Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху, наш дорогий шейх та амір.
У нашій країні існує практика продажу плодів з дерев та чагарників безпосередньо перед збором врожаю. Наприклад, подібним чином справа обстоїть з гвоздикою, перцем, кокосовим горіхом і т.п. Власник земельної ділянки саджає, поливає та удобрює рослини для отримання максимального врожаю, а коли плоди достигають, їх продають по розрахунковій ціні, а покупець повинен сам зібрати врожай та вчинити з ним належним чином. Покупець платить оговорену ціну продавцю (власнику земельної ділянки) до збору врожаю. Якщо угода відбулася (ціна узгоджена між покупцем та продавцем), продавець (власник земельної ділянки) більше не відповідає за плоди, а покупець може одразу зібрати врожай, або відстрочити за своїм розсудом, при цьому обов’язок по охороні посівів (від тварин та грабіжників і т.п.) лежить на покупці. Чи припустима дана практика в Ісламі? Нехай Аллах благословить Вас і дасть перемогу цій Уммі під Вашим керівництвом.
Відповідь: Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.
Як я зрозумів, Ви питаєте про продаж незібраного врожаю, тобто коли покупець домовляється з хазяїном фігового дерева на те, що плоди дерева протягом усього сезону будуть належати йому в обмін на певну платню, доки дерево у цьому році не перестане плодоносити. І Ви питаєте, чи дозволено це?
І якщо я правильно зрозумів Ваше питання, то відповідь буде наступною:
Так, така практика поширена у багатьох країнах мусульман, і у фікхі вона називається «продаж незібраного врожаю». Ця угода дозволена по Шаріату, проте при дотриманні того, що плоди почали достигати (досягли своєї придатності до вживання), і не є обов’язковим те, щоб достигли усі, оскільки фіги (інжир) не достигають масово. Я приведу вам деякі докази та подробиці цієї теми із книги «Ісламська особистість», том 2:
«Шаріатське рішення відносно купівлі наявних на дереві плодів має подробиці, тому що треба дивитись на самі плоди, і якщо вони стали їстівними, то у цьому випадку їх дозволено продавати. Якщо ж плоди не були їстівними, то не дозволено продавати їх, тому що Муслім передає від Джабіра (р.а.), який сказав:
نَهَى رَسُولُ اللَّهِ، صَلَّ اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، عَنْ بَيْعِ الثَّمَرِ حَتَّى يَطِيبَ
«Пророк ﷺ заборонив продавати плоди, доки вони не стануть їстівними».
Також він передає:
نَهَى رَسُولُ اللَّهِ، صَلَّ اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ،...وَعَنْ بَيْعِ الثَّمَرِ حَتَّى يَبْدُوَ صَلَحُهُ
«Пророк ﷺ заборонив … продавати плоди, доки на них не будуть ознак того, що вони стали їстівними».
Також передає Бухарі, що Джабір повідомляє:
نَهَى النَّبِيُّ، صَلَّ اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، عَنْ أَنْ تُبَاعَ الثَّمَرَةُ حَتَّى تُشَقِّحَ، قِيلَ: وَمَا تُشَقِّحُ؟قَالَ: تَحْمَرُّ وَتَصْفَارُّ وَيُؤْكَلُ مِنْهَا
«Пророк ﷺ заборонив продавати плоди, доки вони не почервоніють і не пожовтіють і не стануть їстівними».
Передає Бухарі від Анаса ібн Маліка, який повідомляє, що:
أَنَّهُ نَهَى عَنْ بَيْعِ الثَّمَرَةِ حَتَّى يَبْدُوَ صَلَحُهَا، وَعَنْ النَّخْلِ حَتَّى يَزْهُوَ، قِيلَ: وَمَا يَزْهُو؟ قَالَ: يَحْمَرُّ أَوْ يَصْفَارُّ
«Пророк ﷺ заборонив продавати плоди, доки вони не стануть достиглими, і недостиглі фініки. Його спитали: «Як вони достигають?». Він відповів: «Доки не пожовтіють і не почервоніють»».
Також від нього передається, що:
إِنَّ رَسُولَ اللَّهِ، صَلَّ اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، نَهَى عَنْ بَيْعِ الثِّمَرِ حَتَى تُزْهَى، فَقِيلَ لَهُ: وَمَا تُزْهَى؟قَالَ: حَتَى تَحْمَرَّ.قَالَ رَسُولُ اللَّهِ، صَلَّ اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: أَرَأَيْتَ إِذَا مَنَعَ اللَّهُ الثَّمَرَةَ بِمَ يَأْخُذُ أَحَدُكُمْ مَالَ أَخِيهِ
«Пророк ﷺ заборонив продавати плоди, доки вони не достигнуть. Його спитали: «А як вони достигають?». Він відповів: «Доки не почервоніють». Потім Пророк ﷺ сказав: «Якщо Аллах не дасть плодів, за що тоді одні із вас будуть брати майно свого брата?»».
Також передав Бухарі від Абдуллаха ібн Умара, що:
نَهَى عَنْ بَيْعِ الثَّمَرَةِ حَتَّى يَبْدُوَ صَلَحُهَا، نَهَى الْبَائِعَ وَالْمُبْتَاعَ
«Пророк ﷺ заборонив продавати плоди, доки вони не стануть їстівними. Він заборонив це і продавцю, і покупцю».
У ріваяті Мусліма цей хадіс приводиться зі словами:
نَهَى عَنْ بَيْعِ النَّخْلِ حَتَّى يَزْهُوَ، وَعَنِ السُّنْبُلِ حَتَّى يَبْيَضَّ وَيَأْمَنَ الْعَاهَةَ
«Заборонив продавати плоди фінікових пальм, доки вони не достигнуть, і заборонив продавати колосся, доки воно не побіліє і доки не мине їх псування».
