بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ
Адресований «Abdulla Amer».
Питання: Ас-саляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Учора, виходячи з мечеті після здійснення п'ятничної молитви сталося скупчення людей коло входу в мечеть, тоді одна людина сказала “Скажіть салават Пророку” (Саллю аля ан-Набій), на що інший відповів “Припини, адже подібні слова — біда’а”.
Питання полягає в тому, чи насправді сказані тим мусульманином слова можуть бути біда’а або ні? І нехай Аллах віддасть вам благом.
Відповідь: Ва алейкум ас-салям ва рахматуллахі ва баракятуху.
Слова того мусульманина: “Скажіть благословення Пророку” коло входу в мечеть не є нововведенням (біда’а). Тому як біда’а є зворотня дія веленню Законодавця у відношенні якого в Шаріаті повідомляються подробиці способу його виконання. В арабській мові слово “біда’а означає “аль-Мубатаді' — людина, яка робить вчинок у раніше невідомому вигляді...”, кажуть “ібатадату аш-шайа” - тобто винайшов річ не схожу ні з чим. Також у термінології — це існування визначеного “образу”, у чому було виражено дію Пророка ﷺ, у розріз з яким чинить той чи інший мусульманин. Що означає у виконанні шаріатського веління, спосіб якого розтлумачив сам Шаріат, чинити у розріз із даним способом. На це значення вказує зміст наступного хадісу:
وَمَنْ عَمِلَ عَمَلًا لَيْسَ عَلَيْهِ أَمْرُنَا فَهُوَ رَدٌّ
“Якщо хто зробить діяння, на яке не було нашої вказівки, то воно відкинуте”, (аль-Бухарі, Муслім). Таким чином, якщо хто зробить три земних поклони (саджда) у своєму намазі замість двох, той вчинив біда’а, тому що вступив у суперечність з діями Пророка ﷺ.Той, хто кинув вісім камінців замість семи у Джамарати (кидання каміння у стовпи) у Міні, той привніс нововведення, тому що він також вчинив у розріз із діями Пророка Аллаха ﷺ. Той, хто додасть зайвого у слова азана, або зменшить щось, той вчинить біда’а, тому як такий вчинив інакше, ніж звелів Пророк Аллаха ﷺ.
Що ж стосується вступу у суперечність з велінням Законодавця, відносно якого не приводиться способу його виконання, то це потрапляє під усім відомі шаріатські постанови (ахкям шарія). Отже, вищесказане правильним буде називати — харам, макрух і т.д., якщо це має відношення до звертання у вигляді доручення (Хитаб Такліф), а якщо у вигляді положення (Хитаб вад), - батиль (недійсність), фасад (зіпсованість) і т.д... Зрозуміло, усе це відбувається згідно із текстом каріни (вказівкою), що супроводжується...
Наприклад, Муслім вивів від Аїші (р.а.), яка, описуючи образ здійснення Пророком намаза, повідомляє:
... وَكَانَ إِذَا رَفَعَ رَأْسَهُ مِنَ الرُّكُوعِ لَمْ يَسْجُدْ، حَتَّى يَسْتَوِيَ قَائِمًا، وَكَانَ إِذَا رَفَعَ رَأْسَهُ مِنَ السَّجْدَةِ، لَمْ يَسْجُدْ حَتَّى يَسْتَوِيَ جَالِسًا ...
“...коли Пророк ﷺ підіймав свою голову з поясного поклону (руку), то він доки не вирівнювався, не робив земний поклін (саджда), коли ж він підіймав свою голову з саджда, доки не вирівнювався у сидінні...”. У даному випадку Пророк Аллаха ﷺ пояснив, що мусульманину варто після підняття з руку, вирівнятися і лише потім робити саджда, а коли підіймаєшся з саджда — не робити другого, доки не затвердишся у сидінні. Такий образ здійснення намазу, який був розтлумачений Пророком Аллаха ﷺ і той, хто ступає у суперечність з цим, той привносить біда’а. Якщо той, хто здійснює намаз, підіймається з руку належним чином не вирівнявшись, буде робити саджда, то він чинить біда’а, тому як вступає у суперечність зі способом здійснення намазу, поясненим Пророком ﷺ. Дане біда’а є омана, той, хто зробив його — грішник.
Однак, наприклад, Муслім вивів від Убади ібн ас-Саміта, який сказав:
إِنِّي سَمِعْتُ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: يَنْهَى عَنْ بَيْعِ الذَّهَبِ بِالذَّهَبِ، وَالْفِضَّةِ بِالْفِضَّةِ، وَالْبُرِّ بِالْبُرِّ، وَالشَّعِيرِ بِالشَّعِيرِ، وَالتَّمْرِ بِالتَّمْرِ، وَالْمِلْحِ بِالْمِلْحِ، إِلَّا سَوَاءً بِسَوَاءٍ، عَيْنًا بِعَيْنٍ، فَمَنْ زَادَ، أَوِ ازْدَادَ، فَقَدْ أَرْبَى
“Істинно, я чув, як Посланець Аллаха забороняв продаж золота за золото, срібла за срібло, пшениці за пшеницю, ячменю за ячмінь, в'ялених фініків за в'ялені фініки, солі за сіль, а лише рівне на рівне, присутній на місці угоди об'єкт матеріальної цінності (золото, гроші -п.п.) за присутній на місці угоди об'єкт продажу. Ну, а хто додасть або візьме понад цього, той чинить акт лихварства”. Якщо мусульманин у своїй поведінці суперечить даному хадісу і продає золото за золото у більшому степені, а не рівну за вагою одиницю за одиницю, то не говориться, що він чинить біда’а, варто казати, що він чинить заборонений (харам) вчинок, тобто займається лихварством (ріба).
Вступ у суперечність зі способом виконання певного закону, який був розтлумачений Пророком Аллаха ﷺ це біда’а. Чинити, у цілому, у розріз з велінням Пророка Аллаха ﷺ, спосіб виконання якого не був їм розтлумачений, потрапляє під шаріатські постанови — Харам, Макрух...Батиль, Фасід..., згідно за наведеним доводом.
Стосовно приведеного питання, то Пророк ﷺ не дав тлумачення відносно виду слів при виході з мечеті по завершенню п'ятничної молитви, тому слова того мусульманина при виході з мечеті “Скажіть благословення Пророку ” не потрапляють під біда’а, їх варто віднести до шаріатських постанов. Кажучи же про постанови, то подібні слова дозволені і в них немає нічого поганого, більш того за них йде винагородження пропорційно до наміру цього мусульманина, з дозволу Аллаха.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
28 Раджаб 1434 р.х.
07.06.2013 р.
