Продаж золота

Суть питання у наступному:

Золото, що продається у вигляді прикраси, має пробу 18 карат, а не 24 карати…

Проба у 24 карати – це чисте золото, де відсоток вмісту золота у сплаві досягає 99,9%, і з нього важко зробити виріб. Однак проба у 18 карат – це сплав, у якому вміст золота складає 75%, а інше – метал, такий як мідь або залізо, що дозволяє робити з такого золота виріб. Навіть стає можливим фарбувати золото у залежності від металевої добавки. Потім, під час продажу такої прикраси, ювелір додає вартість роботи поверх вартості ваги золота у виборі.

Чи вважається прикраса у даному положенні товаром, як і будь який інший товар, у якому присутнє золото, і тоді його дозволено продавати у розстрочку та у борг? Або ж товар не припиняє залишатися золотом навіть за змісту золота у ньому ¾ або 75% від загальної маси, і при цьому на нього розповсюджуються закони про золото?

Питання наступне: коли ювелір продає прикрасу, наприклад браслет, у якому невеликий шматочок – застібка, наприклад, не є золотом, це може бути платина, цирконій тощо, усе це зважується разом та оцінюється за ціною золота, тобто увесь виріб продається як золото. Чи правильно це, якщо це дуже маленька частина виробу? Або ж необхідно вирахувати вартість цієї деталі з усього виробу? Або ж слід її порахувати як плату за виконану ювеліром роботу? Чи інакше, як Ви вважаєте?

Хай благословить Вас Аллах і винагородить, і пробачте нас за те, що ми відволікаємо Вас…

Відповідь:

Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху!

Перш ніж почати відповідати, я хотів би звернути Вашу увагу на закони (ахками) обміну товарів, які відносяться до категорії лихварських (ріба), - у цих законах не розглядається перевага одного товару над іншим…Ці лихварські категорії перелічені у хадісі, виведеному ан-Насаїй від Убади ібн ас-Саміта, де Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Обмінюйте золото на золото, срібло на срібло, фініки на фініки, жито на жито, сіль на сіль, ячмінь на ячмінь у рівних кількостях на готівкою. Якщо ж товари відрізняються, то купуйте та продавайте як побажаєте за згоди кожної зі сторін».

Таким чином, якщо людина продає якийсь товар з цих перелічених категорій за товар з його ж роду (тобто золото за золото або жито за жито), то необхідно здійснювати угоду один до одного, як би не відрізнялася якість товару. Так, не дозволяється обмінювати 1 кг фініків гарної якості на 2 кг фініків поганої якості, або обмінювати мішок чистого якісного жита на два мішки брудного жита низького сорту. Так само – і з сіллю, ячменем, зі сріблом та золотом. Тобто не дозволяється обмінювати (або продавати) злиток чистого золота на півтора злитки золота з примішками, окрім як один до одного, тобто у рівній вазі.

Це – окремі закони обміну, які відрізняються від інших операцій із золотом. Наприклад, у виплаті закяту враховується лише чисте золото та срібло, тобто закят зі злитку чистого золота 24 проби буде за вагою відрізнятися від закяту зі злитку золота 18 проби, оскільки враховується лише вага чистого золота у відповідності до нісабу (встановлений Шаріатом розмір майна, з якого необхідно виплачувати закят). Так, нісаб чистого золота 24 проби буде рівний 85 г, а нісаб золота 18 проби буде трохи більше, оскільки золото має примішки у співвідношенні 3:1, тобто у золотому злитку 18 проби чистого золота 24 проби ¾ від маси всього злитку. Таким чином, нісаб складатиме початкову вагу і ще третину, тобто 113,33 грами. Звідси виходить, що той, хто володіє 85 г чистого золота 24 проби, володіє нісабом, і по спливанню року він повинен буде виплатити закят у розмірі 2,5% від загальної ваги. Однак той, хто володіє 85 г золота 18 проби, - не рахується, що він володіє нісабом, оскільки нісаб золота 18 проби складає 113,33 г, і лише після цього по спливанню року людина повинна буде виплатити закят у розмірі 2,5% від загальної ваги золота. Таким чином, стає очевидним, що у виплаті закяту значення має лише вага чистого золота.

Однак, що стосується обміну, то тут присутні окремі закони…І яким би не був клас товару з лихварської категорії (чистий або брудний, гарний або поганий, з примішками або без), обмін його необхідно здійснювати один до одного, допоки угода здійснюється на товар його ж роду. Однак це матиме місце за умови, що чистий товар та примішки змішані між собою, тобто не є окремими частинами, а також що золота у виробі більше – це враховується для того, щоб товар називався золотом.

