від Мухаммада Шата́та Абу Саба́ха
Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
Я сподіваюсь, що Ви перебуваєте у хорошому самопочутті і до Вас дійде мій лист!
Мені б хотілось, щоб Ви роз’яснили мені два хадіси, які на перший погляд суперечать один одному і використовуються деякими людьми у відстоюванні своїх позицій, при цьому складається відчуття, що вони не розуміють змісту цих хадісів. Цими хадісами є:
— Хадіс Нумана ібн Башира (р.а.):
كُنَّا قُعُودًا فِي الْمَسْجِدِ مَعَ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَكَانَ بَشِيرٌ رَجُلًا يَكُفُّ حَدِيثَهُ فَجَاءَ أَبُو ثَعْلَبَةَ الْخُشَنِيُّ فَقَالَ يَا بَشِيرُ بْنَ سَعْدٍ أَتَحْفَظُ حَدِيثَ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فِي الْأُمَرَاءِ فَقَالَ حُذَيْفَةُ أَنَا أَحْفَظُ خُطْبَتَهُ فَجَلَسَ أَبُو ثَعْلَبَةَ فَقَالَ حُذَيْفَةُ قَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ تَكُونُ النُّبُوَّةُ فِيكُمْ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ يَرْفَعَهَا ثُمَّ تَكُونُ مُلْكاً عَاضّاً فَيَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ يَكُونَ ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا ثُمَّ تَكُونُ مُلْكاً جَبْرِيَّةً فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةً عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ ثُمَّ سَكَتَ
«Одного разу, коли ми сиділи в мечеті Посланця Аллаха ﷺ (сам Башир був гідним передавачем ), прийшов Абу Сааляба аль-Хушани і спитав: «О,Башир ібн Саад!Чи запам’ятав ти хадіс Посланця Аллаха ﷺ про правителів ?», — на що Хузайфа відповів: «Я запам’ятав усю його ﷺ проповідь!». Після чого Абу Сааляба сів, а Хузайфа продовжив: «Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Пророцтво триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, воно припиниться . Потім прийде період Халіфату, заснованого на методі пророцтва. Він так само триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, він припиниться. Потім прийде період злої монархії, який так само триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, він припиниться. Потім прийде період деспотичного правління, який триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, він припиниться.. А потім знов прийде період Халіфату, заснованого на методі пророцтва», — а потім він ﷺ замовчав».
— Хадіс Хузайфи ібн аль-Яма́на:
كَانَ النَّاسُ يَسْأَلُونَ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عَنِ الْخَيْرِ وَأَسْأَلُهُ عَنِ الشَّرِّ وَعَرَفْتُ أَنَّ الْخَيْرَ لَنْ يَسْبِقَنِي قُلْتُ يَا رَسُولَ اللَّهِ أَبَعْدَ هَذَا الْخَيْرِ شَرٌّ قَالَ يَا حُذَيْفَةُ تَعَلَّمْ كِتَابَ اللَّهِ وَاتَّبِعْ مَا فِيهِ ثَلَاثَ مَرَّاتٍ قَالَ قُلْتُ يَا رَسُولَ اللَّهِ أَبَعْدَ هَذَا الشَّرِّ خَيْرٌ قَالَ هُدْنَةٌ عَلَى دَخَنٍ وَجَمَاعَةٌ عَلَى أَقْذَاءٍ قَالَ قُلْتُ يَا رَسُولَ اللَّهِ الْهُدْنَةُ عَلَى دَخَنٍ مَا هِيَ قَالَ لَا تَرْجِعُ قُلُوبُ أَقْوَامٍ عَلَى الَّذِي كَانَتْ عَلَيْهِ قَالَ قُلْتُ يَا رَسُولَ اللَّهِ أَبَعْدَ هَذَا الْخَيْرِ شَرٌّ قَالَ فِتْنَةٌ عَمْيَاءُ صَمَّاءُ عَلَيْهَا دُعَاةٌ عَلَى أَبْوَابِ النَّارِ وَأَنْتَ أَنْ تَمُوتَ يَا حُذَيْفَةُ وَأَنْتَ عَاضٌّ عَلَى جِذْلٍ خَيْرٌ لَكَ مِنْ أَنْ تَتَّبِعَ أَحَداً مِنْهُمْ
