від Fahmi Burhan
Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
Будь ласка, я хотів би дізнатись значення і різницю між закликом і діяльністю. У книзі «Партійне згуртування» говориться: «Звичайно ж, ми переконані у тому, що основною ідеєю для здійснення розвитку (нахда) є ідеологія (мабда), яка об’єднує в собі ідею і метод. Ця ідеологія — Іслам, оскільки він є акидою із якої виходить система для усіх справ держави і Умми, а також рішення усіх життєвих проблем. Хоча Іслам є системою для усього світу, тим не менш, розгортання початкової діяльності одразу у світовому масштабі для досягнення його практичного запровадження не є його методом. Необхідно закликати до Ісламу в усьому світі, але при цьому визначити одну чи декілька країн областю для діяльності по його здійсненню, щоб Іслам міг твердо зміцнитись там. Потім утворена Ісламська Держава...».
Із цього тексту я зрозумів, що є різниця між закликом і діяльністю, ніби це — два терміни, які ввів у вживання Хізб. Це я зрозумів із слів про те, що метод Ісламу полягає у проведенні заклику в усьому світі, але при цьому діяльність повинна бути обмеженою. В іншому місці цієї ж книги говориться: «Тут ця група почне піддаватись то жарким, то холодним погодам, сильним і слабким вітрам, над нею будуть змінюватись ясні і похмурі дні. Якщо ця група устоїть перед цими чинниками, отож її ідея кристалізувалась, а метод став ясним, вона підготувала своїх людей, зміцнила свій зв’язок і змогла зробити практичний крок на пути заклику і діяльності із партійної групи у бік повноцінного ідеологічного хізбу…». А в книзі «Точка відправлення» говориться: «Тому необхідно вести заклик по методу Хізба і від імені Хізба. Інакше кажучи, заклик ведеться до Ісламу, а діяльність скерована на відновлення ісламського образу життя. Але і заклик до Ісламу, і діяльність по відновленню ісламського образу життя ведуться саме Хізбом».
Моє питання полягає у наступному:
1) Чи вводив Хізб нове розуміння таких слів, як заклик і діяльність?
2) Чи є різниця між закликом і діяльністю?
Нехай Аллах воздасть Вам благом за вашу діяльність у встановленні Халіфату! Я прошу Вас пробачити, якщо неправильно зрозумів цитати згаданих мною книг. Прошу Вас виправити моє помилкове розуміння. Я сподіваюсь, що допомога Аллаха близька, і в той день віруючі зрадіють!
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.
Так, є різниця між закликом до Ісламу і діяльністю по встановленню Ісламу у книзі «Партійне згуртування». Заклик до Ісламу — це несення його ідей, доведення і роз’яснення їх іншим. Діяльність по встановленню Ісламу — це діяльність заради його появи у житті, державі і суспільстві. Методом для встановлення Ісламу буде створення політичного згуртування, яке понесе Іслам, яке буде вести свою діяльність в одній або декількох країнах, щоб перетворити їх суспільства, встановити там державу і прийняти правління. Далі за допомогою встановленої держави заклик буде скерований на об’єднання мусульманських країн в одне ціле, на поширення і його запровадження в усьому світі. Дана різниця добре показана у книзі «Партійне згуртування» у тій цитаті, яку Ви навели: «Звичайно ж, ми переконані у тому, що основною ідеєю для здійснення розвитку (нахда) є ідеологія (мабда), яка об’єднує в собі ідею і метод.
Ця ідеологія — Іслам, оскільки він є акидою, із якої виходить система для усіх справ держави і Умми, а також рішення усіх життєвих проблем. Хоча Іслам є системою для усього світу, тим не менш, розгортання початкової діяльності одразу у світовому масштабі для досягнення його практичного запровадження не є його методом. Необхідно закликати до Ісламу в усьому світі, але при цьому визначити одну чи декілька країн областю для діяльності по його здійсненню, щоб Іслам міг твердо зміцнитись там. Потім утворена Ісламська Держава, природно збільшуючись, спочатку охопить усі ісламські регіони, а потів вона буде нести Іслам у решту частин світу, враховуючи те, що Іслам є її посланням, а також і загальнолюдським світовим посланням».
Подібне, але з невеликим додатком, згадується у книзі «Концепція ХТ»: «Звичайно ж, Іслам є керівництвом для усього світу, і він звертає свій погляд на усе людство, вважаючи усіх людей однаковими. При поширенні заклику не має значення різноманітність регіонів, місць, оточення і т.д.,тому що Іслам вважає здатним усе людство прийняти цей заклик, а мусульман — відповідальними за поширення цього заклику. Проте поруч з цим заклик до Ісламу не може починатись в глобальному масштабі, бо це буде безуспішною справою і абсолютно не приведе до результату.
Замість цього він повинен починатись з людини і закінчуватись світом. Таким чином, є обов’язковим почати розповсюдження заклику у якомусь певному місці, в якому заклик буде зосереджуватись, і це місце стане «точкою початку» (нуктатуібтіда). Потім це місце, або ж інші місця, в яких зосередився заклик, визначаються «точкою відправлення» (нуктатуінтіляк), із якого заклик продовжить свій шлях. Згодом це чи інше місце буде прийнято «точкою опори» (нуктатуіртіказ), де буде встановлена держава. Далі держава буде концентрувати свій заклик, і він (заклик) відправиться по своєму природному шляху — шляху джихаду».
Із усього вищевикладеного стає зрозумілим, що існує різниця між закликом до Ісламу як до світової системи, яку треба нести, до якої треба закликати і яку треба доводити до людей решти світу, і діяльність по встановленню Ісламу в одній чи декількох країнах, щоб перетворити суспільство і встановити там державу. Держава, яка буде правити на основі Ісламу, понесе його у якості Послання решті світу за допомогою заклику і джихаду.
Сподіваюсь, дане питання прояснилось для Вас!
21 Раджаба 1442 р.х.
05.03.2021 р.
Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікх»
