З іменем Аллаха – Милостивого, Милосердного!
Питання: Мир вам! У мене питання: в книзі «Система покарань» говориться, що вбивство буває чотирьох категорій, і четверта з них - це вбивство, що сталося в результаті помилки, тобто коли вбивство відбувається не з волі того, хто скоїв його. Якщо воно сталося не з його волі, то який викуп покладається за це при тому, що благородний хадіс каже, що «з моєї Умми знімається (відповідальність) за помилку»? (від Hamzeh Shihadeh)
Відповідь: І Вам мир, милість Аллаха і Його благословення.
Те, про що Ви питаєте, описується в «Системі покарань» таким чином: «Вбивство буває чотирьох категорій: навмисне, схоже на навмисне (раніше розумілося під «навмисним» вбивство металевим гострим предметом, а під «схожим на навмисне» - тупим і неметалічним предметом), помилково і сталося в результаті помилки. Про навмисне ясно говориться в словах Всевишнього:
وَمَن يَقۡتُلۡ مُؤۡمِنٗا مُّتَعَمِّدٗا
«Якщо ж хтось вб’є віруючого навмисно» (4:93).
Про схоже на навмисне ясно говориться від Абдуллаха ібн Амра ібн аль-Аса, що Посланник Аллаха ﷺ сказав:
ألا إن دِيَةَ الخطأ شبه العمد ما كان بالسوط مائة من الإبل منها أربعون في بطونها أولادها
«Викуп за помилку, схожу на навмисну, складає сто верблюдів, з яких сорок - вагітні».
За помилкове вбивство говориться у словах Аллаха Всевишнього:
وَمَا كَانَ لِمُؤۡمِنٍ أَن يَقۡتُلَ مُؤۡمِنًا إِلَّا خَطَٔٗاۚ
«Віруючому не личить вбивати віруючого, хіба що помилково» (4:92).
Що стосується вбивства, яке сталося в результаті помилки, то це вбивство так само вважається помилковим з тією різницею, що до нього не відносяться як до безпосередньої помилки і його реальність відрізняється, оскільки вбивство помилкове стає таким за наявності волі саме вбити, але вбивця помиляється в об'єкті скоєння вбивства. А що стосується вбивства, яке сталося в результаті помилки, то в даному випадку у вбивці спочатку не було волі вбити; вчинок відбувається всупереч його волі, чим це і відрізняється від попереднього випадку. Прикладом тому може служити, коли наприклад сплячий падає на когось і вбиває його, або падає на нього з висоти і вбиває його, або перечіпляється, падає на кого-то і вбиває його ... Проте, таке вбивство підпадає під перший закон вбивства помилково, а отже - за нього повинен виплачуватися викуп у сто верблюдів. Крім того, вбивця повинен пройти спокутування у вигляді звільнення на волю раба, а якщо він не знайшов раба, то повинен поститися два місяці поспіль».
Тепер же перейдемо до відповіді на саме питання:
Є хадіс, який привів Ібн Хіббан від Ібн Аббаса, що Посланник Аллаха ﷺ сказав:
إِنَّ اللَّهَ تَجَاوَزَ عَنْ أُمَّتِي الْخَطَأَ وَالنِّسْيَانَ وَمَا اسْتُكْرِهُوا عليه
«Аллах пробачив моїй Уммі помилки, забудькуватість і те, до чого їх примусили».
Цей хадіс не вказує на те, до чого Ви прийшли, оскільки сенс хадісу полягає в тому, що Аллах не вимагає з того, хто помилився, забув або був під примусом, тобто Він не зараховує їх дію як гріх, оскільки Аллах пробачив йому це. Той, хто, наприклад, стріляє в птаха, а потрапляє в людину, не вчинив гріх відповідно до Шаріату, а також той, хто скоїв убивство помилково, як, наприклад, впав з висоти на кого-то і вбив його, теж не вчинив гріх відповідно до Шаріату, оскільки вчинок в обох випадках підпадає під цей хадіс, і гріх знімається з людини. Але, здається, що Ви вважаєте виплату викупу покаранням за вчинення злочину при тому, що сама дія не була скоєна з волі дійової особи, а тому і питаєте, за що він повинен бути покараний?