Доказом для цього є те, що передав Абу Саїд, який сказав: «Якось Білял приніс фініки сорту «Барні» (прим.: фінік найкращого сорту, мав жовтий колір та округлу форму). Тоді Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Звідки у нас це?», – на що Білял відповів: «Фініки, які були у нас, поганої якості. А тому я продав два са (міра сипких тіл) нашого поганого фініку за один са цього, щоб пригостити Пророка». Тоді Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Ох! Ох! Це і є ріба (лихварство). Не роби так! Якщо ти бажаєш купити фініків, то продай свої фініки однією угодою і придбай інші іншою угодою»», – вивів Муслім. Також передається від Абу Саїда та Абу Хурайри (р.а.), що Посланець ﷺ використовував одну людину для ведення справ (тобто той був валієм) у Хайбарі, звідки він приніс південні фініки сорту «Джаніб» (високої якості), і тоді Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Усі фініки Хайбара такої якості?». Він відповів: «Ні, клянусь Аллахом, о Посланець Аллаха! Ми купуємо 1 са (міра ваги) цього сорту фініків за 2 са іншого сорту, або 2 са цього сорту за 3 са іншого». Тоді Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Не робіть цього. Продавай свої фініки за дірхами, а потім купуй південні фініки (джаніб) за дірхами», – муттафакун алейх. Цей хукм розповсюджується і на інші види лихварських товарів. Приводиться у книзі «Економічна система Ісламу» на стор. 128 наступне: «Не дозволяється купувати один нормальний динар за два підроблених динари. Однак можна купити один нормальний динар за срібні дирхами, а потім купити за дирхами два підроблених динари, однаково чи купила людина їх у того самого, хто продав їй, або у іншого. Передає Абу Саїд: «Білял приніс Пророку ﷺ якісні фініки, і Посланець Аллаха ﷺ спитав його, звідки він узяв ці фініки. Білял відповів: «Наші фініки зіпсувалися, і я продав їх по два са за один, для того, щоб пригостити Пророка». У відповідь на це Посланець ﷺ сказав: «Саме це і є лихварство, не роби так. Коли забажаєш придбати фініки, продай свої іншим чином, а потім купи те, що хочеш»», – передає Муслім. Також передають Абу Саїд та Абу Хурайра, що Посланець Аллаха ﷺ призначив деяку людину адміністратором у регіоні Хайбар. Одного разу він приніс південні фініки, і Посланець Аллаха ﷺ спитав його: «Чи усі фініки Хайбара такі?». Людина відповіла: «Ні. Клянусь Аллахом, Посланцю Аллаха, ми беремо їх по два са за один, або три са за два». У відповідь на це Посланець ﷺ сказав: «Не роби так. Продай свої фініки і за отримані дірхами купуй ці південні фініки (джаніб)»».

Звідси стає очевидним, що усі обмінні операції товарів з категорії лихварських (ріба) можуть відбуватися лише у співвідношенні один до одного, як би не відрізнялася якість обмінюваного товару, допоки товар носить одну з назв, приведених у хадісі, будь то золото на золото, срібло на срібло, жито на жито, фініки на фініки або сіль на сіль.

Отже, відповіддю на Ваше питання буде наступне:

1 – прикраси зі срібла або золота, якої б проби вони не були – в операціях обміну товару на його ж вид необхідно дотримуватися ваги один до одного. Так наприклад, продаж золотої монети часів Харуна ар-Рашида за браслет або інше, будь то золото 21-ї проби або 18-ї, необхідно дотримуватися ваги один до одного, і взагалі не дозволено надбавку ані у вазі виробу, ані у вигляді доплати. Виходом з подібної ситуації буде (якщо одна зі сторін не бажає обмінюватися один до одного за вагою) продаж золота (лом) за гроші, а потім купівля за гроші браслету, ланцюжку тощо.

2 – За купівлі браслету, у якому невеликий шматочок, як застібка наприклад, не є золотом і не є частиною сплаву золотого виробу, і його можна відокремити від золота – у такому випадку золото зважується окремо і продається за товар його ж роду один до одного, а не золота частина виробу – застібка – продається за іншою обумовленою ціною. Це усе відбувається у випадку продажу золотого браслету за золото.

Однак якщо покупець бажає придбати виріб (браслет), у якому є шматочок не з золота (застібка), за гроші, то Ви можете продати цей виріб за будь-якою узгодженою ціною. І навіть якщо Ви зважите увесь виріб цілком та продасте за узгоджену з покупцем суму, то у цьому немає нічого поганого, оскільки операція купівлі-продажу проходить не золото на золото, а золото (тобто виріб – браслет) на паперові гроші.

Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта.

15 шавваля 1436х.
31.07.2015

Серія відповідей аміра Хізб ут-Тахрір Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти на питання відвідувачів його сторінки у «Фейсбук»