Питання:
З ім’ям Аллаха, ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху! У книзі «Політична концепція» у темі «Мотиви міждержавної боротьби» на стор. 54 (стор. 24 у рос. перекладі) у першому абзаці говориться: «Із самого світанку історії людства і до кінця життя на землі міждержавна боротьба може виникати виключно за наступними двома мотивами: 1) Любов до панування і слави, 2) Гонитва за матеріальними вигодами».
Потім на тій самій сторінці у передостанньому абзаці говориться: «Найнебезпечнішим мотивом боротьби у держав є фактор колоніалізму з усіма його проявами». Питання: у першому абзаці міждержавна боротьба визначена і обмежена виключно двома мотивами, де говориться: «міждержавна боротьба може виникати виключно за наступними двома мотивами». Однак у другому абзаці згадується третій мотив, про який не говорилося у першому абзаці, і це – «фактор колоніалізму». Іншими словами: мотивів міждержавної боротьби два або три? Тому як читач відзначає суперечність і різницю між ними. Або ж роз’ясніть, як можна їх узгодити? І якщо мотивів два, тоді чому згадується третій новий мотив – колоніалізм? Питання від Ахмада Фуада Фуада (أحمد فؤاد فؤاد).
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху!
Немає ніякої суперечності в тому, що приводиться у книзі «Політична концепція». У перших строках говориться про те, що мотиви міждержавної боротьби обмежені лише двома, і це – любов до панування і слави та гонитва за матеріальними вигодами. Те ж, що приводиться далі, де говориться «найнебезпечнішим мотивом боротьби у держав є фактор колоніалізму з усіма його проявами» - так це говориться тому, що фактор колоніалізму потрапляє під визначення у придбанні вигоди згідно з їх критерієм, яким є «вигода». Це означає, що колоніалізм повертається до своїх основ – і це мотив гонитви за матеріальними вигодами. Це – не новий мотив, окрім двох, згаданих у початку сторінки. І якщо Ви поглибитеся у розгляд, то знайдете іншу річ, яка може здатися новим мотивом, однак текст відніс його до любові до панування і слави. На тій самій сторінці приводиться: «Спонукання послабити підйом сили іншої держави пов’язане з любов’ю до панування, оскільки це є протистоянням пануванню іншої держави. Таким наприклад, було положення держав, які виступили проти Наполеона, потім – проти Ісламської Держави, а потім – проти нацистської Німеччини». Кінець цитати.
І так само, як мотив послаблення підйому сили іншої держави не є мотивом, який виходить за межі двох вище згаданих мотивів, так само і гонитва за матеріальними благами не виходить за межі двох вищезгаданих мотивів, оскільки ці два мотиви є основними, під які потрапляють усі інші, пов’язані з ними прагнення.
Ваш брат Ата ібн Халіл Абу ар-Рашта
Серія відповідей аміра Хізб ут-Тахрір Ата ібн Халіла Абу ар-Рашти на питання відвідувачів його сторінки у facebook
17 Мухаррам 1436 х.
10.11.2014
