Утримання товару у якості застави, поки не буде виплачена його вартість

Відповіді Аміра
Друкарня

від Мухаммада аль-Кайси

Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

Хотів Вас спитати про наступний спосіб купівлі товару: «Чоловік купив автомобіль, заплативши частину вартості готівковими грошима, а на решту частини виписав чек, проте продавець поставив умову, що не віддасть товар, поки не отримає останню копійку з чека». Чи вважається така угода дозволеною чи ні? Нехай Аллах воздасть Вам благом.

Відповідь:

Заборонено торговцю залишати у себе у якості застави проданий дім після того, як він був проданий у борг, бо це підпадає під тему «Утримання товару у якості застави, поки не буде виплачена його вартість».

У цьому питанні факіхи мають різні погляди, одні дозволяють подібне, але ставлять умови, інші забороняють це, треті дозволяють в одному випадку, в іншому вже забороняють і т.д. Я же схиляюсь до того, що у заданому питанні це заборонено, оскільки автомобіль чи дім при купівлі у борг чи у розстрочку після укладання угоди стає майном покупця. Отож, право розпоряджатись купленою річчю переходить у руки покупця, а отож, він може продати її, здати в оренду, чи отримувати від неї користь. Наприклад, покупець може сам жити у домі, а може поселити кого-небудь іншого.

У Вашому випадку продавець автомобіля або повинен проявити терпіння до боржника, поки той не виплатить свій борг, або нехай візьме у нього у якості застави щось інше, але не проданий автомобіль. Наприклад, він може взяти у заставу золото. Застава залишається у продавця до тих пір, поки покупець повністю не виплатить за автомобіль обговорену суму. Після уплати усієї суми застава повертається покупцю. Передається від Аіши:

اِشْتَرَى رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مِنْ يَهُودِيٍّ طَعَامًا بِنَسِيئَةٍ فَأَعْطَاهُ دِرْعًا لَهُ رَهْنًا

«Посланець Аллаха ﷺ купил у єврея їжу з відстрочкою, віддавши у якості застави свою кольчугу» (Муслім).

Коли ж наступає строк погашення боргу, а боржник відмовляється його виплатити або ж не у змозі цього зробити, то у такому випадку застава продається. Після продажу застави із вирученої суми покривається увесь борг, а ті гроші, що залишились понад цього, повертаються боржнику. На обов’язковість повернення решти суми від продажу застави вказує наступний хадіс:

لَا يَغْلَقُ الرَّهْنُ مِنْ صَاحِبِهِ الَّذِي رَهَنَهُ

«Той, хто вніс заставу, не втрачає її, якщо не може повернути борг вчасно» (приводить Шафії від Саіда ібн Мусайяба).

Що стосується випадку, коли продавець, продавши товар у борг чи у розстрочку, утримує його у якості застави до тих пір, поки не буде виплачена уся вартість, то це заборонено. Причина цього полягає у тому, що продаж у борг чи у розстрочку є повноцінною угодою, за підсумками якої товар переходить у руки покупця. Наприклад, було обговорено, що покупець буле виплачувати вартість товару у певному розмірі суми на протязі декількох років, чи закриє N сумою раз у півроку і т.п. тут усе залежить від домовленості. Отож, якщо товар буде залишений у якості застави, то це буде означати несправедливість (зульм) у відношенні покупця і замахування на його власність. Адже продаж у борг чи у розстрочку є правильною і завершеною угодою, за підсумками якої товар переходить у майно покупця, а отож — у його повне розпорядження. Таким чином, заборонено, щоб після угоди продавець утримував товар у якості застави, бо це створює перешкоду для покупця у розпорядженні товаром, який став його майном.

