Питання: Америка раптово об’явила про небезпеку, яка загрожує її інтересам та озброєним силам у Перській затоці.
Джерелом небезпеки вона назвала Іран та лояльні йому угрупування. У зв’язку з цим вона вирішила підвищити рівень боєготовності, для чого відправила авіаносець, інші військові кораблі і навіть плавучий шпиталь (корабель-шпиталь), що вселяє думку про наближення боєзіткнень у Перській затоці. До того ж Америка припинила закривати очі на те, що інші держави експортують іранську нафту, для чого їй було необхідно відправити війська, щоб у будь-яку мить зупинити цей експорт. У свою чергу, Іран пригрозив закрити Ормузьку протоку для усіх кораблів-експортерів держав Перської затоки. Напруженість у регіоні не слабшає! Чи буде війна з подачі Америки? Або ж Америка бажає чогось іншого? Нехай Аллах воздасть Вам благом.
Відповідь: Для того, щоб картина того, що відбувається, була ясною, треба розкрити наступні деталі:
1. Так, у регіоні спостерігається значний ріст напруженості, чому сприяла відправка Америкою військово-морських судів, включаючи авіаносець «Авраам Линкольн», який вважається одним із найбільших авіаносців США, що несе на борту 90 літаків. Америка відправила ескадрилью із літаків B-52 на свої бази у Перській затоці. Америка підвищила рівень боєготовності своїх військ у регіоні і евакуювала дипломатів другорядного значення із Багдаду. Звернуть увагу на те, що усе це було здійснено швидко і з погрозами на адресу Ірану. «США відправили авіаносець у регіоні Близького Сходу, щоб таким чином оповістити Іран «ясним і зрозумілим чином».
Радник президента США по національній безпеці Джон Болтон заявив, що його країна вчиняє так «у відповідь на низку тривожних сигналів, які попереджають про небезпеку». Америка відправила військовий корабель у Перську затоку після того, як надійшли відомості про можливий напад на американській війська згідно новинам, переданим агентством «Рейтерз», яке посилається на заяву американського чиновника, ім’я якого залишилось не названим... Болтон заявив: «США відправили авіаносець «Авраам Лінкольн» і бомбардувальники у район дислокації американських військ, щоб тим самим направити послання іранському режиму і продемонструвати, що ми готові відбити будь-яку небезпеку, яка загрожує інтересам Америки та її союзників, і що ця небезпека буде зустрінута силою без коливань» («BBC», 06.05.2019).
І насправді американський авіаносець увійшов у Суецький канал 09.05.2019, а уже 14.05.2019 досяг вод Аравійського моря. Також ЗМІ повідомили про бажання Америки «відправити 120 тис. солдатів у регіон, проте президент США спростував цю новину, навіть якщо виконуючий обов’язки міністра оборони США Патрік Шенахен і запропонував цей план Трампу...» («RT», 14.05.2019 з посиланням на «NewYorkTimes»). Офіційно ці дії були зроблені у відповідь на можливі загрози з боку Ірану. «Канал «CNN» з посиланням на свої джерела заявив 7 травня цього року про те, що американська влада отримала відомості стратегічного характеру про розташування Іраном балістичних ракет малої дальності на своїх малих військових кораблях у Перській затоці» («RT», 14.05.2019).
2. Америка іще сильніше занепокоїлась і перейшла від слів до діла після диверсії, на яку наразились чотири торгові кораблі поруч з портом Ель-Фуджайра в ОАЕ, а також нападів на важливі нафтові об’єкти, які належать Саудівській Аравії. Сталося це усе наступним чином:
«Чотири торгових кораблі, які стоять поруч з Ель-Фуджайра в ОАЕ, наразились диверсійним атакам, що обійшлись без людських жертв, як про це повідомив у неділю Державний департамент США. На тлі подій, які відбуваються, зростає тиск Америки на Іран. Президент Ірану Хасан Рухані раніше заявив, що його країна вже фактично стикається з важкою ситуацією» («MiddleEastOnline», 12.05.2019).
Єменську угрупування «Ансаруллах» у вівторок заявило про те, що нанесла удари по життєво важливим нафтовим об’єктам Саудівської Аравії... Єменський канал «Almasirah», посилаючись на військові джерела, підтвердив, що «7 БПЛА атакували життєво важливі об’єкти Саудівської Аравії». Джерело вказало, що «ця масштабна військова операція є відповіддю на триваючу агресію і осаду проти синів нашого народу». Далі канал додав: «Ансаруллах» готові наносити іще більш жорсткі удари у випадку продовження агресії і осади» (російське агентство «Супутник», 14.05.2019). Після цих двох подій заяви Америки відносно Перської затоки стали неминуче більше небезпечними, бо затока має для неї велике значення. Напруженість США та ситуація, яка напружується у Перській затоці, набули формату, який відрізняється від аналогічних ситуацій у минулому.
