від Fahed Zalloum
Питання: Мир Вам, милість Аллаха та Його благословення, наш дорогий шейх!
Що Ви можете сказати з приводу наукових чудес у Благородному Корані? Чи насправді Коран містить наукові відкриття? Чи можна відносити це явище до науки, або мова йде про щось інше? Нехай Аллах допоможе Вам в усьому благому!
Відповідь: І Вам мир, милість Аллаха і Його благословення!
Що стосується «наукових чудес у Благородному Корані», то подібного роду визначення не було відомо ані у часи Посланця Аллаха ﷺ, ані у часи його сподвижників.
Для пояснення скажу наступне:
1. Чудо — це явище, яке виходить за межі природного, яке закликано підтвердити пророцьку місію того, хто стоїть за скоєнням цього чуда, перед своїми опонентами у такому виді, що опоненти повинні залишитись безсильними повторити подібне. Чудо пророка повинно містити в собі два складника: по-перше, як явище воно повинно виходити за межі природного, по-друге, у ньому повинен міститись виклик на адресу опонентів, які заперечують пророцьку місію цієї людини... Так, чудом Пророка Мухаммада ﷺ, за допомогою якого він підтверджував свою пророцьку місію, кидаючи тим самим виклик арабам, є Священний Коран.
Всевишній Аллах сказав:
قُللَّئِنِاجْتَمَعَتِالْإِنسُوَالْجِنُّعَلَىٰأَنيَأْتُوابِمِثْلِهَـٰذَاالْقُرْآنِلَايَأْتُونَبِمِثْلِهِوَلَوْكَانَبَعْضُهُمْلِبَعْضٍظَهِيرًا
«Скажи: «Якщо б люди та джини згуртувались для того, щоб створити дещо, подібне цьому Корану, це не вдалось би їм, навіть якщо б вони почали допомагати один одному»(17:88),
أَمْيَقُولُونَافْتَرَاهُ ۖقُلْفَأْتُوابِعَشْرِسُوَرٍمِّثْلِهِمُفْتَرَيَاتٍوَادْعُوامَنِاسْتَطَعْتُممِّندُونِاللَّـهِإِنكُنتُمْصَادِقِينَ
«Або ж вони говорять: «Він вигадав Коран». Скажи: «Принесіть десять вигаданих сур, подібних цим, і покличте, кого зумієте, окрім Аллаха, якщо ви говорите правду» (11:13),
وَإِنكُنتُمْفِيرَيْبٍمِّمَّانَزَّلْنَاعَلَىٰعَبْدِنَافَأْتُوابِسُورَةٍمِّنمِّثْلِهِوَادْعُواشُهَدَاءَكُممِّندُونِاللَّـهِإِنكُنتُمْصَادِقِينَ
«Якщо ж ви сумніваєтесь у тому, що Ми ниспослали Нашому рабу, то створіть одну подібну суру та покличте своїх свідків, окрім Аллаха, якщо ви говорите правду» (2:23).
2. Чудо Корану проявляється у його красномовності, дохідливому поясненні та високому ступені викладення. Усе це відноситься до чудотворності Корану, що застосовує способи викладення мовлення, одночасно ясні, сильні та красиві, на що не здатна людина. Спосіб викладення Корану полягає у тому, яким чином він об’єднує значення та змісти аятів з їх стилем викладення, які мовленнєві обороти застосовує, виражаючи змісти. Ясність цих способів чітко виражає інформацію, яку хоче донести Коран... Сила способу виражається у тому, які слова були підібрані для вираження змісту. Передача витонченого змісту відбувається за рахунок використання таких же витончених фраз; там, де має місце красномовність, використовуються красномовні фрази; змісти, які виражають засуджувані явища, викладаються у таких же негативних тонах із застосуванням відповідного стиля мовлення та фраз... Краса способу видна у підборі найкращих мовленнєвих оборотів, пов’язаних зі змістами, а також у тому, яким чином мовлення поєднується зі змістами у красиві речення...
