Питання - відповідь: Те, про що Він умовчав – це милість…

У мене наступні питання:

1 - У хадісі говориться: «те, про що умовчав …». Якщо припустити, що він охоплює ваджиб, мандуб, макрух, то у цьому питанні нема роз’яснення з боку шаріату того, про що повинно бути роз’яснення  …
2- Він сказав: «про певні речі», але не сказав про певні дії. До речі може бути застосована дозволеність або заборона, а не ваджиб, мандуб або макрух. Особливо, коли хадіс приводиться на питання про хукм (масла, сиру, міху). А це відноситься до речей, а не до дій …
3- У хадісі говориться: «Рухса» (дозволено). Як це може бути дозволеним з роз’ясненням   мовчання з ймовірністю того, що це ваджиб?!
4- У хадісі говориться: «прощення».  Як це може бути прощенням з роз’ясненням мовчання з ймовірністю того, що це ваджиб?!
5- У хадісі говориться: «Так не дошукувайтесь же їх». Він забороняє дошукуватися їх. Якщо б у цьому була ймовірність того, що це ваджиб або мандуб або макрух, то не заборонив би це …  
Прошу роз’яснення цих моментів і нехай Аллах воздасть вам благом.  

Відповідь:

1 - Хадіси, які мають відношення до цього питання:

А - Приводить ат-Тірмізій від Сальмана аль-Фарісі наступні слова: «Пророка ﷺ спитали про тваринний жир, сир та шкуру. Він сказав: «Дозволене – це те, що Аллах зробив законним у Своїй книзі, а заборонене – те, що Він заборонив; те ж, стосовно чого Він умовчав, – милість для вас»… В іншій версії цього хадісі у Абу Давуда від ібн Аббаса: «Аллах відправив Свого Пророка ﷺ та ниспослав Свою книгу, дозволив дозволене та заборонив заборонене. Те, що Він дозволив – це дозволене, а те, що заборонив Він – це заборонене. Те, про що Він умовчав, – милість для вас».
 
Б - У Сунан аль-Кубра аль-Байхаки приводить від Абу Салаба (нехай буде задоволений ним Аллах), що Пророк ﷺ сказав: «Воістину, Аллах поклав (на людей певні) обов’язки , так не нехтуйте ж ними, і встановив (певні) кордони, так не перетинайте ж їх, і умовчав про (деякі) речі у якості дозволення вам, а не по забудькуватості, так не дошукуйтесь ж їх».  

В - У хадісі ат-Тірмізій та ад-Дарукутній від Алі (нехай буде задоволений ним Аллах) говориться: Коли був ниспосланий цей аят (Люди повинні перед Аллахом здійснити хадж до дому (Кааби), якщо вони здатні здійснити це шлях). Його спитали: «О, Посланець Аллаха,  чи кожен рік? Він промовчав. І вони знов спитали: чи кожен рік? Тоді він відповів: «Ні, якщо б я сказав – так, то це було б обов’язковим для вас». І тоді Всевишній Аллах низвів аят:  

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا لا تَسْأَلُوا عَنْ أَشْيَاءَ إِنْ تُبْدَ لَكُمْ تَسُؤْكُمْ
О ті, які увірували! Не питайте про речі, які засмутять вас, якщо стануть вам відомі. (5:101) И до кінця аяту.

В іншій версії хадісу в ад-Дуркутній від Абу Хурайра передається, що Пророк ﷺ сказав: «О, люди, переписаний вам хадж». Один чоловік встав і спитав: Чи кожен рік, о, Посланець Аллаха? Пророк ﷺ відвернувся від нього. Потім той знов спитав: чи кожен рік, О, Посланець Аллаха? Пророк ﷺ спитав: хто питає? Люди сказали йому: такий-то, такий-то. Тоді він (с.а.в.) сказав: Клянусь Тим, у Чиїй длані моя душа, якщо б я сказав – так, то це було б обов’язковим , і якщо було б обов’язковим , то ви не осилили б. А якщо б не осилили б, то стали б невіруючими». І Аллах ниспослав яат: (О ті, які увірували! Не питайте про речі, які засмутять вас, якщо стануть вам відомі).

