З ім’ям Аллаха Милостивого, Милосердного!
Питання:
Мир Вам, милість Аллаха і Його благословення!
Є два питання, якщо дозволите, і хай Аллах Вам допоможе…
1. У книзі «Ісламська особистість», 3-й том, на стор. 82 говориться наступне: «Хадіс мутаватір є категоричним, який утверджено передається від Пророка ﷺ. Цей хадіс надає однозначне знання, і згідно з ним необхідно вести свої справи в усьому, усе одно, будь це сунна, що передається словами, справами або мовчанням. До числа сунни мутаватір, яка передається словами, відносяться слова Посланця Аллаха ﷺ:
مَن كَذَب عليّ متعمداً فليتبوأ مقعده من النار
«Хто свідомо оббрехав мене, той нехай приготується посісти своє місце у пеклі»».
До числа сунни мутаватір, переданої вчинком, відносяться п’ятикратні намази, кількість ракятів, а також те, що передано щодо способу здійснення намазу, тримання посту і виконання хаджу.
Питання щодо сунни мутаватір, переданої вчинком. Якою є вона? Чи вона є категоричним повідомленням про вчинок Посланця Аллаха ﷺ? Або ж вона є категоричним видом вчинків, які робили люди з покоління в покоління, починаючи від часів Посланця Аллаха ﷺ аж до наших днів?
Деякі дослідники вивели з так званих «категоричних вчинків» і «категоричних наслідувань» розділ всередині теми про мутаватір. Наприклад, шейх Шаббір Ахмад аль-Усманій у передмові до своєї книги «Фатх аль-Мульхам» на стор. 18 говорить: «Третя частина: категоричність у вчинках і категоричність у наслідуванні. Це означає вчинки, які необхідно виконувати в усі віки, починаючи з часів Пророка ﷺ аж до наших днів, які виконує безліч людей, і неможливо, щоб вони зібралися до цього, щоб узгодити свої дії на брехні та помилковості. До цього відноситься використання сиваку при вуду, яке є сунною. Віра у те, що це (використання сиваку при вуду) є сунною, є обов’язковою (фард), тому що ця сунна – мутаватір, передана вчинком, і заперечення цього є невір’ям (куфр)… До цього ж відноситься п’ятикратний намаз, тому що як мусульмани, так і немусульмани – жоден не має сумнівів у тому, що Пророк ﷺ проводив намаз разом зі своїми сподвижниками щодня і щоночі у встановлений для цих намазів час. Так само, як і він ﷺ, ці намази проводили і послідовники його релігії щодня. Сьогодні ніхто не має сумнівів у тому, що жителі Сінду (південносх. Пакистан) проводять свої намази так само, як і жителі Андалусії (Іспанії), що жителі Вірменії проводять свої намази так само, як і жителі Ємену…».
Хіба це і те, що ми називаємо «сунна мутаватір, передана вчинком», є одним і тим самим? Або ж це різні речі? І якщо це різні речі, то чи повинні ми їх сприймати так, як їх називають «категоричний вчинок»?
2. Дослідники з числа знавців хадісів, такі як Ібн Хаджр, ан-Нававі, ас-Суюті та інші, розділили прийнятні хадіси на «достовірні (сахіх) за своєю суттю» та «достовірні від іншого», на «гарні (хасан) за своєю суттю» та «гарні від іншого», у той час як ми обмежуємося тим, що приводиться у книгах «Ісламська особистість», том 1-й та 3-й, у визначенні того, що таке «сахіх» та «хасан». Чи є це тільки відмінністю у термінології при тому, що є згода у розумінні сенсів або назв? Або ж є відмінність і у розумінні сенсів? Благослови вас Аллах.
Відповідь:
І Вам мир, милість Аллаха і Його благословення.
1. Сунна мутаватір, однаково виражена вона словом, вчинком або утвердженням слова або вчинку, не може бути мутаватір, якщо вона не дійшла від Посланця Аллаха ﷺ категоричним шляхом. Висловлювання про те, що вчинки стають мутаватір, якщо їх робили усі люди у часи Посланця Аллаха ﷺ, усі у часи табіїнів та табі табіїнів без того, щоб вони мали категоричне підтвердження того, що так чинив Посланець Аллаха ﷺ (або утверджував ці вчинки), є неправильним. Вчинок не може бути мутаватір, якщо він не був утверджений Посланцем Аллаха ﷺ з наявністю на те категоричного ланцюжку передавачів, які підтвердили, що Посланець Аллаха ﷺ так чинив або утвердив цей вчинок.
