Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Нещодавно за допомогою свого друга із партії «Хізб ут-Тахрір» я знайшов Вашу сторінку в Інтернеті. Мені сподобалась Ваша проникливість у думці і сила аргументації, особливо у питаннях фікху. Прошу Всемогутнього Аллаха продовжити Ваше життя, щоб дати Вам можливість творити добро і підвищити рівень знань. Прошу Аллаха направити мене на шлях, угодний Йому і Його Посланцю ﷺ.
Хвала Аллаху, я почав робити намаз, але це відбулось через роки після досягнення віку відповідальності. Моє питання: чи повинен я восповнити упущені намази, або ж Аллах простить мене без восповнення?
Відповідь:
Хвала Аллаху, Який наставив Вас на прямий шлях. Ви почали робити намаз і думаєте про восповнення упущеного. Прошу Аллаха обдарувати Вас стійкістю і терпінням.
Що стосується намазів, які Ви не робили раніше з тих пір, як досягли статевої зрілості і стали релігійно зобов’язаною людиною, то оскільки Ви — мусульманин, ці намази, які Ви не виконали, залишаються Вашим боргом, і їх необхідно виконати. Отож, Ви повинні розрахувати період часу від статевої зрілості до того часу, коли взяли на себе зобов’язання робити намаз. Скажімо, наприклад, що цей період складає три роки. Тоді Ви повинні здійснити усі намази за пропущені три роки. Тобто п’ять молитов в день, які є обов’язковими (фард). Що стосується додаткових намазів (сунна), Ви не повинні восповнювати їх.
Це можна організувати і полегшити, роблячи кожен день після обов’язкового намазу один такий же пропущений намаз. Якщо ж Ви хочете робити декілька пропущених намазів одразу, то в цьому є велике благо, оскільки восповнення пропущених намазів займе набагато менше часу. Прошу Аллаха допомогти Вам у восповненні намазів, які Ви пропустили, і допомогти у подальшому робити усі намази вчасно.
Шаріатські докази, які підтверджують мою думку, я наведу із книги «Закони намазу» Алі Рагіба:
«Навмисно відкладати і робити намаз не в установлений час без шаріатської причини категорично забороняється в Корані. Аллах говорить:
فَوَيۡلٞ لِّلۡمُصَلِّينَ ٤ ٱ لَّذِينَ هُمۡ عَن صَلَاتِهِمۡ سَاهُونَ ٥
«Горе тим, хто молиться, які недбалі до своїх намазів» (107:4,5),
فَخَلَفَ مِنۢ بَعۡدِهِمۡ خَلۡفٌ أَضَاعُواْ ٱ لصَّلَوٰةَ وَ ٱ تَّبَعُواْ ٱ لشَّهَوَٰتِۖ فَسَوۡفَ يَلۡقَوۡنَ غَيًّا ٥٩
«Після них прийшли нащадки, які перестали робити намаз і почали потурати бажанням. Усі вони понесуть збиток» (19:59).
Також це підтверджується змістовим значенням хадісу мутаватір, в якому роз’яснений час намазів. Аллах встановив для кожного обов’язкового намазу свій строк, який починається у певний час і закінчується у певний час. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَنْ فَاتَتْهُ صَلَاةُ الْعَصْرِ فَكَأَنَّمَا وُتِرَ أَهْلَهُ وَمَالَهُ
«Той чоловік, який попускає післяполуденний (аср) намаз, подібний тому, хто позбавився своєї родини і майна» (Тірмізі). Також Посланець Аллаха ﷺ сказав у відношенні того, хто відкладає намаз:
لَيْسَ التَّفْرِيطُ فِي النَّوْمِ إِنَّمَا التَّفْرِيطُ فِي الْيَقَظَةِ
«Сон не є проявом недбалості — недбалість проявляється при бодрствуванні» (Тірмізі).
