Мусульманам заборонено вбивати один одного

Хадіс
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Разом з благородним хадісом

Повідомляється від Абу Бакра Нафіа ібн аль-Харіса ас-Сакафі, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

إِذَا التَقَى المُسْلِمَانِ بِسَيْفَيْهِمَا فَالقَاتِلُ وَالمَقْتُولُ فِي النَّارِ، قُلْتُ يَا رَسُولَ اللَّهِ هَذَا القَاتِلُ فَمَا بَالُ المَقْتُولِ؟ قَالَ: إِنَّهُ كَانَ حَرِيصًا عَلَى قَتْلِ صَاحِبِهِ

«Якщо два мусульманина зійдуться у битві, схрестивши мечі, то і вбивця, і вбитий опиняться у Пеклі». Я спитав: «О Посланець Аллаха, буде справедливо, якщо туди потрапить вбивця, але чому ж і вбитий?!». Він відповів: «Адже і він хотів вбити свого товариша!». Вивели Абу Дауд та ан-Насаі від Абу Бакра та Ібн Маджа — від Абу Муси.

Вбивця винен у вбивстві свого товариша, а вбитий — у намірі вбити свого товариша. Обидва вони покарані Аллахом і кинуті у Вогонь. «О Посланець Аллаха, буде справедливо, якщо туди потрапить вбивця» — це означає, що причина його покарання очевидна: він вчинив несправедливо по відношенню до свого брата. «Але чому ж і вбитий?!» — тобто потерпілий від несправедливості; а причиною його покарання буде те, що «він хотів вбити свого товариша». Зверніть увагу, на початку хадісу говориться: «Якщо два мусульманина зійдуться у битві, схрестивши мечі», — тобто кожен із них хотів вбити свого брата.

Є багато хадісів Пророка (с.а.с.), у яких забороняється битися і вбивати один одного без права. Повідомляється від Абу Хурайри (р.а.), що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

مَنْ قَاتَلَ تَحْتَ رَايَةٍ عمِّيَّةٍ يَغْضَبُ لِعَصَبَةٍ، أَوْ يَدْعُو إِلَى عَصَبَةٍ، أَوْ يَنْصُرُ عَصَبَةً، فَقُتِلَ فَقَتْلَةٌ جَاهِلِيَّةٌ، وَمَنْ خَرَجَ عَلَى أُمَّتِي يَضْرِبُ بَرَّهَا وَفَاجِرَهَا ولَا يتَحَاشَ مِنْ مُؤْمِنِهَا، وَلَا يَفِي لِذِي عَهْدٍ عَهِدَهَ، فَلَيْسَ مِنِّي، وَلَسْتُ مِنْهُ

«Хто воював під стягом невігластва (сліпим стягом), гніваючись заради племені (роду, нації і т.д.), або закликаючи до (захисту) племені, або захищати плем’я, і був вбитий, то це смерть джахілії. І хто повстане проти моєї Умми і буде (без суду і слідства) вбивати благочестивих і грішних, не відчуваючи співчуття до віруючого, і не дотримуючись угоди, укладеної з ким-небудь, той не має до мене ніякого відношення, як і я не маю до нього ніякого відношення» (Муслім).

Цей та інші хадіси забороняють битися і вбивати один одного, слідуючи омані. У вищенаведених хадісах вказується, що найгірша омана і гріх — це битва і війна один з одним під стягом націоналізму. Яка ж війна може бути гірше тієї, яку мусульмани ведуть один проти одного під стягами, нав’язаними їм колонізаторами?! Найгірший вчинок — це заклик до націоналізму під джахілійськими стягами, залишаючи братерство на основі віри, яке об’єднує нас. Ми, будучи спадкоємцями пророків, повинні слухатись і підкорятись нашому Пророку (с.а.с.) і у своїх діях слідувати його шляху. Єдиною причиною нинішнього положення мусульман є те, що ми залишили шлях Посланця Аллаха (с.а.с.). Просимо Аллаха очистити нас від усіх недуг, у тому числі — від сліпої прихильності нації.