До цього в одній із відповідей за 24.05.2015 ми вже відповідали на подібне питання. Там ми писали наступне: «Дане питання відоме у фікху під назвою «Утримання товару у якості застави, поки не буде виплачена його вартість». Під цим мається на увазі, що куплений товар залишається у якості застави у продавця до тих пір, поки покупець не виплатить повну вартість товару. Дане питання не виникло б, якщо б продавець і покупець вчиняли так, як приводиться у хадісі від Джабіра ібн Абдуллаха, де Посланець Аллаха ﷺ сказав:

رَحِمَ اللهُ رَجُلًا سَمْحًا إِذَا بَاعَ وَإِذَا اشْتَرَى وَإِذَا اقْتَضَى

«Нехай помилує Аллах ту людину,яка проявляє великодушність, коли продає, купує і судиться!»(Бухарі).

Проте часто продавець і покупець суперечать відносно отримання товару і оплати за товар. Враховуючи такі проблеми, продавець після укладання угоди купівлі-продажу може вдатися до утримання товару у якості застави до тих пір, поки не буде виплачена уся ціна за товар. Саме через це і виникає дане питання. Відносно цього питання серед факіхів є різні точки зору. Одні дозволяють утримувати товар у якості застави, але при певних умовах, інші забороняють робити подібне, треті в одному випадку дозволяють, а в іншому забороняють і т.д.

Після вивчення даної тематики скажу наступне:

1) Вид товару:

а) Товар може бути із категорії макіль, маузун чи мазру і т.д. Наприклад, рис, бавовна, тканина та інші види.

б) Товар може бути не із категорії макіль чи маузун і т.д. Наприклад, автомобіль, дім, тварини та інше.

2) Ціна товару:

а) Оплата може відбуватись на місці, за готівкові гроші, наприклад, коли за 10000 грошових одиниць, оплачених на місці, купується товар.

б) Оплата за товар може бути з відстрочкою на певний строк, наприклад, купив товар за 10000 з відстрочкою в один рік.

в) Частина ціни може бути оплачена одразу, а частина — через певний строк. Наприклад, при купівлі товару у якості оплати дається 5000, а решта 5000 через рік або по частинам у виді щомісячних платежів.

3) Шаріатський хукм буде відрізнятись в залежності від вищевказаних положень:

Перше положення, коли товар не відноситься до категорій макіль, маузун, наприклад, продаж дому, автомобіля, тварин:

1) Ціна за готівковий розрахунок, тобто купівля автомобіля за готівкові гроші у розмірі 10000, і це повинно бути обговорено в угоді купівлі-продажу.

У цьому випадку продавець може утримати товар, тобто залишити його у якості застави до тих пір, поки уся вартість товару не буде виплачена. Доказом цьому служить хадіс Абу Умами: «Я чув, як Пророк ﷺ у своїй проповіді у Прощальному паломництві говорив:

اَلْعَارِيَةُ مُؤَدَّاةٌ وَالزَّعِيمُ غَارِمٌ وَالدَّيْنُ مَقْضِيٌّ

«Взяте на користування треба повертати; поручитель відповідає за того, за кого поручився; борг треба виплачувати»(ат-Тірмізі сказав, що це — хасан хадіс).

Вираз «борг треба сплачувати» вказує на те, що якщо покупець отримає товар до того, як заплатить ціну, то він вважається тим, хто купив його у борг, а отож, він повинен виплатити свій борг. Іншими словами, першочерговою задачею стоїть виплата боргу, поки покупка відбувається за готівковий розрахунок, тобто спочатку треба оплатити вартість товару, якщо в угоді оговорений саме готівковий розрахунок.

Проте у книзі «Бадаі ас-санаі фі тартібаш-шараі» Абу Бакра аль-Касані (помер у 587 р.х.) говориться: «Словами «الدَّيْنُ مَقْضِيٌّ»(борг треба виплачувати) Посланець Аллаха ﷺ описав борг як те, що необхідно виплатити. І цей опис прийшов у загальній (амм) чи абсолютній (мутляк) формі. Якщо ж оплата вартості товару буде відбуватись після передачі товару, тобто з затримкою, то це не буде вважатись сплаченим боргом, про що говориться у хадісі, звідки і виникає протиріччя» (кінець цитати).