Насправді, викуп в положенні помилки і протікання помилки не є покаранням за вчинення вбивства. На це вказує те, що за Шаріатом викуп лягає на майно акіля (кровних родичів вбивці з боку батька), якими є група чоловіків: його брати, його дядьки з боку батька, його діти, навіть якщо були маленькими... при тому, що вони самі нічого (в основі) не зробили. Обов'язок не лежить на майні вбивці, який убив помилково... а якби викуп був покаранням саме тому, хто скоїв убивство, то тоді викуп ліг би обов'язком на його майно, точно так само, як у випадку з тим, хто вбив навмисно...
До шаріатських доказів на те, що викуп за вбивство помилково лягає зобов'язанням на майно акіля, а не на майно самого вбивці, відноситься наступне:
Вивів Ібн Маджа у своєму «Сунані» від Мугіри ібн Шуаба, який сказав:
قَضَى رَسُولُ اللَّهِ صلى الله عليه وسلم بِالدِّيَةِ عَلَى الْعَاقِلَةِ
«Посланник Аллаха ﷺ присудив викуп на акіля».
Я приведу Вам слова вчених, які говорили про це:
Каже Абу Юсуф, прихильник Абу Ханіфа, в книзі «Аль-Асар»: «При вбивстві зброєю помилково - тобто коли хочеш одне, а виходить інше - викуп лягає на акіля».
Говориться в «Ас-Сунан аль-Кубра» за авторством імама аль-Байхакія: «Сказав аш-Шафії, хай помилує його Аллах: «Я не бачив того, хто би суперечив тому, що Посланник Аллаха ﷺ присудив викуп на акіля. На це є неодноразові спеціальні хадіси, і ми згадували про це зі спеціального хадісу»». Також імам аш-Шафії говорив: «Штраф за вбитого буває двох видів: штраф за навмисне вбивство лягає на майно правопорушника і не зачіпає акіля, великий був штраф або малий, а штраф за вбивство помилково лягає на акіля правопорушника, великий був штраф або малий».
Сказав Ібн Кудама в «Аль-Магній»: «Сказав Ібн Мунзір: «Одностайно говорять всі, від кого ми отримуємо знання, що в питанні вбивства помилково - тобто коли людина кидає щось, але воно потрапляє не в того - не відомі випадки суперечностей. Так кажуть Умар ібн Абд аль-Азіз, Катада, ан-Нахаїй, аз-Зухрій, Ібн Шубрума, ас-Саурій, Малік, аш-Шафії і вчені з «ахлю ар-рай». За цей вчинок, здійснений помилково, акілі вбивці обов'язково повинні виплатити викуп, а сам вбивця повинен понести покуту зі свого майна. Ми не знаємо протиріч в цьому»».
Суть в тому, що викуп за вбивство помилково не є покаранням вбивці в тому сенсі, що він чинить гріх таким вбивством, бо в такому випадку викуп був би з його майна, а не з майна акіля, який не вбивав сам. І тому вбивця помилково не чинить гріх вбивством помилково або вбивством, яке сталося в результаті помилки, про що говорить благородний хадіс.
А ось чому Шаріат зобов'язує виплачувати викуп з майна акіля за вбивство помилково або за те, що сталося в результаті помилки, то мудрість цього закону не пояснюється нам в Шаріаті. Аллах знає краще.
Ваш брат Ата ибн Халиль Абу ар-Рашта
22 Джумада аль-авваль 1437 р.х.
02.03.2016 р.
Серія відповідей шейха вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, приведені на його сторінці у «Фейсбук» (Фікх)
Відповідь узято зі сторінки аміра у «Фейсбук», «Гугл плюс», «Твіттер».
