Для Камала Питання:
Шановний брате, мир вам, милість Аллаха і Його благословення.
1. У третьому томі книги «Ісламська особистість» (тема «Перший доказ – Книга (Коран)», четвертий пункт) міститься наступне: «Вони (тобто аяти) не досліджувались як аяти Корану, а досліджувались у плані свого порядку розташування в сурах…». Що тут мається на увазі?
2. Дехто вважає, що існує сім видів достовірно переданих (мутаватір) видів читання Корану. Інші вважають, що їх десять. Яка ваша думка у цьому питанні?
3. Якою повинна бути позиція у відношенні одиничних повідомлень (ахад) видів читання Корану, які відповідають усманській писемності і арабському значенню?
І якою повинна бути позиція стосовно тих аномальних (шазз) видів читання Корану, які повідомлені одинично, але не відповідають записаному в Корані?
4. Чи є у вас певний вибір у питанні семи харфів (Сім харфів: сім видів читання Корану - це сім арабських діалектів)?
5. Також у мене питання — сподіваюсь, що не утрудню вас — стосовно коментаря до Корану, а саме про коментар до аяту: «Аллах створив вас і те, що ви робите» (37:96). У декотрих прочитаних мною коментарях говориться: «частка «що» може виступати тут як віддієслівне ім'я і як відносний займенник». Як нам визначитися тут з вибором? І який вплив цього на ісламські школи у плані питання “Када і кадар”?
Нехай благословить вас Аллах і дарує вам зі Своєї милості.
Відповідь:
І вам мир, милість Аллаха і Його благословення
1. У згаданій вами частині тексту з третього тому книги “Ісламська особистість ” малася певна плутанина. Після перегляду і виправлень текст прийняв наступний вигляд:
«Четверте: збирання Корану це інше, ніж його передача від Посланця (мир йому і благословення). Коли говориться про передачу Корану від Посланця (мир йому і благословення) мається на увазі, що його почули усно і це є предметом дослідження. Коли ж мова йде про збирання аятів Корану в одній книзі, то тут немає дослідження у плані того є вони з Корану або ні. Зібрання Корану не представляло собою запис від хафізів (людей, що знають Коран напам'ять). Це було зібранням в одну книгу коранічних записів, які були зафіксовані при Посланці (мир йому і благословення) з упорядкуванням їх у сурах так, як затвердив це сам Посланець і потім порівняння їх з Кораном, який завчений напам'ять хафізами...».
2. Мутаватір кіраати (достовірні види читання Корану):
а) Сім достовірних видів читання Корану — це ті види читання Корану, які практикуються мусульманами з часу Посланця Аллаха (мир йому і благословення) і вони об'єднані в екземплярах Корану Усмана (нехай буде вдоволений ним Аллах) по словам і писемності. Низка знавців кіраатів з числа табіїнів і їх послідовників збирали ці кіраати з роз'ясненнями ланцюжків їх передавачів і визначили все, що пов'язано з ними.
Це видатні знавці семи кіраатів:
• Мединський читець Нафі ібн Абд ар-Рахман ібн Абу Нуайм ал-Ляйсі Абу Рувайм (помер у 169 р.х. у Медині).
Найбільш відомими читцями Корану, які передавали його кіраат, були «Калун» (помер близько 220 р.х. у Медині) і «Варш» (помер у 197 р.х. в Єгипті).
• Абдуллах ібн Касір Абу Мабад Мавля Амр ібн Алкама аль-Кінані ад-Дарі аль-Маккі (народився у Мецці у 45 р.х. – помер у 120 р.х. у Мецці).
Найвідомішими передавачами читання ібн Касіра аль-Маккі є двоє: «Аль-Баззі» - Ібн Абу Базза, мекканський муаззін (помер у Мецці у 250 р.х.) і «Кунбуль» аль-Махзумі аль-Маккі (помер у Мецці у 291 р.х.).
• Абу Амр ібн аль-Аля аль-Мазіні, читець жителів Басри (народився у Мецці у 68 або 70 р.х. Виріс у Басрі і помер в Куфі у 154 р.х.).
Найвідомішими його передавачами були: «ад-Даврі» (словом «ад-Давр» називалось місце в Багдаді, помер у 246 р.х.) і «ас-Саусі» (помер у 261 р.х.).
• Абдуллах ібн Амір аль-Йахсабі, імам жителів Шаму в кірааті. Він був із табіїнів і помер у Дамаску в 118 р.х.
Найвідомішими передавачами кіраату від нього були: Хішам ібн Аммар ад-Дімашкі (помер у 245 р.х.) і Ібн Закван ад-Дімашкі (народився у 173 р.х. І помер у 242 р.х. в Дамаску).
