Закон Шаріату відносно угод «дівъяній» та «нисфакій», відомих в Афганістані

Відповіді Аміра
Друкарня

Відповідь адресована: Абдуль Джамілю Каміъу

Питання: Мир Вам, о шейх! У нас в Афганістані дуже поширена одна угода, і ми не знаємо, чи є вона правильною. По формі вона виглядає наступним чином: бідна людина бере у іншої річного або десятимісячного теля і ростить його рік або два роки. Потім, якщо теля виявилось самкою, і вона стала тільною, то бідняк бере собі народжене теля та молоко, а корову повертає володарю, або ж вони продають її до отелення і гроші ділять порівну. Якщо ж теля виявилось самцем, то вони продають його та ділять гроші порівну, або ж ростять його і користь розподіляють між собою порівну. У першому випадку угода називається «дівъяній», а у другому — «нисфакій». Ячи є така угода правильною чи ні?

Нехай Аллах воздасть Вам благом.

Відповідь: І Вам мир від Аллаха та Його милість та благословення.

Однією із умов наймання в Ісламі є те, щоб оплата була відомою . У книзі «Економічна система в Ісламі» у главі «Оплата труда» на сторінці 99 говориться: «Однією із умов наймання є визначеність оплати шляхом її показу або опису, які усувають невідомість, тому що Пророк ﷺ сказав:

إِذَا اِسْتَأْجَرَ أَحَدُكُمْ أَجِيْراً فَلْيُعْلِمْهُ أُجْرَهُ

«Якщо хтось із вас найняв робітника, нехай оповістить його розміром оплати».

Наймання може бути оплачено грошима, а також товарами та користю. Усе, що може бути вартістю, однаково, чи є воно річчю або користю, може бути еквівалентом наймання з умовою, щоб воно було визначеним, бо невизначена вартість не може бути еквівалентом. І тому наймання косаря за яку-небудь частину врожаю буде неправильним через невідомість оплати . Але якщо найняти робітника за один саъ або певну долю, то це буде. Також дозволяється наймати робочого в обмін на те, щоб нагодувати та одягти його, або за певну платню разом з одягом та харчуванням, тому що це дозволяється у відношенні жінок, які годують грудним молоком. Сказав Аллах:

وَعَلَى الْمَوْلُودِ لَهُ رِزْقُهُنَّ وَكِسْوَتُهُنَّ بِالْمَعْرُوفِ

«І батьку варто нагодувати та одягти годуючих його дітей жінок як слід по пристойності»(2:233).

У даному аяті говориться про обов’язковість оплати та надання одягу за годування молоком. Якщо це дозволяється у відношенні годувальниці молоком, воно також дозволяється у відношенні інших, оскільки усе це є найманням, адже годування грудьми є одним із видів наймання».

Отож, оплата повинна бути відомою, щоб можна було отримати оплату за працю без усіляких конфліктів,тому що основою усіх угод є усунення конфліктів та суперечок між людьми. І тому оплата повинна бути відомою згідно слів Пророка ﷺ:

إِذَا اِسْتَأْجَرَ أَحَدُكُمْ أَجِيْراً فَلْيُعْلِمْهُ أُجْرَهُ

«Якщо хтось із вас найняв робітника, нехай оповістить його розміром оплати»(вивів ад-Даракутній від Ібн Масъуда).

Також передає Ахмад від Абуі, що Пророк ﷺ:

نَهَى عَنْ اِسْتِئْجَارِ اْلأَجِيْرِ حَتَّى يَتَبَيَّنَ لَهُ أُجْرَهُ

«Заборонив наймати людину, док не буде відома її оплата».

Але якщо оплата була невідомою, то наймання вважається дійсним, і при виникненні протиріч відносно суми оплати за наймання розглядається те, яка платня дається за подібну роботу у том або іншому регіоні … Дану тему можна детально вивчити по книзі «Економічна система в Ісламі» у главі «Наймання».

У світлі вищесказаного я зрозумів Ваше питання наступним чином:

Бідняк бере однорічного або десятимісячного теля, потім ростить його рік або два роки. Оплата його праці така:

** Якщо теля виявилось самкою, і він виростив її, і вона стала коровою, у такому випадку:

  • А— Якщо вона отелилась у період вигодовування, то платнею за працю бідняка є народжений плід (теля) та молоко. Потім бідняк віддає корову володарю …
  • Б— Або ж він бере половину вартості корови після її продажу від отелення у якості своєї заробітної платні.

** Якщо теля виявилось самцем, то платня за його працю буде здійснена по спливанню одного оку або двох років вигодовування:

  • В— Бідняк та володар теля продадуть його і отримані гроші поділять між собою порівну.
  • Г— Або ж вони залишать його собі, поділивши його користь між собою порівну.

І якщо я зрозумів вищесказане правильно, то закон Шаріату у подібному випадку пов’язаний з відомістю оплати, а також у період вигодовування повинен бути визначеним та відомим. Тоді відповідь буде наступним чином:

— У пункті «А» угода є недозволеною, оскільки платнею є те, що міститься у животі самки. А це — невідоме …

— У пункті «Б» платня відома, оскільки вона складає половину вартості корови після її продажу у встановлений строк а. А тому угода у такому положенні дозволена.

— У пункті «В» платня складає половину вартості теля після його продажу у встановлений строк. І це теж дозволено.

— У пункті «Г» треба визначити користь, яка буде ділитись порівну, щоб вона була відомою та ясною. І тоді угода буде дозволеною. Якщо ж вона буде невідомою, тоді ця угода не є дозволеною.

Ваш брат Ата ібн іАбу ар-Рашта
3 Джумада ас-сані 1438грх.
02.03.2017р.

Головне меню