Хто монополізував, той скоїв гріх

В іншій версії цей хадіс звучить так: «Монополізує не інакше як грішник».

Цей хадіс ясно говорить про заборону монополії. Наші сподвижники сказали: «Забороненою монополією безперечно є монополізація продуктів харчування, коли продовольство купується з торговельною метою за його подорожчання не для того, щоб одразу торгувати їм, а утримується з очікуванням росту цін на ці продукти». В інших випадках, якщо наприклад людина привезла продовольство з села, або, купивши його, відклала про запас, або купила його за його дорожнечі, потребуючи його, або придбала його з наступним продажем – усе це не вважається монополією і не заборонене. Що стосується непродовольчих товарів, то стосовно них монополія не заборонена. Таким є роз’яснення нашого мазхабу. Згідно з висловлюваннями вчених, мудрість у забороні монополії полягає в усуненні шкоди для громадськості. Також вчені одностайні в тому, що якщо у якоїсь людини є продовольство і люди потребують його через відсутність цього продовольства у інших, то вона примушується до продажу свого продовольства в уникнення шкоди і збитку для людей».

Монополія заборонена згідно з текстом хадісу. В ньому монополіст називається грішником і непокірним. Таким людина стає в тому випадку, якщо скоює гріх, тобто виказує непокору Всевишньому Аллаху. Таким чином, монополія є гріхом, тобто забороненою.

Що таке монополія? І хто є монополістом?

У словниках арабської мови слово «монополізувати» має такі значення, як: самовладно розпоряджатися; утискати. Звідси надходить сенс утиску шляхом зберігання і утримування товарів з метою продажу за більш високими цінами. Також у словниковій лексиці, наприклад, зустрічається вислів: монополізував щось, скупив щось, тобто зібрав і утримує товар, очікуючи на ріст ціни на нього і потім продає його за високою ціною. Звідси розуміється, що монополіст – це той, хто збирає товари, очікуючи на їх дорожнечу, щоб потім продати їх за високими цінами, тоді як мешканцям тієї чи іншої місцевості завдаються збитки, і вони відчувають труднощі у придбанні цих товарів. Як це відбувається?

Приклади:

Торговець (комерсант, бізнесмен) скуповує товар на ринках і утримує його, допоки люди не починають шукати цей товар, відчуваючи потребу в ньому. Після цього він випускає на ринок цей товар за високими цінами, а люди вимушено платять за нього ці ціни через те, що потребують його і не знаходять альтернативного товару в інших місцях.

Фермер утримує якусь свою продукцію і не постачає її на ринок. При цьому він знає, що є єдиним, хто може постачати цю продукцію на ринок. Цими діями він створює людям труднощі у її придбанні. У момент дефіциту він виносить свою продукцію на ринок за високою ціною і люди вимушено платять за неї цю ціну.

Промисловець, що володіє заводом чи фабрикою, утримує свій товар, будучи єдиним його виробником, поки люди не починають відчувати в ньому гостру необхідність, після чого він пропонує товар за високими цінами.
До сучасних форм монополії відносяться, наприклад, так звані закони про захист інтелектуальної власності, закони про захист торговельних марок, галузей промисловості, товарів різноманітних фабрик і компаній. Згідно з цими законами інші особи не мають права виробляти дані товари. Така ситуація є одним із результатів капіталістичної системи, яка основана на захисті інтересів капіталістів.

Кажучи стисло, монополіст (будь то торговець, промисловець або фермер) збирає товар, вироблений ним, імпортований або придбаний на місцевому ринку, і починає постачати його людям тільки після того, як вони починають відчувати труднощі з його знаходженням у торговельній мережі, тобто за виникнення дефіциту. Таким чином, він отримує можливість повновладно розпоряджатися збутом і маніпулювати ціноутворенням, створюючи тим самим труднощі для людей у придбанні цих товарів, а благородний Пророк (мир йому і благословення) говорить: «Хто втручається у ціноутворення на товари мусульман щоб підняти ціни, заслуговує на те, щоб у День Воскресіння Аллах посадив його у самий жар пекла».

Монополія заборонена в усьому, без різниці між продовольством для людей чи кормом для сільськогосподарських тварин, між продуктами харчування і промисловими товарами, між товарами першої необхідності і другорядними, оскільки словарне значення слова «монополізація» полягає в абсолютному збиранні будь-яких речей. Воно не означає збирання продуктів харчування або якихось інших необхідних людям продуктів і товарів. Також хадіси про монополію вказують на заборону монополії стосовно всього. Ці хадіси мають абсолютно безумовну форму вказівки і не можуть інтерпретуватися якось інакше.

Деякі люди кажуть про те, що монополія стосується лише продуктів харчування, і у доказ своїм словам приводять відповідні хадіси. Наприклад, цей хадіс, переданий аль-Асрамом від Абу Амами, який сказав: «Посланець Аллаха (мир йому і благословення) заборонив монополізувати їжу». Їх висновок із даного хадісу є неправильним, тому що його текст про їжу не означає обмеженість закону межами їжі. Тут згадується тільки одна зі сфер монополії, але це не означає, що закон не розповсюджується на інші сфери.

Аш-Шавкані говорить: «Ці хадіси дають очевидне розуміння того, що монополія заборонена, будь то в продуктах харчування або в чомусь іншому. При цьому вживання слова «їжа» у деяких хадісах не може обмежувати інші хадіси, що мають безумовну вказівку. Згадування певної речі в даному випадку слугує просто прикладом із загального».

02 Джумада ас-сані 1435 р.х.
02.04.2014