Чи є термін Халіфат ісламським правовим визначенням чи це політичний термін?

Відповіді Аміра
Друкарня

Саміх Райхан Абу Майсара

Питання:

Ас-Салам алейкум ва рахматуллахі ва баракатух!

Чи є термін Халіфат для ісламської держави ісламським правовим (фікхій) терміном, який Всевишній Аллах поставив в обов’язок цій державі або це політичний термін?

Відповідь:

Як відомо, система правління, яку Всевишній Аллах поставив в обов’язок уммі, є Халіфат, а потім вже є ісламським правовим терміном,тобто шаріатською одиницею значення (хакіка шарія). Також відомо, що Халіфат – це система правління, тобто це ведення політичних справ з боку халіфа. Далі детальне пояснення:

1 - Що стосується того, що Халіфат є ісламським правовим терміном, тобто шаріатською одиницею значення (хакіка шарія), то це розуміється із шаріатських текстів , які вказують на це. Цими текстами слугують:

- Всевишній Аллах говорить:

وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنْكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الأرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِنْ قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَى لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُمْ مِنْ بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْنًا يَعْبُدُونَنِي لا يُشْرِكُونَ بِي شَيْئًا وَمَنْ كَفَرَ بَعْدَ ذَلِكَ فَأُولَئِكَ هُمُ الْفَاسِقُونَ

«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували та коїли праведні діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно до того, як Він зробив замісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, які Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені і не долучають співтоваришів до Мене. Ті ж, які після цього відмовляться увірувати, є нечестивцями»  (24:55).


- Вивів Ахмад по шляху Хузайфа Ібн аль-Ямана, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

إِنَّكُمْ فِي النُّبُوَّةِ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ، فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ مُلْكًا عَاضًّا، فَيَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ يَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ جَبْرِيَّةً، فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ، ثُمَّ سَكَتَ.

«Прибуде серед вас пророцтво, яке буде з волі Аллаха. Потім Аллах побажає убрати його і убере. Потім прибуде Халіфат за методом пророцтва, який буде з волі Аллаха. Потім Аллах побажає убрати його і убере. Потім прибуде монархія, яке прибуде по волі Аллаха. Потім Аллах побажає убрати її і убере. Потім прибуде тиранія, яка прибуде з волі Аллаха. Потім Аллах побажає убрати її та убере. Потім прибуде Халіфат за метолом пророцтва» і замовкнув».    

- Також Муслім передав від Абу Хазіма (р.а.), який говорить: «П’ять років  я знаходився разом з Абу Хурайрой, і чув від нього, що Пророк ﷺ сказав:

كانت بنو إسرائيل تسوسهم الأتبياء، كلما هلك نبي خلفه نبي، وإنه لا نبي بعدي، وستكون خلفاء فتكثر، قالوا فما تأمرنا؟ قال: فوا ببيعة الأول فالأول، وأعطوهم حقهم، فإن الله سائلهم عما استرعاهم

«Сини Ізраіля керувались пророками. Кожного разу, коли помирав один пророк, за ним приходив наступний. Після мене більше не буде пророків, але буде багато халіфів». Присутні спитали: «Що ти накажеш нам робити у цьому положенні?». На що Посланець, нехай благословить його Аллах та привітає, відповів: «Дотримуйтесь присяги того, кому вона була дана першому і потім знов першому, і віддавайте їм їх права. Воістину, Аллаха спитає у них про те, чи виконували вони свої обов’язки перед вами».

- Муслім передав від Абу Саіда Худрій (р.а.), що Пророк ﷺ сказав:

إذا بويع لخليفتين فاقتلوا الآخر منهما

«Якщо присяга буде дана двом халіфам, то останнього із них вбийте».

Шаріатські тексти пояснюють, що система іменується Халіфатом, а правителів у ній називають халіфами. Посланець Аллаха ﷺ називав їх цим титулом, і праведних халіфів називали цим титулом. Халіф – це командуючий віруючих та керівник мусульман, який править по законодавству Всевишнього Аллаха. Таким чином, слова Халіфат та халіф є правовими термінами, тобто шаріатською одиницею значення (хакіка шаріа), про яке декларують шаріатські тексти, у тому числі вищезгадані.  

2 - Що стосується того, що режим Халіфату поставлений в обов’язок , тобто є фардом, то докази тому приводяться у Корані, Сунні та одностайності сподвижників (Іджма).  

- Коран:

Всевишній Аллах звертається до Посланця ﷺ зі словами:

فَاحْكُمْ بَيْنَهُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ وَلا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ عَمَّا جَاءَكَ مِنَ الْحَقِّ

«Веди правління же їх згідно тому, що ниспослав Аллах, і не потурай їх бажанням, вклоняючись від істини, яка явилась тобі» (05:48).

وَأَنِ احْكُمْ بَيْنَهُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ وَلا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ وَاحْذَرْهُمْ أَنْ يَفْتِنُوكَ عَنْ بَعْضِ مَا أَنْزَلَ اللَّهُ إِلَيْكَ

«Веди правління між ними згідно тому, що ниспослав Аллах, не потурай їх бажанням та стережись їх, щоб вони не відсторонили тебе від частини того, що ниспослав тобі Аллах»  (05:49).