«Зазвичай люди питали Посланця Аллаха ﷺ про благе, а я питав його про зло, адже я знав, що [знання про] благе не услизне від мене . Я спитав: «О, Посланець Аллаха! А чи буде після цього блага зло?», — на що він ﷺ відповів: «О, Хузайфа! Вивчай Книгу Аллаха і слідуй тому, що написано в ній!». Я спитав: «А чи буде після цього зла благо?», — на що він ﷺ сказав: «[Цим благом стане] перемир’я, але з прихованою злобою, і об’єднання, але з зіпсованістю у серцях». Я спитав: «О, Посланець Аллаха! Що таке «перемир’я з прихованою злобою»?», — на що він ﷺ відповів: «Положення, коли серця людей вже не стануть такими,як були до перемир’я». Я спитав: «О, Посланець Аллаха! А чи буде після цього блага зло?». На це він ﷺ сказав наступне:«Смута, сліпа і глуха, її зачинателі — глашатаї біля воріт Пекла, які закликають туди. І якщо ти, о, Хузайфа, помреш, учепившись у стовбур дерева, це буде краще для тебе, аніж послідувати за одним із них».
Одні люди говорять, що благо, уготоване для Умми, гряде в лиці Халіфату, заснованого на методі пророцтва. Інші, посилаючись на хадіс Хузайфи, говорять, що благо, уготоване для Умми, вже минуло, а отож, ми живемо в період смути. Це означає, що мусульманин повинен віддалитись від людей, щоб врятувати свою релігію.
Прошу Вас внести ясність в даному питанні.
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.
Перший хадіс наводять Ахмад і ат-Таялісі. Другий хадіс згадується тільки у Ахмада, проте Бухарі наводить іншу версію цього хадіса: «Мені розповів Абу Ідрісаль-Хауля́ні,що він чув, як Хузайфа ібн аль-Яман говорив:
كاَنَ النَّاسُ يَسْأَلُونَ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عَنِ الْخَيْرِ وَكُنْتُ أَسْأَلُهُ عَنِ الشَّرِّ مَخَافَةَ أَنْ يُدْرِكَنِي فَقُلْتُ يَا رَسُولَ اللَّهِ إِنَّا كُنَّا فِي جَاهِلِيَّةٍ وَشَرٍّ فَجَاءَنَا اللَّهُ بِهَذَا الْخَيْرِ فَهَلْ بَعْدَ هَذَا الْخَيْرِ مِنْ شَرٍّ قَالَ نَعَمْ قُلْتُ وَهَلْ بَعْدَ ذَلِكَ الشَّرِّ مِنْ خَيْرٍ قَالَ نَعَمْ وَفِيهِ دَخَنٌ قُلْتُ وَمَا دَخَنُهُ قَالَ قَوْمٌ يَهْدُونَ بِغَيْرِ هَدْيِي تَعْرِفُ مِنْهُمْ وَتُنْكِرُ قُلْتُ فَهَلْ بَعْدَ ذَلِكَ الْخَيْرِ مِنْ شَرٍّ قَالَ نَعَمْ دُعَاةٌ إِلَى أَبْوَابِ جَهَنَّمَ مَنْ أَجَابَهُمْ إِلَيْهَا قَذَفُوهُ فِيهَا قُلْتُ يَا رَسُولَ اللَّهِ صِفْهُمْ لَنَا فَقَالَ: هُمْ مِنْ جِلْدَتِنَا وَيَتَكَلَّمُونَ بِأَلْسِنَتِنَا قُلْتُ فَمَا تَأْمُرُنِي إِنْ أَدْرَكَنِي ذَلِكَ قَالَ تَلْزَمُ جَمَاعَةَ الْمُسْلِمِينَ وَإِمَامَهُمْ قُلْتُ فَإِنْ لَمْ يَكُنْ لَهُمْ جَمَاعَةٌ وَلَا إِمَامٌ قَالَ فَاعْتَزِلْ تِلْكَ الْفِرَقَ كُلَّهَا وَلَوْ أَنْ تَعَضَّ بِأَصْلِ شَجَرَةٍ حَتَّى يُدْرِكَكَ الْمَوْتُ وَأَنْتَ عَلَى ذَلِكَ
