Двадцять перший хадіс
Після того, як ансари надали допомогу і передали владу в Медині Посланцю Аллаха ﷺ, він ﷺ складає Мединський договір . даний договір гласив про наступне:
«З іменем Аллаха, Милостивого і Милосердного. Це — грамота від Мухаммада Пророка, про відносини між віруючими із [племені] курайш і [міста] Ясріб, [а також] тими, хто послідував за ними, приєднався до них і брав участь з ними на джихаді. Усі вони складають одну Умму, окрему від інших людей.
<…>
Віруючі не кидають у біді тих, хто обтяжений боргами і має багато дітей, коли постає питання про виплату відшкодування (фіда) або віри (дія). Віруючий не укладає союзу з вільновідпущениками віруючого без самого віруючого. Віруючі будуть виступати проти тих із них, хто утискає, хто бажає отримати подарунок несправедливо, хто буде коїти гріхи, хто буде розпалювати ворожнечу і поширювати нечестя серед віруючих. Вони об’єднують свої сили проти такого чоловіка, навіть якщо він буде сином одного із них.
<…>
Віруючі, на відміну від інших, надають один одному допомогу і підтримку .
<…>
Укладання миру є єдиним для усіх віруючих. Жоден віруючий під час битв на шляху Аллаха не буде укладати мир з іншими без відома іншого віруючого і без рівних мов для них усіх.
<…>
Віруючому, який підтвердив усе, що міститься у цьому документі, який увірував Аллаха і в Судний день, не дозволяється допомагати злочинцю надавати йому притулок.
<…>
В чому б ми не розійшлись відносно цього (документа), вам треба звертатись до Всемогутнього і Великого Аллаха і Мухаммада».[1]
Із книги «П’ятдесят хадісів про політику Шаріату», автор Ісмат Авні Салім аль-Хаммурі.
[1] «Ас-Сірату ан-набавійя» Ібн Хішама. Незважаючи на те, що дослідники суперечать відносно існад хадісів, де згадується Мединський договір,проте вони єдині у тому, що їх змісти достовірні. Немає нічого найбільш підтверджуючого це, аніж слова Всевишнього:
وَإِنَّ هَذِهِ أُمَّتُكُمْ أُمَّةً وَاحِدَةً وَأَنَا رَبُّكُمْ فَاتَّقُونِ
«Воістину, ваша релігія — релігія єдина, а Я — ваш Господь. Бійтесь же Мене!» (23:52),
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا أَطِيعُوا اللَّهَ وَأَطِيعُوا الرَّسُولَ وَأُولِي الْأَمْرِ مِنكُمْ فَإِن تَنَازَعْتُمْ فِي شَيْءٍ فَرُدُّوهُ إِلَى اللَّهِ وَالرَّسُولِ إِن كُنتُمْ تُؤْمِنُونَ بِاللَّهِ وَالْيَوْمِ الْآخِرِ ذَلِكَ خَيْرٌ وَأَحْسَنُ تَأْوِيلًا
«О ті, які увірували! Підкоряйтесь Аллаху, підкоряйтесь Посланцю і володарям влади серед вас. Якщо ж ви будете сперечатись про що-небудь, то зверніться з цим до Аллаха і Посланця, якщо ви віруєте в Аллаха і Останній день. Так буд краще і чудовіше по значенню (або по завершенню; чи по винагороді)!» (4:59).
