Сімнадцятий хадіс
«Нам розповів Ісхак ібн Ібрахім… від Ауфа ібн Маліка (р.а.), а він від Посланця Аллаха ﷺ:
خِيَارُ أَئِمَّتِكُمُ الَّذينَ تُحِبُّونَهُم وَيُحِبُّونَكُمْ وَتُصَلُّونَ عَلَيْهِمْ وَيُصَلُّونَ عَلَيْكُمْ وَشِرَارُ أَئِمَّتِكُمُ الَّذِينَ تُبْغِضُونَهُمْ وَيُبْغِضُونَكُمْ وَتَلْعَنُونَهُمْ وَيَلْعَنُونَكُمْ قِيلَ يَا رَسُولُ اللَّهِ أَفَلَا نُنَابِذُهُمْ قَالَ لَا مَا أَقَامُوا فِيكُمُ الصَّلَاةَ وَإِذَا رَأَيْتُمْ مِنْ وُلَاتِكُمْ شَيْئًا تَكْرَهُونَهُ فَاكْرَهُوا عَمَلَهُ وَلَا تَنْزِعُوا يَدًا مِنْ طَاعَةٍ
«Кращі із ваших імамів — це ті,яких ви любите і які люблять вас, за яких ви робите дуа і які роблять за вас дуа. Гірші із ваших імамів — це ті яких ви ненавидите і які ненавидять вас, яких ви проклинаєте і які проклинають вас». Його спитали: «О, Посланець Аллаха,чи не вийти нам з мечем проти них?», — на що він ﷺ сказав:«Ні, до тих пір, поки вони будуть робити серед вас намаз. Якщо ж ви побачите у [вчинках] своїх правителів дещо, що вам не подобається, то вам належить відчувати до їх вчинків неприязнь, але не відмовлятись від підкорення». [1]
Кращі правителі — це ті, кого ми любимо і за кого робимо дуа, і вони люблять нас і роблять за нас дуа. Посланець ﷺ заборонив виходити проти халіфа, поки він править законами Ісламу. Слова «Ні, до тих пір, поки вони будуть робити серед вас намаз» означають, що заборонено виходити зі зброєю проти правителів, поки ті правлять нами Ісламом, поки вони не викривили що-небудь в основах Ісламу. Про це пише імам ан-Нававі у своїх коментарях до книги «Сахіх» Мусліма.
Що необхідно почерпнути із усього сказаного:
Сьогодні ми живемо у роки обману [2], коли повсюдно поширені брехня і неправда, сьогодні вірять брехуну, а правдивого звинувачують в брехні. На жаль, хадіси про роки обману деякі мусульмани застосовують не до тих людей і неправильним чином. Тут я спробую стисло роз’яснити зміст цього хадісу:
Після того, як колонізатор в лиці Англії та її помічників у 1342 р.х. (1924 р.)зміг зруйнувати Ісламську Державу, Туреччина проголошується світською державою. У якості системи правління вибирається республіканська. Що стосується решти земель Ісламської Держави, то їх ділять на дрібні політичні утворення, де правителі починають правити на основі законів Заходу. Якщо поглянути на імена цих правителів, то у них такі ж імена, як у нас, вони належать до родів, імена яких такі ж як у нас. З плином часу і зміною поколінь за допомогою залякування і устрашення, пропаганди брехливих ЗМІ і світських учбових програм люди почали вважати їх законними правителями, яким ваджиб підкорятись. Причиною цьому послужила слабкість шаріатського і політичного розуміння того, що ці правителі призначені над нами колонізатором, вони не обрані народом, вони підкоряються колонізатору, запроваджують його інструкції і вказівки. Більше того, ці правителі готові жертвувати нами, нашими ресурсами і багатствами заради вдоволення свого хазяїна. Подібне відбувалось у часи революцій в Лівії, Єгипті і Сирії, а раніше — в Алжирі, Судані і Пакистані.
Ці правителі не є халіфами, імамами, амірами. Вони є службовцями, які заміняють колонізатора у запровадженні його планів на наших землях. Підтвердженням тому служать військові союзи між Йорданією, КСА, Туреччиною,Катаром і Єгиптом, і при цьому ніхто із них вже довгі роки і пальцем не поворухне на захист аль-Акси, аль-Кудса, сектора Газа і Палестини. Проте, коли встає питання про зменшення кількості американських і європейських цинкових трун у таких країнах, як Ємен і Сирія, то Йорданія, КСА, Туреччина, Катар, Єгипет об’єднуються і відправляють свої літаки, танки і солдатів для нанесення ударів по мусульманам цих країн. Ті, які вчиняють несправедливо, скоро дізнаються, куди вони повернуться. Сьогодні немає покори і підкорення таким правителям, при цьому я не говорю, що треба виходити проти них, адже вони не правлять по законам Ісламу. Я говорю, що вони не отримували присяги від Умми, вони — незаконні правителі по Шаріату, вони в основі не правлять законами Ісламу. Тому перед нами встає задача: за допомогою шаріатського, політичного методу3 скинути їх і встановити на розвалинах їх режимів одну-єдину Ісламську Державу. Держава яка буде правити Шаріатом, основою якої стане ісламська акида, а кожна ідея, кожен її закон буде заснований на принципах
لَا إِلَهَ إِلَّا اللَّهُ مُحَمَّدٌ رَسُولُ اللَّهِ,
її керівник буде один, її правитель — один, її стяг — один, і цим стягом буде стяг Посланця Аллаха ﷺ.
Із книги «П’ятдесят хадісів про політику Шаріату», автор Ісмат Авні Салім аль-Хамму
[1] «Сахіх» Мусліма.
[2] Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إِنَّهَا سَتَأْتِي عَلَى النَّاسِ سِنُونَ خَدَّاعَةٌ وَيُصَدَّقُ فِيهَا الْكَاذِبُ وَيُكَذَّبُ فِيهَا الصَّادِقُ وَيُؤْتَمَنُ فِيهَا الْخَائِنُ وَيُخَوَّنُ فِيهَا الْأَمِينُ وَيَنْطِقُ فِيهَا الرُّوَيْبِضَةُ/ قِيلَ وَمَا الرُّوَيْبِضَةُ، يا رسول الله قَالَ: السَّفِيهُ يَتَكَلَّمُ فِي أَمْرِ الْعَامَّةِ
«Прийдуть для людей роки обману, під час яких будуть вірити брехуну, а правдивого — звинувачувати у брехні, будуть вірити зраднику, але зраджувати вірного, і рувайбіда (нікчемний) зможе говорити свої слова». Його спитали: «Хто такий рувайбіда?», — нащо він ﷺ сказав: «Дурень, який говорить про загальні справи» (наводить Ахмад від Абу Хурайри).