2 - Перш, ніж говорити про зміст, необхідно звернути увагу на наступні речі:

А – Різниця між «річчю» та «дією» - це дослідження пов’язано з фікхом та усулем фікх, а не з мовою, оскільки слово «річ» охоплює і дію. Таким чином, закон шаріату підрозділяється на фард, ваджиб, мандуб, мубах, харам, махзур (заборонене), рухса (дозволене), азіма, шарт, сабаб, мані, сахіх, фасід та батиль … Це термінологія фікху та усуля. Якщо ти відкриєш тлумачні словники арабської мови та подивишся їх значення, то не знайдеш їх значення у фікху.  

Ця термінологія в усулі та фікху виникла після епохи Пророка ﷺ та праведних Халіфів як термінологія арабської мови як підмет (дієслівного речення) та додаток … Якщо ти подивишся на їх значення у тлумачних словниках арабської мови, то побачиш, що їх значення відрізняються від термінологічних значень в арабській мові.   

Б – Тому, коли ти читаєш хадіс Пророка ﷺ або його сподвижників (нехай буде задоволений ними Аллах) і бачиш слово «річ» або слово «дія», то це зовсім не означає, що ці слова приводяться у термінологічному значенні. Навпаки, ти вивчаєш їх, щоб зрозуміти, де яке значення застосовується: це лексичне значення або громадська норма або приватна норма «термін» або шаріатське значення.  

В – Якщо питання стосується приватних слів, а відповідь була у загальній формі та незалежно від питання, то загальність стосується теми питання, через що і була відповідь. Але не буває приватним до слів, які маються у питанні. Наприклад, приводиться у достовірному хадісі, приведений ат-Тірмізі від Абу Саіда аль-Худрій, що Пророка ﷺ спитали: «О, Посланець Аллаха, чи робиш ти омовіння водою колодязю Будаах (цей колодязь, у який кидали різні нечистоти) …? Пророк ﷺ відповів: «Воістину, вода чиста і її ніщо не оскверняє».

Тут Пророк ﷺ був запитаний про колодязь Будаах, але відповідь буда окремою від колодязя Будаах і Пророк ﷺ не згадав у ній про цей колодязь, а згадав: «Воістину, вода чиста і її ніщо не оскверняє». Таким чином, загальність відноситься до очищення водою незалежно від того, вона із колодязі Будаах або іншого колодязя. Тут недоречно сказати, що тема загальності – це колодязь Будаах. Навпаки, говориться, що відповідь загальна по темі, яка взята із відповіді, а не із питання. Тобто взята із «Воістину, вода чиста і її ніщо не оскверняє», а не із «колодязя Будаах», тобто темою є очищення водою, а не колодязь Будаах…

3 – Тепер відповімо та твої питання:

А- Хадіс ат-Тірмізій: «Пророка ﷺ спитали про тваринний жир, сир та шкуру. Він сказав: «Дозволене – це те, що Аллах зробив законним у Своїй Книзі, а заборонене – те, що Він заборонив ; те ж, стосовно чого Він умовчав, - милість для вас». В іншій версії хадісу від Абу Давуда «Те, про що Він умовчав, - милість для вас».  

Сполучений «Те, про що Він умовчав …» пов’язано з найбільш близьким сполученням і це: «заборонене – те, що Він заборонив у Своїй книзі». Тобто, те, про що  Він умовчав – це милість для вас, тобто дозволено.

І загальність тут у самій темі, тому що відповідь приводиться у більш загальній формі аніж питання і окремо від нього. Тема береться із відповіді, а не із самого питання. Тому вона охоплює усе, що має вердикт дозволене або заборонене, однаково, чи стосувалось це тваринних жирів, сиру, шкур або іншого питання, пов’язаного з дозволенням або забороною. Це також може бути застосовано до усього, що відноситься до слова «річ або дія» згідно термінологічного значення. Якщо застосовано до речі, то халял (дозволене) означає «мубах», а якщо застосовано до дії, то халял означає не харам, тобто фард, мандуб, мубах, макрух».  