«Зазвичай люди питали Посланця а Аллаха ﷺ про благе, а я питав його про погане, побоюючись, що вони спіткає мене. Я спитав: «О, Посланець Аллаха! Ми перебували у невігластві та у злі, а потім Аллах дарував нам це благо, але чи прийде після нього зло?», — на що він ﷺ сказав: «Так!». Тоді я спитав: «А чи прийде після цього зла благо?». Він ﷺ відповів: «Так, але до нього буде домішано і зло». Я спитав: «В чому ж це буде полягати?», — на що він ﷺ відповів: «З’являться люди, які будуть керувати іншими не на основі мого керівництва, ви побачите їх справи і не схвалите». Я спитав: «А чи прийде після цього блага зло?», — на що він ﷺ сказав: «Так, [і цим злом стануть] ті, хто закликає [людей] до воріт Пекла, і того, хто відповість на їх заклик, вони кинуть в Пекло!». Я спитав: «О, Посланець Аллаха! Опиши їх нам». На це він ﷺ сказав: «Вони будуть із нашого оточення і будуть розмовляти на нашій мові». Я спитав: «Що ж ти велиш мені робити, якщо я доживу до цього?», — на що він ﷺ сказав: «Не розставайся з общиною мусульман та Імамом». Я спитав: «А якщо я не застану ані общини, ані Імама?!». На це Пророк ﷺ сказав наступне:«Тоді відсторонюйся від усіх цих груп, навіть якщо доведеться тобі для цього учепитись у коріння дерев, і залишайся в подібному положенні, поки не прийде до тебе смерть!».
Дорогий брат! По-видимому, Ви порахували, що кінець першого хадісу «А потім знов прийде період Халіфату, заснованого на методі пророцтва» узгоджується з кінцем другого хадіса «Смута, сліпа і глуха , її зачинателі — глашатаї біля воріт Пекла, які закликають туди». В результаті Ви почали задаватись питанням про те, яке ж положення Умми. Проте справа обстоїть інакше.
Кінець першого хадісу відрізняється від кінця другого хадісу. У другому хадісі Хузайфа не задавався питанням про глашатаїв біля воріт Пекла, а був зацікавлений тим, як йому вчиняти, коли з’являться люди. Адже йому було тяжко чути про те, що мусульмани опиняться у такому положенні (тобто у положенні , коли з’являться ті, хто буде стояти біля воріт Пекла і закликати туди людей), тому він не спитав Посланця ﷺ про те, що буде після цього періоду, а спитав про те, як вчинити йому у такій ситуації.
Що стосується положення (появи закликаючих до Пекла), то воно повністю відповідає періоду деспотичного правління, про який говориться в першому хадісі. Період деспотичного правління прийшов після руйнування у 1924 році Халіфату, і він продовжується по сей день. Деспотичне правління має на увазі під собою правління не на основі Ісламу, яке встановлено насильно, без згоди мусульман. Звідси стає очевидним, що в період деспотичного правління будуть зазивачі до воріт Пекла , про яких говориться в версії Бухарі: «які закликають [людей] до воріт Пекла, хто відповість на їх заклик, вони кинуть у Вогонь!». Той, хто поміркує над минулим сторіччям після руйнування Халіфату, зможе побачити цих зазивачів.
