Продовження статті, опублікованої в дев’ятому випуску.
Арабська мова є невід’ємною частиною Ісламу, оскільки це мова Корану і хадісів, а отож, мова Шаріату та іджтіхаду. Слабке розуміння арабської веде до ослаблення розуміння Ісламу, а отож, і до нездатності нести його і виконувати його приписи. Захід чудово усвідомлює це і продовжує робити зусилля по витісненню арабської мови із повсякденного життя мусульман, замінюючи її місцевими діалектами чи іншими мовами. Ця кампанія приймає різні форми і використовує різні засоби, але усі вони переслідують одну ціль — віддалити мусульман від арабської мови, а отож, віддалити і від Ісламу. Пропаганда діалектів тісно пов’язана з пропагандою націоналізму. Західні колонізатори грали на націоналістичних почуттях народів індійського походження, пробуджуючи в них індійський націоналізм. Вони вихваляли достоїнства древньої індійської цивілізації, її літературу, науки і древню и санскритську мову. При цьому вони пов’язали відставання від сучасного прогресу з прихильністю до Ісламу.
В Північній Африці агітували до берберського націоналізму, демонструючи показовий інтерес до їх діалектів. З метою витіснення арабської літературної мови прискорено видавалось багато книг, присвячених вивченню берберських діалектів та їх граматичних правил. В Туреччині пропагувався турецький націоналізм, стверджуючи, що турецька культура — одна із стародавніх і що вона пов’язана з вавилонськими і ассирійськими цивілізаціями. Їм навіювали, що їх шлях до величі залежить від розриву усіх зв’язків з ісламськими народами. Як тільки Мустафа Кемаль, єврей із общини денме, зміг скасувати Халіфат, він тут же заборонив туркам використовувати арабську мову навіть в релігійних обрядах. Він скасував арабську писемність і ввів латиницю. Це дозволило повністю розірвати зв’язки між турецькими мусульманами, арабами та іншими мусульманськими народами. Після заміни арабського алфавіту на латинський читання Корану, хадісів та ісламських релігійних текстів стало практично неможливим.
В Єгипті колонізатори, граючи на почуттях до величі фараонів, пробуджували пам’ять про Рамзеса і будівельників пірамід. Вони стверджували, що єгипетський діалект має давнє коріння, яке ніяк не зв’язане з арабською мовою. В Сирії, Лівані і колонізатори підняли національні ідеї, які існували до ісламського періоду. Вони розкопали древні гробниці і, відкопавши зітлілі кістки фінікійців і ханаанеїв, заявили: «Це кістки ваших пращурів». Вони також навіювали людям, що фінікійці були першими, хто винайшов писемність, підкреслюючи важливість шумерського клинопису. Так у них до кожного народу був свій підхід, але з однією ціллю — відірвати мусульман від своїх основ, щоб позбавити їх сили і єдності. Коли мови у мусульман різні, то легше розділити їх. Адже як, не маючи спільної єдиної мови, турецький мусульманин зможе спілкуватись з мусульманином із Афганістану, Індії, Пакистану чи арабського світу? Більше того, діалекти у межах однієї мови самі по собі є причиною роз’єднаності. Багато слів із єгипетського діалекту незрозумілі сирійцям чи іракцям, не говорячи вже про те, що діалекти в межах однієї країни можуть відчутно відрізнятись в залежності від регіону. А ось арабська літературна мова об’єднує в собі діалекти арабів і об’єднує мусульман, а її вивчення немусульманами, навіть якщо вони із Китаю, робить їх частиною ісламської культури, тому що арабська мова — це мова Корану.
Аллах ниспослав Священний Коран, зробивши його путівником і милістю для богобоязливих. Він велів нам слідувати за ним. Всевишній сказав:
فَاسْتَمْسِكْ بِالَّذِي أُوحِيَ إِلَيْكَ إِنَّكَ عَلَى صِرَاطٍ مُسْتَقِيمٍ
«Дотримуйся того, що навіяно тобі в одкровенні. Воістину, ти — на прямому шляху» (43:43).
Аллах збереже Коран до Судного дня, оскільки він є аргументом як на нашу користь, якщо ми слідуємо йому, так і проти нас, якщо ми ухиляємось від його приписів. Аллах сказав:
إِنَّا نَحْنُ نَزَّلْنَا الذِّكْرَ وَإِنَّا لَهُ لَحَافِظُونَ
«Воістину, Ми ниспослали Нагадування, і Ми оберігаємо його» (15:9).