3. Разом з тим, незважаючи на усю ескалацію подій у Перській затоці, незважаючи на усе, що вказує на майбутню війну між сторонами, їх заяви — Ірану та Америки — говорять про протилежне! Із числа таких заяв — наступні:
У четвер на перс-конференції у Білому домі, у відповідь на питання, чи мають намір США почати війну проти Ірану, Трамп відповів: «Я сподіваюсь, що до цього не дійде» («RT», 16.05.2019).
Спікер Палати представників США Ненсі Пелосі у четвер заявила про те, що адміністрація Трампа не отримала згоди Конгресу на ведення війни з Іраном на тлі зростаючої напруженості на Близькому Сході. Пелосі заявила журналістам, що адміністрація республіканців у четвер виступить з заявою по справі Ірану на закритому засіданні перед старшими сенаторами, яких іще називають «група восьми» («Рейтерз», 16.05.2019)
Газета «TheNewYorkTimes» у четвер, з посиланням на чиновника із американської адміністрації, ім’я якого залишилось неназваним, заявила про те, що президент США Дональд Трамп оповістив виконуючого обов’язки міністра оборони Патріка Шенахена про те, що він не бажає війни з Іраном. Газета повідомила, що президент оповістив Шенахена про це вранці у середу» («Рейтерз», 16.05.2019).
Верховний лідер Ірану Алі Хаменеі заявив, що війни з США не буде. У своїх заявах, опублікованих урядовими ЗМІ і на його сторінці у соцмереж «Твіттер», аятолла Алі Хаменеі заявив: «Ми не прагнемо до війни, і вони теж» («BBC», 14.05.2019).
Виступаючи на прес-конференції, виконуючий обов’язки міністра оборони США Патрік Шенахен заявив, що збільшуючи і зміцнюючи військовий контингент у Перській затоці, американська адміністрація бажає «...стримати Іран, а не вступати з ним у війну. Ми не знаходимось на порозі війни» («Франція 24», 22.05.2019).
Заяви Америки та Ірану ставлять під питання можливість війни між ними, про яку говорять ЗМІ. Виступаючи перед своїм народом, іранський лідер заявив, що Іран не шукає війни з американцями, і американці теж не шукають війни з Іраном. Це означає, що війна, яка погрожує руйнуванням Ірану і/або знищенням американського флоту у Перській затоці, виключена. Максимум із того, що очікується, це обмежені військові дії обох сторін одна проти другої для збереження свого обличчя... Американські чиновники також заявляють про небажання скидати іранський режим. Радник президента США по національній безпеці Джон Болтон заявив: «Наша політика не націлена на зміну іранського режиму. Ми лише бажаємо, щоб іранський режим змінив свою лінію поведінки» («dostor.org», 03.10.2018).
4. Отож, якими є причини ескалації і напруженості у регіоні? При комплексному розгляді з’ясовується, що причин тому три:
Перша причина — це світові ринки нафти
Сучасна Америка у питаннях нафти відрізняється від Америки, яка була 10 років, назад, тому що вона набула успіху у технології добування сланцевої нафти, дозволивши експортувати свою нафту, при тому, що сама є експортером нафти. Бажаючи вийти із торгового дефіциту, Китай вирішив збільшити частку імпорту американської нафти, і у той же самий час Америка імпортує дешеву нафту у дешевих правителів Перської затоки, особливо у Саудівської Аравії, яка навіть виручені гроші від торгових угод з Америкою залишає на зберігання у самій же Америці, не маючи можливості вивести їх звідти навіть у час скрути. Навпаки, КСА позичає Америці ці засоби, так що від «суверенних банків» Саудівської Аравії не отримує користі ніхто, окрім Америки. Згідно світовій обстановці з нафтою, яка склалася, якщо Америка спричинить тиск на Іран і не дозволить йому експортувати нафту, то це викличе подорожчання нафти на світових ринках, що буде вигідно Америки, тому що ріст цін на нафту покриє собівартість добування сланцевої нафти у США. «Міжнародне енергетичне агентство» (МЕА) стало говорити про загострення «плутанини осяжного майбутнього» ринку нафти, про здатність Америки компенсувати спад експорту нафти із Ірану і Венесуели. «Міжнародне енергетичне агентство у середу заявило про те, що світ у цьому році не буде особливо потребувати нафти від ОПЕК, оскільки відновлення добування нафти в Америці компенсує падіння обсягів експорту нафти із Ірану та Венесуели» («Рейтерз», 15.05.2019).
«Адміністрація інформації по енергії» (EIA) в Америці заявила на цьому тижні, що дбування американської нафти із семи основних покладів сланцю виросте до нового рекорду у 8,49 млн. барелів на добу» («Рейтерз», 17.05.2019). Це означає, що американські нафтові корпорації будуть здобувати більше нафти у Перській затоці, а Іран, який потрапив під санкції, навпаки, буде вимушений скоротити добування.
