Реальність етанолу з точки зору Ісламу

Відповідь:

Ва алейкум салам ва рахматуллахі ва баракятуху.

Як мені стало відомо від спеціалістів в області спиртного, існує два основних види спирту: Етиловий і Метиловий. Якщо поставлене питання про «етанол» має на увазі етиловий спирт, тоді відповідь наступна:

1. Один вид спирту, іменований метиловим, як мені стало відомо, не є п’янким, тому як вважається смертельною отрутою. Використовується він перш за все як паливо, його виготовляють з тирси та іншого дерева, іще його називають деревним спиртом. Вживання навіть невеликої кількості цієї рідини може викликати сліпоту, в інших випадках на протязі декількох днів може призвести до смерті. Відповідно, метил не є хамром і тому не набуває з точки зору Шаріату відповідної норми (хукму) як то наджаса або заборона. Якщо тільки говорити про застосування метилу у якості отрути, беручи до уваги «правило щодо шкоди». Вивів Ібн Маджа від Убади ібн ас-Саміта:

أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلّمَ، قَضَى أَنْ لَا ضَرَرَ وَلَا ضِرَارَ
«Пророк ﷺ постановив, що не можна заподіювати шкоду ані собі, ані іншим».

2. Другий вид спирту – етиловий, він же використовується в алкогольних напоях, його ще називають медичним спиртом. Також етиловий спирт використовується у промисловості. Слугує розчинником для харчових ароматизаторів. Може бути використаний як консервант для хлібобулочних виробів, застосовується у кондитерській промисловості. Широко використовується в медицині. Є розчинником різноманітних речовин і основним компонентом парфумів, одеколонів, аерозолів тощо. Також застосовується в хімічній промисловості. Таке широке застосування даного виду спирту можна розділити на три види:

а) де спирт застосовується у якості розчинника і тільки, або як додаток до деяких речовин. Застосування спирту в подібних цілях зберігає його сутність і якості. Він продовжує зберігати свій склад і викликати сп’яніння. Даний вид безумовно передбачає заборону на використання. Наприклад одеколон, недопустиме його використовування, він вважається наджасом. Тому що наджас змішався з ним і алкоголь, що викликає сп’яніння, зберігся у незмінному вигляді. Таким чином, одеколон вважається речовиною, до складу якої входить хамр, а хамр є наджасом. Доказом тому слугує хадіс від аль-Хушаній:

Вивів ад-Дарукутаній від аль-Хушаній, який сказав: «Я сказав: «О Посланець Аллаха, ми живемо разом і зіштовхуємося з многобожниками. У нас в наявності немає іншого посуду окрім їх посуду.» На що Пророк ﷺ відповів:

اسْتَغْنُوا عَنْهَا مَا اسْتَطَعْتُمْ فَإِنْ لَمْ تَجِدُوا فَارْحَضُوهَا بِالْمَاءِ فَإِنَّ الْمَاءَ طَهُورُهَا ثُمَّ اطْبُخُوا فِيهَا

«Обходіться без нього наскільки це можливо, а якщо не можете, то ополіскуйте водою, оскільки воістину, вода очищає його, після чого ви можете готувати в ньому». Пророк Аллаха ﷺ сказав: «Воістину, вода очищує його», тобто даний посуд був наджасом, оскільки в ньому раніше містився хамр, а після того як його помили, став чистим. Цей приклад слугує доказом тому, що хамр є наджасом. Звідси виникло питання відносно цього посуду, в якому раніше містився хамр, як про це приводиться у повідомленні аль-Хушаній від Абу Дауда, який передав від Абу Салаби аль-Хушаній, що останній спитав у Посланця Аллаха ﷺ: «Ми мешкаємо поряд із людьми Писання. Вони ж готують свинину і п’ють хамр зі свого посуду». На що Посланець Аллаха ﷺ відповів:

إِنْ وَجَدْتُمْ غَيْرَهَا فَكُلُوا فِيهَا وَاشْرَبُوا، وَإِنْ لَمْ تَجِدُوا غَيْرَهَا فَارْحَضُوهَا بِالْمَاءِ وَكُلُوا وَاشْرَبُوا

«Якщо можете знайти інший посуд, то їжте і пийте з нього, а якщо не у змозі знайти інший, то очищуйте його водою і потім можете їсти і пити з нього»., свинина і хамр є наджасом, що сквернить той посуд, у якому вони знаходяться. Від чого необхідно помити його, щоб очистити і користуватися далі.

б) другий вид передбачає, що спирт втрачає свою сутність, втрачає якість п’янкого. Із даного спирту і змішаних з ним інших речовин утворюється нова речовина, якості якої виключають якості спирту. При цьому отримана речовина не є отруйною і отже вона не набуває хукму хамру, залишається чистим предметом, не наджасом як і будь яка інша речовина, яка потрапляє під правило: «Основа в речах мубах, доки не приводиться доказ заборонності».