Тому він захищений від спотворень, втрати і забування його аятів та їх значень. Це Книга, де кожен її аят є бездоганним як у змісті, так і у вираженні. Аллах говорить:
نَزَلَ بِهِ الرُّوحُ الأَمِينُ * عَلَى قَلْبِكَ لِتَكُونَ مِنْ الْمُنذِرِينَ
«Вірний Дух (Джибріл) зійшов з ним на твоє серце, щоб ти став одним із тих, хто застерігає» (26:193,194).
А також:
وَلَقَدْ ضَرَبْنَا لِلنَّاسِ فِي هَذَا الْقُرْآنِ مِنْ كُلِّ مَثَلٍ لَعَلَّهُمْ يَتَذَكَّرُونَ * قُرآنًا عَرَبِيًّا غَيْرَ ذِي عِوَجٍ لَعَلَّهُمْ يَتَّقُونَ
«Ми вже навели для людей в цьому Корані усілякі можливі притчі, щоб вони могли пом’янути назидання. Ми ниспослали Коран, в якому немає неправди, на арабській мові, щоб вони устрашились» (39:27,28).
Також Аллах сказав:
إِنَّا أَنزَلْنَاهُ قُرْآنًا عَرَبِيًّا لَعَلَّكُمْ تَعْقِلُونَ
«Воістину, Ми ниспослали його у виді Корану на арабській мові, щоб ви могли зрозуміти його» (12:2).
Священний Коран — це виражаючі значення слова, ниспослані Пророку Мухаммаду ﷺ. Оскільки слова, підкоряючись певним правилам і основам, виражають значення і волю того, хто їх говорить, а саме Аллаха, Який ниспослав їх. Коран несе в собі багато змістів, які необхідні людям в цьому житті і Наступному. Його стиль, повний ясності, сили і краси, жодна людина не здатна досягти такого рівня вираження думки. Слова Корану побудовані на суворих мовних правилах, і сам Коран є еталоном цих правил завдяки своїй точності вираження. Чим краще мусульманин розуміє арабську мову, тим краще він усвідомлює зміст Корану. Чим глибше він усвідомлює чудотворність Корану, тим більше він вражається і захоплюється ним, а в цьому і полягає мудрість ниспослання Корану на арабській мові:
لَعَلَّكُمْ تَعْقِلُونَ
«Щоб ви могли зрозуміти»,
لَعَلَّهُمْ يَتَّقُونَ
«Щоб вони устрашились»,
لَعَلَّهُمْ يَتَذَكَّرُونَ
«Щоб вони могли пом’янути назидання».
Арабська мова є кращим вибором для передачі змістів Корану, тому збереження цієї мови означає збереження самих змістів Корану.
Таким чином, ми повинні міцно триматись цієї благословенної Книги, яка є керівництвом, милістю, світлом і зціленням для сердець. І вона заслуговує на те, щоб ми докладали усіх зусиль для збереження мови, на якій вона викладена. Оскільки справа тут не просто в збереженні мови, а в збереженні Книги Аллаха — прямого шляху і Його керівництва. Аллах взяв на Себе обов’язок зберегти Свою Книгу, і тому Він буде помічником тих, хто протистоїть подібним спробам ослабити розуміння Корану.
Клянусь, адже ці хитрі сходознавці скерували свої атаки на арабську мову лише для того, щоб завдати удару по серцю Ісламу — Корану, який оживляє, наповнює серця заспокоєнням і радістю. Також слід нагадати мусульманам, що арабська мова є частиною релігійних наук. Її вивчення і глибоке розуміння — це колективний обов’язок (фард кіфая), і за її вивчення мусульманин отримує нагороду, якщо прагне цим досягти довольства Аллаха, так само, як і за вивчення будь-яких інших шаріатських знань.
Ми закликаємо мусульман приділяти більше уваги своїй мові, адже це мова Корану. Мусульмани повинні бути пильними і бачити ті підступи, які плетуть їх вороги-невірні:
يُرِيدُونَ لِيُطْفِئُوا نُورَ اللَّهِ بِأَفْوَاهِهِمْ وَاللَّهُ مُتِمُّ نُورِهِ وَلَوْ كَرِهَ الْكَافِرُونَ
«Вони хочуть загасити світло Аллаха своїми вустами, але Аллах збереже своє світло, навіть якщо це ненависно невіруючим» (61:8).
