Адресовано аль-Васік’у Бі-насрі-Ллях (впевненому у допомозі Аллаха)
Питання:
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху. Мені б хотілося, щоб Ви відповіли на питання: чи може збільшуватися або зменшуватися? Також я хочу додати до цього ще одне питання, пов’язане з першим: чи відрізняється іман одного віруючого від іману іншого?
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху!
1. Віра – це рішуче переконання, яке відповідає реальній дійсності та має докази, а рішуче утвердження означає наявність міцного переконання, яке не несе в собі жодного сумніву та коливань. Це лексичне значення слова «віра» (або рішучого переконання). Відповідність реальній дійсності означає, що факти, які сприймаються, відповідають і не суперечать вірі, і те, що твердження є рішучим та відповідає реальній дійсності, ґрунтуючись на правильних доказах незалежно від того, є ці докази раціональними або вони передаються: раціональні докази, досягнуті у результаті раціонального дослідження відчутної реальності, наприклад, дослідження відчутних творінь для використання їх у якості доказів існування їх Творця, Всевишнього Аллаха, або дослідження слів Аллаха – Корану – для обґрунтування того, що Коран є словом Всемогутнього Аллаха, а не словом людини, а потім – для обґрунтування того, що Мухаммад ﷺ прийшов до нас з цим словом Аллаха, що він – Посланець Аллаха ﷺ; докази, що передаються, тобто які передаються категоричним шляхом від Всевишнього Аллаха у священній книзі Коран, або Його Посланцем ﷺ у достовірних хадісах, наприклад, віра в янголів, книги, пророків, день суду, а також віра в долю та те, що усе визначено наперед, що надходять – як гарне, так і погане – від Всевишнього Аллаха.
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا آمِنُوا بِاللَّهِ وَرَسُولِهِ وَالْكِتَابِ الَّذِي نَزَّلَ عَلَى رَسُولِهِ وَالْكِتَابِ الَّذِي أَنْزَلَ مِنْ قَبْلُ وَمَنْ يَكْفُرْ بِاللَّهِ وَمَلائِكَتِهِ وَكُتُبِهِ وَرُسُلِهِ وَالْيَوْمِ الآخِرِ فَقَدْ ضَلَّ ضَلالا بَعِيدًا ١٣٦
«О ті, які увірували! Віруйте в Аллаха, Його Посланця та Писання, яке Він послав Своєму Посланцю, і Писання, яке Він послав раніше. А хто не увірував в Аллаха, Його янголів, Його Писання, Його посланців та Останній день, той впав у глибоку оману» (04:136).
У хадісі, переданому від Мусліма, Абдуллах ібн Умар розповідає: «Розповів мені мій батько Умар ібн аль-Хаттаб: «(Одного разу) коли ми перебували у товаристві Посланця Аллаха ﷺ, до нас неочікувано підійшов якийсь чоловік у сліпуче білому одязі з синяво-чорним волоссям…і сказав: «О Мухаммад…а тепер розкажи мені про віру». (Посланець Аллаха ﷺ) сказав: «(Суть віри полягає у тому,) щоб ти вірив в Аллаха, у Його янголів, Його Писання, у Його посланців та в Останній день, а (також у тому, щоб) вірував ти у те, що як гарне, так і погане було визначено наперед…». Потім (Посланець Аллаха ﷺ) спитав мене: «О Умар, чи відомо тобі, хто ставив ці питання?». Я сказав: «Аллах і Посланець Його знають про це краще». (Тоді) він сказав: «Воістину, це – Джабріїл, який прийшов до вас, щоб навчити вас вашої релігії!»»». Цей хадіс передали Ахмад і Муслім.
2. Це і є віра, яка (у цьому сенсі) є протилежністю невір’я, і невіруючий, безумовно, є кяфіром. Не буває напів-віруючого або напів-невіруючого.
