Адресований Абу Махмуду аль-Макдасі
Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі вабаракятуху!
У книзі «Ісламська держава» в арабській версії на 11 сторінці приводиться наступне: «Зустрічаючись з людьми, Мухаммад ﷺ закликав їх до Ісламу і на цій основі тайно збирав їх навколо себе. Його сподвижники приховано робили намаз, подалі від людей…». Це мало місце у прихованому етапі заклику.
Що за намаз робили сподвижники тайно від людей? Адже відомо, що намаз став обов’язковим у ніч «аль-Ісра валь-Мірадж». Я впевнений, що під словом «ас-Салят», який приводиться у тексті, маються на увазі певні ритуали та рухи, а не просто «ад-Дуа». Нехай винагородить Аллах Вас благом!
Відповідь: Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі вабаракятуху!
Серед ісламських вчених є розбіжності відносно намазу, який робили мусульмани до «аль-Ісраваль-Мірадж». Ми віддаємо перевагу тому, що Посланець Аллаха ﷺ та мусульмани до того, як п’ятикратний намаз став обов’язковим у час «аль-Ісраваль-Мірадж»,робили наступний намаз: два 4 до сходу сонця і два до заходу сонця. Доказом тому слугує наступне:
Перше: причина ниспослання аятів першої ниспосланої Пророку Мухаммаду ﷺ сури «Аль-Алякъ».
– Вивів Муслім у своїй збірці достовірних хадісів від Абу Хурайри, що Абу Джахль якось сказав курайшитам: «Чи бруднить пилом Мухаммад своє обличчя перед вами (глузуючи з намазу Пророка)?». Йому відповіли: «Так». Він сказав: «Клянусь аль-Лат та аль-Уззою, якщо я побачу його, що він робить це, то я наступлю на його шию та втопчу його обличчя у землю». І ось одного разу, коли Пророк Мухаммад ﷺ робив намаз біля Кааби, прийшов Абу Джахль, щоб виконати свою клятву . Далі Абу Хурайра говорить: «І коли він хотів наблизитись до нього, як раптом позадкував, прикриваючись рукою. Його спитали: «Що з тобою?». Абу Джахль відповів: «Я побачив між мною та ним рів із вогню, жах та крила». Потім Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Якщо б він наблизився до мене, його б схопили янголи та розірвали на шматки». І тоді були нипослані наступні слова Всевишнього Аллаха:
كَلاَّ إِنَّ الإِنسَانَ لَيَطْغَى (6) أَنْ رَآهُ اسْتَغْنَى (7) إِنَّ إِلَى رَبِّكَ الرُّجْعَى (8) أَرَأَيْتَ الَّذِي يَنْهَى (9) عَبْداً إِذَا صَلَّى (10) أَرَأَيْتَ إِنْ كَانَ عَلَى الْهُدَى (11) أَوْ أَمَرَ بِالتَّقْوَى (12) أَرَأَيْتَ إِنْ كَذَّبَ وَتَوَلَّى 13
«Проте ні! Людина переступає кордони дозволеного, коли їй здається, що вона ані у чому не має потреби. Але до твого Господа буде повернення. Що ти думаєш про того, хто заважає рабу, коли той молиться? Що ти думаєш, а якщо він був на правом шляху або закликав до богобоязливості? Що ти думаєш, а якщо він вважав брехнею істину та відвернувся?»(96:6–13).
Далі, кажучи про Абу Джахля, Всевишній Аллах говорить:
أَلَمْ يَعْلَمْ بِأَنَّ اللَّهَ يَرَى (14) كَلاَّ لَئِنْ لَمْ يَنْتَهِ لَنَسْفَعَ بِالنَّاصِيَةِ (15) نَاصِيَةٍ كَاذِبَةٍ خَاطِئَةٍ (16) فَلْيَدْعُ نَادِيَه (17) سَنَدْعُ الزَّبَانِيَةَ (18) كَلاَّ لا تُطِعْهُ…
«Невже він не знав, що Аллах бачить його? Проте ні, якщо він не облишить, то Ми схопимо його за хохол – хохол брехливий, грішний. Нехай він кличе свої зборисько. Ми ж покличемо адських стражів! Так ні! Не підкоряйся йому...» (96:14–19)».
Це же хадів вивів імам Ахмад у своїй збірці «Муснад».
Автор книги «Аль-Бахр аль-Мухіт» Ібн Атийя говорить: «Усі тлумачі Корану одностайні, що «той, хто заважає читати намаз» – це Абу Джахль, а «раб, який робить намаз» – це Пророк Мухаммад ﷺ» (див. книгу «Аль-Бахр аль-Мухіт», том 8, стор.369).
Це – перша сура, яка була ниспослана, і у ній говориться про намаз Посланця Аллаха ﷺ і про ворожість Абу Джахля. Усе це відбувалось у прихованому етапі заклику, а отож, намаз вже робився до події «аль-Ісраваль-Мірадж».
Друге: у книзі Абу Касіма Абдуррахмана ас-Сухайлі (помер у 581 році по хіджрі) «Ар-Равд аль-Унуф», яка тлумачить книгу Ібн Хішама «Життєпис Пророка Мухаммада ﷺ», у главі «Обов’язковість намазу» приводиться наступне: «Аль-Музні сказав, що мусульмани до «аль-Ісра» робили один намаз до заходу сонця, а другий – до сходу сонця. Це підтверджується словами Всевишнього Аллаха:
وَسَبِّحْ بِحَمْدِ رَبِّكَ بِالْعَشِيِّ وَالإِبْكَارِ
«…прославляй хвалою свого Господа після полудня та вранці» (40:55).
