Питання:
Zdig For'Allah: Шановний шейху, ассаламу алейкум ва рахматуллахі ва баракатух! У мене до Вас питання з приводу ведення торгівлі у компанії з мережевого маркетингу. Хай береже Вас Аллах для перемоги ісламського заклику.
Houssem Eddine: Ассаламу алейкум ва рахматуллахі ва баракатух. Я б хотів поставити Вам питання з приводу шаріатського рішення щодо компанії «Q-NET», яка займається мережевим маркетингом. Торгівля, що проводиться цією компанією, здійснюється через продаж продукції мережевим шляхом. І якщо працівнику вдасться збільшити кількість торговельних агентів, то, відповідно, збільшується і його матеріальна винагорода. Іншими словами, з кожним збільшенням торговельних агентів збільшується його комісійна плата. І це відбувається незважаючи на те, що він не докладав жодних зусиль у торгівлі. Наприклад, працівник під номером 100 веде торгівлю, а засновник компанії отримує матеріальну винагороду, незважаючи на те, що він не доклав жодних зусиль, а отримав це майно тільки через те, що є стороною або засновником даної торговельної компанії. Прошу Вас дати ясність у цьому питанні, особливо якщо врахувати, що подібна торгівля швидко поширюється у великих містах ісламських земель, у тому числі і арабських.
Відповідь: Ва алейкум ассалам ва рахматуллахі ва баракатух!
Ваші питання стосуються однієї теми, навіть якщо Ви не вдавалися у подробиці. У дійсності, цей вид торгівлі поширився у даний час. До мене надійшло безліч питань з різних куточків світу. Я згадаю деякі запитання, що надійшли з Південно-Східної та Центральної Азії, для повної ясності картини, а потім дам відповідь щодо цього виду торгівлі:
1 – Питання з Південно-Східної Азії:
Торгова компанія, яка займається продажем продукції, що відноситься до здоров'я, взаємодіє зі своїми клієнтами таким чином:
Якщо клієнт купує у них продукцію, він отримує право отримувати комісійну плату (матеріальну винагороду) за двох клієнтів, яких він приведе у компанію. І ці два клієнти, які прийшли за рекомендацією або разом з попереднім покупцем, завдяки своїй покупці товару у компанії отримують право на отримання комісійної плати (матеріальної винагороди) за приведених ними ще двох клієнтів на додаток до того, що перший (попередній до них покупець) отримує додаткову матеріальну плату (матеріальну винагороду) за чотирьох покупців, які прийшли за рекомендацією або разом з двома покупцями, яких привів перший покупець. І так далі. Чи дозволяється це за Шаріатом?
2 – Питання з Середньої Азії:
Компанія «QNET» проводить свою торговельну діяльність у нашому регіоні наступним чином:
Мережа «Q-NET» має свою продукцію... Для бажаючих торгувати її продукцією вона ставить умову, щоб він купив що-небудь з її продукції. Покупець отримує право залучати інших до купівлі цієї продукції в обмін на комісійну плату з тих, кого вони приведуть. Якщо йому вдасться залучити шістьох покупців, то компанія виплачує йому 250 доларів. Далі процес безперервно йде один за одним. Наприклад, перший покупець залучає двох людей, щоб вони купили продукцію компанії, потім кожен з цих двох привертає ще по два покупці. Разом, виходить шість покупців. Тоді перший покупець отримує 250 доларів, а два наступних покупця нічого не отримують, поки кожен з них не призведе шість покупців. І якщо їм вдасться привести по шість покупців, то кожен з цих двох покупців отримує по 250 доларів, а перший покупець отримує 500 доларів на тій підставі, що всі наступні покупці є його прихильниками в купівлі продукції компанії.
І якщо покупець забажає продати продукцію компанії, то отримує за це прибуток. Адже це є стимулом купівлі продукції компанії, тобто прагнення отримати прибуток, а зовсім не просто купівля її продукції, оскільки цінність продукції не варта десятої частини тієї вартості, яку компанія встановила для неї.
Але якщо покупець не зміг продати продукцію, тобто знайти покупців, готових купити у компанії, то продукція, яку він купив, залишається в нього за тією високою ціною, яку він виплатив, не беручи у компанії жодної суми. Такий принцип взаємодії приводить зрештою до позбавлення тих покупців, які не мають можливості залучити інших або тих, хто лишається у кінці ланцюжку покупців. У нашому регіоні (Середньої Азії) багато хто приймає участь у такій торгівлі. Чи дозволяється така торговельна операція?
Як видно, суть теми у всіх питаннях - одна, незважаючи на кількість покупців, з яких перший покупець, а точніше - маклер, - бере комісійну плату. Як у Південно-Східній, так і в Середній Азії реальність - одна, як це простежується у Ваших питаннях. І тому відповідь буде одна. Але в силу того, що питання з Середньої Азії більш розкрите, я буду робити акцент на ньому у своїй відповіді:
Після дослідження реальності компанії «QNET» і різних способів її взаємодії, а також інших компаній мережевого маркетингу, можна сказати, що ця компанія взаємодіє з покупцями, які приводять їй нових покупців (клієнтів), і дає їм комісійну плату відповідно до певних умов. Іншими словами, вони є маклерами в компанії, знаходять покупців і беруть з них комісійну плату. Якщо уважно проаналізувати реальність, то стає ясно наступне:
1 - Такі компанії практикують дану мережу продажу (мережевий маркетинг) з різноманітних товарів і ставлять умови продавцям її продукції, щоб вони купили що-небудь з її продукції. Після цього компанія надає їм право приводити клієнтів в обмін на комісійну плату, тобто робить їх маклерами (торговими агентами) компанії, знаходити їй покупців і отримувати за них комісійну плату. Причому компанія не дає комісійних, поки покупець не призведе шість покупців згідно з питанням, поставленим з Середньої Азії, або двох згідно з питанням з іншого регіону, тобто згідно з програмою компанії, яку вона прийняла для цієї мети.