Отож, дозволяється утримати товар у якості застави, поки уся сума не буде виплачена, а отож, тут немає боргу, адже в угоді купівлі-продажу мова йшла про оплату готівковими грошима, а не про продаж у борг.

2) Покупка з оплатою через певний строк. Наприклад, купівля автомобіля за 10000 з виплатою через рік. У даному випадку не дозволяється утримувати товар у якості застави до тих пір, поки сума не буде виплачена, бо виплата через певний строк була оговорена у межах угоди зі згоди продавця. У зв’язку з цим продавець не може утримувати товар у якості гаранта для виплати вартості товару, якщо він продав його з відстрочкою на певний час. Отож, він втратив своє право на утримування товару, а отож, йому заборонено це робити, тому він повинен передати його у руки покупця.

3) Частина суми на місці, друга частина — з відстрочкою. Наприклад, при купівлі автомобіля частина суми 5000 оплачується на місці, а решта 5000 через рік або ж виплата відбуватиметься по частинам на протязі певного часу.

У цьому випадку продавцю дозволяється утримати товар у якості застави, поки не будуть виплачені перші 5000, але після їх виплати заборонено утримувати з метою отримати решту суми, яка повинна бути сплачена у майбутньому. Про це ми згадали вище у пунктах 1 і 2.

Підбиваючи підсумки: дозволено продавцю утримувати у якості застави товар з метою отримати ту суму, яка повинна бути оплачена одразу, якщо угода купівлі-продажу передбачає цю умову. У такому випадку дозволено продавцю утримати товар, поки покупець не виплатить ту частину грошей, яка повинна бути оплачена одразу у межах угоди.

І тут помилково буде задати питання: як покупець може залишити у якості застави куплений товар до того, як отримає його на руки, тобто до того, як товар перейде у його майно? Адже куплений товар можна залишити у заставу лише тоді, коли він отриманий на руки. Доказом цьому служить хадіс від Ібн Аббаса: «Посланець Аллаха ﷺ сказав Аттабу ібн Асіду:

إِنِّي قَدْ بَعَثْتُكَ إِلَى أَهْلِ اللَّهِ وَأَهْلِ مَكَّةَ فَانْهَهُمْ عَنْ بَيْعِ مَا لَمْ يَقْبِضُوا

«Я відправив тебе до жителів Мекки. Заборони їм продавати те, чого немає у них на руках» (Байхакий).

В іншому хадісі Хакім ібн Хізам спитав:

يَا رَسُولَ اللهِ إِنِّي أَبِيعُ بُيُوعًا كَثِيرَةً فَمَا يَحِلُّ لِي مِنْهَا مِمَّا يَحْرُمُ عَلَيَّ فَقَالَ لَا تَبِيعَنَّ مَا لَمْ تَقْبِضْ

«О, Посланець Аллаха, я здійснюю багато продажів, тому хотів спитати, що із них дозволено для мене, а що заборонено?».На що він ﷺ сказав: «Не продавайте, чого у тебе на руках» (ат-Табарані).

Ці хадіси недвозначно забороняють продавати те, чого немає на руках. Звідси і виникло питання.

Ставити питання таким чином буде неправильно, адже обидва хадіси стосуються товару, який продається як макіль і маузун. Що стосується товару, коли той не відноситься до цих категорій, наприклад, дім, автомобіль, тварини, допустимо продавати їх до того, як вони були отримані на руки. Доказом цьому служить хадіс від Ібн Умара:

