Благодіяння, родинний зв'язок і моральність

Вчені сказали: любов Всевишнього Аллаха до Свого раба – це бажання для нього блага, прямого шляху, благоденство до нього і надання милості. Ненависть же – це бажання піддати покаранню, нещастю і т.д. Любов Джибріїля та інших янголів передбачає дві сторони: перша – це прохання пробачити рабу його гріхи, піднесення і їх молитви за нього. Друга – це зовнішній відомий прояв любові з боку творінь, як симпатія і сильне бажання зустрічі. Причина ж їх любові до раба це те, що він покірний Аллаху і любимий для Нього.

Сенс слів: «потім її також приймають і мешканці землі», - тобто любов в серцях людей, їх вдоволення до нього, схильність їх сердець. Також приводиться в іншій передачі:«і навіюється любов до нього».

«Воістину, якщо Всевишній Аллах любить одного Свого раба», - сказано у справжньому часі, що вказує на постійність цієї любові.

Ібн аль-Кайїм сказав: любов Всевишнього до Свого раба проявляється у кількох аспектах:

• По-перше: читання Корану з роздумом і поглибленням у його сенси і того, на що вони вказують;
• По-друге: наближення до Аллаха додатковими (нафіля) справами після обов’язкових (фард), оскільки вони підносять раба до степеню улюбленця після степеню простої любові з боку Аллаха;
• По-третє: постійне поминання Аллаха за будь-яких обставин язиком та серцем, справою і станом;
• По-четверте: у момент подолання пристрастей думати про Його любов до тебе замість твоєї любові до Нього;
• П’яте: свідчити про Його благодіяння, милість, доброту, благословення і благодать приховану і явну, оскільки це сприяє більшій любові до Аллаха;
• Шосте, і це найдивовижніше: повне переломлення серця перед Аллахом;
• Сьоме: усамітнення з Ним у момент ниспослання Його милості для звернення до Нього, читання Його мови, вистоювання молитов (намазів) усім серцем і найкращою поведінкою, яка відповідає поклонінню, а потім завершення усього цього істігфаром (проханням про прощення гріхів);
• Восьме: частіше знаходитися в оточенні праведних, люблячих Аллаха, у пошуку найкращих плодів їх мов.

Мої любі, кохані заради Аллаха брати:

У Книзі Аллаха і Сунні Його Посланця ﷺ приводиться безліч чудових способів для раба Аллаха, щоб Всевишній полюбив свого раба, серед них:

1. Богобоязливість: Всевишній сказав:

بَلَى مَنْ أَوْفَى بِعَهْدِهِ وَاتَّقَى فَإِنَّ اللَّهَ يُحِبُّ الْمُتَّقِينَ

«О ні! Якщо хто виконує зобов’язання і боїться Аллаха, то але ж Аллах любить богобоязливих» (3:76).

2. Сподівання на Аллаха, Всевишній сказав:

فَإِذَا عَزَمْتَ فَتَوَكَّلْ عَلَى اللَّهِ إِنَّ اللَّهَ يُحِبُّ الْمُتَوَكِّلِينَ

«Коли ж ти приймеш рішення, то сподівайся на Аллаха, адже Аллах любить тих, хто сподівається» (3:159).

3. Терпіння у його трьох проявах:

Терпіння у поклонінні Аллаху; терпіння у тому, щоб не ослухатися Його; терпіння у труднощах і болючих ситуаціях, Всевишній сказав:

وَكَأَيِّنْ مِنْ نَبِيٍّ قَاتَلَ مَعَهُ رِبِّيُّونَ كَثِيرٌ فَمَا وَهَنُوا لِمَا أَصَابَهُمْ فِي سَبِيلِ اللَّهِ وَمَا ضَعُفُوا وَمَا اسْتَكَانُوا وَاللَّهُ يُحِبُّ الصَّابِرِينَ

«Скільки було пророків, поряд із якими билося багато набожних віруючих! Вони не пали духом від того, що спіткало їх на шляху Аллаха, не виказали слабкості і не змирилися. Аллах любить терплячих» (3:146).

4. Справедливість: справедливе ставлення до усіх людей – старших і молодших, багатих і бідних, мусульман і невірних, Всевишній сказав:

وَإِنْ حَكَمْتَ فَاحْكُمْ بَيْنَهُمْ بِالْقِسْطِ إِنَّ اللَّهَ يُحِبُّ الْمُقْسِطِينَ

«Але якщо  ти винесеш рішення, то суди їх неупереджено. Воістину, Аллах любить неупереджених» (5:42).

5. Каяття (тауба): постійність у каятті і зверненні до Аллаха, Всевишній сказав:

إِنَّ اللَّهَ يُحِبُّ التَّوَّابِينَ وَيُحِبُّ الْمُتَطَهِّرِينَ

«Воістину, Аллах любить тих, хто кається і тих, хто очищується» (2:222).

