Двадцять дев’ятий хадіс
Прояв пошани до батьків:
Прояв пошани до батьків по своїй нагороді прирівнюється до нагороди того, хто б’ється на шляху Аллаха. Передається від Абдуллаха ібн Умар (р.а.):
جَاءَ رَجُلٌ إِلَى النَّبِيِّ صَلَى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَاسْتَأْذَنَهُ فِي الْجِهَادِ فَقَالَ أَحَيٌّ وَالِدَاكَ قَالَ نَعَمْ قَالَ فَفِيهِمَا فَجَاهِدْ
«Одного разу до Пророка ﷺ прийшов чоловік і попросив дозволу взяти участь в джихаді. Пророк ﷺ спитав:«Чи живі твої батьки?». Чоловік відповів: «Так», — на що він ﷺ сказав: «Потурбуйся про них, і це буде твоїм джихадом».[1]
Ставлення до дружини і сусідів:
Передається від Абу Хурайри (р.а.), що Пророк ﷺ сказав:
مَنْ كَانَ يُؤْمِنُ بِاللَّهِ وَالْيَوْمِ الْآخِرِ فَلَا يُؤْذِي جَارَهُ وَاسْتَوْصُوا بِالنِّسَاءِ خَيْرًا فَإِنَّهُنَّ خُلِقْنَ مِنْ ضِلَعٍ وَإِنَّ أَعْوَجَ شَيْءٍ فِي الضِّلَعِ أَعْلَاهُ فَإِنْ ذَهَبْتَ تُقِيمَهُ كَسَرْتَهُ وَإِنْ تَرَكْتَهُ لَمْ يَزَلْ أَعْوَجَ فَاسْتَوْصُوا بِالنِّسَاءِ خَيْرًا
«Хто увірував в Аллаха і Судний день, той не повинен завдавати шкоди своєму сусіду. Будьте добрими до жінок, тому що вони створені із ребра, а найбільшою кривизною відрізняється верхня його частина. Якщо ти спробуєш випрямити ребро, то зламаєш, а якщо залишиш його, воно так ніколи і не вирівняється. Тому будьте добрими до жінок».[2]
Також наводиться:
كَانَ يَكُونُ فِي مِهْنَةِ أَهْلِهِ
«Він ﷺ допомагав своїй родині»[3],
يَخِيطُ ثَوْبَهُ وَيَخْصِفُ نَعْلَهُ
«Він ﷺ сам зашивав свій одяг і лагодив своє взуття».[4]
І це у той час, коли він ﷺ — правитель, але при цьому він ﷺ був тим, хто готовий зробити усе необхідне, проявити турботу і доброту.
Виховання і навчання дітей, виховні заходи у родині:
Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إِنَّ اللَّهَ لَمْ يَبْعَثْنِي مُعَنِّتًا وَلَا مُتَعَنِّتًا وَلَكِنْ بَعَثَنِي مُعَلِّمًا مُيَسِّرًا
«Аллах послав мене [до людей] не у якості того, хто грубить і чинить перешкоди, а в якості того, хто буде навчати і полегшувати»,[5]
يَا عَائِشَةُ إنَّ اللَّهَ رَفِيقٌ يُحِبُّ الرِّفْقَ وَيُعْطِي عَلَى الرِّفْقِ مَا لَا يُعْطِي عَلَى الْعُنْفِ وَمَا لَا يُعْطِي عَلَى مَا سِوَاهُ
«О, Аіша! Аллах м’який і любить прояви м’якості, Він воздає за м’якість тим, чим не воздає за прояв жорстокості і чого не дарує за інші [праведні] якості»,[6]
مَا ضَرَبَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ شَيْئًا قَطُّ بِيَدِهِ وَلَا امْرَأَةً وَلَا خَادِمًا إِلَّا أَنْ يُجَاهِدَ فِي سَبِيلِ اللَّهِ
«Посланець Аллаха ﷺ ніколи і нікого не бив своєю рукою — ані жінку, ані слугу. Виключенням була участь у джихаді на шляху Аллаха»,[7]
مَنِ ابْتُلِيَ مِنْ هَذِهِ الْبَنَاتِ بِشَيْءٍ فَأَحْسَنَ صُحْبَتَهُنَّ كُنَّ لَهُ سِتْرًا مِنَ النَّارِ
«Хто буде випробуваний[8] доньками, але проявить у відношенні них належну турботу, для того вони будуть перешкодою від Вогню».[9]
Із книги «П’ятдесят хадісів про політику Шаріату», автор Ісмат Авні Салім аль-Хаммурі.