Іншими словами, перший покупець бере комісійну плату за двох або шістьох наступних покупців, яких він привів у компанію. Додатково до цього, він бере комісійну плату за тих покупців, які приводяться наступними по його лінії покупцями.
Робота з продажу товару продовжується у вигляді послідовної плати за маклерство за мережевою схемою продажу.
2 - Даний вид торговельних операцій суперечить Шаріату з наступних причин:
а) Компанія ставить продавцеві її продукції (маклеру) умову обов'язкової купівлі, щоб отримати право на роботу в ній у якості маклера (торговельного агента), тобто знаходити для неї клієнтів і отримувати за них комісійну плату, так само отримує він комісійну плату після приведення шістьох або двох покупців.
Це означає, що договір купівлі-продажу і договір на маклерство (роботу в якості торгового агента) влаштовані в одному договорі, тобто дві угоди знаходяться в одній угоді. Кожен з цих договорів прив'язаний до іншого, тобто вони обидва обумовлені один з одним, а це є харамом (забороненим за Ісламом). Вивів Ахмад від Абдуррахмана ібн Абдуллаха ібн Масуда від свого батька, що «Посланець Аллаха ﷺ заборонив укладати дві угоди в одній угоді». Не можна говорити: «Якщо ти продаси мені, я візьму в тебе в оренду, або стану твоїм маклером (торговельним агентом), або придбаю у тебе щось», - тощо. Саме ця реальність, як я розумію, є предметом питання. Купівля-продаж і маклерство в одному договорі, тобто обов'язкова купівля у компанії є умовою для роботи маклером (торговельним агентом), а точніше - для продажу продукції компанії за отримання комісійної плати з покупців, приведених в компанію.
б) маклерство - це договір між продавцем і тим, хто приводить йому покупців. Комісійна плата за маклерство у даному договорі передбачається за тих двох, кого маклер приводить в компанію, а не за тих, кого приводять інші, окрім цього маклера, люди. У вищезгаданій операції компанії маклер (маклер) отримує комісійну платню як за тих клієнтів, яких він приводить сам, так і за тих клієнтів, яких приводять інші, окрім нього. Таке положення суперечить договору про маклерство.
в) Ціна купівлі у компанії містить у собі надмірне обрахування, навіть якщо покупець знає про це. Проте, саме положення несе в собі обман внаслідок «заплутаних» способів, що використовуються з боку компанії у просуванні своєї діяльності. Так, вони змушують покупця оплатити завищену ціну продукції компанії, яка не відповідає навіть звичайній частині реальної її вартості. Це проходить тільки через багатообіцяльне «світле майбутнє», яке компанія обіцяє покупцю. Адже, за її словами, він отримує можливість реалізовувати продукцію компанії в обмін на комісійну плату за тих покупців, яких він приведе в компанію, а також за тих покупців, які були приведені тими, кого він привів спочатку.
І коли покупець виявляється нездатним привести інших покупців, тобто знайти клієнтів, особливо якщо це стосується тих, хто знаходиться в кінці ланцюжка покупців, то обман осягає його, а сам він несе збитки за ту велику ціну, яку він оплатив за продукцію, яка не варта й однієї десятої частини тієї суми, яку він заплатив . Обман і обрахування є харамом (забороненими за Ісламом). Посланець Аллаха ﷺ казав: «Хто обдурює, той перебуватиме у полум'ї ...» (вивів Бухарі від Ібн Абу Авфа). Також Посланець Аллаха ﷺ сказав людині, яка вдавалася до обману під час торгівлі (за купівлі-продажу): «Якщо ти займаєшся купівлею-продажем, то не обманюй (надмірно прикрашаючи товар)». Своїм текстом і змістом ці хадіси вказують на заборону обману під час торгівлі.
Таким чином, дана операція є недозволеною за Шаріатом.
Висновок:
Торговельна операція, проведена компанією «QNET» в тому вигляді, який пояснюється в питаннях, є суперечною до Шаріату операцією. Прошу Всевишнього Аллаха допомогти нам Своєю милістю, допомогою та величчю встановити Халіфат і втілити в життя ісламську економічну систему, яка несе бездоганні економічні операції, що гарантують добробут і безпеку для всіх громадян. Воістину, Аллах - Всемогутній та Наймудріший.
Ассаламу алейкум ва рахматуллахі ва баракатух
Ваш брат Ата ібн Халиль Абу ар-Рашта
4 Зулькъада 1436 р.х.
19.08.2015
Серія відповідей аміра Хізб ут-Тахрір Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти на питання відвідувачів його сторінки у «Фейсбук»