3. Хто вивчає Коран, бачить, наскільки він піднесений у способах викладення мовлення, наскільки він ясний та красивий... Можна помітити, наскільки відмінна специфіка його мовлення, наскільки точно підібране кожне слово, яке виражає найкращим чином зміст, що передається, наскільки точно підібрані слова та зміст, які супроводжують ці вирази, і так — у кожному аяті. Чудотворність Корану ясно простежується у тому, наскільки він відрізняється у своєму мовленні, зовсім не схожому на людське. З точки зору змістів та краси їх вираження, того, як вони впливають на людину, яка розуміє їх значення, як сильно Коран діє навіть на того, хто його змісту не усвідомлює, можна відчути силу цього чуда, яке продовжить зберігатись аж до Судного Дня.
4. До числу доказів чудотворності Священного Корану відноситься мовний стиль:
а) Коли Аллах наділяє одного із Своїх пророків чудом, то воно завжди виглядає у виді виклику на адресу того народу та у тій справі,у якій більше за усе цей народ набув успіху та яке освоїв краще за усе, тому що саме тоді цей виклик набуває значущості. Так, Муса (а.с.) кинув виклик фараону у чаклунстві, тому що люди того часу спеціалізувались у цій області. Чудом Іси (а.с.) і, відповідно, викликом, була область медицини. Він виліковував хворих, воскрешав мертвих, тому що його сучасники розуміли медицину та спеціалізувались на ній і т.д. Що ж стосується народу Мухаммада ﷺ, то вони не були сильні ані у чаклунстві, ані у медицині, а були сильні у мові. Щоденні змагання у тому, хто краще та красивіше виразить свою думку, хто створить усе нові витвори, хто виявиться кращим у поезії та прозі, викладаючи багату кількість віршів та творів... А тому найкраще, у чому можна було кинути їм виклик — це примусити їх усвідомити свою слабкість у приведенні подібного Корану, яке, до того ж, — на їх власній мові.
б) Священний Коран кидає виклик арабам у тому, щоб вони створили суру, хоча б подібну сурі «Аль-Каусар». Поза сумнівів, сура «Аль-Каусар» та інші подібні до неї короткі сури не говорять про які-небудь наукові факти або про щось подібне, але показують найвищий стиль вираження мовлення, повторити який араби виявились не у змозі.
в) Араби проявили повну неспроможність у наслідуванні способам висловлення Корану, але не з точки зору науки та наукових фактів, згаданих у ньому, про що усім відомо, а у нездатності повторити його стиль мовлення настільки, що деякі араби почали звинувачувати Коран у мовному чаклунстві...
г) Від Пророка ﷺ не передається, що виклик, звернений до арабів, мав місце з приводу науки та наукових фактів, що безперечно містяться у Корані. Виклик Пророка ﷺ полягав у приведенні подібного Корану мовлення.
д) Священний Коран використовує змісти, відомі арабам у часи Пророка ﷺ, а іноді навіть згадує їх власне мовлення, як, наприклад:
وَقَالُوالَننُّؤْمِنَلَكَحَتَّىٰتَفْجُرَلَنَامِنَالْأَرْضِيَنبُوعًا﴿٩٠﴾أَوْتَكُونَلَكَجَنَّةٌمِّننَّخِيلٍوَعِنَبٍفَتُفَجِّرَالْأَنْهَارَخِلَالَهَاتَفْجِيرًا﴿٩١﴾أَوْتُسْقِطَالسَّمَاءَكَمَازَعَمْتَعَلَيْنَاكِسَفًاأَوْتَأْتِيَبِاللَّـهِوَالْمَلَائِكَةِقَبِيلًا﴿٩٢﴾أَوْيَكُونَلَكَبَيْتٌمِّنزُخْرُفٍأَوْتَرْقَىٰفِيالسَّمَاءِوَلَننُّؤْمِنَلِرُقِيِّكَحَتَّىٰتُنَزِّلَعَلَيْنَاكِتَابًانَّقْرَؤُهُ ۗقُلْسُبْحَانَرَبِّيهَلْكُنتُإِلَّابَشَرًارَّسُولًا
«Вони говорять: «Нізащо ми не увіруємо, доки ти не виведеш для нас із землі джерело; або доки не буде у тебе пальмового гаю та виноградника, в яких ти прокладеш ріки; або доки не обрушиш на нас небо шматками, як ти це стверджуєш; або не предстанеш перед нами разом з Аллахом та янголами; або доки у тебе не буде дому із коштовностей; або доки ти не зійдеш на небо. Але ми не повіримо у твоє сходження, доки ти не спустишся з Писанням , яке ми станемо читати». Скажи: «Пречист мій Господь! Я ж — усього лише людина та посланець» (17:90–93).