<…>
Той, хто пропустив намаз, через поважну шаріатську причину чи ні, повинен восповнити його. Восповнення боргу підтверджується достовірним хадісом. Передано в двох збірках достовірних хадісів від Імрана ібн Хусайна:
كُنَّا فِي سَفَرٍ مَعَ النَّبِيِّ ﷺ، وَإِنَّا أَسْرَيْنَا حَتَّى كُنَّا فِي آخِرِ اللَّيْلِ وَقَعْنَا وَقْعَةً وَلَا وَقْعَةَ أَحْلَى عِنْدَ الْمُسَافِرِ مِنْهَا، فَمَا أَيْقَظَنَا إِلَّا حَرُّ الشَّمْسِ... فَلَمَّا اسْتَيْقَظَ النَّبِيُّ ﷺ شَكَوْا إِلَيْهِ الَّذِي أَصَابَهُمْ فَقَالَ: لَا ضَيْرَ أَوْ لَا يَضِيرُ ارْتَحِلُوا، فَارْتَحَلُوا فَسَارَ غَيْرَ بَعِيدٍ، ثُمَّ نَزَلَ فَدَعَا بِمَاءٍ فَتَوَضَّأَ، ثُمَّ نَادَى بِالصَّلَاةِ فَصَلَّى بِالنَّاسِ
«Одного разу, перебуваючи в дорозі разом з Пророком ﷺ, ми пересувались вночі, поки врешті решт не досягли одного місця, де впали на землю від втоми, і немає для подорожнього нічого, більш солодшого за це. І ми заснули так міцно, що розбудила нас тільки спека, бо вже піднялось сонце. <…> Коли прокинувся Пророк ﷺ, якому люди почали скаржитись на те, що їх спікало, він сказав: «Не біда (або сказав:«Це не нашкодить вам»), вирушайте»,— і вони вирушили у дорогу. Проїхавши зовсім небагато, Пророк ﷺ спішився, велів принести собі води і зробив омовіння, після чого пролунав заклик до намазу, і він зробив намаз разом з людьми». Повідомляється від Джабіра (р.а.):
أَنَّ عُمَرَ بْنَ الْخَطَّابِ جَاءَ يَوْمَ الْخَنْدَقِ بَعْدَمَا غَرَبَتْ الشَّمْسُ فَجَعَلَ يَسُبُّ كُفَّارَ قُرَيْشٍ، قَالَ: يَا رَسُولَ اللَّهِ مَا كِدْتُ أُصَلِّي الْعَصْرَ حَتَّى كَادَتْ الشَّمْسُ تَغْرُبُ، فَقَالَ النَّبِيُّ ﷺ: وَاللَّهِ مَا صَلَّيْتُهَا، فَقُمْنَا إِلَى بُطْحَانَ فَتَوَضَّأَ لِلصَّلَاةِ وَتَوَضَّأْنَا لَهَا فَصَلَّى الْعَصْرَ بَعْدَمَا غَرَبَتْ الشَّمْسُ ثُمَّ صَلَّى بَعْدَهَا الْمَغْرِبَ
«Умар ібн аль-Хаттаб (р.а.) прийшов у день битви біля Рову після того, як сіло сонце, взявся лаяти невірних із племені Курайш і сказав: «О, Посланець Аллаха, клянусь Аллахом, я ледве встиг зробити післяполуденний намаз (аср) перед тим, як зайшло сонце!». І Пророк ﷺ сказав: «Клянусь Аллахом, я досі не зробив його …». Потім ми спустились у місцевість Бутхан, і Посланець Аллаха ﷺ зробив мале омовіння для намазу, і ми теж разом з ним зробили мале омовіння, а потім він ﷺ зробив післяполуденний намаз (аср) після того, як приховалось сонце, а після цього він зробив вечірній намаз (магріб)» (Бухарі, Муслім). Повідомляється від Абу Саіда:
حُبِسْنَا يَوْمَ الْخَنْدَقِ عَنْ الصَّلَاةِ حَتَّى كَانَ بَعْدَ الْمَغْرِبِ بِهَوِيٍّ مِنْ اللَّيْلِ حَتَّى كُفِينَا، وَذَلِكَ قَوْلُ اللَّهِ عَزَّ وَجَلَّ: ﴿وَكَفَى اللَّهُ الْمُؤْمِنِينَ الْقِتَالَ وَكَانَ اللَّهُ قَوِيّاً عَزِيزاً﴾. قَالَ: فَدَعَا رَسُولُ اللَّهِ ﷺ بِلَالًا، فَأَقَامَ صَلَاةَ الظُّهْرِ فَصَلَّاهَا وَأَحْسَنَ صَلَاتَهَا كَمَا كَانَ يُصَلِّيهَا فِي وَقْتِهَا، ثُمَّ أَمَرَهُ فَأَقَامَ الْعَصْرَ فَصَلَّاهَا وَأَحْسَنَ صَلَاتَهَا كَمَا كَانَ يُصَلِّيهَا فِي وَقْتِهَا، ثُمَّ أَمَرَهُ فَأَقَامَ الْمَغْرِبَ فَصَلَّاهَا كَذَلِكَ
«В день битви біля Рову ми були відволікнуті від намазую до тих пір, з пір, поки не прийшла ніч. Битва припинилась згідно словам Аллаха: «Аллах позбавив віруючих від битви. Аллах — Всесильний, Могутній». Потім Посланець Аллаха ﷺ покликав Біляла і наказав почати скликати на намаз. Був промовлений ікамат, і Пророк ﷺ здійснив полуденний (зухр) намаз, як зазвичай робив його. Потім був промовлений ікамат, і він зробив післяполуденний (аср) так само. Потім був промовлений ікамат, і він зробив вечірній (магріб) так само» (Ібн Хіббан). Повідомляється, що служниця служанка аль-Хасамія сказала:
يَا رَسُولَ اللهِ، إِنَّ أَبِي أَدْرَكَتْهُ فَرِيضَةُ الْحَجِّ شَيْخاً زَمِناً لَا يَسْتَطِيعُ أَنْ يَحُجَّ، إِنْ حَجَجْتُ عَنْهُ أَيَنْفَعُهُ ذَلِكَ؟ فَقَالَ لَهَا:أَرَأَيْتِ لَوْ كَانَ عَلَى أَبِيكِ دَيْنٌ فَقَضَيْتِهِ أَكَانَ يَنْفَعُهُ ذَلِكَ؟ قَالَتْ: نَعَمْ. قَالَ: فَدَيْنُ اللهِ أَحَقُّ بِالْقَضَاءِ
«О, Посланець Аллаха! Обов’язковий хадж застав мого батька у прихильному віці із хронічною хворобою, так що він не міг зробити цей обряд. Якщо я зроблю хадж замість нього, чи допоможе це йому?». І він сказав: «Якщо б у твого батька був борг, і ти повернула б його, чи допомогло б це йому?». Вона сказала: «Так». Він сказав: «Борг перед Аллахом більш гідний восповнення» (Насаі).