Ті, хто так заявляє, говорять за припущенням. Доказом цьому є те, що вони згадали про п’ять обов’язкових намазів, і це утверджене від категоричного ланцюжку передавачів від Посланця Аллаха ﷺ, а про сівак же говориться у достовірних (сахіх) хадісах від Посланця Аллаха ﷺ. Закон категоричності цих хадісів спирається на ланцюжок передавачів у них. Таким чином, якщо вони дійшли до нас за категоричним ланцюжком передавачів, то хадіси стають категоричними (мутаватір), а якщо дійшли до нас за ланцюжком одного передавача, то хадіс не стає категоричним (мутаватір). Це означає, що питання впирається у ланцюжок передавачів від Посланця Аллаха ﷺ.
Що ж стосується їх слів про те, що п’ятиразовий намаз роблять у Синді, в Андалусії, у Ємені, у Вірменії, і немає суперечностей у тому, що цих намазів п’ять…то усі ці аспекти не роблять ці п’ять намазів мутаватіром, а робить їх таким те, що передано від Посланця Аллаха ﷺ ланцюжком мутаватір…Саме категоричність ланцюжку передавачів від Посланця Аллаха ﷺ робить їх мутаватіром.
Таким чином, категоричність спирається на ланцюжок передавачів. Якщо ланцюжок був мутаватір, то придбавається категоричність, а якщо ланцюжок передавачів був не мутаватір, тоді ланцюжок досліджується, і з хадісом роблять відповідним чином. Як я і сказав вище, їх заява – припущення, тому що вони не у змозі згадати жодного прикладу, який би не був утверджений від Посланця Аллаха ﷺ, але був би утверджений і категоричний від вчинків мусульман.
2. «Достовірні (сахіх) за своєю суттю» та «достовірні від іншого», «гарні (хасан) за своєю суттю» та «гарні від іншого»…Це питання потребує уроків з дослідження. Я поясню його без заглиблень у різні точки зору.
Достовірним (сахіх) хадісом є той, який переданий від Посланця Аллаха ﷺ ланцюжком справедливих передавачів, з витримкою точності достовірності, у якій немає слабкості та неправильності. Цей хадіс є достовірним, або, як кажуть, «достовірним (сахіх) за своєю суттю». Його степінь відрізняється цими якостями, на підставі чого були зібрані книги, такі як «Сахіх» Бухарі, Мусліма, їх умови тощо.
Якщо було виявлено слабкість у точності передачі з наявністю умов, виставлених для хадісів категорії «сахіх», то хадіс вважається «гарним (хасан) за своєю суттю».
Якщо були виявлені інші якості, що підтверджують цей хадіс, то збільшується його достовірність, і він називається «достовірний (сахіх) від іншого».
Якщо ланцюжок передавачів не відповідає умовам «сахіх» та «хасан», то хадіс визначається у категорію слабких (даїф) хадісів.
Якщо знаходяться інші слабкі ріваяти (версії) цього ж хадісу, то на такий хадіс дехто каже, що він «гарний (хасан) від іншого».
Ми ж не вважаємо, що слабкий хадіс разом зі слабким і ще одним слабким утворюють гарний (хасан)…навпаки, ми вважаємо, що він так само залишається слабким.
Такої категорії, як «гарний (хасан) від іншого», не було у перші часи у науці про хадіси. Першим, хто використав цю назву, як кажуть деякі джерела, був імам Байхакій у своїх книгах, хай помилує його Аллах.
Серед вчених є ті, хто погодився з використанням категорії «гарний (хасан) від іншого», тобто з посиленням слабкого хадісу слабким хадісом, і є ті, хто не погодився з цим і порахував, що даний хадіс усе одно залишається слабким, і ця друга думка обрана нами, як вже було сказано вище.
Це не встановлює іншу класифікацію хадісів, ніж та, про яку вже сказано у наших книгах, тому що хадіс, про який кажуть «гарний (хасан) від іншого», є слабким у ланцюжку передавачів, і, таким чином, «гарний (хасан) від іншого» не є новим видом хадісів.
Ваш брат Ата ібн Халиль Абу ар-Рашта
Відповідь узято зі сторінки аміра у Фейсбук.
26 Шавваля 1436 р.х.
11.08.2015 р.
Серія відповідей шейха вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір на питання, поставлені йому на його сторінці у Фейсбуку «Фікх»