Дане звернення, адресоване Посланцю Аллаха, з наказом вести правління тим, що ниспослав Всевишній Аллах, також адресовано і його уммі  (общині). Зміст цих слів полягає в обов’язковості  наявності правителя після Посланця Аллаха ﷺ, який буде правити між людьми згідно тому, що ниспослав Аллах.  Наказ у даному зверненні приводиться у категоричній формі. Тому що тема звернення є обов’язковою, що слугує передумовою категоричності, як це прийнято в ісламському праві «усуль аль-фікх».  Правитель, який веде правління між мусульманами згідно тому, що ниспослав Аллах, після Посланця Аллаха ﷺ, іменується халіфом.  Отож, системою правління в Ісламі є система Халіфату. Більше того, втілення карного кодексу (худуд) та багатої кількості законів є обов’язковим, а це не можливо виконати без правителя.  І, оскільки згідно до ісламського правового правила: «Те, без чого не можливо виконати обов’язкове , є обов’язковим», отож, встановлення правителя, який буде втілювати шаріат, є обов’язковим. Правитель з такими характеристиками та задачами називається халіфом, а система правління – системою Халіфату.

- Сунна:

Від Нафіа (р.а.) повідомляється: «Абдуллах Ібн Умар розповів мені, як Пророк ﷺ сказав:

من خلع يداً من طاعة لقي الله يوم القيامة لا حجة له، ومن مات وليس في عنقه بيعة مات ميتة جاهلية

«Хто відмовиться від підкорення, той предстане перед Аллахом у день Суду, не маючи ніяких виправдань. Хто ж помре, не маючи присяги, той помре смертю невігластва (джахілії) (Муслім). Пророк ﷺ поставив в обов’язок кожному мусульманину зобов’язання принесення присяги , і назвав того, хто помер, не виконавши обов’язок присяги, тим, хто помер смертю невігластва (джахілії). Присяга після Посланця Аллаха ﷺ дається виключно халіфу і тільки. Хадіс зобов’язує до того, щоб кожний мусульманин виконав обов’язок присяги, а це вимагає наявності халіфа, який мав би право на отримання присяги від кожного мусульманина. У протилежному випадку, мусульманин, який проявляє упущення у цій справі, помирає смертю невігластва (джахілії).  Це вказує на величину гріха на бездіяльність у питанні встановлення халіфа, який правив би згідно до Ісламу.

- Іджма:

Що стосується одностайності сподвижників,то вони, нехай буде задоволений ними Аллах, одностайно зійшлися на обов’язковості обрання намісника (тобто халіфа) Посланця Аллаха ﷺ після його смерті.

Що стосується одностайної думки сподвижників Пророка ﷺ, то по цьому питанню вони, нехай буде задоволений ними Аллах, одностайно зійшлись на необхідності вибору Халіфа одразу після смерті Посланця Аллаха, нехай благословить його Аллах та привітає. Рішучість одностайності сподвижників стосовно встановлення халіфа явно проявилась у тому, що вони відклали поховання Посланця Аллаха, нехай благословить його Аллах та привітає, одразу  після його смерті та зайнялись призначенням халіфа, хоча поховання померлого у найбільш стислий термін після смерті є обов’язковим (фарз). Людям, які повинні зайнятися підготуванням тіла мертвого та його похованням, заборонено (харам) займатися іншими справами, доки не завершиться поховання. Сподвижники ж, які були повинні зайнятися підготовкою тіла Посланця, нехай благословить його Аллах та привітає, та його похованням, а точніше деяка їх частина, залишивши цю справу, зайнялась обранням халіфа, а інша ж частина сподвижників, маючи можливість не погодитись з ними та зайнятися похованням, промовчала стосовно цього рішення, і прийняла участь у переносі поховання на дві ночі, незважаючи на те, що могла засудити це і виконати поховальну процесію. Посланець Аллаха ﷺ помер вранці о понеділка, і залишався лежати без поховання ніч та день вівторка, до принесення присяги Абу Бакру. Потім Посланець Аллаха був похований у середину ночі середи, тобто дві ночі він залишався без поховання, доки не була принесена присяга Абу Бакру.  Це свідчить про одностайність сподвижників стосовно пріоритетності  обрання халіфа над похованням покійника, що неприпустимо окрім, як у тому випадку, якщо обрання халіфа є найбільш обов’язковим, аніж поховання покійника.

Висновок: На підґрунті вище переліченого встановлення Халіфату є обов’язковим (фард), як і обрання халіфа є одним із найважливіших обов’язкових   наказів (фард).

3 – Що стосується того, що Халіфат є системою правління в Ісламі, де мають місце політичні справи, виконувані халіфом, то це пояснюється  тим, що політика означає управління справами. Основною задачею халіфа є керування справами умми, а управління справами з боку правителя – це і є політика.

Політика в арабські мові позначається словом «ас-сіяса» від дієслова «саса (керував); ясусу (керує», тобто керуючий піклуватися про справи. У тлумачному словнику арабської мови «аль-Камус аль-Мухіт» приводиться: [وسُسْتُ الرَّعِيَّةَ سِياسَةً: أمرْتُها ونَهَيْتُها] (керував підданими; давав розпорядження та забороняв).  

В іншому тлумачному словнику російської мови «Мухтар ас-Сахіх» приводиться  : [سَاسَ الرَّعِيَّةَ يَسُوسُهَا سِيَاسَةً بِالْكَسْرِ] «веде політику підданих, керує ними».

Маються хадіси, які відводять халіфу керування справами умми. Вивів аль-Бухарі від Ібн Шіхаб, що Салім розповів, як Абдуллах Ібн Умар говорив: «я чув, Посланець Аллаха ﷺ говорив:

كُلُّكُمْ رَاعٍ، وَكُلُّكُمْ مَسْئُولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ، الإِمَامُ رَاعٍ وَمَسْئُولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ...

«Воістину, кожний із вас є пастирем та несе відповідальність за свою паству. Імам (правитель) є пастирем та несе відповідальність за своїх підданих …». Задачею халіфа є керування справами, а управління справами з боку правителя є політикою згідно до його лексичного значення. 


Ваш брат Ата Ібн Халіль Абу ар-Рашта