Категорично хибним буде те, коли наші вороги розуміють, де наші слабкі місця, а ми — ні. Тому, мусульмани, будьте більш свідомими!
Арабський мова та іджтіхад
Істинність Ісламу не підлягає сумніву, і правильне його розуміння — запорука успішного його застосування, заклику і навчання. Істинне розуміння Ісламу і вилучення із нього шаріатських норм можливо тільки за допомогою арабської мови, тому арабська мова є невід’ємною частиною Ісламу.
Наші праведні попередники розуміли цю істину і несли Іслам, вивчаючи Коран, Сунну і арабську мову. Багато вчених із Персії, вивчивши арабську мову, стали видатними вченими в науці хадісів, фікху і арабській мові. Проблеми, з якими стикаються мусульмани, вимагають глибокого розуміння текстів, тому вивчення арабської мови повинно тривати, що зберегти здатність правильно розуміти ісламські тексти і вирішувати на їх основі існуючі проблеми. Арабська мова — єдиний шлях до розуміння ісламських текстів, і без неї неможливий іджтіхад. Західні невірні, розуміючи це, спробували відокремити арабську мову від Ісламу, щоб віддалити мусульман від правильного розуміння шаріатських норм. І коли мусульмани почали плутатись у розумінні цих норм, тоді і застосування цих норм стало ускладненим, що в ітозі спричинило негативний вплив на Ісламську державу і стало однією із причин її падіння.
Арабська мова як чинник єдності мусульман
Іслам об’єднав своїх послідовників, зробивши їх єдиною общиною, кращою серед усіх народів. Єдність у думках і почуттях мусульман зробили їх подібними міцній будівлі, де одна частина підтримує іншу.
Аллах об’єднав серця мусульман за допомогою Ісламу, посіявши між ними любов заради Аллаха, і завдяки цьому виникли єдність і братство між усіма мусульманськими народами, незважаючи на їх відмінності в походженні. Єдиним критерієм переваги серед них стала тільки лише богобоязливість. Всевишній сказав:
إِنَّ أَكْرَمَكُمْ عِنْدَ اللَّهِ أَتْقَاكُمْ
«Воістину, найбільш вшанованим серед вас перед Аллахом є той, хто найбільш богобоязливий» (49:13).
Пророк ﷺ сказав:
لَا فَضْلَ لِعَرَبِيٍّ عَلَى عَجَمِيٍّ إِلَّا بِالتَّقْوَى
«Немає переваги у араба над неарабом, окрім як в богобоязливості»
Іслам, який на той час об’єднав курайшита Абу Бакра, ефіопа Біляля, римлянина Сухейба і перса Салмана, здатний і зараз об’єднати мусульман Америки, Росії і Китаю, зробивши їх єдиною Ісламською Уммою. Іслам, який має силу об’єднувати народи, зв’язуючи їх узи на основі віри і богобоязливості, став загрозою для західних невірних. Вони злякались за своє положення і за допомогою своїх хитрих радників-сходознавців почали ослабляти зв’язок між Ісламом і мусульманами, руйнуючи їх єдність. Вони почали атаки на арабську літературну мову, бачачи в цьому спосіб віддалити мусульман від мови Корану, а отож, і від правильного розуміння, яке об’єднує нас.
І на завершення хочемо сказати, що наша увага до арабської мови повинна бути іще більш сильною, аніж увага інших до своїх мов, адже наша релігія — це Одкровення від Аллаха, і ми повинні берегти її усіма силами. Однією із найважливіших умов її збереженості є турбота про мову Корану. Любов мусульман до Аллаху і Пророку також виражається в любові до тієї мови, на якій був ниспосланий Коран і на якій говорив Посланець Аллаха ﷺ. Наше звернення до тих, хто працює над створенням майбутньої Ісламської держави полягає в тому., що зробити арабську літературну мову мовою усіх мусульман і єдиною державною мовою. Це спростить правильне розуміння, забезпечить прямий доступ до Корану без посередників і полегшить спілкування між мусульманами.
Ахмад Аль-Махмуд
Із журналу «Аль-Вай», випуск №10
1408 р.х./1988 р.