Найважливіше із цього усього те, що ціни на нафту ростуть на тлі ескалації конфлікту між Америкою та Іраном, коли створюється загроза танкерам з нафтою і нафтовим об’єктам у Перській затоці. «Фьючерси на нафти зросли у середу на тлі можливої ескалації конфлікту на Близькому Сході, який загрожує темпам світових поставок нафти, що затьмарило неочікуваний ріст сирої нафти в Америці. Фьючерси на нафту марки Brent зросли на 53 центи або на 0,7%, досягнувши, таким чином, позначки у 71,77 долари за барель. Фьючерси на нафту марки WTI закрились на рівні 62,02 долари за барель, піднявшись у ціні на 24 цента або, інакше, на 0,4%... Ріст цін також стимулювали новини про те, що Саудівська Аравія постраждала від ударів БПЛА по нафтовим родовищам через два дні після того, як у берегів ОАЕ група танкерів наразилась на диверсії» («Рейтерз», 15.05.2019).
Таким чином, стає очевидно, що для Америки вигідний ріст цін на нафту, який покриває собівартість добування її власної сланцевої нафти. Усілякий ріст цін стимулює американські нафтові кампанії збільшувати добування сланцевої нафти, яка є у колосальних об’ємах на території США. Без сумнівів, Америка розцінює ріст цін на нафту як чинник, який іде на користь її нафтовим компаніям, особливо якщо враховувати торговий метод мислення нині діючої адміністрації президента Трампа.
Друга причина полягає у підписанні ядерної угоди з Іраном, яка гарантує лев’ячу частку американським компаніям у внутрішньому ринку Ірану
Добре відомо, що Америка веде відкриту гру з Іраном для підписання нової ядерної угоди, яка включає у себе іранську програму створення ракет і підсилення впливу Ірану у регіоні. «Державний секретар США Майк Помпео відвідав Ірак і під час візиту спілкувався з прем’єр-міністром Іраку Аділем Абдаль-Махді, обговорив з ним це питання, як про це сказало джерело, наближене до деталей зустрічі. Думки різнились, більше того, прем’єр-міністр Іраку був здивований тоном, з яким Помпео звертався до нього. Помпео почав вимагати від Абдаль-Махді направити послання у Тегеран і сповістити уряд Ірану про те, що США не зацікавлені у розв’язуванні війни, а усе, чого хоче Трамп — це укласти нову ядерну угоду — угоду, яку він може приписати собі...» («Non-Post», 15.05.2019, з посиланням на «MiddleEastEye»).
Президент Америки не приховує цієї мети. «Президент США виразив бажання зв’язатись з лідерами Ірану для вирішення зростаючої кризи. Адміністрація Трампа залишила номер їх телефону швейцарцям, щоб іранці могли зателефонувати їй у випадку бажання домовитись... Потім президент США заявив: «Їх обов’язок полягає у тому, щоб зателефонувати мені, потім вони повинні сісти за стіл для обговорення справедливої угоди і підписати її... Ми не прагнемо нашкодити Ірану». Далі він сказав: «Ми хочемо, щоб вони (іранці) були сильні і величні, щоб ми мали сильну економіку. Але вони повинні зв’язуватись з нами. Якщо вони зроблять це, то ми готові до переговорів з ними». Представники Білого дому залишили свій номер швейцарцям, виступаючими представниками Ірану у його дипломатичних відносинах з Америкою, щоб залишилась можливість налагодження зв’язку з Вашингтоном у випадку, якщо Іран того побажає» («CNN», 11.05.2019).
Про це ж повідомляє агентство «RT» від 15.05.2019, яке цитує слова американського президента Дональда Трампа: «Я упевнений у тому, що Іран незабаром захоче піти на переговори з нами». У цьому контексті у вівторок опублікував новину іранський сайт «Інтіхаб», близький до іранським реформаторам, розкриви цілі візиту міністра закордонних справ Оману Юсуфа ібн Алаві у столицю Ірану Тегеран. У своїй статті від 21.05.2019 сайт згадав про те, що «метою візиту стало посередництво між Іраном і Америкою, обговорення питання обстрілу американського посольства у Багдаді та інші події у регіоні...». Далі у статті говориться: «Міністр Оману Юсуф ібн Алаві під час візиту передав послання президента Дональда Трампа до Тегерану», — без пояснення деталей послання.