Що стосується доказу про те, що період деспотичного правління ідентичний періоду появи зазивачів у Пекло, то цим доказом є міркування над обома положеннями. Так перший хадіс іще до згадування деспотичного правління згадує період злої монархії, тобто період, коли влада передавалась в домі однієї династії. Даний період продовжувався 1300 років, тобто у часи Омейядського, Аббасидського і Османського правління. Даний період в наших книгах ми описали як період поганого запровадження законів Ісламу, зокрема — закона про присягу халіфу. У цей період стало звичайною практикою присягати одному чоловіку із певної династії колишнього халіфа замість того, щоб мусульмани могли присягати будь-якому іншому чоловіку із числа мусульман, яким вони задоволені. Таким чином, присяга стала обмежуватись лише домом однієї династії. Проте період злої монархії продовжував залишатись Халіфатом, незважаючи на те, що халіф хапався за владу корінними зубами, тобто влада не покидала дім однієї династії.
Даний період описується у другому хадісі наступними словами: «Перемир’я, але з прихованою злобою», — а версії Бухарі так: «Так, але до нього буде домішано і зло». Я спитав: «В чому ж це буде полягати?», — на що він ﷺ відповів: «З’являться люди, які почнуть керувати іншими не на основі мого керівництва , ви побачите їх справи і не схвалите їх». Далі у першому хадісі Посланець Аллаха ﷺ повідомляє нам про те, що після періоду злої монархії прийде період Халіфату, заснованого на методі пророцтва. А у другому хадісі Хузайфа (р.а.) вже не питає про період після смути і зазивачів у Пекло і не питає, що буде після цього зла, оскільки він був приголомшений тим, що трапиться. Тому Хузайфа почав розпитувати Посланця ﷺ про те,як йому вчинити, якщо такий період застане його.
Підбиваючи підсумки: узгодження хадісів виглядає наступним чином:
1) Перший хадіс згадує період злої монархії, при цьому немає детального роз’яснення цього зла. Також хадіс розповідає про те, що прийде період Халіфату, заснованого на методі пророцтва. Другий же хадіс розповідає про те, що Хузайфа (р.а.) не питає про період після сліпої і глухої смути, тобто він не питає, що відбудеться після періоду злої монархії, а питає про те, як йому вчиняти у період злої монархії.
Отож, кінець в обох хадісах відрізняється один від одного, бо перший хадіс закінчується звісткою про період Халіфату, заснованого на методі пророцтва , а другий закінчується звісткою про період, в якому з’являться зазивачі у Пекло, тобто про період злої монархії. А далі Хузайфа не питає, що буде після злої монархії.
2) Залишається інший аспект, який згадується у кінці хадісу: «І якщо ти, о, Хузайфа, помреш, учепившись у стовбур дерева, це буде краще для тебе, аніж послідувати за одним із них», — а в версії Бухарі згадується так: «Що ж ти велиш мені робити, якщо я доживу до цього?», — на що він ﷺ сказав: «Не розставайся з общиною мусульман та Імамом». Я спитав: «А якщо я не застану ані общини, ані Імама?!». На це Пророк ﷺ сказав наступне:«Тоді відсторонюйся від усіх цих груп , навіть якщо доведеться для цього учепитися за коріння дерев, і залишайся в подібному положенні , поки не прийде до тебе смерть!». Це природне положення того, кому істина не стала ясна, щоб закликати до неї, адже він бачить лише зазивачів у Пекло, тому він повинен відсторонятись від таких людей. Але якщо для нього істина стане очевидною , і він побачить тих, хто закликає до неї, то він повинен бути з ними, а не сторонитись їх. Сторонитись треба тих, хто закликає до Пекла!
Саме таким чином можна узгоджувати обидва хадіси, але Аллах знає краще!
14 Раджаба 1442 р.х.
26.02.2021 р.
Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці у «Фейсбук» на тему «Фікх»