• Абу Бакр Асім ібн Абу ан-Наджуд аль-Асаді аль Куфі (помер у 127 р.х.).
Двома найвідомішими його передавачами були: Шу'ба аль-Куфі аль-Асаді (помер у 194 р.х. в Куфі) і Хафс аль-Асаді аль-Баззаз аль-Куфі (помер приблизно в 190 р.х.)
• Хамза ібн Хабіб аз-Зіят аль-Куфі (народився у 80 р.х. помер у 156 р.х. в Халвані).
Його найвідомішими передавачами були: Халаф ібн Хішам аль-Баззаз (помер у 229 р.х. у Багдаді) і Халлад ібн Халід аль-Куфі (помер у 220 р.х.).
• Аль-Кісаі Абу аль-Хасан Алі ібн Хамза аль-Куфі, читець і граматик (народився приблизно у 120 р.х. І помер у 189 р.х.).
Відомими його двома передавачами були: Абу аль-Харіс ал-Лайс ібн Хулд аль-Багдаді (помер у 240 р.х.) і Хафс ад-Даврі (це попередній передавач від Абу Амра).
Видаваний у нинішній час Коран відповідає кіраату Хафса від Асіма з тією ж самою писемністю, з якою був переписаний Коран при Усмані (нехай буде вдоволений ним Аллах). Існують й інші екземпляри Корану, які друкуються згідно з кіраатом Нафі (“Варш, Калун”), і зокрема вони розповсюджені в деяких регіонах Африки.
Одним з найвідоміших вчених, які зібрали сім кіраатів, був імам Ахмад ібн Муса ібн аль-Аббас, відомий як Ібн Муджахід (помер у 324 р.х.). Він виділив сім читань і записав їх у своїй книзі “Сім читань ”, де зазначив сім учених знавців кіраатів. Сьогодні ці сім читань також зайняли своє гідне місце в ісламській літературі і бажаючі набути знання про кіраати мають цю можливість. Ібн Муджахід побудував свій даний вибір на дуже високих вимогах. Він брав лише від імама, який був відомий точністю і надійністю, довгий час займався кіраатами і у відношенні нього малося одностайне схвалення у плані отримання від нього знань. Так, їм були записані кіраати згаданих нами семи вчених.
б) Свого часу Шамс ад-Дін Абу аль-Хайр Ібн аль-Джазрі (Мухаммад ібн Мухаммад ібн Йусуф) (помер у 833 р.х.) досліджував ланцюжки передач кіраатів і знайшов іще інші три кіраати, які прирівняв до семи достовірних кіраатів як до таких, що відповідають усманській писемності. Він обґрунтував їх своїй книзі “Видання про десять кіраатів ”, згадавши імена трьох видатних вчених, доданих ним до семи відомих читців, від яких передані сім кіраатів. Цими трьома вченими є:
Абу Джафар Йазід аль-Мадані (помер у 130 р.х.)
Йакуб ібн Ісхак аль-Хадрамі аль-Куфі (помер у 205 р.х.)
Халаф ібн Хішам Абу Мухаммад аль-Баззар аль-Асаді аль-Багдаді (помер у 229 р.х.)
Мене цікавили сім достовірних кіраатів і я помістив їх у своїй книзі “Полегшення доступу до основ ” із зазначенням їх ланцюгів передачі і передавачів. Я не досліджував три інших кіраати, про які сказав аль-Джазрі, хоча він і деякі інші вчені поставили їх на один рівень із сімома достовірними кіраатами. Можливо у майбутньому згідно з усіма знаннями я детально розберу їх, якщо на то буде воля Аллаха.
3. Що стосується читання Корану згідно з кіраатами, які не є достовірними (тобто не є мутаватір), то не дивлячись на їх відповідність або невідповідність письму усманського Корану, воно недопустиме. Це не можна назвати Кораном, адже Коран достовірно переданий від Посланця Аллаха (мир йому і благословення).
4. Ниспослання Корану на семи харфах:
Посланець Аллаха (мир йому і благословення) сказав: «Воістину, цей Коран був ниспосланий на семи харфах (читаннях). Читайте по тому, що вам легше» (хадіс муттафак аляйхі – узгоджений).
Також Посланець (мир йому і благословення) сказав: «Джибраїль зачитував мені (Коран) по одному харфу (в одному виді прочитання), але я не припиняв просити його додати (розширити число видів прочитання Корану, відповідно з найбільш розповсюдженими у той час племінними діалектами арабської мови) і він додавав мені, доки не досяг семи харфів». Аль-Бухарі.