Б - Хадіс аль-Байхакий від Абу Салаба (нехай буде задоволений ним Аллах), що Пророк ﷺ сказав: «.. і заборонив (певні) речі, так не порушуйте ж їх (ці заборони), і умовчав про (деякі) речі у якості дозволення вам, а не по забудькуватості, так не дошукуйтесь ж їх».
У цьому хадісі є три питання:

Перше: «умовчав про (деякі) речі» і «річ» тут не у термінологічному значенні, тобто без дії. Навпаки, вона охоплює і дію. Наприклад, у благородному аяті:

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا لا تَسْأَلُوا عَنْ أَشْيَاءَ إِنْ تُبْدَ لَكُمْ تَسُؤْكُمْ وَإِنْ تَسْأَلُوا عَنْهَا حِينَ يُنَزَّلُ الْقُرْآنُ تُبْدَ لَكُمْ عَفَا اللَّهُ عَنْهَا وَاللَّهُ غَفُورٌ حَلِيمٌ

О ті, які увірували! Не питайте про речі, які засмутять вас, якщо стануть вам відомі. Але адже вони стануть вам відомі, якщо ви спитаєте про них, коли  ниспосилається Коран. Аллах пробачив вам це, бо Аллах - Прощаючий, Стриманий. (5:101)

Тут предметом питання була дія – і це хадж. Приводиться у тафсірі аль-Куртубій (6/330):

(Хадісі ат-Тірмізій та ад-Дарукутній від Алі (нехай буде задоволений ним Аллах) , що він сказав: коли був ниспосланий цей аят (Люди повинні перед Аллахом здійснити хадж до дому (Кааби), якщо вони здатні здійснити це шлях). Його спитали: «О, Посланець Аллаха,  чи кожен рік? Він промовчав. І вони знов спитали: чи кожен рік? Тоді він відповів: «Ні, якщо б я сказав – так, то це було б обов’язковим для вас». І тоді Всевишній Аллах низвів аят:  

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا لا تَسْأَلُوا عَنْ أَشْيَاءَ إِنْ تُبْدَ لَكُمْ تَسُؤْكُمْ
 
О ті, які увірували! Не питайте про речі, які засмутять вас, якщо стануть вам відомі. (5:101)

И до кінця аяту.

В іншій версії хадісу в ад-Дуркутній від Абу Хурайра передається, що Пророк ﷺ сказав: «О, люди, переписаний вам хадж». Один чоловік встав і спитав: Чи кожен рік, о, Посланець Аллаха? Пророк ﷺ відвернувся від нього. Потім той знов спитав: чи кожен рік, О, Посланець Аллаха? Пророк ﷺ спитав: хто питає? Люди сказали йому: такий-то, такий-то. Тоді він (с.а.в.) сказав: Клянусь Тим, у Чиїй длані моя душа, якщо б я сказав – так, то це було б обов’язковим , і якщо було б обов’язковим , то ви не осилили б. А якщо б не осилили б, то стали б невіруючими». І Аллах ниспослав яат: (О ті, які увірували! Не питайте про речі, які засмутять вас, якщо стануть вам відомі).

Із цього стає зрозуміло, що предметом питання був хадж і це «дія», але в аяті застосовується слова «річ».

Друге: «і умовчав про (деякі) речі у якості дозволення вам» і цей сполучений «і умовчав..» пов’язано з найбільш близьким сполученням «і заборонив вам (деякі) речі, так не порушуйте ж (ці заборони)». Тобто дозволення від категоричної заборони «хараму» і доказом цьому «так не порушуйте ж (ці заборони», тобто є  те, про що Він умовчав – це дозволеність. Це відноситься і до предмету питання, якщо воно є «річчю» у термінологічному значенні. Халял тут означає мубах і відноситься до предмету питання, якщо воно було «дією» у термінологічному значенні. І халял тут означає не харам, тобто «фард, мандуб, мубах та макрух».

