Адресовано AbuIhsanManasra.
Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху, дорогий наш шейхе. Буду вдячним за Вашу відповідь, пов’язану з угодою.
У мене є приміщення площею у 400 квадратних метрів, і там стоїть фрезерний станок по дереву. Один чоловік прийшов до мене, щоб купити цей станок, і я погодився на продаж. Потім він захотів орендувати приміщення, де знаходиться цей станок, для того, щоб там працювати, і ми домовились на цьому. Станок, незважаючи на те, що його можна перенести, залишився на своєму місці. Також орендатор приміщення, тобто покупець станка, має ключі від приміщення, що дає йому можливість вільно розпоряджатись приміщенням, не наносячи шкоди.
Чи вважається угода між нами повноцінною згідно Шаріату,якщо покупець станка не забрав його?
Або наша угода вважається недійсною через те, що станок залишився на своєму місці, яке згодом було орендоване тим же покупцем станка?
Нехай благословить Вас Аллах та відкриє Вам врата до знань. Будь ласка, дайте відповідь на це питання, якомога швидше, наскільки це можливо.
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
Відповідь: Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху!
Умовою торгівлі вважається взяття купленого товару у руки та оволодіння ним. Проте ця дія діє, якщо ти купуєш те, щ зважується, відміряється (сосудом) або рахується. Наприклад, ти купив тканину або продукти харчування, такі як рис, або те, що продається кількістю, як кавун або банани. Сюди відноситься товар, який вимріюється сосудом, до цього також відноситься те, що можна вимірити в одиницях довжини, є товар, який продається поштучно, і той, що зважується. Із цього виходить, що покупець повинен забрати куплений товар при купівлі із вищепереліченого виду товарів. Те ж саме стосується і продавця: для того, щоб товар став його майном і щоб він міг продавати його, необхідно, щоб продавець взяв у руки куплений товар і поставив у себе у магазині. Не дозволяється, щоб продавець продавав товар, яким він не володіє, тобто якого немає у магазині. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَنْ ابْتَاعَ طَعَامًا فَلَا يَبِعْهُ حَتَّى يَسْتَوْفِيَهُ
«Хто купив їжу, нехай не продає її, доки не отримає її сповна» (Бухарі).
Передав Муслім від Ібн Умара (р.а.), що:
وَكُنَّا نَشْتَرِي الطَّعَامَ مِنْ الرُّكْبَانِ جِزَافًا فَنَهَانَا رَسُولُ اللَّهِ أَنْ نَبِيعَهُ حَتَّى نَنْقُلَهُ مِنْ مَكَانِهِ
«Ми купували продукти у караванів як заманеться, і Посланець Аллаха ﷺ заборонив нам продавати їх, доки ми не перенесемо ці продукти в інше місце».
Передав Муслім, що Пророк Аллаха ﷺ сказав:
مَنْ ابْتَاعَ طَعَامًا فَلَا يَبِعْهُ حَتَّى يَكْتَالَهُ
«Хто купив їжу, нехай не продає її, доки не зважить».
Передає Імам Ахмад від Хакіма ібн Хізама, що:
قُلْتُ يَا رَسُولَ اللَّهِ إِنِّي أَشْتَرِي بُيُوعًا فَمَا يَحِلُّ لِي مِنْهَا وَمَا يُحَرَّمُ عَلَيَّ قَالَ فَإِذَا اشْتَرَيْتَ بَيْعًا فَلَا تَبِعْهُ حَتَّى تَقْبِضَهُ
«Я сказав: «О Посланець Аллаха, я купую деякі речі, і що мені дозволено із справ і що заборонено?». Він ﷺ відповів: «Якщо ти купив що-небудь, то не продавай його, доки не отримаєш його у руки».
Від Зайда ібн Сабита передається:
أَنَّ النَّبِيَّ، صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، نَهَى أَنْ تُبَاعَ السِّلَعُ حَيْثُ تُبْتَاعُ، حَتَّى يَحُوزَهَا التُّجَّارُ إلَى رِحَالِهِمْ
«Пророк ﷺ заборонив продавати товари там, де вони купуються доки торговці не перевезуть її додому»(передав Абу Давуд).
Передає Ахмад, що Пророк ﷺ сказав:
مَنِ اشْتَرَى طَعَامًا بِكَيْلٍ أَوْ وَزْنٍ فَلَا يَبِعْهُ حَتَّى يَقْبِضَهُ
«Хто купить сипучу їжу або зважувану, нехай не продає її, док не отримає її у руки».
Дані хадіси вказують на сипучу та зважувану їжу, також вони вказують у загальній формі на усю їжу. Їжа не може відноситись лише до сипучої або зважуваної, тому що інколи вона може продаватись поштучно, як деякі види фруктів. Тому умова взяття у руки відноситься до усієї їжі, будь то до сипучої, зважуваної або рахуємої.
