Питання:
Любий шейху, ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Раніше я читав Вашу відповідь з приводу одягання штанів жінкою перед родичами, що подібне недопустиме, але, на жаль, я не знайшов у відповіді доказів. У відповіді було вказано на те, що ця дія відноситься до табаруджу. Ми ж знаємо, що табаруджем називається усе те, що привертає увагу. У свою чергу, погляд відносно того, привертає увагу одяг жінки або ні, відрізняється серед людей у силу відмінностей середовища мешкання. Штані, як мені відомо, у нашому особистому житті, де будуються взаємовідносини між чоловіками та жінками в колі родичів, не є об’єктом, який привертає увагу, тому що усі в своїх оселях в особистому житті одягаються у довгий верх і штані. Це не привертає уваги тому, що всі одягаються таким чином, адже суспільство, у якому ми живемо, виступає в ролі оцінювача погляду на вбрання – можна його віднести до табаруджу або ні, іншими словами – привертає воно увагу або ні. Прошу більш докладного роз’яснення…
Хай Аллах віддасть Вам благом, надасть допомогу і підтримає тими, хто готовий надати допомогу релігії. Питання від Ranood Zagl.
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху!
«Табаррудж» з точки зору арабської мови означає «показування жінкою своїх прикрас і місць прикрас перед сторонніми чоловіками». У тлумачному словнику арабської мови «Лісан уль-Араб» приводиться: «Табарудж – показування прикрас перед сторонніми чоловіками, що засуджувано, а перед чоловіком – дозволено». У книзі «Мухтар ас-Сихах»: «Табаррудж – це показування жінкою своєї краси і місць прикрас чоловікам». У книзі «Макаїс аль-Луг’а»: «Трибуквенне дієслово «бараджа» містить два основних сенси, один з яких – прояв, показування. Звідси походить слово «табарудж», яке означає «прояв, показування жінкою своїх місць прикрас»». Зі слів «прояв» і «показування» розуміється, що жіноча краса повинна привертати увагу, коли жінка постає перед чоловіками. Шаріатське значення слова «табарудж» так само не відрізняється від викладеного вище мовного. Всевишній Аллах каже:
وَلَا يَضْرِبْنَ بِأَرْجُلِهِنَّ لِيُعْلَمَ مَا يُخْفِينَ مِنْ زِينَتِهِنَّ
«і хай вони не стучать своїми ногами, даючи знати про прикраси, які вони приховують» (24:31).
Виходить, що жінка не повинна своєю ходою привертати звуками хальхаля (кільце, прикраса на нозі у жінки), з якого чоловік розуміє, що жінка одягла на себе, на свої ноги, під сукню з прикрас. Усе викладене вище каже про те, що поняття «табарудж» (як з точки зору арабської мови, так і Шаріату) означає «прикраса, що привертає увагу».
Зіставляючи дане значення зі вбранням, таким як штані, в особистому житті жінки перед родичами, які не є махрамами, коли вони приходять у гості, а жінка, наприклад, виходить до них з метою привітати їх з нагоди настання свят тощо, що у свою чергу повинно знаходитися у межах Шаріату. Якщо штані були одягнуті без довгого верху, який покриває стегна, тоді це буде привертати увагу. Коли жінка знаходиться у штанях, а її верхній одяг доходить до поясу, то це привертає увагу. Коли ж верхній одяг – нижче поясу і покриває стегна, то це зазвичай не привертає уваги, окрім окремих випадків.
Необов’язково повинен існувати текст, який згадує про одягання штанів в особистому житті жінки перед родичами-немахрамами, що це є табарудж. Доказів, приведених вище, достатньо, щоб зрозуміти реальність табаруджу, що це відповідає штаням і блузці, коли вони одягаються без верхнього одягу, який покриває стегна тощо. З цієї причини у відповіді раніше було сказано: «Одягання штанів жінкою є табаруджем, тому недопустимо показуватися у штанях перед родичами-немахрамами, коли ті приходять у гості (або з нагоди привітання зі святом тощо)», кінець цитати. Відповідь було спрямовано на одягання штанів або блузки окремо, відкрито, без того, щоб зверху була верхня накидка. Деяким сестрам дана відповідь була не до кінця зрозуміла, що стало причиною виникнення додаткових питань, і з метою внесення більшої ясності послідував іще один пункт: «Розповсюджена на сайті Хізбу відповідь відносно одягання штанів жінкою у своєму будинку перед родичами-немахрамами і того, що це вважається табаруджем, недопустимим перед даною категорією чоловіків. Ця відповідь пов’язана з одяганням тільки штанів окремо, або штанів з блузкою, внаслідок чого усі штані повністю виходять відкритими. У такому випадку це вважається табаруджем і їх одягання в будинку перед родичами-немахрамами, коли ті приходять у гості (або наприклад, з приводу настання свят) – недопустиме. Якщо ж поверх штанів є спідниця, яка не привертає уваги і закриває штані або більшу їх частину, то це не вважається табаруджем у її власному будинку перед родичами-немахрамами, коли ті приходять у гості (або з метою привітань на свята) тощо», кінець цитати.
Очевидно, виходячи зі змісту питання, автор не був знайомий зі згаданою вище відповіддю.
Звичайно, відповідь стосується вбрання всередині будинків і не стосується громадського життя, тому як шаріатське вбрання жінки в громадському житті відоме, а саме – воно повинно відповідати трьом положенням: закривати соромні місця (аврат), у ньому не повинно бути табаруджу, сукня повинна вважатися шаріатським джильбабом. Раніше з цього приводу ми вже давали роз’яснення.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта.
22 Сафару 1436 х.
14.12.2014
Серія відповідей аміра Хізб ут-Тахрір, шейха Ата ібн Халіля Абу ар-Рашти на питання відвідувачів його сторінки у Фейсбук