язку, коли ми клянемось аміру мусульман, що будемо слухатись і підкорятись йому, поки він править по Корану і Сунні і поки він захищає нас як щит? Присяга і встановлення халіфа перекладає обов’язок з наших плечей на плечі нашого правителя. Як ви можете продовжувати жити безтурботно, коли на ваших плечах стільки відповідальності? Як ви можете говорити:
«Це не мої проблеми, я не можу встановити халіфа, зроби це ти»?!
Це обов’язок лежить на плечах кожного мусульманина. Ти не можеш викинути чи перекладати свою відповідальність на інших, якщо тільки не перекладеш на того, хто візьме цей тягар на себе по праву, згідно Шаріату. Протягом усієї історії Ісламу цей порядок працював. На самому початку Умма присягнула Посланцю Аллаха ﷺ на послух і покору, але це не було присягою на визнання пророцтва, а було присягою на владу, щоб він у якості голови держави управляв мусульманами і встановив справедливість серед людей. Коли ж Посланець Аллаха ﷺ покинув цей світ, Умма продовжувала покладати відповідальність на халіфів. Спочатку Умма присягнула Абу Бакру, потім Умару, і так далі. Але хто несе відповідальність сьогодні? Я — як звичайна людина — несу відповідальність. У нас немає Імама, тому відповідальність не спала з мене, і цей обов’язок залишається на моїх плечах. Аллах говорить:
وَوَضَعۡنَا عَنكَ وِزۡرَكَ ٢ ٱلَّذِيٓ أَنقَضَ ظَهۡرَكَ
«І не зняли з тебе ношу, яка обтяжувала твою спину?» (94:2,3).
Хто зніме з моє спини цю ношу, і з твоєї спини і зі спини людей? Ми шукаємо його там і тут. Але це — халіф мусульман. Я не виконаю свій обов’язок, поки не присягну халіфу, який зніме з мене цю ношу. З іншого боку, я не смогу цього зробити сьогодні. Як я присягну халіфу, коли нашими країнами управляють режими, які вбивають і переслідують кожного, хто закликає до Ісламу? Ці режими засновані на невір’ї, многобожжі і тиранії. Тому, у першу чергу, треба позбутись від них. Ти не можеш присягнути халіфу і встановить державу, перебуваючи в цьому вакуумі. Отож, треба одну річ замінити іншою. Замість існуючих режимів нам треба встановити Халіфат і присягнути халіфу на послух і покору в обмін на те, що він буде правити Кораном і Сунною, буде щитом мусульман і забере на себе їх ношу. Ця справа не звершиться до того часу, поки не буде створена держава Ісламу замість режимів, які вже з’їдені міллю і просякнуті невір’ям, многобожжям і пригнобленням. Але як це зробити?
Нам потрібна ідейно-політична діяльність. Потрібна політична партія, яка здатна виконати цю справу. Я зараз не говорю про яку-небудь групу, яка тільки велить добро і забороняє зло. Я говорю про ту групу, яка буде конкретно веліти добро — встановлення Халіфату, як і забороняти зло — існуючі режими. В цьому і полягає обов’язок. Це те, що треба мусульманам. Тільки так можна позбутись від ноші, яка тисне на наші з вами спини. Але я хочу підкреслити, що лише приєднання до політичної партії не знімає відповідальність автоматично, щоб я не ховав голову в пісок як страус при виді невирішених проблем. Я — як особистість — повинен докладати максимум зусиль в рамках згуртування, до якому приєднався. Тільки так я заслужу прощення і очищу свою совість. І для цього недосить просто бути членом Хізб ут-Тахрір — єдиної партії, яка сьогодні працює над встановленням Халіфату. Окрім цього, я повинен бути активним, брати на себе роботу, приділяти цій справі більше часу, бути щирим в своїх намірах. І тоді я очищу свою совість від гріха і зніму з себе ношу, яка лягає на кожного мусульманина вже протягом ста років.
Просимо Аллаха не віддаляти від нас фінал нашої діяльності і зробити нас тими, про кого говориться в Корані:
وَمَن يَخۡرُجۡ مِنۢ بَيۡتِهِۦ مُهَاجِرًا إِلَى ٱللَّهِ وَرَسُولِهِۦ ثُمَّ يُدۡرِكۡهُ ٱلۡمَوۡتُ فَقَدۡ وَقَعَ أَجۡرُهُۥ عَلَى ٱللَّهِۗ
«Якщо ж хто-небудь покидає свій дім, переселяючись до Аллаху і Його Посланцю, після чого його спіткає смерть, то його нагорода лягає на Аллаха» (4:100).
Просимо Аллаха забрати наші душі тільки на цьому шляху. Прошу Аллаха прощення для кожного із нас і винагороди в наступному житті. Прошу Аллаха обрадувати нас перемогою в нашій справі.
д-р Мухаммад Малькаві
4 Шабана 1444 р.х.
24.02.2023 р.