Що стосується товару, який не відноситься до сипучих, зважуваних та рахуємих, то немає умови взяти його у руки. До таких відноситься житло, земля, тварина та до них подібне. Що стосується дому та землі, то вони не переносяться і не можуть бути взяті. Відносно тварини, Бухарі приводить хадіс від Ібн Умара:
رَوَى ابْنُ عُمَر أَنَّهُ كَانَ عَلَى بَكْرٍ لِعُمَر صَعْبٍ: فَقَالَ لَهُ النَّبِيُّ بِعْنِيهِ فَقَالَ عُمَرُ هُوَ لَكَ فَاشْتَرَاهُ ثُمَّ قَالَ هُوَ لَكَ يَا عَبْدَ اللَّهِ فَاصْنَعْ بِهِ مَا شِئْتَ
«Передав Ібн Умар, що він сидів на неслухняному верблюді Умара, і Пророк ﷺ сказав йому: «Продай його мені». Умар відповів: «Він твій, о Посланець Аллаха». І Посланець Аллаха купив його, а потім сказав: «Він твій, о Абдуллах ібн Умар, роби з ним, що хочеш».
Посланець Аллаха ﷺ купил верблюда у Умара (р.а.) і продав Абдуллаху ібн Умару (р.а.) до того, як взяв його у Умара.
Також передав Муслім у своєму «Сахіх» зі слів Джабіра (р.а.):
أَنَّهُ كَانَ يَسِيرُ عَلَى جَمَلٍ لَهُ قَدْ أَعْيَا فَأَرَادَ أَنْ يُسَيِّبَهُ قَالَ فَلَحِقَنِي النَّبِيُّ، صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، فَدَعَا لِي وَضَرَبَهُ فَسَارَ سَيْرًا لَمْ يَسِرْ مِثْلَهُ قَالَ بِعْنِيهِ بِوُقِيَّةٍ قُلْتُ لَا ثُمَّ قَالَ بِعْنِيهِ فَبِعْتُهُ بِوُقِيَّةٍ وَاسْتَثْنَيْتُ عَلَيْهِ حُمْلَانَهُ إِلَى أَهْلِي فَلَمَّا بَلَغْتُ أَتَيْتُهُ بِالْجَمَلِ فَنَقَدَنِي ثَمَنَهُ ثُمَّ رَجَعْتُ فَأَرْسَلَ فِي أَثَرِي فَقَالَ أَتُرَانِي مَاكَسْتُكَ لِآخُذَ جَمَلَكَ خُذْ جَمَلَكَ وَدَرَاهِمَكَ فَهُوَ لَكَ
«В одній із подорожей мій верблюд знесилився настілки, що я навіть збирався відпустити його. У цей час під’їхав Пророк ﷺ, який помолився за мене і вдарив по моєму верблюду. Після цього верблюд побіг так жваво, як не бігав ніколи. Посланець Аллах ﷺ сказав: «Продай мені його за окію». Я відповів: «Ні». Пророк ﷺ повторив: «Продай його мені». Тоді я продав йому верблюда з тією умовою, що до цього доберусь на ньому до дому. Повернувшись із поїздки, я привів до Посланця Аллаха ﷺ верблюда, і він розплатився зі мною. Коли я вирушив додому, він вирушив за мною і сказав: «Може бути, ти думаєш, що я збивав ціну для того, щоб роздобути твого верблюда? Візьми свого верблюда і залиш собі дірхеми. Вони — твої».
У цьому хадісі ми бачимо, як Посланець Аллаха ﷺ купив верблюда і не взяв його, більше того,Джабир (р.а.) продовжив їхати на ньому до свого дому, а потім Посланець Аллаха ﷺ подарував йому цього купленого верблюда.
Продаж тварин, як це відбувається зазвичай, не відноситься до продажу сипучих, зважуваних та рахуємих одиниць, тому взяття у руки не є умовою для завершення торгової угоди.
Я схиляюсь до того, що хукм відносно цього станка по оброблянню дерева подібний хукму з тваринами. Ця угода вважається завершеною без взяття у руки чи переносу його в інше місце. Іншими словами, угода по продажу станка є правильною, і немає різниці, чи забере покупець його до себе додому або орендує де місце, де він знаходиться то. Раз ваша угода є правильною, то нехай благословить Аллах Вас за Ваш продаж, а покупця — за його покупку.
Це те, до чого я схиляюсь, проте Аллаху краще знати про це.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
22 Джумада аль-уля 1439 р.х.
08.02.2018 р.
Низка відповідей вченого, шейха Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізбут-Тахрір, на питання відвідувачів його сторінки у «Facebook» «Фікхій»
