Адресований Irfan Abu Naveed
Питання:
З іменем Аллаха Милостивого, Милосердного!
Шановний шейху, великий вчений Ата ібн Халіль – нехай береже вас Аллах!
Це важливе питання пов’язане з Хізб ут-Тахрір в Індонезії:
Деякі молоді мусульмани в Індонезії спитали мне про офіційну реєстрацію Хізб ут-Тахрір у Міністерстві по питань державної політики у Республіці Індонезія. І я виявив, що деякі люди (їх не багато) мають претензії з цього питання: нібито Хізб в Індонезії не робить різниці між добром та злом, не дай Аллах!
1 - Якою є повна відповідь на це питання?
2 - Який хукм щодо реєстрації Хізб у Дар уль-куфр, подібних до Індонезії? І, якщо дозволите, розтлумачте нам метод вашого виведення.
Великий вчений Імам аш-Шафії сказав у книзі «аль-Умм»: «те, що дозволено у Дар уль-Іслам, є дозволеним у Дар уль-куфр, і заборонене у Дар уль-Іслам заборонено у Дар уль-куфр…». Ми хочемо набути користі з ваших знань, нехай благословить вас Аллах і віддалить вас від помилок, і зробить вас опорою для Ісламської умми! Я прошу Аллаха записати цю справу у список ваших благих справ!
Ваш брат: потребуючий Аллаха Irfan Abu Naveed
Відповідь:
Ва алейкум ас-салям ва рахматуллахі ва баракятух!
Так, мій брате, те, що дозволено у Дар уль-Іслам, є дозволеним у Дар уль-куфр, і заборонене у Дар уль-Іслам заборонено у Дар уль-куфр… Проте ваше питання пов’язано з адміністративними справами, а ці справи відносяться до дозволених (мубах), не важливо: у Дар уль-куфр або у Дар уль-Іслам. Наприклад, ви подаєте заяву на отримання паспорту або посвідчення… Або дотримуєтесь дорожніх знаків, або зберігаєте квиток для поїздок у літаку або поїзді… або дотримуєтесь розкладу на роботі, в університеті або у школі. Або ведете список відвідуваності та прогулів на роботі… Усі ці адміністративні речі дозволені, не важливо, у Дар уль-куфр або Дар уль-Іслам. Ви можете дотримуватись їх, більше того, ви можете перенести деякі із адміністративних методів Дар уль-куфр у Дар уль-Іслам. А історія про те, як Умар перейняв реєстраційний реєстр у римлян та персів, тобто перепис населення для розподілу трофеїв серед них, усім відома:
Ібн Абу Шейба у своєму «Мусаннафі» від Абу Салама, від Абу Хурайри передає, що той прибув до Умара із Бахрейну, сказав: «Я прибув до нього, і ми зробили нічну молитву, і коли він побачив мене, я привітав його, він сказав: «З чим прийшов?», я відповів: «Прийшов з п’ятдесятьма тисячами…». Тоді він сказав людям: «Прибула до мене велика кількість грошей, і якщо побажаєте, відрахую вам порівну, а побажаєте, роздам вам по рівному обсягу». Тоді один із чоловіків сказав: «О, амір уль–мумінін! Я бачив, як перси ведуть реєстр, і роздають людям згідно до цих записів». І він сказав: «Тоді Умар заснував відділи реєстрації та встановив виплати для мухаджирів, кожний із яких отримував п’ять тисяч, він додав іще п’ять, для ансарів, які отримували чотири, він додав іще чотири. І для дружин пророка, які отримували 12 за раніше отримувані 12».
Тоді повернемось до вашого питання: Який хукм реєстрації Хізбу в уряді Індонезії?
Те, про що говорилось, це з позиції повідомлення або оповіщення. Тобто ми повідомляємо їм про назву партії, її методі та її роботі… і в цьому повідомленні нема нічого негожого. Так, якщо ми знаходимо того, хто приймає повідомлення без зобов’язань законами невір’я, то реєструємо Хізб як адміністративну роботу. І на сьогоднішній день держави не приймають нашу реєстрацію на даній основі без зобов’язань законами невір’я, окрім трьох країн: Ліван, Індонезія, Туніс … І навіть ці країни шукають привод, щоб відтягнути реєстрацію партії…
І до відома, обмеженість з боку партії повідомленням про себе і тільки є впливом Османської держави, тому що законь про партії 1909 року висунув вимогу від партій тільки повідомлення про свою назву та офіційну резиденцію цієї партії. І цей закон усе іще у силі у Лівані, тому що вони досі не погодились на закон про його заміну. Тому реєстрація Хізба у них прописана «з посиланням на Закон 1909 Османської держави».
Таким чином, заборонене у Дар уль-куфр заборонено у Дар уль-Іслам, тобто хамр (те, що п’янить) заборонено у Дар уль-куфр і заборонено у Дар уль-Іслам, і якщо мусульманин вжив хамр (те, що п’янить), перебуваючи у Дар уль-куфр, то він скоїв гріх…
Так само справа обстоїть і з дозволеним (мубах): якщо зобов’язання адміністративних питань, такі як робочі години від 8:00 до 2 дня, дозволені у Дар уль-Іслам, то вони також дозволені (мубах) і в Дар уль-Харб. Це відноситься і до реєстрації Хізба, отримання посвідчення або паспорту… Проте не дозволено реєструвати Хізб з умовою, що партія буде дотримуватись законів невір’я – це заборонено. Також не дозволено отримувати посвідчення з умовою вживання хамру, це не дозволено.. і т.д.
Тобто будь-які адміністративні питання, якщо вони дозволені у Дар уль-Іслам, то вони також дозволені у Дар уль-харб, якщо умовою не є виконання забороненого. І те, що Хізб зареєстрований в Індонезії, то це адміністративне питання з позиції повідомлення, або оповіщення, без зобов’язань дотримання законів невір’я. І якщо будь-яка держава адміністративно прийме нашу реєстрацію з позиції оповіщення або повідомлення без зобов’язань нас законами невір’я, то ця справа дозволена. Проте, якщо вона зобов’язує нас законами невір’я, то ця справа заборонена, не дозволена. Сподіваюсь, вам стало ясним дане питання.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
11 рабіъ уль-авваль 1435
12/01/2014
Низка відповідей аміра Хізб ут-Тахрір, шейха Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта, на питання відвідувачів сторінки у Фесйсбуку.
