Вітаємо вас, дорогі брати і сестри по усьому світу, у межах нового випуску із серії «Разом з благородним хадісом». Ми починаємо з найкращого привітання: ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Воістину, краща мова належить Аллаху, а краще керівництво — Пророку Мухаммаду ﷺ.
Хадіс нашого сьогоднішнього випуску приводиться у «Сахіху» імама Мусліма, а також у шарху імама ан-Нававі у главі «Про заборону вбивства невірного після того, як він сказав свідоцтво «Ля іляхаілляллах».
Передаються від Якуба ад-Давраки, Хушайма та Хусайна слова Забьяна: «Я чув від Усами ібн Зайда ібн Харіси наступне:
بَعَثَنَا رَسُولُ اللَّهِ صلى الله عليه وسلم إِلَى الْحُرَقَةِ، فَصَبَّحْنَا الْقَوْمَ فَهَزَمْنَاهُمْ وَلَحِقْتُ أَنَا وَرَجُلٌ مِنَ الأَنْصَارِ رَجُلاً مِنْهُمْ، فَلَمَّا غَشِينَاهُ قَالَ: لاَ إِلَهَ إِلاَّ اللَّهُ. فَكَفَّ الأَنْصَارِىُّ، فَطَعَنْتُهُ بِرُمْحِى حَتَّى قَتَلْتُهُ، فَلَمَّا قَدِمْنَا بَلَغَ النَّبِىَّ صلى الله عليه وسلم فَقَالَ: «يَا أُسَامَةُ أَقَتَلْتَهُ بَعْدَ مَا قَالَ لاَ إِلَهَ إِلاَّ اللَّهُ»؟ قُلْتُ: كَانَ مُتَعَوِّذًا. فَمَا زَالَ يُكَرِّرُهَا حَتَّى تَمَنَّيْتُ أَنِّى لَمْ أَكُنْ أَسْلَمْتُ قَبْلَ ذَلِكَ الْيَوْمِ.
«(У свій час) Посланець Аллаха ﷺ відправив нас у Хурака, і ми атакували і розбили їх вранці. Разом з одним із ансарів я переслідував одного із (цих людей), коли ж ми наблизились до нього упритул, він закричав: «Немає бога,окрім Аллаха!». (Почувши його слова,) той ансар перестав (переслідувати його) а я ж наніс йому удар своїм списом і вбив його. Після того, як ми повернулись назад, про це стало відомо Пророку ﷺ, і він спитав: «О Усама, невже ти вбив його після того, як він сказав: «Ля іляхаілляллах»?!». Я вигукнув: «(Але ж він сказав це, лише)бажаючи врятуватись !», — проте він ﷺ не переставав задавати (це питання) доти, доки я не пожалів про те, що прийняв Іслам раніше, аніж (дожив до) цього дня!».
Шановні слухачі!
Іслам проявляє крайню уважність як до мусульман, так і до немусульман. Тому ми не поспішаємо судити, думати погано, звинувачувати когось, не маючи на те доказів. У даному хадісі перед нами є чудовий і ясний приклад того, що неможна неправомірно нападати на кого б то не було. Усама ібн Зайд після того, як вбив чоловіка, який сказав шахаду, коли зрозумів, що його ось-ось вб’ють, говорить Пророку ﷺ: «Пробач мене, о, Посланець Аллаха». Пророк ﷺ на це вторив: «Ти вбив чоловіка, який сказав «Ля іляхаілляллах»! Що буде, якщо він вийде до тебе, оскаржуючи тебе у Судний день з цими словами?».
О, мусульмани!
Як ми дивимось на те, що мусульмани сьогодні вбивають один одного? Як мусульманин може вбити свого брата-мусульманина, який говорить шахаду, робить намаз, поститься, а можливо, іще і сидить з ним в одному окопі? Хіба це Іслам, о, муджахіди Шаму та решти регіонів? Як ви можете спокійно жити, вбиваючи один одного? Хіба ви не у курсі того, як розгнівався ваш Пророк ﷺ на дії Усами ібн Зайда? Як можна поєднувати найбільший послух (а саме — верхівку апогею Ісламу — джихад) з найбільшим гріхом — незаконним вбивством? У якості вбивці зараз виступає мусульманин, який вбиває свого брата мусульманина на полі бою ворогів. Чи може бути гріх страшніший за цей? Хіба не досить для Умми гіркості втрати Халіфату?!
О Аллах! Наблизь якнайшвидше встановлення Халіфату за методом пророцтва, у якому об’єднається розірване на шматки тіло мусульман і який покладе край їх лихам. О Аллах! Осяй Землю своїм світлом! Амінь!
До нових зустрічей, дорогі слухачі, при вивченні наступного хадісу Пророка ﷺ. нехай береже вас Аллах. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Марьям
5 Сафара 1441 р.х.
04.10.2019 р.