Третій: «так не дошукуйтесь ж їх». Це пов’язано через сполучене «і умовчав про (деякі) речі» зі сполученням «і заборонив вам (деякі) речі, так не порушуйте ж їх (ці заборони)». Тобто це дозволені вам речі, так не шукайте ж їх заборони, а не шукайте їх закони з токи зору фарда, мандубу .. Значення хадісу, що предметом умовчання є халял (дозволене), так не шукайте ж його заборони, боячись, що це може стати забороненим через ваше питання, як приводиться у хадісі аль-Бухарій: Від Сада ібн Абі Ваккас передається, що Пророк ﷺ сказав: «Найбільш злочинні (грішні) із мусульман ті, хто спитав про щось, і це стало  забороненим через його питання».
 
4- Отож, те, що ти зачепив у своєму повідомленні, обстоїть наступним чином:

Твої слова «якщо ми припустимо, що це охоплює ваджиб, мандуб та макрух, тоді у ньому нема роз’яснення  від Шаріату…».

Питання, яке приводиться у хадісі – це те, що між забороненим та дозволеним і було розтлумачено, що предметом умовчання було дозволене. Тематика хадісу роз’яснена повністю. Що стосується дослідження різновиду дозволеного «ваджиб, мандуб, мубах та  макрух» у випадку, коли предметом питання є «дія» зі значенням у фікху та усулі, то вона розглядається згідно інших хадісів. І усі закони не виводяться із одного хадісу і це відомо у муджтахідів згідно усулям (основам фікху).   
 
Твої слова «речі»: ми роз’яснили тобі, що вони стосуються дій і нема ніякого впливу того, що предметом питання є «тваринні жири, сир та шкура». Відповідь приводиться у більш загальній формі аніж питання і предмет питання «річ» може бути у термінологічному значенні як приводилось у хадісі «тваринні жири, сир ..». Також предметом питання може бути «дія» як приводилося у хадісі про хадж .. У благородному аяті  було використано слово «речі» стосовно «дії хаджу». Сказав Всевишній Аллах:  

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا لا تَسْأَلُوا عَنْ أَشْيَاءَ إِنْ تُبْدَ لَكُمْ تَسُؤْكُمْ وَإِنْ تَسْأَلُوا عَنْهَا حِينَ يُنَزَّلُ الْقُرْآنُ تُبْدَ لَكُمْ عَفَا اللَّهُ عَنْهَا وَاللَّهُ غَفُورٌ حَلِيمٌ

О ті, які увірували! Не питайте про речі, які засмутять вас, якщо стануть вам відомі. Але адже вони стануть вам відомі, якщо ви спитаєте про них, коли  ниспосилається Коран. Аллах пробачив вам це, бо Аллах - Прощаючий, Стриманий. (5:101)

Що стосується твоїх слів «рухса» (дозволеність), тобто, не харам
Що стосується твоїх слів «милість», тобто милість від хараму, а це означає дозволено.
Що стосується твоїх слів: «так не дошукуйтесь же їх»: тобто не дошукуйтесь їх заборони адже вони стануть забороненими через ваше питання. Але це не означає, що не варто задавати питання, які не ведуть до їх  заборони.  Тема стосується того, щоб не задавали питання, які ведуть до заборони під час ниспосилання одкровення і забороняється питання через саме питання як приводиться у хадісі: «Найбільш злочинні (грішні) із мусульман ті, хто спитав про щось, і це стало  забороненим через його питання».  Що стосується питання позі цієї теми як пошук знань про закони, як приводиться у хадісі  Абу Давуда від Джабіора, що Пророк ﷺ сказав: «..чому вони не спитали, якщо не знають. Воістину, лікування невігластва – це питання».

Сподіваюсь, що моя відповідь ясна.
25 Джумада ас-Санія 1434 р.х.
05/05/2013