6. Слідування: слідування Посланцю Аллаха ﷺ і наслідування його шляху та сунни в усіх справах життя. Всевишній сказав:

قُلْ إِنْ كُنْتُمْ تُحِبُّونَ اللَّهَ فَاتَّبِعُونِي يُحْبِبْكُمُ اللَّهُ وَيَغْفِرْ لَكُمْ ذُنُوبَكُمْ وَاللَّهُ غَفُورٌ رَحِيمٌ

«Скажи: «Якщо ви любите Аллаха, то слідуйте за мною і тоді Аллах полюбить вас і пробачить вам ваші гріхи, адже Аллах Прощаючий, Милосердний» (3:31).

7. Нафіля (рекомендовані справи): наближення до Аллаха рекомендованими справами після обов’язкових (фард). Всевишній Аллах у кудсій хадісі, переданому від абу Хурайри, сказав: «Всевишній Аллах сказав: Я проголосив війну тому, хто ворогує з моїм другом (валі). Не наблизиться до Мене раб Мій більш улюбленим для Мене, ніж через те, що Я дав йому в обов’язок. І не припинить Мій раб наближатися до Мене рекомендованими справами, поки Я не полюблю його…», - передав Бухарі.

Любі брати!

У любові Аллаха до Свого раба маються величезні наслідки, з них:

1. Націлювання: націлювання Аллахом Свого раба й усіх його кінцівок так, що він не робить нічого, окрім того, чим вдоволений Аллах і не використовує свої кінцівки у тому, що веде до гніву Аллаха.

2. Відповідь Аллаха на молитви раба:

В кудсій хадісі, переданому від Абу Хурайри, Всевишній Аллах говорить: «…І не перестане Мій раб наближатися до Мене рекомендованими справами, поки Я не полюблю його. А якщо Я полюблю його, то стану його слухом, яким він чує, його зором, яким він бачить, його рукою, якою він вражає, його ногою, якою він ходить. А якщо він попрохає Мене про щось, то Я неодмінно дам йому, а якщо прийде до Мене, то неодмінно надам йому допомогу», - передав Бухарі.

3. Він буде прийнятий на землі:

Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Якщо Всевишній Аллах любить одного Свого раба, Він закликає до Джибріїля: «Я полюбив таку-то людину, і ти полюби її!» І Джибріїль полюбить її, потім він закликає до небес і каже: «Воістину, Аллах полюбив таку-то людину, і ви любіть її!» І мешканці небес полюблять її, і потім її також приймають і мешканці землі», - передав Муслім.

О найкраща Умма, виведена серед людей!

Воістину, любов до Аллаха – це твердження, про яке заявляє кожний, оскільки заявити про це легко! Однак який же великий сенс цих слів! А тому людина не повинна обдурюватися перетвореннями сатани і обманом самого себе, адже любов – це чудове дерево, коріння якого міцне,  гілки здіймаються високо в небо, плоди його видно у серці, на язику й кінцівках.

Тому питання не у тому, наскільки сильно ми любимо Аллаха, навпаки, питання в тому, наскільки Аллах любить нас. Тому і сенс того, що Аллах любить нас – щоб Він пробачив нам наші гріхи, оскільки той, хто любить – прощає; це приводиться у багатьох аятах та хадісах, серед них:

كَتَبَ رَبُّكُمْ عَلَى نَفْسِهِ الرَّحْمَةَ

«Ваш Господь приписав собі бути Милосердним» (6:54).

Якщо Всевишній Аллах полюбив Свого раба, то Він проявляє милосердя і милість до нього, роблячи його любимим для усіх Своїх рабів, і сильним перед ворогами, як сказав про це Аллах:

أَشِدَّاءُ عَلَى الْكُفَّارِ رُحَمَاءُ بَيْنَهُمْ

«Ті, які разом з ним, суворі до невіруючих і милостиві між собою» (48:29).

А також сказав:

أَذِلَّةٍ عَلَى الْمُؤْمِنِينَ أَعِزَّةٍ عَلَى الْكَافِرِينَ

«Вони будуть смиренні перед віруючими і непохитні перед невіруючими» (5:54).

Людина – раб Аллаха, і не знає чим закінчиться її життя, і на якому завершальному вчинку спіткає її смерть. А тому вона постійно повинна прохати Аллаха про гарне завершення життя (останній вчинок), адже воістину, людина помирає так, як прожила, і буде воскрешена на тому, що чому спіткала її смерть. І Господь твій не проявляє несправедливості ані до кого.

О Аллах, наділи нас своєю любов’ю і любов’ю тих, хто любить Тебе і тих, хто наблизить нас до Твоєї любові! О Аллах, об’єднай у дружбі наші серця і примири між нами. Звелич нас Ісламом та Ісламською державою. Виведи нас із темряви до світла, відведи від нас порочність явну і приховану. Благослови нас: наш слух, зір, серця. Пробач нам, адже Ти Прощаючий, Милосердний! О Аллах, зроби нас вдячними Тобі за усі милості, дай нам визнавати їх усі і наповни нас ними.

Шановні слухачі, до нових зустрічей з черговим Посланця ﷺ. Хай Аллах береже вас, ва ас-саляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятух!

27 Шабан 1435х.
25/06/2014