كُنَّا مَعَ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فِي سَفَرٍ فَكُنْتُ عَلَى بَكْرٍ صَعْبٍ لِعُمَرَ فَكَانَ يَغْلِبُنِي فَيَتَقَدَّمُ أَمَامَ الْقَوْمِ فَيَزْجُرُهُ عُمَرُ وَيَرُدُّهُ ثُمَّ يَتَقَدَّمُ فَيَزْجُرُهُ عُمَرُ وَيَرُدُّهُ فَقَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ لِعُمَرَ بِعْنِيهِ قَالَ هُوَ لَكَ يَا رَسُولَ اللَّهِ قَالَ بِعْنِيهِ فَبَاعَهُ مِنْ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ هُوَ لَكَ يَا عَبْدَ اللَّهِ بْنَ عُمَرَ تَصْنَعُ بِهِ مَا شِئْتَ

«Одного разу ми знаходились у дорозі разом з Пророком ﷺ, я їхав на молодому ненавченому верблюді, який належав Умару. Я ніяк не міг з ним справитись, він постійно випереджав решту інших (і коли це траплялось) Умар прикрикував на нього і примушував повертатись. Але потім він знов вибігав уперед, і Умар знов кричав на нього і повертав назад. (Через деякий час) Пророк ﷺ сказав Умару: «Продай його мені!». На що Умар сказав: «Він твій, о, Посланець Аллаха!». Проте він ﷺ знов сказав: «Продай його мені!». І тоді Умар продав його Посланцю Аллаха ﷺ, після чого Пророк ﷺ сказав (звернувшись до мене):«Він, твій, о Абдуллах ібн Умар, роби з ним, що побажаєш» (Бухарі).

Тут мова йде про розпорядження товаром до його отримання на руки, а це однозначно вказує на повноцінне володіння ним до отримання на руки. Отож, дозволено продавати чи дарувати такий товар, оскільки продавець вже не вважається володарем даного товару.

Ґрунтуючись на вищесказаному, виходить, що зробити товар заставою до його отримання на руки дозволено тоді, коли такий товар можна продати до отримання його на руки. Проте це стосується лише тих товарів, які не відносяться до речей категорії макіль і маузун: дім, автомобіль, тварини і т.п. У випадку, коли угода купівлі-продажу була укладена на оплату відразу, чи на умовах, що частина оплати буде одразу, то дозволяється залишити товар у якості застави до отримання товару на руки, поки покупець не виплатить вартість повністю, або ту частину, про оплату якої було оговорено.

Друге положення, коли товар відноситься до категорій макіль, маузун і т.д. Наприклад, купівля рису, бавовни, тканини. У цьому випадку неприпустимо утримувати товар у якості застави, і тут не враховується, чи буде оплата одразу чи у розстрочку (по частинам чи одним разом).

Якщо оплата за товар була обговорена з відстрочкою, то заборонено робити його у якості застави. Про це ми роз’яснили вище.

Якщо було обговорено, що оплата за товар відбудеться одразу, то і тут заборонено утримувати товар у якості застави. Причина цього полягає у тому, що утримання речей категорії макіль і маузун до отримання їх на руки у якості застави заборонено, і про це говориться у хадісі Посланця и Аллаха ﷺ, який ми приводили раніше. У випадку, коли було обговорено, що оплата за товар відбудеться одразу, продавець стоїть перед вибором між двома речами:

— або він продає товар на умовах, що оплата буде одразу, а після передачі товару у руки покупця проявляє терпіння, незалежно від того, чи віддав покупець гроші одразу чи віддасть трохи пізніше, при цьому не повинно бути утримування товар у якості застави;

— або він стримається від продажу товару, поки у якості застави не буде залишена яка-небудь річ.

Таким чином, у випадку, якщо в угоді купівлі-продажу товару із категорії макіль і маузун було обговорено, що оплата за товар відбудеться одразу або через деякий час (відстрочка), то заборонено продавцю утримувати товар у якості застави, поки не буде виплачена уся вартість за товар» (кінець цитати).

До цього я схиляюсь, але Аллах знає краще!

 


22 Джумада аль-ахіра 1441 р.х.
16.02.2020р.