Від Хамді аль-Хусайній
Питання: Ассаламу алейкум, шановний учений Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта, нехай береже Вас Аллах!
У книзі «Ісламська особистість» на сторінці 232 наводиться наступне: «Сподвижники (р.а.) вважали заборонені договори зіпсованими (фасід) і недійсними (батил) в силу їх заборони (ан-нахій). Як приклад можна привести висновок Ібн Умара про зіпсованість одруження (нікях) з язичником (мушрік) на підставі слів Всевишнього Аллаха:
وَلَا تَنكِحُواْ ٱلۡمُشۡرِكَٰتِ
«Не одружуйтеся з язичницями» (02: 221).
При цьому ніхто не заперечив йому на це, що служить одностайністю (іджма)». Моє питання полягає в наступному: як можна говорити про одностайність (іджма) за наявності ясного доказу - аята?
Ассаляму алейкум ва рахматуЛлахі ва баракатух!
Відповідь:Ва алейкум Ассалам ва рахматуЛлахі ва баракатух!
Для ясності відповіді на Ваше питання я приведу повністю текст, про який Ви задаєте питання, під назвою «Заборона (ан-нахій), яка розповсюджується на вчинки (тасарруфат) і договору»:
«Заборона на вчинки і договори з наслідками, що випливають з цієї заборони законами, як купівля-продаж, одруження (нікях) тощо, повертається або до реальності договору, або до чогось іншого. Якщо вона повертається до чогось іншого, крім вчинків (тасарруфат) і реальності договору, як, наприклад, заборона на купівлю-продаж під час заклику на намаз у п'ятничний день, то це не впливає ані на договір, ані на вчинки (тасарруфат) , як і не робить їх зіпсованими або недійсними. Якщо ж це повертається до реальності вчинків (тасарруфат) або реальності договору, то немає сумнівів в тому, що це впливає на договір і на вчинки, роблячи їх зіпсованими і недійсними. Доказом того, що заборона впливає на вчинки (тасарруфат) і робить їх зіпсованими або недійсними, служать слова Посланника Аллаха ﷺ: «Хто зробив будь-яку справу, яка не має підстави в нашій релігії, то воно буде відкинута»(вивів Муслім). В даному випадку питання не розглядається з точки зору достовірності або незгоди. І немає сумнівів у тому, що заборонене не є запропонованим, як і не має нічого спільного з релігією, а отже, відкидається, тобто є недійсним (батил) і зіпсованим (фасід). Сподвижники (р.а.) вважали заборонені договори зіпсованими (фасід) і недійсними (батил) у силу їх заборони, і як приклад можна привести висновок Ібн Умара про зіпсованість одруження (нікях) з язичником (мушрік) на підставі слів Всевишнього Аллаха:
وَلَا تَنكِحُواْ ٱلۡمُشۡرِكَٰتِ
«Не одружуйтеся з язичницями» (02:221).
При цьому жоден не дорікнув йому на це, що слугує одностайністю (іджма). Також сподвижники вважали зіпсованими (фасід) і недійсними (бутлан) лихварські договори на підставі слів Всевишнього Аллаха:
وَذَرُواْ مَا بَقِيَ مِنَ ٱلرِّبَوٰٓاْ
«Залиште те, що залишилося з лихварства» (02:278).
І слів Посланника Аллаха ﷺ:
لاَ تَبِيعُوا الذَّهَبَ بِالذَّهَبِ وَلاَ الْوَرِقَ بِالْوَرِقِ
«Не продавайте золото за золото і срібло за срібло» (вивів Муслім).
Все це є доказом того, що заборона впливає на вчинки і робить їх зіпсованими (фасід) і недійсними (бутлан). Однак ця заборона має наводитись у вигляді категоричної заборони і вимагати обов'язкового утримання. Якщо заборона не наводиться у вигляді категоричної заборони, а, скоріше, вказує на небажаність (макрух), то він не може вплинути на вчинки і договори, оскільки вплив виходить від форми заборони. Вчинки і договори, які потрапили під заборону, робляться недійсними і зіпсованими».
При вивченні даного тексту стає зрозуміло, що під словом «одностайність» (іджма) в даному контексті мається на увазі одностайність сподвижників (р.а.) щодо того, що заборона (ан-нахій), що приводиться в словах Всевишнього:
وَلَا تَنكِحُواْ ٱلۡمُشۡرِكَٰتِ
«Не одружуйтеся з язичницями» (02: 221), -
вказує на зіпсованість (фасад) даного шлюбного договору (нікях), тобто на його недійсність (бутлан). Ібн Умар (р.а.) на підставі даного аята виніс рішення про недійсність (бутлан) одруження (нікях) з язичницями. І ніхто із сподвижників не висловить своє заперечення йому в цьому. Це свідчить про те, що сподвижники теж вважали, що заборона, пов'язана з договорами і вчинками (тасарруф), в шаріатських текстах, як йде справа у згаданому аяті, означає зіпсованість (фасід) договору або вчинку. Дане є не чим іншим, ніж прямим значенням аята. Аят прямо говорить про заборону на одруження (нікях) з язичником. Однак, крім того, сподвижники одноголосно зійшлися на тому, що заборона, що приводиться в аяті, вказує на зіпсованість (фасід) договору, тобто на його недійсність (бутлан). Це і є предмет одностайності (іджма). Про нього ані слова в аяті, навпаки, потрібна одностайність (іджма) виявляє його.
Для повної ясності картини наведу два приклади:
1 - Якщо якась людина поставить Вам наступне питання: «Чи можна одружуватися на язичниці?», - То Ви відповісте: «Ні». Якщо вона зажадає доказів на це, Ви зачитаєте їй аят:
وَلَا تَنكِحُواْ ٱلۡمُشۡرِكَٰتِ
«Не одружуйтеся з язичницями» (02: 221).
2 - Якщо якась людина поставить Вам питання, що їй робити з раніше укладеним з язичницею одруженням: продовжувати жити або розлучитися з нею? В даному випадку недостатньо буде приводити аят. Бо якщо зачитати їй вищенаведений аят, то вона відповість, що в майбутньому ніколи не одружиться на язичниці. Однак, що йому робити з існуючою дружиною? І відповідь не буде вичерпною, поки Ви не скажете, що сподвижники одноголосно зійшлися на тому, що заборона, що приводиться в священному аяті, означає недійсність (бутлан) договору. Іншими словами, Ви відповісте, що заборонено дотримуватися шлюбного договору (нікях) зі своєю дружиною через те, що цей договір - недійсний (батил). Оскільки на підставі одностайності сподвижників (іджма) заборона, що приводиться в аяті, вказує на те, що договір - недійсний (батил).
Ви помітили, що відповідь стала вичерпною лише після зачитування аята і згадки про те, що в аяті наводиться заборона, яка на підставі одностайності (іджма) сподвижників вказує на недійсність договору. І якби не одностайність (іджма) щодо того, що заборона означає недійсність (бутлан) договору, Ви не знали б, що відповісти на питання щодо підписаного раніше одруження.
Сподіваюся, що ця тема для Вас стала зрозумілою.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
17 Джумада ас-Сані 1437 року
26 березня 2016 року
Серія відповідей аміра Хізб ут-Тахрір Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти на питання відвідувачів його сторінки у «Фейсбук»