Всевишній каже про віру та невір’я:
إِنَّ اللَّهَ لا يَسْتَحْيِي أَنْ يَضْرِبَ مَثَلا مَا بَعُوضَةً فَمَا فَوْقَهَا فَأَمَّا الَّذِينَ آمَنُوا فَيَعْلَمُونَ أَنَّهُ الْحَقُّ مِنْ رَبِّهِمْ وَأَمَّا الَّذِينَ كَفَرُوا فَيَقُولُونَ مَاذَا أَرَادَ اللَّهُ بِهَذَا مَثَلا
«Воістину, Аллах не соромиться приводити притчі про комара або про те, що більше нього. Ті, які увірували, знають, що це – істина від їх Господа. Ті ж, які не увірували, кажуть: «Чого хотів Аллах, коли приводив цю притчу?...»» (02:26).
Також Він каже:
إِنَّ الَّذِينَ اشْتَرَوُا الْكُفْرَ بِالإيمَانِ لَنْ يَضُرُّوا اللَّهَ شَيْئًا وَلَهُمْ عَذَابٌ أَلِيمٌ ١٧٧
«Ті, які купили невір’я за віру, не заподіють жодної шкоди Аллаху, і для них приготовані болісні страждання» (03:177).
Також Всевишній Аллах каже:
وَلَكِنِ اخْتَلَفُوا فَمِنْهُمْ مَنْ آمَنَ وَمِنْهُمْ مَنْ كَفَرَ
«…Однак вони розійшлися у думках: одні з них увірували, а інші не увірували…» (02:253).
3. Віра у цьому сенсі, про який ми казали (рішуче твердження, яке відповідає реальній дійсності і має докази), не збільшується та не зменшується, тому що це – рішуче твердження, яке повинно бути лише повним. Не може бути віри на 90%, а потім вона збільшується до 95% (або до 100%), як і не може бути, щоб віра у 100% зменшилася до 95% (або 90%), тому що це пониження означає, що твердження не рішуче, у ньому є сумніви та коливання, і тоді це не буде вірою, а буде невір’ям.
4. Для більшої зрозумілості питання, ми кажемо:
«Збільшення» та «зменшення» є загальними словами в арабській мові, вони означають незначне збільшення або зменшення, тобто зміна у розмірі, обсязі і форматі, а також використовуються у сенсі сили та слабкості, і лише каріна (контекст) визначає, який сенс під ними мається на увазі. А якщо слова «збільшення» та «зменшення» використовувати щодо віри (іману), то ці слова використовуватимуться зі значенням «сильний» і «слабкий», тому що рішуче твердження не може бути «трохи більше» або «трохи менше», і саме так розуміються наступні аяти:
الَّذِينَ قَالَ لَهُمُ النَّاسُ إِنَّ النَّاسَ قَدْ جَمَعُوا لَكُمْ فَاخْشَوْهُمْ فَزَادَهُمْ إِيمَانًا وَقَالُوا حَسْبُنَا اللَّهُ وَنِعْمَ الْوَكِيلُ ١٧٣
«Люди сказали їм: «Народ зібрався проти вас. Побійтеся ж їх». Однак це лише збільшило їх віру, і вони сказали: «Нам достатньо Аллаха, і який чудовий цей Опікун та Охоронець!»» (03:173),
إِنَّمَا الْمُؤْمِنُونَ الَّذِينَ إِذَا ذُكِرَ اللَّهُ وَجِلَتْ قُلُوبُهُمْ وَإِذَا تُلِيَتْ عَلَيْهِمْ آيَاتُهُ زَادَتْهُمْ إِيمَانًا وَعَلَى رَبِّهِمْ يَتَوَكَّلُونَ ٢
«Віруючими є лише ті, серця яких відчувають страх при згадці Аллаха, віра яких посилюється, коли їм читають Його аяти, які сподіваються на свого Господа» (08:02),
وَلَمَّا رَأَى الْمُؤْمِنُونَ الأحْزَابَ قَالُوا هَذَا مَا وَعَدَنَا اللَّهُ وَرَسُولُهُ وَصَدَقَ اللَّهُ وَرَسُولُهُ وَمَا زَادَهُمْ إِلا إِيمَانًا وَتَسْلِيمًا ٢٢
«Коли віруючі побачили союзників, вони сказали: «Це те, що обіцяли нам Аллах і Його Посланець. Аллах і Його Посланець сказали правду». Це тільки збільшило в них віру та покірність» (33:22).