Вчені розійшлися у думках відносно значення “сім харфів”. Декотрі з них досліджували мовні відмінності у достовірних кіраатах і зібрали їх у семи групах: «Варіанти граматичного розбору», «Збільшення і зменшення», «Висування і затримка», «Метатеза (перестановка) і заміна», «Види вимовляння слів: пом'якшення, емфатичність, імаля (вимова аліфа, наближаючи до йа, і фатхі до касри), оглосовування фатхою…». Інші досліджували мови арабів, з яких не походять достовірні кіраати...
Дослідивши це питання, я вважаю найбільш вірним те, що сім харфів — це діалекти арабських племен, з яких взята арабська мова. Ці діалекти були предметом суперництва між красномовними арабами у часи ниспослання Священного Корану. Справа в тому, що достовірні кіраати не виходять за межі діалектів семи арабських племен. Це наступні сім відомих красномовних племен при ниспосланні Священного Корану:
(Курайш, Тамім, Кайс, Асад, Хузайл, Кінана і Тай).
Це те, що я вважаю найбільш правильним у даному питанні. Тобто значення семи харфів – це діалекти семи згаданих арабських племен. Однак це не означає дозволеність читання Корану в усіх його словах діалектами цих семи племен. Дозволено читання лиш згідно з тим, що достовірно передано від Посланця Аллаха (мир йому і благословення). Читання згідно з тим, що не є достовірним, не дозволяється, адже недостовірне не вважається Кораном.
5. Коментар до аяту «Аллах створив вас і те, що ви робите»: тут частка «що» виступає відносним займенником. Тобто Всевишній Аллах створив вас і ідолів, яким ви поклоняєтеся. Про це свідчить текст аяту. Всевишній Аллах говорить:
فَرَاغَ إِلَى آلِهَتِهِمْ فَقَالَ أَلا تَأْكُلُونَ. مَا لَكُمْ لا تَنْطِقُونَ. فَرَاغَ عَلَيْهِمْ ضَرْبًا بِالْيَمِينِ. فَأَقْبَلُوا إِلَيْهِ يَزِفُّونَ. قَالَ أَتَعْبُدُونَ مَا تَنْحِتُونَ. وَاللَّهُ خَلَقَكُمْ وَمَا تَعْمَلُونَ.
«Він нишком пробрався до їх богів і сказав: «Чи не поїсти вам? Що з вами? Чому ви не розмовляєте? Він підійшов до них і став бити їх рукою. Вони (язичники) направилися до нього поспіхом. Він сказав: «Невже ви поклоняєтесь тому, що самі викрешуєте? Аллах створив вас і те,що ви робите» (37:91-96).
Таким чином, мова йде про ідолів.
Декотрі у своїх коментарях дали частці “що” сенс віддієслівного ім'я і зрозуміли з цього: «Аллах створив вас і ваші вчинки». Вони зрозуміли, що Аллах створив вчинки людини. Якщо б їх розуміння зупинилось біля межі створення (тобто що Аллах створив їх і вчинки) у сенсі створення можливості здійснення вчинку, тобто створив у людині енергію вчинку, то вони ненабагато б віддалилися. Однак вони пояснювали це як «Аллах створив ваші вчинки» у тому сенсі, що «примусив вас до їх здійснення». Тобто Всевишній Аллах примусив нас до здійснення усіх наших справ і у нас немає вибору у здійсненні будь-чого, будь-то добра чи зла. Це звісно ж є неправильним. Є вчинки, здійснювані по вільній волі людини, за які він буде винагороджений і покараний. Слова про те, що Всевишній Аллах примушує нас в усіх наших вчинках без усілякого нашого вільного вибору — це вкрай неправильні слова.
Всевишній Аллах сказав:
فَمَنْ يَعْمَلْ مِثْقَالَ ذَرَّةٍ خَيْرًا يَرَهُ. وَمَنْ يَعْمَلْ مِثْقَالَ ذَرَّةٍ شَرًّا يَرَهُ.
«Той, хто зробив добро вагою у найдрібнішу частку, побачить його. І той, хто зробив зло вагою у найдрібнішу частку, побачить його» (99:7,8)
Що стосується теми “Када і кадар” (Доля і визначені Аллахом атрибути для усього створеного) і її відношення до ісламських груп, то це довга тема, яка детально викладена у першому томі книги “Ісламська особистість ”. Вам варто звернутися до неї у відповідному розділі і нехай Аллах допоможе вам.
Ваш брат Ата Ібн Халіль Абу Рашта
18 Зу аль-Када 1434 – 24/09/2013
Серія відповідей аміра Хізб ут-Тахрір, шейха Ата ібн Халіль Абу Рашта, на питання відвідувачів його сторінки у Facebook
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=215326935302058