Такої ж думки дотримується ісламський вчений Яхья ібн Салям».
– Абу Мухаммад Махмуд аль-Гийтабі аль-Ханафі Бадруддин аль-Айні (помер у 855 році по хіджрі) у своїй книзі «Шархсунан Абу Давуд» пише: «До події «аль-Ісра» намаз робили у полудень, до заходу сонця, і вранці до сходу сонця. Це підтверджується словами Всевишнього Аллаха:
وَسَبِّحْ بِحَمْدِ رَبِّكَ بِالْعَشِيِّ وَالإِبْكَارِ
«…прославляй хвалою свого Господа після полудня та вранці» (40:55)».
–Зайнуддін ібн Ібрахім, відомий під псевдонімом Ібн Наджім аль-Мисрі (помер у 970 році по хіджрі) у своїй книзі «Аль-Бахр ар-Раікшархуканз-уд-дакаік» пише: «До події «аль-Ісра» намаз робився два рази на добу: до заходу і до сходу сонця. Це підтверджується словами Всевишнього Аллаха:
وَسَبِّحْ بِحَمْدِ رَبِّكَ بِالْعَشِيِّ وَالإِبْكَارِ
«…прославляй хвалою свого Господа після полудня та вранці» (40:55)».
Це вказує на те, що Посланець Посланник Аллаха ﷺ та мусульмани робили один намаз вранці, до сходу сонця, а інший намаз у полудень, до заходу сонця.
Третє: що стосується того, скільки ракятів було у кожному із двох вищезгаданих намазів, то факіри розійшлись у думках по даному питанню. деякі ріваяти говорять про те, що ці намази складись із двох ракятів, тобто два до сходу сонця і два до заходу сонця. Приведемо ці ріваяти:
1.Аль-Маварді Абу аль-Хасан Алі ібн Мухаммад аль-Багдаді, відомий як аль-Маварді (помер у 450 році по хіджрі), у своєму тлумаченні «Ан-Нуктува аль-Уйюн» пише:
وَسَبِّحْ بِحَمْدِ رَبِّكَ بِالْعَشِيِّ وَالإِبْكَارِ
«…прославляй хвалою свого Господа після полудня та вранці» (40:55).
«Муджахід говорить: «Виконуючи веління твого Господа, роби намаз у полудень та вранці». Відносно намазу, згадуваного в аяті, існує три думки… Згідно третій думці, тут мова іде про намаз у Мецці до того, як п’ятикратний намаз став обов’язковим. І цей намаз у Мецці складався із двох ракятів вранці, до сходу сонця, і двох ракятів у полудень, до заходу сонця. Цієї думки дотримується аль-Хасан».
2.Шамсуддін Абу Абдуллах ат-Тарабулсі аль-Магрібі, відомий як аль-Хітаб ар-Руайні аль-Малікі (помер у 954 році по хіджрі), у своїй книзі «Мавіхіб-уль-Джаліль фі ШархМухтасХаліль» у главі «Законодавча сторона намазу та його правові положення» пише: «Ібн Хаджар говорить:«Вчені розійшлись у думках. Одна група вчених вирішила, що до події «аль-Ісра» не було обов’язкового намазу , за винятком скованої вночі молитви без усілякої визначеності. Між тим, вчений аль-Харбі вважає, що скоєння намазу було обов’язковим. Проте його робили два рази на добу: два ракяти вранці та два ракяти у полудень»».
3. Абу аль-Валід Мухаммад ібн Ахмад ібн Рушд аль-Куртубі (помер у 520 році по хіджрі) у своїй книзі «Аль-Мукаддімат аль-Мумаххідат» пише: «Мусульмани робили намаз до того, як п’ятикратний намаз став обов’язковим. Проте його робили два рази на добу: два ракяти вранці та два ракяти у полудень. До того ж, є інформація, що аль-Хасан у коментарі до слів Всевишнього Аллаха:
وَسَبِّحْ بِحَمْدِ رَبِّكَ بِالْعَشِيِّ وَالإِبْكَارِ
«…прославляй хвалою свого Господа після полудня та вранці» (40:55).
говорив наступне: «тут мова йде про намаз, який Пророк Мухаммад ﷺ робив у Мецці на ранньому етапі пророцтва. Він робив два ракяти намазу вранці та два ракяти у полудень. Дев’ять років Посланець Аллаха ﷺ та мусульмани робили намаз у такому виді, доки Всевишній Аллах не зробив обов’язковим п’ятикратний намаз під час «аль-Ісра»»».
Ці ріваяти вказують на те, що ранковий та передвечірній намази до події «аль-Ісра» робились у два.
Четверте: вищенаведене є коментарем того, що приводиться у книзі «Ісламська держава» в арабській версії на 12–13 сторінках:
«Підкоряючись наказу Аллаха, він відкрито закликав жителів Мекки до Ісламу. Всевишній Аллах сказав:
يَا أَيُّهَا الْمُدَّثِّرُ (1) قُمْ فَأَنذِرْ 2
«О той, хто завернувся! Встань та умовляй!» (74:1,2).
Зустрічаючись з людьми, Мухаммад ﷺ заколикав їх до Ісламу і на цій основі тайно збирав їх навколо себе. Його сподвижники приховано робили намаз, подалі від людей…».
Сподіваюсь, що дане питання для Вас прояснилось, з дозволу Аллаха.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
15 Рабіъус-Сані 1438 р.х.
13.01.2017 р.