Це означає, що віра мусульман зміцнилася, посилилася, стала ще сильнішою у зв’язку з цими подіями, про які Всевишній Аллах розповідає у попередніх аятах. Іншими словами, іман (віра) збільшується та зменшується у покорі, у смиренні перед законами Шаріату через богобоязливість, і у джихаді на Його шляху. Справа в тому, що віра у тому сенсі, який ми вже пояснили – рішуче твердження, яке відповідає реальній дійсності і має докази, - не може трохи збільшуватися або трохи зменшуватися, адже інакше це не буде рішучим твердженням, а буде нерішучим та сумнівним. А у такому разі ця «віра» стане невір’ям.
Варто зазначити, що у слова «іман», коли воно використовується без каріни, сенс саме той, який ми згадали вище, а коли воно використовується у іншому сенсі, то його сенс визначається використовуваною каріною, наприклад:
وَمَا كَانَ اللَّهُ لِيُضِيعَ إِيمَانَكُمْ
«…Аллах ніколи не дасть пропасти вашій вірі…» (02:143).
Тут слово «віра» означає ваші молитви, тому що після того, як змінилася кибла мусульман, був посланий аят:
وَمَا جَعَلْنَا الْقِبْلَةَ الَّتِي كُنْتَ عَلَيْهَا إِلا لِنَعْلَمَ مَنْ يَتَّبِعُ الرَّسُولَ مِمَّنْ يَنْقَلِبُ عَلَى عَقِبَيْهِ وَإِنْ كَانَتْ لَكَبِيرَةً إِلا عَلَى الَّذِينَ هَدَى اللَّهُ وَمَا كَانَ اللَّهُ لِيُضِيعَ إِيمَانَكُمْ إِنَّ اللَّهَ بِالنَّاسِ لَرَءُوفٌ رَحِيمٌ ١٤٣
«…Ми призначили киблу, до якої ти повертався обличчям раніше, лише для того, щоб відрізнити тих, хто піде за Посланцем, від тих, хто повертається назад. Це виявилося тяжко для всіх, окрім тих, кого Аллах повів прямим шляхом. Аллах ніколи не дасть пропасти вашій вірі. Воістину, Аллах милосердний до людей» (02:143).
Аят був ниспосланий для того, щоб заспокоїти мусульман та запевнити їх, що їх попередні молитви, які вони здійснювали у бік першої кибли, є правильними, прийнятими, і за них вони отримають винагороду. Або, наприклад, хадіс Посланця Аллаха ﷺ, який приводить ан-Насаї від Абу Хурайри: «Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Віра (іман) має сімдесят з лишком гілок, найкраща з них – це слова «Ля іляха ілля-Ллах» (Немає жодного божества, гідного поклоніння, окрім Аллаха), а найменша гілка – це прибирання з дороги всього, що заважає людям, і сором’язливість – це також одна з гілок Віри»».
Усім відомо, що не прибирання з дороги всього, що заважає людям, не робить людину невіруючою, тому слово «віра» тут означає покору Аллаху загалом.
Ми прохаємо Аллаха, щоб Він заспокоїв наші серця вірою, щоб ми дотримувалися у наших словах та наших справах законів Ісламу. Ми прохаємо Його, щоб Він об’єднав нас у наступному житті з тими, хто перебуває у числі тих, кого облагодіяв Аллах: з пророками, праведниками, загиблими у битві за віру за доброчесними мужами. І які чудові вони як товариші!
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
Шаъбан 1434
27.06.2013
Серія відповідей аміра Хізб ут-Тахрір, Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, на питання відвідувачів його сторінки у «Facebook»
