Ми вітаємо усіх вас, наші шановні брати в усьому світі, на новій зустрічі з нашою програмою «Разом із благородним хадісом». І ми хочемо почати кращим привітанням – Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Ібн Абу Шайба розповів у своїй книзі:
Передав Абу Бакр, що йому розповів Вакі, сказавши: «Нам розповів Суфьян від Хаджаджа ібн Фарафіса, від однієї людини, від Макхуля, від Абу Хурайри, що сказав Посланець Аллаха, хай благословить його Аллах і привітає: «Той, хто спрямовується у світ дозволеного, віддаляючись від гріховного, дбаючи про свою родину і благоговіючи перед своїми сусідами, постане перед своїм Господом з обличчям сяючим, подібно до повної луни вночі. Той же, хто спрямується у світ дозволеного як до предмету гордості і показухи, той зустріне Аллаха розгніваним на нього»».
У книзі «Маркату аль-мафатіх шарх мішкаті аль-масабіх» у тлумаченні цього хадісу говориться наступне:
- Слова «Той, хто спрямовується у світ дозволеного,»: тобто шляхом халяль;
- «віддаляючись від гріховного,»: тобто прагнучи до моральності в цьому питанні і утриманню від хараму, і утримуючись від прохання (жебрацтво тощо) до людей;
- «дбаючи про свою родину»: заради своє родини, яка потребує допомоги;
- «і благоговіючи перед своїми сусідами»: щедро, співчутливо і добре ставитися до сусідів у прагненні зміцнитися і піднестися у своїй релігії;
- «постане перед своїм Господом с обличчям»: тобто радісним і дуже вдоволеним, «сяючим, подібно до повно луни вночі»: такий вислів вживається через те, що ніч – це час повноти і досконалості луни;
- «Той же, хто спрямується у світ дозволеного»: тобто прагнути до мирського шляхом халяль;
- «як до предмету гордості»: прагне до великої кількості багатства щоб бути у кращому положенні, а не для того, щоб витрачати для блага і покращення наступного життя. Для вихваляння перед бідними, як це роблять дурні люди з багатих;
- «і показухи»: лицемірство;
- «той зустріне Аллаха розгніваним на нього».
Посланець Аллаха ﷺ не згадав про прагнення набути мирське шляхом хараму через те, що з цього хадісу розуміється достатньо, або через те, що це взагалі не личить мусульманам і про це навіть не треба говорити, або це вказівка на те, що до хараму заборонено наближатися.
Ат-Тібій, хай змилується над ним Аллах, сказав, що в цьому хадісі роз’яснено сенс слів аяту:
يَوْمَ تَبْيَضُّ وُجُوهٌ وَتَسْوَدُّ وُجُوهٌ
«у той день, коли одні обличчя побіліють, а інші обличчя почорніють» (03:106).
Ці два слова кажуть про вдоволення і гнів Аллаха. Слова «с обличчям сяючим, подібно до повної луни вночі» говорять про вдоволення Аллаха, оскільки у протилежність цьому говориться – «той зустріне Аллаха розгніваним на нього». Передають аль-Байхакій у книзі «Шубу-ль-іман» і Абу Наїм.
У цьому хадісі Посланець Аллаха ﷺ показує, що Іслам як спонукає та закликає до халяль дій, так і закликає та спонукає до витрачання халяль і забороняє накопичення грошей і витрачання їх з лицемірством, гордістю і зарозумілістю.
Спонукання до дій, тобто прагнення набути мирське, у людей повинне коливатися між двома речами:
а) прагнення з послуханням;
б) і прагнення з ослуханням.
Що стосується прагнення з послуханням, то це дії, робота людини для придбання прожитку і задоволення своїх потреб, щоб не питати (не жебракувати) у людей. Або для придбання засобів для її родини, і це – з витрат, обов’язкових за Шаріатом. Оскільки правило Шаріату каже: те, що веде до виконання обов’язкового, також є обов’язковим, тому працювати задля набуття засобів до існування є обов’язковим (ваджиб).
Або це прагнення для примноження своїх грошей, щоб допомагати нужденним і тим, хто знаходиться в біді. Це дії, в яких проявляється почуття відповідальності і збереження братства в Ісламі.
Це – фактори, до яких спонукає і закликає Іслам, якими вдоволений Всевишній Аллах, тому винагородження за це чудове і велике, оскільки луна в повному вигляді буває дуже яскравою і славною. Це положення того, хто досяг вдоволення і благословення Всевишнього Аллаха.
Але прагнення до мирського багатства в гріху, як говориться в хадісі – це досягнення мирського дозволеним шляхом, але для забороненої мети.
Збирання грошей для накопичення, але не для витрачання на шляху Аллаха, вважається накопиченням багатства, яке заборонене Аллахом. Він говорить:
وَالَّذِينَ يَكْنِزُونَ الذَّهَبَ وَالْفِضَّةَ وَلا يُنْفِقُونَهَا فِي سَبِيلِ اللَّهِ فَبَشِّرْهُمْ بِعَذَابٍ أَلِيمٍ
«Обрадуй же тих, які накопичують золото та срібло і не витрачають їх на шляху Аллаха, болісними стражданнями» (09:34).
А також мається на увазі збирання грошей для того, щоб витрачати на людей з лицемірством, гордістю і зверхністю, - усе це є храмом.
Той хто робить це, заробляє гнів Аллаха і яке ж погане це місце перебування!
О Аллах, зроби нас із числа тих, хто витрачає на шляху Аллаха, і не роби нас із числа лицемірів та жадібних, амінь.
Шановні брати, до наступних зустрічей з іншим хадісом Посланця Аллаха ﷺ, і ми залишаємо вас під опікою Аллаха.
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
05 Джумада ас-сані 1435 р.х.
05.04.2014
