Роздум про віру: Впевненість та відносність 4 ч.

Світогляд
Друкарня

Багато хто уникає визнання категоричних фактів, приводячи у відповідь готове сумнозвісне утвердження: «Будь-яка істина є відносною». Цим самим вони хочуть сказати, що думка може бути правильною, але і протилежна їй думка так само може бути правильною.

Для підтвердження цієї позиції вони приводять банальні приклади з експериментальних наук, у яких є чимало наукових висновків, які вважалися помилковими у минулому, але потім виявилися правильними та придатними для застосування. Тобто вони утверджують, що і помилкова думка може бути правильною. Здебільшого це пропагують прибічники принципу компромісного рішення для усіх проблем людини. Компромісне рішення передбачає узгодження між думками, які повністю протилежні одна одній, хоча пошук чистої істини не приймає подібного роду узгодження. Розум відкидає таку позицію, коли утверджуються два протилежних один одному факти, як наприклад «я є, але мене немає – одночасно». Оскільки неможливо знайти компроміс між утвердженнями «я є» та «мене немає». Безсумнівно, одне з цих утверджень є помилковим. Існує незліченна кількість прикладів, які вказують на те, що думки та ідеї не є відносними, що неможна намагатися їх узгодити та підкорити своїм забаганкам. Факти «я – жива істота», «всесвіт існує», «сонце гріє нас», «вітер рухає хмари», «людина помирає», «люди харчуються» та інші приклади – усі вони є істинами, а усі протилежні думки, беззаперечно, є помилковими утвердженнями або думками.

Що стосується того утвердження, що не всі думки досягають рівню категоричної достовірності, то це абсолютно вірно. Хоча тут слід уважно розглядати кожний випадок окремо, щоб прокреслити межу між різними думками. Так, думка відносно існування якого-небудь обєкту або явища завжди приводить нас до категоричної впевненості за допомогою відчуття фактів, які вказують на це. Що ж стосується визначення сутності обєкту або явища, то тут є ймовірність проникнення сумнівів.  Наприклад, уявімо, що хтось постукався у двері вашого будинку. На підставі стуку у двері ви можете з категоричною твердістю утверджувати про наявність за дверима джерела або причини цього звуку, ким і є той, хто стукає по ваших дверях. Стало бути, звичайно, ви не впевнені у сутності того, хто стукає. Можливо це ваш друг, листоноша, незнайомець або хто-небудь інший? Дану примітку ми повинні постійно тримати у пам’яті за дослідження будь-якого явища. Таким чином, дослідження може привести нас до категоричної впевненості відносно існування обєкту або явища з одночасною наявністю сумніву відносно сутності цього обєкту або явища. Це не повинно викликати у нас занепокоєність. З подібним станом ми зіштовхуємося у найзвичайніших, буденних положеннях, як у нашому прикладі зі стуком у двері.

Матерія та порядок

Тепер, після роз’яснення деяких розумових практичних визначників і правил, зосередимо увесь наш розумовий потенціал на пошуку категоричної відповіді на основні питання. Наприклад, звідки ми з’явилися?

Розглянемо окремий, вельми очевидний випадок, а саме – факт того, що ми живемо у впорядкованому світі. Із самої появи на світ ми бачимо, як світ підкорюється величезній, а точніше – незчисленній кількості законів природи. Ми підкорюємося різноманітним обмеженням, які викликають у нас почуття слабкості та неспроможності. Цей порядок закріпляє за нами властивості слабкої істоти. І все, що оточує нас, не виходить за межі цієї характерності. В матерії, у тому числі і в нас, такий порядок очевидний. Наприклад, матерія підкорюється закону тяжіння. І ми бачимо, що одним з результатів цього закону є те, що люди, тварини, вода та інші предмети притягаються до земної кулі. З іншого боку, цей закон викликає тяжіння між Землею та Луною, дякуючи чому з’являються інші явища, такі як обертання Луни навколо Землі, яка при цьому обертається навколо своєї осі. Тяжіння Луни у відношенні до Землі регулює приливи та відливи. Так само тяжіння між Землею і Сонцем змушує Землю обертатися навколо Сонця разом зі своїм обертанням навколо себе, у результаті чого існує зміна дню і ночі. Цей механізм незмінно і точно працює з незрівнянною дієвістю. Згідно з точними даними, Земля здійснює оберт навколо своєї осі за 23 годин 56 хвилин і 4 секунди (тобто за добу), а навколо Сонця – за 365,2422 дні (тобто за рік). Астрономи одностайні у тому, що будь-яке відхилення від цих даних приведе до цілої низки взаємодій, які змінять будову сонячної системи до такого степеню, що на Землі неможливо стане жити.

Якщо ми подивимося на будь-яку річ у цьому світі або у всесвіті, незалежно від того, якою б великою або малою вона не була, то помітимо постійну присутність у ній законів, вкладених у неї, і повну гармонію цієї речі з ними. Живі організми (рослини, тварини і людина) потребують харчування. Для цього працюють ланки великих і складних організмів, що забезпечують тривалість існування цих організмів за допомогою води і землі. Вода спочатку випаровується і перетворюється на хмарину, а потім розподіляється по території Землі у вигляді дощу або снігу. Ця вода постачає живильні елементи, необхідні для росту рослин. Травоїдні тварини харчуються рослинами, але в той самий час самі слугують здобиччю для хижих тварин, довершуючи тим самим харчову ланку. Якщо ми подивимося на себе, то побачимо, що ми підкорюємося законові життя і смерті. Жоден з нас не з’явився на світ за своїм вибором. Проте, ми народжуємося, живемо у цьому тлінному світі і прив’язуємося до цього життя. З іншого боку, ніхто не може відвернути від себе неминучий час смерті. Наше тіло проходить період слабкості у дитинстві, потім – період відносної сили в молодості і період немічності у старості. Ми зазнаємо неспокійних хвороб. Ми відчуваємо втому після великого обсягу праці. Більше того, ці закони становлять собою нездоланні нами межі і невід’ємну залежність між нами та навколишнім середовищем, у якому ми живемо. Усі приведені вище (та інші) приклади свідчать про те, що ми і оточуючий нас світ підкорюємося порядку або механізму, який складається з нечуваної кількості законів.

Варто відзначити, що метод даного розгляду, у дійсності, спирається на осяюючу думку. Адже наше мислення не обмежується однією частиною відчутного світу, навпаки, ми звертаємо свій погляд на низку тем, які проливають світло на розуміння всього іншого.

Тут невільно напрошується питання: хто є творцем цього неперевершеного, гармонійного та дуже складного порядку? Постараємося послідовно відповісти на це питання під час наступної зустрічі.