Адресовано Nessrine Boudhafri, Mosa Za, بلوغك مرامي
Питання:
Nessrine Boudhafri
Хай Аллах благословить Вас, любий аміре, і надасть Вам допомогу. Моє питання полягає в наступному. Раніше у вашій відповіді лунало: «З цієї причини жінка не має право відкрито носити перуку у громадському житті, навіть якщо вона одягнута у джильбаб. Виключенням, зрозуміло, є той випадок, коли поверх перуки вдягнуто хустку (хімар), який приховує перуку цілком від поглядів інших людей і покриває її абсолютним чином». З ваших слів розуміється, що жінка може носити перуку під хусткою або у своєму будинку, наприклад. Але хіба перуку можна носити? Чи не відноситься вона до заборони про подовження волосся?
بلوغك مرامي
Чи не вважається перука забороненою у зв’язку із забороною на подовження волосся, згаданою у хадісі: «Аллах прокляв ту, якій подовжують волосся, і ту, яка робить це»? І хай Аллах віддасть Вам благом.
Mosa Za
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху. Любий брате, у нас є деякі сумніви відносно питання, пов’язаного з носінням джильбабу поверх штанів, якщо довжина його досягає колін. Хіба таке допустимо?
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху!
Ваші питання близькі за темою, тому у своїй відповіді я об’єднаю їх:
а) Жінка не може виходити у громадське місце або брати участь у громадському житті, не одягнувши на себе шаріатське вбрання, у якому повинно бути виражено три умови: приховання аврату, одяг у вигляді джильбабу з хімаром і відсутність табаруджу (виставлення себе напоказ).
— Що стосується джильбабу , то це – широкий одяг (верхній одяг), довжина якого сягає ступнів ніг і він здатний приховати нижній одяг. Всевишній Аллах каже:
يَا أَيُّهَا النَّبِيُّ قُلْ لِأَزْوَاجِكَ وَبَنَاتِكَ وَنِسَاءِ الْمُؤْمِنِينَ يُدْنِينَ عَلَيْهِنَّ مِنْ جَلَابِيبِهِنَّ ۚ
«О Пророк! Скажи твоїм жінкам, твоїм дочкам і жінкам віруючих чоловіків, щоб вони опускали на себе (або зближували на собі) свої покривала (джильбаби)» (33:59).
Іншими словами, хай вони одягають на себе довгі, довгі, до самого низу, вбрання (накидка, покривало, плащ), щоб виходити у громадське життя. З цієї причини умовою джильбабу є те, щоб його довжина досягала степенів ніг, покриваючи їх, тому що слова Всевишнього кажуть:
يُدْنِينَ عَلَيْهِنَّ مِنْ جَلَابِيبِهِنَّ
«щоб вони опускали на себе (або зближували на собі) свої покривала (джильбаби)» (33:59).
Джильбаб слід опускати донизу, тому що частка مِنْ в аяті, з точки зору арабської мови, приводиться для роз’яснення. Свій верхній одяг, покривало, плащ, накидку необхідно опускати донизу, щоб покрити ступні ніг. Якщо ж ступні ніг приховані під шкарпетками або взуттям, то це не каже про те, що не слід опускати верхній одяг донизу, оскільки насправді, повинно здійснитися значення слова «ірха» (опускання донизу). У даному випадку необов’язково верхній одяг повинен приховати ступні ніг, адже вони вже приховані. Мова йде про те, що він повинен досягати довжини ступнів ніг, щоб здійснилося значення слова «ірха» (опускання донизу). Іншими словами, джильбаб повинен опускатися донизу настільки, щоб було видно і зрозуміло призначення даного вбрання для громадського життя, яке повинна носити жінка в суспільстві. З веління Всевишнього Аллаха:
يُدْنِينَ
«щоб вони опускали»
повинно здійснюватися опускання донизу (ірха). Це означає опускання країв верхнього одягу до землі у тому випадку, коли ступні ніг відкриті. Коли ж вони закриті шкарпетками або взуттям, тоді опускання країв верхнього одягу достатньо до ступнів ніг, але не коротше цього. Головне, щоб було здійснено значення слова «ірха».