Ці благородні аяти цитують слова курайшитів, тобто згадані в аяті фрази — це слова самих курайшитів. Але Коран приводить ці слова у такому стилі, що курайшити виявляються не у змозі його повторити при тому, що цитуються їх же власні слова. Це ясно вказує на нездатність арабів повторити мову Корану.
Такими є докази, що вказують на нездатність людей повторити Священний Коран у його мовному стилі викладення мовлення...
5. Ті, які використовують термінологію «чудотворність Корану у науці», мають на увазі наукові теорії та факти, описані у Священному Корані, як, наприклад, слова Аллаха:
وَلَقَدْخَلَقْنَاالْإِنسَانَمِنسُلَالَةٍمِّنطِينٍ﴿١٢﴾ثُمَّجَعَلْنَاهُنُطْفَةًفِيقَرَارٍمَّكِينٍ﴿١٣﴾ثُمَّخَلَقْنَاالنُّطْفَةَعَلَقَةًفَخَلَقْنَاالْعَلَقَةَمُضْغَةًفَخَلَقْنَاالْمُضْغَةَعِظَامًافَكَسَوْنَاالْعِظَامَلَحْمًاثُمَّأَنشَأْنَاهُخَلْقًاآخَرَ ۚفَتَبَارَكَاللَّـهُأَحْسَنُالْخَالِقِينَ
«Воістину, Ми створили людину із есенції глини. Потім Ми помістили її краплею у надійному місці. Потім Ми створили із краплі згусток крові, потім створили із згустку крові розжований шматочок, потім створили із цього шматочка кості і потім облекли кості м’ясом. Потім Ми виростили його в іншому творінні. Благословен же Аллах, Найкращий із творців!» (23:12–14).
Ці та їм подібні аяти були ниспослані, щоб показати силу та могутність Всевишнього Аллаха, а не у якості доказів наукових теорій, особливо враховуючи той факт, що у часи Пророка ﷺ люди не могли знати про такі наукові подробиці... До того ж, сам Коран не містить виклику з цього приводу і сам Пророк ﷺ, у тому числі, не використовував наукові дані як інструмент для виклику арабам, що доводить його пророцьку місію.
6. Висновок: чудо Священного Корану полягає у його стилі викладення мовлення, який і був використаний у якості інструменту для виклику арабам. Коран не кидав виклик арабам у науці, щоб тим самим довести пророцтво Мухаммада ﷺ. Чудо Пророка Мухаммада ﷺ — це сам Священний Коран. Аллах кидає виклик людям та джинам у тому, щоб вони створили дещо подібне, але вони не змогли і ніколи не зможуть цього зробити, навіть якщо об’єднаються заради цього:
ٰأَنيَأْتُوابِمِثْلِهَـٰذَاالْقُرْآنِلَايَأْتُونَبِمِثْلِهِوَلَوْكَانَبَعْضُهُمْلِبَعْضٍظَهِيرًا
«Скажи: «Якщо б люди та джини об’єднались для того, щоб створити дещо, подібне цьому Корану, це не вдалось би їм, навіть якщо б вони стали допомагати один одному» (17:88).
Таким чином, чудом Посланця Аллаха ﷺ, за допомогою якого він доводив свою пророцьку місію, а також викликом, який мав місце у цьому зв’язку, є Священний Коран.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
8 Рамадана 1438 р.х.
03.06.2017 р.
Низка відповідей шейха — вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, — на питання, задані на його сторінці у Фейсбуку «Фікх»