в) третій вид передбачає, що спирт втрачає свою сутність, втрачає якість п’янкого. З даного спирту і змішаних з ним інших речовин утворюється нова речовина, якості якої виключають якості спирту. При цьому отримана речовина є отрутою. Закон Шаріату з цього приводу подібний до закону щодо отрути – чиста (не наджас), але використовування її у вигляді вживання – харам, або якщо це спричинить згубні наслідки, шкоду як самому собі, так і іншим людям.

3. Отже, якщо етиловий спирт змішається з іншими речовинами, то рішення Шаріату (хукм) відносно утвореної у результаті змішування речовини залежить від з’ясування того, чи втратила нова змішана з етиловим спиртом речовина якість п’янкої або ні. І далі, чи стала дана рідина токсичною або ні. У свою чергу це потребує виявлення у реальності (Тахкик аль-Манат) з боку спеціалістів. Якщо науково або шляхом досліду буде встановлено, що дана речовина п’янить, то вона набуває хукму хамру, що вказує на те, що етиловий спирт у новій отриманій речовині не втратив своїх властивостей і сутності. Якщо ж підтвердиться, що дана речовина перестала бути п’янкою, але при цьому вона стала токсичною, тоді вона не набуває хукму хамру, а розглядається у межах закону щодо отруйних речей.

Далі, якщо виникла від суміші з етанолом речовина залишилася п’янкою, як одеколон, тоді вона набуває хукму хамру. Тому що Пророк ﷺ у передачі від матері правовірних Аїші (р.а.) сказав:

كُلُّ شَرَابٍ أَسْكَرَ فَهُوَ حَرَامٌ

«Кожне п’янке я забороненим» (Бухарі, Муслім). Також у передачі від Ібн Умара, який сказав: «Пророк Аллаха ﷺ сказав:

كُلُّ مُسْكِرٍ خَمْرٌ، وَكُلُّ مُسْكِرٍ حَرَامٌ
«Все, що п’янить – хамр. Все, що п’янить - харам» (Муслім).У іншій версії від Ібн Умара говориться:

كُلُّ مُسْكِرٍ خَمْرٌ، وَكُلُّ خَمْرٍ حَرَامٌ

«Все, що п’янить - хамр, а кожний хамр - харам».

Хамр є забороненим у десяти положеннях, а не лише у випадку вживання. Вивів ат-Тірмізі від Анаса ібн Маліка, який сказав:

لَعَنَ رَسُولُ اللَّهِ صلى الله عليه وسلم فِي الخَمْرِ عَشَرَةً: عَاصِرَهَا، وَمُعْتَصِرَهَا، وَشَارِبَهَا، وَحَامِلَهَا، وَالمَحْمُولَةُ إِلَيْهِ، وَسَاقِيَهَا، وَبَائِعَهَا، وَآكِلَ ثَمَنِهَا، وَالمُشْتَرِي لَهَا، وَالمُشْتَرَاةُ لَهُ
«Десять категорій людей, пов’язаних зі спиртним, прокляті: 

• ті, хто виготовляє спиртне
• ті, хто вживає його
• той, хто поїть інших
• той, хто несе його
• той, для кого несуть
• торговець спиртним
• той, для кого торгують
• продавець
• покупець
• той, хто навіть щось каже, щоб зробили спиртне». Таким чином будь-хто із цих десяти категорій людей потрапляє під заборону.

4. Що стосується другої частини питання щодо вмісту етилового спирту у фруктах, то питання не зовсім зрозуміле…Якщо мався на увазі природний вміст етанолу у фруктах, тобто коли на деревах стигнуть фрукти і в них міститься деяка кількість етилового спирту, іншими словами так вони створені. Наприклад якщо провести дослідження над апельсином, то можна знайти щось із етилового спирту, то в цьому немає нічого страшного. У даному випадку спирт, що міститься в апельсині не виглядає як п’янка рідина, а становить собою природний елемент складової частини фрукту. Якщо ж фрукт, у вмісті якого є етиловий спирт несе шкоду, тоді не допускається його вживання згідно з правилом щодо шкоди. Вивів Ібн Маджа від Убади ібн ас-Саміта, что Пророк ﷺ сказав:

أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلّمَ، قَضَى أَنْ لَا ضَرَرَ وَلَا ضِرَارَ

«Пророк ﷺ постановив, що не можна заподіювати шкоду ані собі, ані іншим».

Якщо ж у другій частині малося на увазі щось інше, тоді це вимагає додаткового пояснення, щоб з’явилася можливість відповісти на поставлене питання, з дозволу Аллаха.

Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
Посилання: https://www.facebook.com/Ata.abualrashtah/photos/a.154439224724163.1073741827.154433208058098/274592986042119/?type=1&;theater
23 Джумада аль-уля 1435 р.х.
24.03.2014р.