Отже, жінці неприпустимо у громадському житті ходити у штанях з накидкою до колін, тобто накидкою, що не досягає довжини ступнів, прихованих, у свою чергу, шкарпетками. Це не відповідає шаріатському значенню сенсу джильбабу. Жінка не може виходити у громадське життя без джильбабу, який закривав би її нижній одяг і довжина якого опускалася б до ступнів ніг. Якщо ж вона не знаходить такого одягу, то не може виходити. Або вона повинна спитати у своєї сусідки відповідне вбрання згідно з хадісом, переданим Муслімом у «Сахіху» від Умму Атийї:
أَمَرَنَا رَسُولُ اللَّهِ، صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، أَنْ نُخْرِجَهُنَّ فِي الْفِطْرِ وَالْأَضْحَى، الْعَوَاِتقَ، وَالْحُيَّضَ، وَذَوَاتِ الْخُدُورِ، فَأَمَّا الْحَيَّضُ فَيَعْتَزِلْنَ الصَّلاَةَ، وَيَشْهَدْنَ الخَيْرَ، وَدَعْوَةَ الْمُسْلِمِينَ. قُلْتُ: يَا رَسُولَ اللهِ إِحْدَانَا لاَ يَكُونُ لَهَا جِلْبَابٌ، قَالَ: لِتُلْبِسْها أُخْتُهَا مِنْ جِلْبَابِهَا
«Посланець Аллаха ﷺ велів нам, щоб у день розговіння і в день жертвоприношення ми виводили одне одного з будинку: молодих дівчат, жінок, у яких почалися місячні кровотечі, а також дівчат, що знаходяться узаперті. Однак жінки, у яких почалися місячні кровотечі, стоячи осторонь від місця моління, брали участь у добрих починаннях і були присутні при зверненні мусульман з мольбою до Аллаха. Я сказала: «О Посланець Аллаха! Одна з нас не має джильбабу». Він ﷺ відповів: «Хай її сестра дасть їй зі свого джильбабу»».
Що ж стосується хімару (хустки), то це – покриваюча голову матерія, яка приховує волосся, шию і розріз грудей на сукні «аль-Джайб». Всевишній Аллах каже:
وَلْيَضْرِبْنَ بِخُمُرِهِنَّ عَلَىٰ جُيُوبِهِنَّ ۖ
«І хай прикривають своїми покривалами виріз на грудях» (24:31).
Тобто жінкам слід прикривати хустками свої шиї і груди, щоб приховати те, що залишилося неприкритим сорочкою або іншим нижнім одягом – область шиї і грудей.
— Що стосується табарруджу, то це – прикраси, які привертають увагу. Так, штані приховують аврат, але якщо поверх них не одягнуто джильбаб, тоді виникає табаррудж. Перука так само відноситься до табарруджу, тому що привертає увагу. А тому не дозволено носіння перуки у громадських місцях у відкритій формі, навіть якщо при цьому жінка була у джильбабі. Припустимо, якщо перука була повністю схована під хусткою таким чином, щоб перед стороннім поглядом нічого не проглядалося. Прикраса, навіть якщо вона прихована, але привертає погляд, буде вважатися табарруджем, як про це сказав Всевишній Аллах у відношенні браслетів на ногах, прихованих під сукнею, які при ходьбі видають звук. Якщо жінка вдарила об землю, і при цьому видається звук браслета, то це – табаррудж, навіть якщо він і прихований під одягом, оскільки через звук він став привертати увагу:
وَلا يَضْرِبْنَ بِأَرْجُلِهِنَّ لِيُعْلَمَ مَا يُخْفِينَ مِنْ زِينَتِهِنَّ
«І нехай вони не стучать своїми ногами, даючи знати про прикраси, які вони приховують» (24:31).
б) Що ж стосується того, чи відноситься перука до питання про подовження волосся, то насправді це не так. Перука не вважається подовженням волосся. Жінка, яка подовжує собі волосся, і та, яка їй надає подібну послугу, - займаються подовженням волосся, тобто до рідного волосся додається інше, щоб воно здавалося довгим і гарним. У тлумачних словниках арабської мови приводиться значення слова «васіля» (подовжуюча собі волосся) – Лісан аль-Араб: «Васіля з числа жінок – це ті, хто приєднує до свого волосся інше волосся». Дана дія є забороненою за будь-яких обставин, де б не знаходилася жінка, навіть у власному будинку. Підставою для цього слугує хадіс, який вивів Бухарі від Абу Хурайри (р.а.), від Пророка Аллаха ﷺ:
لَعَنَ اللَّهُ الْوَاصِلَةَ وَالْمُسْتَوْصِلَةَ ...
«Аллах прокляв ту, якій подовжують волосся, і ту, яка робить це».
Перукою же вважається волосся, яке одягається поверх волосся. І це вважається табарруджем, який неприпустимий для жінки в громадському житті, як і носіння штанів без належного джильбабу, що також вважається табарруджем. А табаррудж, як відомо, заборонений за Шаріатом.
Ґрунтуючись на викладеному вище, жінка може вдягти перуку перед чоловіком з міркувань краси (у межах особистого життя). Але неприпустимо, щоб носіння перуки відбувалося у громадському житті без хустки, яка приховувала б її повністю, адже поява жінки у громадському місці в перуці вважається табарруджем і забороненим вчинком.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта.
23 Рабі аль-авваль 1436 х.
14.01.2015 р.
Серія відповідей аміра Хізб ут-Тахрір шейха Ата ібн Халіля Абу ар-Рашти на питання відвідувачів його сторінки на Фейсбук «Відповідь фікхій»