Усі ці хадіси ясно вказують на обов’язковість восповнення намазів. Тому немає іншого спокутування за залишення намазу, окрім восповнення, однаково, чи пропущений намаз по поважній причині чи ні, оскільки в хадісах сказано однозначно. Неможна сказати, що ці хадіси обумовлені певними випадками, як сон, забудькуватість, битва і неміч, оскільки усе це вважається шаріатськими поважними причинами для відкладання намазу від встановленого часу. Як нібито восповнення пов’язано тільки з цими положеннями і не поширюється на інші, такі як навмисне залишення намазу, відносно чого, згідно деяким думкам, не є тексту, який дозволяє восповнення.
Чомусь у противагу цим положенням ставиться навмисне залишення намазу, у відношенні якого не наводиться текст, дозволяючий його восповнення. Ця думка помилкова, тому що в цих хадісах положення сну, забудькуватості і битви не наводяться в такому виді, який обмежував би ними восповнення. Швидше, це були описами інцидентів, які трапились, але із них неможна зрозуміти, що восповнення пов’язано тільки цими ситуаціями. Наприклад, в хадісі Джабіра про те, як Умар ібн аль-Хаттаб взявся лаяти невірних із племені Курайш і сказав: «О, Посланець Аллаха, клянусь Аллахом, я ледве встиг зробити післяполуденний намаз (аср) перед тим, як зайшло сонце!», — і Пророк ﷺ сказав йому: «Я досі не зробив його». Потім був промовлений ікамат, і він ﷺ взяв омовіння і зробив намаз.
Як видно, тут немає того, що вказувало б на обумовленість восповнення цими положеннями? Те ж саме можна сказати у відношенні інших хадісів. В них немає того, що вказувало б на дозволеність восповнення в цих положеннях і заборонність в інших. Кожен із цих хадісів,що відноситься до конкретному випадку, наведений для викладення події, а не для позначення обумовленості. При уважному читанні цих хадісів стає ясно, що в них не спостерігається те, що обмежувало б восповнення намазу виключно викладаємими ситуаціями.
Хтось може сказати: хадіси, в яких є дієслова, які несуть зміст опису, як «хто спав чи забув», «якщо проспав чи пропустив по забудькуватості», несуть зміст обумовленості цими ситуаціями,і в них розглядається протилежне значення, оскільки це опис, а у випадках опису розглядається протилежне значення. І може сказати: якщо б дієслова не наводились для обмеження цими положеннями, тоді не було б ніякого змісту в описі, а це неможливо в хадісах.
На таке ствердження ми відповімо: протилежне значення в цих хадісах анульоване іншими текстами. Якщо є текст, пряме значення якого суперечить протилежному значенню іншого тексту, тоді протилежне значення анулюється. В такому випадку треба діяти згідно прямому значенню, оскільки воно сильніше порівняно з протилежним значенням. <…> Отож, протилежний зміст цих хадісів анульований згідно іншим хадісам про восповнення намазу у випадку пропущенні по різним причинам, в тому числі — з причини битви.
В хадісі про восповнення хаджу говориться: «Борг перед Аллахом більш гідний восповнення». Тут говориться в загальній формі і маються на увазі усі борги перед Аллахом. Намаз — теж борг перед Аллахом, і від підпадає під значення цих слів. До того ж, вираз «борг перед Аллахом» по правилам арабської мови вважається ісмджінсмудаф, і це говорить про те, що він має загальне значення.
Той, хто залишив намаз навмисно, закликається до восповнення, як закликається кожен мусульманин, і він повинен восповнити пропущені намази, оскільки вони записані йому в борг. Борг не знімається з людини до тих пір, поки вона не поверне його. Так само ж і пропущений намаз знімається тільки при його восповненні, але при цьому залишається гріх за несвоєчасне здійснення намазу».
Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
23 Рамадану 1442 р.х.
05.05.2021 р.