Третя причина — найважливіша — це процес формування і реалізації американсько-арабського альянсу проти Ірану,у який увійде також і єврейське утворення
Розглядаючи американську політику у регіоні у цілому і позиції, які вона замає, можна зрозуміти, що головною причиною, яка штовхає її сьогодні до ескалації конфлікту з Іраном, є її намір знайти привід для остаточної, офіційної побудови американсько-арабського альянсу, в який увійде єврейське утворення, тобто перевести проблему конфлікту у регіоні з формату «ізраїльської» агресії», через яку була окупована Палестина, що само собою вимагає від арабських держав об’явити війну євреям і битися з ними для повернення Палестини у руки мусульман, у формат «сектантського конфлікту» у регіоні проти Ірану! Іншими словами, інтегрувати єврейське утворення у регіон... Америка і Британія на протязі десятків років не могли цього зробити, але зараз питають надію на те, що їм це вдасться за допомогою правителів-зрадників у регіоні, особливо правителів держав Перської затоки, які прагнуть налагодити відносини з єврейським утворенням під приводом, висунутим Америкою: «Побоювання перед Іраном».
Ця причини ясно простежується у відповідній позиції самого єврейського утворення. Відносно напруженості у Перській затоці прем’єр-міністр єврейського утворення у присутності американського посла Девіда Фрідмана заявив: «Відбувається нове процвітання і новий ренесанс відносин між нами та багатьма нашими сусідами: арабськими та іншими ісламськими неарабськими державами». Нетаньяху також заявив: «Ми єдині у прагненні відбити іранську агресію». Також Нетаньяху додав: «Держава «Ізраїль», усі держави регіону та усі держави, які бажають миру на землі, повинні зайняти нашу сторону разом з США проти іранської агресії». «Ізраїльський» прем’єр-міністр підкреслив необхідність продовжувати підсилювати міць «Ізраїлю» та його важливого альянсу з Америкою» («RT», 14.05.2019).
Якщо арабські та інші «ісламські» держави у регіоні займуть сторону єврейського утворення та Америки проти «іранської агресії», то це буде означати, що усі американські заяви на адресу Ірану, через які зростає напруженість у Перські затоці, врешті решт призведуть до завершення побудови регіонального альянсу проти Ірану під керівництвом США і партнерстві єврейського утворення, а усі заяви, конфлікти і навіть низка військових дій, на кшталт диверсій у порту ель-Фуджайри і на підприємствах корпорації «Aramco», насправді є складовими деталями вистави цього «регіонального НАТО». Вистава усе іще ведеться. Однією із прелюдій процесу став прийом гостей в Ер-Ріяді у понеділок 06.04.2019, під час якого відбулась арабсько-американська нарада, на якій були присутні також і представники Катара у межах підготовки запуску «Стратегічного близькосхідного альянсу», відомого у світі як «арабське НАТО». Саудівське агентство новин «SPA» згадало, що «нарада була проведена за участю вищих політичних кіл із королівства Саудівської Аравії, США, ОАЕ, королівства Бахрейн, Кувейту, султанату Оман, Катару у королівства Йорданії». Агентство пояснило, що засідання «є важливими кроком на шляху побудови цього альянсу, мета якого полягає у зміцненні безпеки і стабільності у регіоні та у світі» («RT», 10.04.2019).
Отож, процес возведення альянсу іде повним ходом. Те, що єврейське утворення радіє координації дій у сфері безпеки з арабськими та іншими «ісламськими» державами проти Ірану, означає, що воно вже бере участь у переговорах Америки з арабськими (і не лише арабськими) правителями, з тією різницею, що єврейське утворення не робить цього публічно. Можливо, воно відкладає оприлюднення своєї участі доти, доки Америка не заявить план про мир, де найважливішим пунктом стане нормалізація відносин єврейського утворення зі зрадницькими правителями держав Перської затоки.
Підсумок:
1. Ескалація конфлікту і напруженість атмосфери у Перські затоці не є прелюдією до війни між Америкою та Іраном, а є деталями,сполученими з трьома вищеперерахованими причинами. Але це не виключає можливості обмежених бойових дій та обміну ударами між сторонами для збереження їх облич, тому що інакше вони будуть виглядати у неприглядному виді після усіх тих погроз і полум’яних промов, які вони зробили, вимагаючи один від одного змінити свою поведінку!!!
2. Боляче бачити, як, незважаючи на те, що Америка навіть не приховує своїх цілей і виступає з погрозами, правителі наших країн, особливо Перської затоки, виправдовують свою поведінку, пихатість і панування над регіоном, нібито вони усі глухі, німі, сліпі і нічого не розуміють, ущербні у цьому світі і у наступному. Істину сказав Аллах:
وَمَنْ كَانَ فِي هَذِهِ أَعْمَى فَهُوَ فِي الْآخِرَةِ أَعْمَى وَأَضَلُّ سَبِيلاً
«А хто сліпий у цьому світі, той буде також сліпий в Останньому житті і виявиться іще більше заблудшим» (17:72).
19 0Рамадану 1440 р.х.
24.05.2019 р.
