Хукм про звертання за медичною допомогою

Відповіді Аміра
Друкарня

від Абу Ханіфи Фавальха

Питання: Ассаляму алейкум,вельмишановний амір. Прошу вибачення , що відволікаю Вас своїм питанням від важливих справ Умми, проте я не зміг знайти відповіді на своє питання. Моє питання полягає у наступному: чи є звернення за медичною допомогою ваджибом, чи мандубом,чи чимось іншим ? Дай Аллах, щоб Ваша відповідь принесла користь усій Уммі.

Відповідь: Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.

Відповідь на своє питання Ви зможете знайти у книзі «Закони Шаріату відносно клонування, трансплантації органів , аборту і смерті...». Я лише наведу цитату про хукм лікування: «Щоб прийняти хукм з роз’ясненням, ми наведемо докази, які стосуються лікування. Наводить Бухари від Абу Хурайри (р.а.): «Посланець Аллаха ﷺ сказав:

مَا أَنْزَلَ اللَّهُ دَاءً إِلَّا أَنْزَلَ لَهُ شِفَاءً

«Яку б хворобу не послав Аллах, Він обов’язково посилає і зцілення від неї».

Наводить Муслім від Джабіра ібн Абдуллаха (р.а.), що Пророк ﷺ сказав:

لِكُلِّ دَاءٍ دَوَاءٌ فَإِذَا أُصِيبَ دَوَاءُ الدَّاءِ بَرَأَ بِإِذْنِ اللَّهِ عَزَّ وَجَلَّ

«Для кожної хвороби є лікування, і якщо лікування буде відповідати хворобі, то прийде зцілення з волі Аллаха — Всемогутнього і Великого». Наводить Ахмад в своєму «Муснаді» від Абдуллаха ібн Масуда (р.а.):

مَا أَنْزَلَ اللَّهُ دَاءً إِلَّا قَدْ أَنْزَلَ لَهُ شِفَاءً عَلِمَهُ مَنْ عَلِمَهُ، وَجَهِلَهُ مَنْ جَهِلَهُ

«Яку б хворобу не послав Аллах, Він обов’язково посилає зцілення від неї. Знає про це той, хто знає,і не знає той, хто не знає».

Ці три хадіси повідомляють про те, що Всевишній Аллах ниспослав хворобу і ниспослав усілякій хворобі зцілення, якщо ліки співпали з хворобою, то за допомогою Аллаха прийде зцілення. Знає про це той,хто знає, і не знає той, хто не знає. Ці хадіси вказують на те, що будь-яка хвороба виліковна, а таке положення речей штовхає на пошуки ліків,які ведуть до зціленню від хвороб, з дозволу Аллаха. Отож, хвороба — від Аллаха, зцілення — від Аллаха, а не від ліків. В ліки Аллах вклав особливість зцілення, якщо вони стикнулось з хворобою . Зміст хадісів несе в собі наставляння, а не зобов’язання.

Наводить Ахмад від Анаса (р.а.):

إِنَّ اللَّهَ حَيْثُ خَلَقَ الدَّاءَ خَلَقَ الدَّوَاءَ فَتَدَاوَوْا

«Аллах створив хворобу і створив зцілення , так лікуйтесь же».

Наводять Абу Дауд і Ібн Маджа від Усами ібн Шурайка наступний текст цього хадісу (сказавши, що це хасан сахіх хадіс):

كُنْتُ عَنْدَ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَجَاءَتِ الْأَعْرَابُ فَقَالُوا يَا رَسُولَ اللَّهِ أَنَتَدَاوَى فقال نَعَمْ يَا عِبَادَ اللَّهِ تَدَاوَوْا فَإِنَّ اللَّهَ عَزَّ وَجَلَّ لَمْ يَضَعْ دَاءً إِلَّا وَضَعَ لَهُ شِفَاءً

«Я був з Пророком , коли прийшов бедуїн і сказав: «О, Посланець Аллаха, чи треба нам лікуватись?», — на що він відповів: «Так,о, раби Аллаха, лікуйтесь! Воістину, Аллах не створив хвороби, від якої не створив би зцілення …».

У першому хадісі міститься наказ лікуватись. У другому хадісі є: відповідь бедуїну про те, що треба лікуватись , звернення до людей, щоб вони лікувались . Причина цього полягає в тому, що Аллах не створив хвороби, від якої б не створив зцілення. В обох хадісах звернення прийшло в наказовій формі. Наказ означає вимогу (таляб),але не означає обов’язковість (ваджиб), якщо тільки вимога не є категоричною (джазім). Проте для категоричності вимоги необхідно присутність каріни,яка вказує на це (категоричність). В обох хадісах подібна каріна відсутня.