Усі ці хадіси ясно вказують на заборону продажу полів до їх достигання. Мантук (пряме значення) цих хадісів вказує на недозволенність продавати плоди до того, доки вони не стануть їстівними. А мафхум (змістове значення) вказує на дозвіл продажу плодів, якщо вони вже стали їстівними. Виходячи з цього, продаж плодів дерева, на якому вже з’явились плоди, такі як оливи, лимон, фініки і т.д., дозволяється, якщо вони стали їстівними, і він не дозволений, якщо вони іще не стали їстівними.
Наявність умови того, щоб вони стали їстівними, розуміється із приведених хадісів. Аналізуючи приведені хадіси стосовно заборони продажу плодів, доки вони не стануть їстівними, ми бачимо, що з цього приводиться декілька тлумачень. У хадісі Джабіра говориться:
حَتَّى يَبْدُوَ صَلَحُهُ
«доки не з’являться ознаки того, що вони їстівні», —
і приводиться:
حَتَّى يَطِيبَ
«доки не стануть їстівними», —
та у хадісі Анаса:
نَهَى عَنْ بَيْعِ الْعِنَبِ حَتَّى يَسْوَدَّ، وَعَنْ بَيْعِ الْحَبِّ حَتَّى يَشْتَدَّ
«заборонив продавати гроно, доки не почорніє, і зерно, доки не затвердіє», —
передав Абу Давуд. В Іншому хадісі Джабіра:
حتَىَّ تشقحَّ
«доки не пожовтіють і не почервоніють», —
та у хадісі Ібн Аббаса:
حَتَّى يُطْعَمَ
«доки не стануть їстівними».
Виходячи із цього, усі хадіси несуть один зміст, який зводиться до того, щоб плоди стали їстівними. Незважаючи на реальність плодів, ми бачимо, що час, коли вони стають їстівними, розрізняється в залежності від сортів дерева. Є такі, які стають їстівними, коли змінюється їх колір і на них з’являються ознаки достигання, як фініки, інжир, гроно, сливи і т.д. А є такі, достиглість яких визначається оглядом з усіх боків або знаючими людьми, як, наприклад, кавун, через складність виявлення змінення їх кольору під час достиглості. Є такі плоди, які стають їстівними, коли їх квітка перетворюється у плід, як, наприклад, огірки, і т.п. А тому достиганням плодів є те, що вони стають їстівними. На це вказує те, що передає Муслім від Ібн Аббаса, що він сказав:
نَهَى رَسُولُ اللَّهِ، صَلَّ اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، عَنْ بَيْعِ النَّخْلِ حَتَّى يَأْكُلَ مِنْهُ، أَوْ يُؤْكَلَ
«Пророк ﷺ заборонив продавати фініки, доки їх не почнуть їсти».
Також на ц вказує хадіс, приведений Муслімом та Бухарі від Джабіра:
حَتَّى يَطِيبَ
«доки вони не стануть їстівними».
Звідси стає ясною дозвіл продажу огірків та до них подібних плодів, тобто дозвіл продажу огірків з тієї миті, коли вони почнуть давати плоди. У цьому випадку купуються плоди тоді, коли вони іще у стані цвітіння. Це не відноситься до продажу неіснуючої речі, тому що плоди з’являються послідовно. Можна продавати плоди огірків поза залежністю від сезону. Проте, наприклад, кавуни неможна продавати подібним способом. Неможна продавати мигдаль, коли на ньому з’явились квіточки, і неможна продавати інжир, коли він недостиглий, тобто до того, як вони почнуть достигати. При цьому, під продажем з дерева мається на увазі гарантія достиглості плодів.
Не обов’язково, щоб усі плоди достигли, тому що достигання відбувається поступово. Під достиглістю не мається на увазі достиглість в усьому саду одночасно. Наприклад, якщо достигла певна кількість фініків, до дозволено продавати усі фініки в усьому саду. Якщо почав достигати певний сорт яблук, то дозволено продавати цей сорт яблук повністю. Якщо достигли оливи на деревах у саду, то дозволено продавати наперед оливи в усьому саду, тому що у хадісі говориться:
نَهَى عَنْ بَيْعِ النَّخْلِ حَتَّى يَزْهُوَ، وَعَنِ السُّنْبُلِ حَتَّى يَبْيَضَّ وَيَأْمَنَ الْعَاهَةَ
«Він заборонив продавати плоди фінікових пальм, доки вони не достигнуть, і заборонив продавати колосся, доки воно не побіліє, і доки їх не мине псування».
В іншому хадісі говориться:
نَهَى عَنْ بَيْعِ الْعِنَبِ حَتَّى يَسْوَدَّ، وَعَنْ بَيْعِ الْحَبِّ حَتَّى يَشْتَدَّ
«Він заборонив продавати гроно, доки воно не почорніє, і зерно, доки воно не затвердіє».
Ці тексти роз’яснюють рішення відносно усіх видів плодів та окремо кожного із них. Вони говорять про зерно, «доки не затвердіє» і про гроно «доки не почорніє». Рішення пов’язано з достиглістю кожного виду, не говорячи про інші види. Слово «достигне», яке приводиться у хадісі відносно одного виду, стосується деякої частини плодів, як би їх мало не було, тому що достигання відбувається поступово.
Звідси стає ясно, що неможна продавати плоди будь-якого дерева до того, як вони достигнуть»…
Сподіваюсь, відповідь для Вас ясна.
Ваш брат
Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
17 Джумада аль-уля 1438р.х.
14.02.2017р.
Низка відповідей аміра Хізб ут-Тахрір Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти на питання відвідувачів його сторінки у Фейсбук (фікх)
