Питання:
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Шановний шейху, моє питання стосується фрази, як приводиться у книзі «Ісламська особистість» 1 том стор. 46 (рос. пер. 49стор.): «Аллах увергне в Пекло тих, кого побажає з числа мусульман, великі гріхи і злі вчинки яких перевищили їх малі гріхи та благі діяння». Що означає «їх малі гріхи»? І чому цей вираз приводиться у переліченні з благими діяннями, адже сенс полягає в гріхах навіть якщо і малих. До відома, я не є членом хізбу з причини відсутності діяльності хізбу у нашому регіоні. Від Абу Абдуллаху Халяфа.
Відповідь:
Ва алейкум ас-салям ва рахматуллахі ва баракятуху...
Малими гріхами вважаються ті, які за собою тягнуть слабке покарання, а великі вважаються тими, які тягнуть велике, серйозне покарання, наприклад:
Обдурювати заборонено (харам)..., однак якщо ти скажеш синові: «Підійди до мене, я тобі дещо дам». Коли ж син підійде, то побачить що у тебе в руках нічого немає. Виходить, що ти його обдурив і це вважається гріхом, усе ж наслідки цього гріху несерйозні і тому це вважається малим гріхом. Вивів Ахмад від Абу Хурайри від Пророка Аллаха ﷺ, який сказав: «Той, хто скаже дитині: «Підійди, я дещо тобі дам, а потім нічого йому не дасть, то це обман». Інший приклад, якщо командувач армією відправив тебе розвідати про місце розташування ворога, чи знаходяться вони за горою, наприклад. Ти ж, по поверненню до нього кажеш, що за горою ворогів немає, коли насправді вони там зачаїлися і вичікують на зручний момент. Виходить, що ти збрехав і це гріх, однак наслідки цього гріху великі і відплата з покаранням за такий вчинок велика та серйозна, виходячи з чого це вважається великим гріхом.
Відносно причини чому вираз «малі гріхи» приводиться у поєднанні з благими діяннями. Якщо помітити, то він не був приведений у тому сенсі, що благі діяння і маленькі гріхи начебто йдуть в одному переплетінні. Такою є арабська мова і один з мовних обертів, називається «Услюб аль-Мукабаля». Згадуються дві протилежні сторони, за якими слідує згадування іще двох протилежностей. Усе це відбувається таким чином, що третя частина фрази відповідає першій, а четверта другій. Наприклад, Всевишній Аллах каже в Корані:
وَإِنَّا أَوْ إِيَّاكُمْ لَعَلَىٰ هُدًى أَوْ فِي ضَلَالٍ مُبِينٍ
«Воістину, ми або ви на прямому шляху або в очевидній омані» (34:24).
Виходить наступне: «Воістину, ми» зустрічається з «на прямому шляху», а «ви» зустрічається з «в очевидній омані». Початок аяту «Воістину, ми або ви» не приходить в одному переплетінні, так само як і «на прямому шляху або в очевидній омані» не сплітаються одне з одним. Насправді усе виглядає таким чином як було згадано вище – перша частина фрази сполучається з третьою, а друга з четвертою…Таким чином, формується сенс речення, оснований на «услюбі ал-Мукабаля» - великі гріхи і злі вчинки яких перевищили їх малі гріхи і благі діяння. Іншими словами, їх великі гріхи перевищили малі, а злі вчинки – благі діяння. Тут не слід розуміти, що малі гріхи і благі діяння знаходяться в одному переплетінні. Для більшої ясності у реченні додатково окрім єднальної спілки «вав» згадано частку «аля» як перед словом «малі гріхи», так і словом «благі діяння», щоб підкреслити відмінність сенсу.
Що ж стосується твоїх останніх слів у питанні: «До відома, я не є членом хізбу з причини відсутності діяльності хізбу у нашому регіоні», то якщо є бажання нести дане благо, до якого ми ведемо заклик, то ми маємо можливість тобі у цьому надати допомогу…
У завершенні, хай береже тебе Аллах, кого ми молимо про благо у твою адресу.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта.
07 Зу аль-Каада 1435р.хх.
02.09.2014р.
Серія відповідей Шейха Ата ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, узяті з його сторінки в соц. мережі Facebook
https://www.facebook.com/Ata.abualrashtah/photos/a.154439224724163.1073741827.154433208058098/331837716984312/?type=1&;theater