Таким чином, усі три вищезгадані хадіси є повідомленнями і наставляннями, що робить вимогу лікування в цих хадісах необов’язковою. Окрім того, є хадіси, які вказують на дозволеність залишити лікування, що говорить про його (лікування) необов’язковість. Наводить Муслім від Імрана ібн Хасіна (р.а.), що Пророк ﷺ сказав:

يَدْخُلُ الْجَنَّةَ مِنْ أُمَّتِي سَبْعُونَ أَلْفًا بِغَيْرِ حِسَابٍ قَالُوا وَمَنْ هُمْ يَا رَسُولَ اللهِ قَالَ هُمُ الَّذِينَ لَا يَكْتَوُونَ وَلَا يَسْتَرْقُونَ وَعَلَى رَبِّهِمْ يَتَوَكَّلُونَ

«Увійдуть у Рай без розрахунку із моєї Умми сімдесят тисяч людей». Його спитали: «О, Посланець Аллаха,хто вони?», — на що він відповів: «Вони — ті, хто не просить, щоб їм читали рук'ю (молитви, які використовують при лікуванні), не роблять припалювання і на свого Господа тільки покладаються!». Наводить Бухарі від Ати ібн Абу Рабаха: «Ібн Аббас (р.а.) сказав мені: «Чи не показати тобі жінку із числа мешканців Раю?». Я сказав: «Так». Ібн Аббас продовжив:

هَذِهِ الْمَرْأَةُ السَّوْدَاءُ أَتَتِ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَتْ إِنِّي أُصْرَعُ وَإِنِّي أَتَكَشَّفُ فَادْعُ اللَّهَ تَعَالَى لِي قَالَ إِنْ شِئْتِ صَبَرْتِ وَلَكِ الْجَنَّةُ وَإِنْ شِئْتِ دَعَوْتُ اللَّهَ تَعَالَى أَنْ يُعَافِيَكِ فَقَالَتْ أَصْبِرُ فَقَالَتْ إِنِّي أَتَكَشَّفُ فَادْعُ اللَّهَ لِي أَنْ لَا أَتَكَشَّفَ فَدَعَا لَهَا

«Ця темношкіра жінка прийшла до к Пророку і сказала: «Коли у мене бувають приступи, я починаю обнажатись . Звернись до Аллаху з мольбою за мене!», — на що він сказав: «Якщо хочеш, терпи, і тоді тобі буде Рай, а якщо хочеш, я звернусь Аллаху з мольбою, щоб Він зцілив тебе». Вона сказала: «Я буду терпіти», — а потім додала: «Я обнажаюсь, попроси ж Аллаха, щоб я не обнажалась», — і він звернувся до Аллаху з мольбою за неї».

Наведені два хадіси вказують на дозволеність залишення лікування. Так у першому хадісі ті, хто увійдуть в Рай без розрахунку, описуються як категорія людей, яка не вдається до лікування рук'єю (молитовні формули , які використовуються при лікуванні), не робить припалювання, а своє положення вони залишили в руках свого Господа і на Нього Одного лише покладаються в усіх справах . Варто зазначити, що рук'я і припалювання — це методи лікування.
Посланець Аллаха ﷺ сказав:

اَلشِّفَاءُ فِي ثَلَاثَةٍ شَرْبَةِ عَسَلٍ وَشَرْطَةِ مِحْجَمٍ وَكَيَّةِ نَارٍ وَأَنْهَى أُمَّتِي عَنِ الْكَيِّ

«Зцілення приносять три речі: ковток меду, застосування банок (для кровопускання), припалювання. Але я забороняю моїй Уммі припалювання» (Бухарі від Ібн Аббаса).

У другому хадісі Посланець Аллаха ﷺ надав жінці право вибору між тим, щоб проявляти терпіння у відношенні епілепсії , за що її чекає Рай, і зціленням від хвороби. Даний підхід вказує на те, що дозволено залишити лікування.

Таким чином,обидва хадіси відхиляють обов’язковість лікування , тобто наказ лікуватись не є рішучим, Проте, враховуючи те, що Посланець ﷺ спонукає до лікування, це вказує на те, що лікуватись — мандуб» (кінець цитати).

 

23 Шавваля 1442 р.х.
04.06.2021 р.

Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікх»