Адресовано Saleh Natseh
Питання: Мир Вам від Аллаха. У мене питання відносно того, чи можуть дві людини брати участь в обробці землі; у першого є земля, а другий обробляє її. Чи дозволено таке, або це вважається музараъа (іздольщиною)? Я заплутався, оскільки є хлопці, які говорять, що це – іздольщина, і є ті, які дозволяють це, оскільки володар землі може продати її протягом трьох років. А це – строк, даний йому на її обробку. Нехай Аллах воздасть Вам благом.
Відповідь: І Вам мир від Аллаха, милість Його і благословення.
Музараъа (іздольщина) – це взяття землі в оренду для її обробки. Існує багато доказів стосовно її заборони. До них відносяться:
1 – Передав Бухарі у своїй збірці від Абу Хурайри (нехай буде задоволений ним Аллах), що Пророк ﷺ сказав: «Людина, яка має землю, нехай обробляє її або подарує своєму брату, а якщо не побажає цього, то нехай зберігає її».
2 – Передається від Джабіра (нехай буде задоволений ним Аллах), що Пророк ﷺ заборонив аль-мухабара, тобто музараъа (іздольщину).
3 – У достовірній збірці Мусліма передається від Джабіра ібн Абдуллаха, що «Пророк ﷺ заборонив брати за землю плату або пай».
4 – Передає Рафіъ ібн Худайдж: «У часи Пророка ﷺ ми здавали землю в оренду за частиною врожаю, і до мене прийшов дядя (з боку батька) і сказав: «Пророк ﷺ заборонив нам те, у чому була користь для нас. Але у покорі Аллаху та Його Посланцю більше користі для нас». Ми спитали: «І що ж це таке?». Він сказав: «Пророк ﷺ сказав: «Хто має землю, нехай засіє її сам або його брат, але у жодному разі не здає її в оренду за третину або чверть, або за оговорений продукт»»», – приводить Абу Давуд.
5 – У «Сунан» ан-Насаі від Асъяда ібн Захіра приводиться: «Пророк ﷺ заборонив здавати землю в оренду. Ми спитали: «О Пророк, якщо ми здамо землю в оренду в обмін на деяку частину зерна?», – він відповів: «Ні». Потім ми спитали: «Якщо ми здамо її в оренду в обмін на решту соломи?», – він відповів: «Ні». Потім ми сказали: «Ми брали орендну платню лише за долину малої річки поблизу водоймища», – він відповів: «Ні, засій її або подаруй своєму брату»».
Із цих хадісів розуміється, що музараъа – це взяття землі в оренду за частину врожаю або за щось інше … Також із них розуміється заборонність музараъа…
Вищенаведені докази роз’яснюють, що неможна брати за землю окрему платню. Особливо – хадіс Мусліма, і він ясно говорить про це: «Пророк ﷺ заборонив брати за землю плату або пай». Також хадіс Бухарі: «Людина, яка має землю, нехай обробляє її або подарує її своєму брату …». І хадіс ан-Насаі: «…засій її або подаруй своєму брату». Неможна брати за землю окрему платню.
А тому те, що приводиться у Вашому питанні (у першої людини є земля, а друга обробляє її …) – земля тут вважається майном, за яке треба виділити долю, тобто шаріатський закон, пов’язаний з музараъа (іздольщиною), стосується його, і не важливо, як Ви це назвете: музараъа або мушарака. Це не дозволено. Також на шаріатський закон не впливає те, що музараъа (іздольщина) буде протягом трьох років або по спливанню трьох років. Закон Шаріату пов’язаний із самою угодою, і вона недійсна доти, доки за землю береться платня, якою б вона не була, як це пояснюється у вищенаведених доказах.
Ваш брат Ата ібн Халіл Абу ар-Рашта.
19 Шаъбану 1437р.х.
26.05.2016 р.
